Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Олена Теліга

Про рідний край. Враження від подорожей та відпусток.

Модераторы: TEMA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Олена Теліга

#1

Сообщение Kozak Taras » 29 фев 2016, 14:30

Изображение
Розпорядження про внесення змін до розпорядження від 22 лютого “Про перейменування об’єктів топоніміки міста Черкаси”, який перейменовано 62 вулиці, підписав учора ввечері міський голова Анатолій Бондаренко.

Згідно документу, вулиця Конєва в Черкасах перейменовується на вулицю Олени Теліги.

Олена Теліга – українська поетеса, публіцист, літературний критик, діячка ОУН.

За даними істориків, 22 лютого 1942 р. Олену Телігу і її чоловіка Михайла та соратників німці розстріляли в Бабиному Яру. Однак у краєзнавця з с. Козацьке зі Звенигородщини Василя Шевчика – альтернативна версія. Посилаючись на листи партизанів, які в той час діяли у Звенигородському районі, Шевчик зазначає, що Теліга з чоловіком загинули на Черкащині в застінках НКВС – взимку 1944 року в підвалах Вільшанського цукрозаводу…

Ось що пише Шевчик:

Теліга“У моєму архіві зберігаються копії листів учасників партизанської групи на Звенигородщині часів Другої світової війни – Леоніда Середи і Юрія Сторчака, сина командира підпільників – священика Федора Олександровича Сторчака (1900 – 1971). У листах до друга Юрій Сторчак згадував, що до цієї антинімецької групи входили люди різних поглядів – комуністи Павло Дерев’янко, Микола Барабанов і Олександр Середа, колишній прапорщик Добровольчої армії Василь Смірнов, два священики та українські націоналісти Олена і Михайло Теліги, а також В. Шпак та юнаки Леонід Середа і Юрко Сторчак. У родині одного зі священиків (Максима Чорновола) у селі Єрки (селище міського типу Катеринопільського району Черкаської області. – прим.ред.), стверджував Юрій Сторчак, і жило подружжя Теліг.
Изображение
Юрій Сторчак твердив, що влітку 1942 року він разом з Василем Смирновим перевіз Теліг до села Вербівки, де ними заопікувався його батько. Ось уривок з листа Юрія Федоровича Сторчака: “Група поєднала усіх людей, що були проти фашистів. До групи входили відома поетеса Олена Теліги та її чоловік Михайло, які були членами ОУН; Дерев’янко П. Ю., Барабанов М. П. і Середа О. В. були комуністами; Смірнов В. був з бувших – білогвардійський прапорщик, а мій батько (Сторчак Федір) і Чорновіл Максим – священики. Олена Теліга та її чоловік Михайло втекли з Києва тоді, коли почалися розстріли по місту та у Бабиному Яру.

Влітку 1942 року я і Смірнов перевезли Олегу Телігу і Михайла від Максима Чорновола із села Єрки на постійне проживання у Вербівку” [Лист Юрія Федоровича Сторчака, 1929 р. н., з м. Кременчук Полтавської області Леоніду Олександровичу Середі в с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області від 2005 року].

Юрій Сторчак запевняє, що подружжя Теліг загинуло не від рук німців, а в застінках НКВД. Колишній партизан писав так: “У застінках НКВД загинули Олена Теліга і її чоловік Михайло (загинули вони в січні – лютому 1944 року в підвалах Вільшанського цукрозаводу, захоплені НКВД). Це рядом з Вербівкою, де вони жили… Членство в ОУН не прощалося…” [Лист Сторчака Ю. Ф. з біографією Федора Олександровича Сторчака Л. О. Середі в с. Козацьке Звенигородського району Черкаської області від 2005 року].
Спогади про Олену Телігу Юрій Сторчак опублікував у газеті “Перемога” (Кременчук) ще торік у травні”.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Re: Олена Теліга

#2

Сообщение Леонід Мазира » 29 фев 2016, 17:06

Я ще хотів би додати, що в Звенигородці в кінці 18 століття був суддя з прізвищем Теліга. В Звенигородці було (і є) багато Теліженків, в той час їх дуже мало в інших регіонах. Цілком можливо, що Теліги мали родичів у наших краях..... Щоправда, до факту існування партизанів на нашій малій батьківщині в той час треба ставитись обережно. Сховатись було ніде - лісів немає великих, пересування та різні активні дії дуже помітні, крім того в кінці війни було багато охочих видавати себе за партизанів.... І потім - уявляєте, як в одній групі могли бути комуністи і оунівці? Семен Руднєв, комісар у Ковпака, поплатився життям за симпатії до націоналістів....

