Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!
Календар Звенигородщини
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Календар Звенигородщини
4-3 тис.до н.е . - на території сучасного Звенигородського району утворились трипільські поселення-гіганти, площа яких сягала понад 400 га. Залишки поселень трипільської культури були знайдені поблизу Вільховця , Старої Буди, Чичиркозівки.
6-3 ст.до н. е. - розселення на території краю скіфських племен, залишки поселень та кургани яких зустрічаються поблизу Рижанівки, Неморожі, Кобиляк.
2 ст до н.е. - 4 століття нашої ери - витіснення скіфів та перебування на території Середнього Подніпров'я союзу сарматських племен.
11 століття нашої ери - найвірогідніший час закладення древнього Звенигорода та появи Змійових валів як оборонних споруд від набігів кочівників.
1240 рік - древній Звенигород (знаходився на горі Звенигорі в селі Гудзівка) зруйновний одним із загонів хана Ба-тия.
1362 рік - похід Великого князя литовського Ольгерда. Битва на Синіх Водах (р.Синюха, с.Торговиця, Новоархангельського району), де було розбито військо трьох татарських князьків. Внаслідок битви, до Великого князівства Литовського, поряд з іншими містами, відійшов Звенигород.
1394 - похід Великого литовського князя Вітовта на Київ, та похід за його наказом київського князя Скиргайла до замків Черкаси і Звенигород.
1411 - польський король Владислав Ягайло, оглядаючи свої далекі володіння, зупинявся в Звенигородці.
1430 - Великий князь Свидригайло передав у володіння Каленику Тишкевичу ряд міст, в тому числі і Звенигород з околицями.
1482 - Звенигород зруйнований ордою кримського хана Менглі-Ґірея.
1498 - власником Звенигородської пустині стає князь К.Острозький ( за погодженням з Великим князем Олександром Ягелончиком).
1516 - К.Острозький уступає Звенигородські землі своєму племінникові Романові Сангушкевичові.
1545 - на прохання міщан брацлавських уряд допомагає відбудовувати укріплення Звенигородського замку. Після відбудови в джерелах зустрічається назва "Звенигородка".
1557 - ординація (реєстрація) міст і містечок Великого князівства литовського, де зазначається Звенигородка, що ставило її поряд з містами, що мали магдебурзьке право.
1595-1596 - селянське повстання під керівництвом С.Наливайка, що охопило Звенигородщину.
1620 - польський король Сигізмунд III передав староство Корсунське, куди ввійшла і Звенигородка зі своїми землями, ополяченому воєводі Янові Даниловичеві.
1628 - Звенигородка переходить у володіння Мартина Казановського.
1628 - перша згадка про військово-територіальну одиницю Корсунський полк, до складу якого тривалий час входили козацькі сотні Звенигородщини.
1631 - Софія Данилович випрошує у Сигізмунда III староство Корсунське для свого сина Станіслава.
1633 - перші згадки про м.Вільховець. Козацька сотня цього містечка входила до складу Білоцерківського полку.
1637 - французький інженер Гійом Левассер де Боплан склав карту України (зазначені Керелівка, Звенигородка, Вільховець, Вільшана, Лисянка).
1639 - С.Данилович передає Звенигородку Анні Козаковській із Потоцьких.
1646-1647 - численні міжусобиці між посесором Звенигородським О.Козаковським і шляхтичем Лукашем Гулевичем.
1650 - номінальним власником Звенигородських земель стає Сигізмунд Денгоф.
1653 - звенигородськими землями проїжджали архідиякон, мандрівник Павло Алеппський та його батько Антіохійський партріарх Макерій.
Грудень 1653 - Вільховець, Звенигородку, Тарасівку, Вільшану проїжджали посли російського царя Р.Стершньов та М.Бредихін, направляючись на Переяславську раду.
1657 - поч.80 р. - доба великої Руїни, що принесла занепад і руйнування в край.
1659 - Звенигородка переходить у власність полковника Костянтина Виговського.
1664 - гетьман П.Тетеря відбиває у К.Виговського Звенигородку.
1674 - оприлюднення універсалу польського короля, в основі якого козакам надавалися права і вольності на території поблизу Корсуня, Звенигородки, Умані, Лисянки, Чигирина, Черкас.
1697 - м.Звенигородка з прилеглими землями привілеєм Августа II передана у володіння Олександа Яблуновського (фактично вступив у права власника лише у 1702 році).
1700 - в Звенигородці зведено церкву Успіння Пресвятої Богородиці (Успенська).
1706 - зведено Звенигородську Свято-Преображенську церкву.
1711 - похід П.Орлика, спільно з запорожцями, білгородськими і буджацькими татарами на Україну. Успішні бої на території Звенигородщини проти військ генерального осавула гетьмана І. Скоропадського Бутовича.
1737 - гайдамацький загін Гната Голого заволодів Звенигородкою і розправився з феодалами.
1737 - Звенигородка вперше згадується як окрема адміністративно-територіальна одиниця - староство. Володіння переходить до Теофіли Яблуновської із Синявських.
1740- власник староства Юзеф Олександрович Яблуновський.
1741- загін Г.Голого штурмом взяв Звенигородський замок.
1743 - загін Г.Голого, знищивши польську залогу в Звенигородці, заволодів великою здобиччю.
1751 - запорожець Іван Кудим на чолі невеликого загону (116 чоловік), розбивши польський загін, захопив панське майно в Звенигородці, Стебному, Єрках.
1760 - староство Звенигородське переходить у володіння Фелікса Сол-тика.
1768 - повстання під проводом М.Залізняка та І.Гонти, що набуло назви "Коліївщина". Основні сили повстанців проходили через Вільшану, Боровикове, Керелівку, Моринці, Будище на Лисянку.
8.06.1768 - захоплення Звенигородки загоном сотника Шила, посланим М.Залізняком із Лисянки.
6.02.1770 - страта в с.Кодні на Житомирщині Василя Варченка, українського кобзаря із Звенигородки, учасника Коліївщини.
1788 - управління Звенигородським староством переходить до Соломії Солтик.
30.04.1792 - привілей польського короля Станіслава Августа про відновлення Звенигородці прав вільного міста та надання герба.
1793 - Звенигородщина в складі Правобережжя відійшла до складу Російської імперії.
1795 - Звенигородщина ввійшла до складу Вознесенського намісництва.
1795 -1799 - адміністративним центром Звенигородського староства було містечко Калниболото (Катеринопіль).
1797-1801 - в с.Козацькому проживав російський байкар І.Крилов.
17.01.1798 - створено Звенигородський повіт Київської губернії.
19.10.1798 - в процесі укрупнення повітів Київської губернії до Звенигородки було приєднано Уманський повіт та південну частину Богуславського повіту (даний поділ зберігся до 1804 року).
Кін. 18 ст. - закладено Козачанський дендропарк.
1804-1806 - проходження війської служби в Білоруському гусарському полку, що квартирувався в Звенигородці, героєм Вітчизняної війни, поетом-партизаном Денисом Давидовим.
1808 - зведений Звенигородський римо-католицький Святопреображенський костьол .
1808 - згідно статистичних даних в м.Звенигородка проживало 3146 чоловік.
9.03.1814- в селі Керелівка народився Т.Шевченко.
1820 - збудований Свято-Преображенський собор (знаходився на місці сучасного Будинку рад).
27.10.1844 - розпочав випускати продукцію цукровий завод в м.Вільховці.
1846 - Звенигородщину досліджував Пантелеймон Куліш.
1850 - згідно статистичних даних в м.Звенигородці проживало 7501 чоловік.
1867 - згідно статистичних даних в м.Звенигородці проживало 11201 чоловік.
1872 - в Звенигородці поселився Юхим Степанович Кримський.
1877 - збудовано в Звенигородці нову кам'яну Успенську церкву (знаходилась напроти будинку райкінопрокату).
1888 - вийшла з друку в Кракові книга Ю.Талько-Гринцевича "Остання старостина Звенигородська".
1892 - проведено залізничну гілку Шпола - Умань. Відкриття залізничної станції Звенигородка та початок занепаду чумацького промислу.
30.09.1899 - затверджено Правила користування народною бібліотекою-читальнею в м.Звенигородці.
Поч. ХХ ст. - в Звенигородці відкрито реальне училище імені царевича Олексія (сучасне приміщення СПТУ-34),
14.08.1905 - відкрито Звенигородське комерційне училище (сучасне приміщення школи №3).
20.10.1905 - початок страйкування робітників м.Звенигородки.
1905-1907 - селянське заворушення в с.Козацькому, Тарасівці, Юрківці.
6.06.1906 - запровадження стану облоги в Звенигородському повіті.
1910- згідно статистичних даних в м.Звенигородці налічувалось понад 24 тисячі жителів.
1911- в Звенигородці збудовано жіночу двокласну церковно-парафіяльну школу (знаходилась на місці сучасної школи № 1).
23.04.1917 - відбулася рада Гусаківського козацького куреня - першого добровільного формування, яке започаткувало Всеукраїнський рух Вільного козацтва.
Квітень 1917 - в Звенигородці відбувся перший повітовий з'їзд Вільного козацтва (кошовий С.Гризло).
03.10.1917 - розпочав роботу Всеукраїнський з'їзд Вільного козацтва у Чигирині (головний отаман П.Скоропадський).
Лютий 1918 - створення в Звенигородці більшовицького Революційного комітету Тимчасової ради робітничих і солдатських депутатів.
12 лютого 1918 року - Гусаківський курінь Вільного козацтва розігнав делегатів повітового з'їзду Рад робітничих і селянських депутатів. Вбивство голови Ревкому Б.Каца.
03.06.1918- початок Звенигородсько-Таращанського повстання.
9.06.1918 - об'єднані селянські загони під керівництвом Левка Шевченка звільнили м.Звенигородку від німецько-гетьманських військ.
14 червня 1918 - вступ німецьких каральних загонів в Звенигородку . Арешт Л.Шевченка.
Липень-серпень 1918 - перехід повстанських загонів до тактики партизанської війни.
Грудень 1918 - встановлення в Звенигородці влади Директорії (комісар Павловський).
1918-1921 - діяльність на території Звенигородського повіту козацько-селянських повстанських загонів, очолюваних Гризлом, Пугачем, Яблучком, Тузом, Загороднім, Жуйводою, Лютим-Лютенком.
8 січня 1919 - вбивство в Звенигородці за наказом комісара Павловського Л.Шевченка.
13 квітня 1919 - повітовий з'їзд Рад селян, робітників та червоного козацтва.
13 червня 1919 - звільнення Звенигородки та повіту військовими відділами отамана Ю.Тютюнника під час його рейду з бригадою М.Григор'ьєва на з'єднання з регулярними частинами УНР.
18 серпня 1919 - захоплення Звенигородки військами А.Денікіна.
Грудень 1919 - Звенигородка зайнята Вільшанським революційним більшовицьким загоном під керівництвом Г.Ко-валя. Організація повітового Комітету КП(б)У - секретар Г.Коваль.
30 січня 1920 - Звенигородку захопив загін отамана Туза.
13-15 червня 1920 - робота селянського робітничого з'їзду Звенигородського повіту. Створення повітового Ревкому.
Липень-серпень 1920 - створення перших комітетів незалежних селян в с.Мурзинці, с.Гусакове, с.Озірна.
22 серпня 1920 - перший з'їзд представників комітетів незаможних селян.
серпня 1920 - активізація дій повстанських загонів і захоплення Звенигородки.
14.09.1920 - стараннями Софії Мефодіївни Терещенко засновано Звенигородську художню школу ім.Т.Шевченка.
1920 - перший навчальний рік в Звенигородському с/г технікумі.
Кін.грудня 1920 - дводенне перебування в Звенигородці загону Н.Махна.
1922 - в Звенигородці почали працювати чавуно-ливарний та шкіряний заводи, електростанція.
1922- в повіті організовуються перші товариства спільного обробітку землі: "Надія" в Моринцях, "Колос" в Кере-лівці, "Плугатар" в Гусаковому, "Прапор праці" в Мурзинцях.
1922 - стараннями С.Терещенко засновано повітовий музей ім..Т.Шевченка.
1.09.1922 - перший навчальний рік в Козацькому с/г технікумі.
12.04.1923 - в рамках амін.територіальної реформи створено Звенигородський район Уманської округи.
1927 - Звенигородку віднесено до категорії селищ міського типу.
11.03.1929 - село Кирилівку переіменовано в с.Шевченкове.
1931- створення Звенигородської машинно-тракторної станції.
01.05.1930 - почав роботу Звенигородський маслозавод.
1932-1933 - Голодомор.
1932- зруйновано Звенигородську Свято-Успенську церкву.
1936- зруйнований Звенигородський Свято-Преображенський собор.
1937- масові сталінські репресії в Звенигородському районі.
1938- Звенигородку віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
12.03.1939 - відкрито літературно-меморіальний музей Т.Шевченка в селі Шевченкове.
29.07.1941 - Звенигородка окупована німецько-фашистськими військами.
Лютий 1942 - організована підпільна організація в с.Шевченкове (керівник М.Слічний).
Березень 1943 - початок діяльносі Юрківської підпільної диверсійної групі (керівник І.Корх).
Березень 1943 -сформовано партизанський загін під керівництвом А. Мкртчяна.
16 березня 1943 - оголошення Звенигородського гебітскомісара Беккері про вжиття особливих заходів щодо населення в зв'язку з поширенням підпільного руху.
Серпень 1943 - організовано парти занський загін ім.Кутузова (командні; П.Яковлев).
Травень 1943 - на базі Лисянської підпільної організації створено партизанський загін ім.Щорса (командир К.Легкодух).
24 січня - 17 лютого 1944 - Корсунь_Шевченківська битва.
28 січня 1944 - з'єднання військ 1-го і 2-го Українських фронтів в м.Звенигородці. Оточення німецьких військ. День визволення м.Звенигородки.
Квітень 1944 - розпочала роботу Звенигородська МТС.
Травень 1944 - вступили в дію маслозавод, плодозавод, чавуно-ливарний та борошномельний заводи.
01.09.1944 - розпочалось навчання в Звенигородській школі майстрів сировиробництва.
1947 - розпочато освоєння Юрківського вугільного розрізу. Забудова шахтарського селища Шахтинське.
1949 - з розвитком Юрківського буровугільного комплексу будується шахтарське селище Ватутіне.
19.04.1949 - селищу Шахтинське надано ім'я Героя Радянського Союзу генерала армії М.Ф.Ватутіна.
Травень 1952 - селище Ватутіне віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
2.06.1952- розпочала роботу Юр-ківська ТЕЦ.
1952-1959 - будівництво Звенигородської міжколгоспної ГЕС.
1955 - в м.Ватутіне введено в дію телерентранслятор, що першим в області почав приймати програми з Києва.
12.03.1956 - відкрито пам'ятник в Т.Шевченку в Моринцях. ,
28.04.1957 - відкрито пам'ятник Т.Шевченку в с.Шевченкове.
1962 - збудовано оздоровчий табір для дітей "Юний ленінець".
5.11.1963 - відновлено роботу Звенигородського краєзнавчого музею.
1964 - проведено реконструкцію районного будинку культури.
1968 - вихід з друку путівника "Звенигородщина" М.Іванченка, В.Хоменка.
1969 - відкрито обеліск Слави в м.Звенигородці.
1970 - відкрито санаторій "Радон".
1976 - розформування Звенигородського с/г технікуму та переведення його в с.Тальянки.
1982 - відкриття в м.Звенигородці пам'ятника Т.Шевченку.
1988 - марш Миру представників українських діаспор західних держав.
24.08.1991 - прийняття Верховною Радою України Акту проголошення незалежності України.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!...
- Леонід Мазира
- Історик форуму. Генеральний значковий
- Сообщения: 3557
- Зарегистрирован: 14 дек 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 765
- Пол: Мужской
- Откуда: Київ
- Благодарил (а): 5404 раза
- Поблагодарили: 3116 раз
Re: Календар Звенигородщини
Тут забагато неточностей (ох, ці писаки!):
По перше ніякого Російського царя тоді ще не було. Був Московський цар.
По-друге - чого б це послам з Москви та в Переяслав їхати через Тарасівку? Ми ж не з того боку до Москви..... Географія нам каже, що їхати треба через Полтаву чи Ніжин, бо й мостів не було і зайві 200 кілометрів тоді були ой які важкі...
Ось що могло бути насправді, (див. Вікіпедію):
Цілком можливо, що оті посли нижчого рангу якраз об"їжджали міста і містечка, щоб одержати підписи про вірність московському царю.....У Переяславі відбулася 8 (18) січня 1654 р. старшинська рада, а згодом генеральна військова рада. У ній взяли участь представники козацтва Київського, Чернігівського та Брацлавського полків та жителі Переяслава. Не було представників від селян, міщан (крім Переяслава) та духовенства.
Під час публічної церемонії гетьман і козацька старшина присяглися на тім, «щоб бути їм із землею і городами під царською великою рукою невідступно».
Після зачитання царської грамоти гетьманом старшина та посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх до присяги. Однак Б.Хмельницький зажадав, щоб посли першими принесли присягу від імені царя, що мало б забезпечити Україні збереження її прав, а також було б ствердженням союзу між обома державами. Боярин В.Бутурлін рішуче відмовився скласти присягу, у зв'язку з чим гетьман і старшини пішли на нараду, яка тривала декілька годин, а посли залишились чекати у соборі. В ході наради полковники переяславський П.Тетеря та миргородський Г.Лісницький приходили і просили В.Бутурліна скласти присягу, але безуспішно. Одночасно керівник посольства двічі стверджував, що цар охоронятиме всі права України і заявляв, що «царское слово переменно не бывает».
В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, посилаючись на те, що цар не присягає своїм підданим. Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було.
Після тривалої наради і враховуючи слова Бутурліна, які гетьман і старшина тлумачили як рівнозначні присязі царя, українська сторона склала присягу. Всього у день Переяславської Ради присягу склали 284 особи. Від імені царя гетьману було вручено грамоту та знаки гетьманської влади: військовий прапор (хоругву), булаву та шапку.
Після від'їзду Бутурліна козацька старшина з гетьманом узялися за вироблення умов договору. Було вирішено віддати Україну під протекторат Московської держави зі збереженням основних прав і вільностей Війська Запорозького; було написано проект договору у формі петиції до царя з 23 пунктів, якого привезли в Москву наприкінці березня 1654 р. переяславський полковник П. Тетеря і військовий суддя Самійло Зарудний.
Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їхніми даними присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Безумовно, ця цифра була завищена царськими дяками. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський (царських представників там побили киями), Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом С.Косівим. Не присягала Запорізька Січ.
- РоманПермь
- Чотовий
- Сообщения: 88
- Зарегистрирован: 02 авг 2014
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 60
- Пол: Мужской
- Откуда: Perm
- Благодарил (а): 48 раз
- Поблагодарили: 64 раза
Календар Звенигородщини
2 мая 201 год со дня кончины Варвары Голицыной(Энгельгардт).Именно эта княгиня заложила парк в Казацком Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!..
- РоманПермь
- Чотовий
- Сообщения: 88
- Зарегистрирован: 02 авг 2014
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 60
- Пол: Мужской
- Откуда: Perm
- Благодарил (а): 48 раз
- Поблагодарили: 64 раза
Календар Звенигородщини
оказывается про усадьбу Голицыных в Зубриловке,парк в которой очень похож на парк в Казацком писал в 2007 году некогда популярый в СССР журнал "НАУКА И ЖИЗНЬ" Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы! До сих пор прекрасен огромный заросший парк, занимавший когда-то 75 десятин. Вероятно, изначально его создавали в регулярном стиле, а позднее частично переделали в английский парк. Со всех сторон парк окружали леса, горы и пригорки с многочисленными родниками. Неслучайно в XIX веке Зубриловку называли Эдемом
Подробнее см.: Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы! (Наука и жизнь, ЗУБРИЛОВКА. ОТБЛЕСК ЗАКАТА)
Подробнее см.: Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы! (Наука и жизнь, ЗУБРИЛОВКА. ОТБЛЕСК ЗАКАТА)