Аватара пользователя
s.d.
Осавул
Осавул
Сообщения: 633
Зарегистрирован: 07 май 2014
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 12
Пол: Мужской
Откуда: РФ
Благодарил (а): 179 раз
Поблагодарили: 155 раз

Re: Олена Теліга

#3

Сообщение s.d. » 29 фев 2016, 22:17

А чем Конев не угодил? А нельзя вул.Конева(в смысле кони, лошадки). Локоть-то не откусишь.

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Re: Олена Теліга

#4

Сообщение Kozak Taras » 29 фев 2016, 22:49

Ви не знаєте хто такий Конєв?
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Re: Олена Теліга

#5

Сообщение Леонід Мазира » 01 мар 2016, 10:58

Kozak Taras писал(а): Ви не знаєте хто такий Конєв?
Про війну було багато міфів - деякі генерали приписували собі перемоги, приховували поразки - так що нам зараз важко бути об"єктивним. Але ми багато чого узнали за ці десятки років. Наприклад, про Конєва, якщо маємо на увазі маршала.
З початком війни генерал-лейтенант І. С. Конєв почав командувати 19-ю армією, яка брала участь в обороні Вітебська і в Смоленській битві. Під час Смоленської битви з'єднання 19-ї армії опинилося в оточенні, але сам Конєв уникнув полону. 11 вересня 1941 року І. С. Конєв був призначений командувачем військами Західного фронту. В жовтні 1941 року фронт під його командуванням зазнав однієї з найважчих поразок за всю війну в ході Вяземської операції. Від суду і можливого розстрілу Конєва врятував Г. К. Жуков, який потім рекомендував Конєва на посаду командувача Калінінським фронтом.

В якості командувача військами Калінінського фронту успішно діяв під час оборони Москви, провів Калінінську операцію. Під час Ржевсько-Вяземської, Холм-Жирковської, Ржевсько-Сичовської, Жиздринської і Староруської операцій (січень 1942 — березень 1943) Конєву не вдалося досягти успіху, а його війська понесли величезні втрати.
Як бачимо, друг Ворошилова Конєв був не дуже хорошим генералом - ще й покинув свою оточну армію. Потім був Ржев, коли самі німці дивувались, як можна людей бездумно відправляти на погибель....
В січні 1944 року провів Кіровоградську операцію. Грандіозним успіхом Івана Конєва як полководця стала Корсунь-Шевченківська операція, в результаті якої було оточене та розгромлене велике угруповання противника. 20 лютого 1944 року за вмілу організацію і відмінне керівництво військами генерал армії І. С. Конєв отримав військове звання Маршал Радянського Союзу. 26 березня 1944 року під час успішного наступу (Умансько-Ботошанська операція), його війська першими в Червоній Армії перейшли державний кордон, вступивши на територію Румунії. У квітні – червні 1944 року війська 2-го Українського фронту під керівництвом Конєва брали участь у наступі на балканському напрямку. Однак цей наступ закінчився невдало, зазнавши великих втрат радянські війська були зупинені.
Корсунь-Шевченківська операція - це якраз НАША історія і ми тут про це дуже докладно вивчаємо усі джерела. Так от, Конєву дали Маршала за те, що "було оточене та розгромлене велике угруповання противника". Так, воно було оточене , але майже половина оточених ВИЙШЛИ з оточення. Втрати наших військ були не меншими. Зате було оголошено про ПОВНИЙ розгром угрупування. Далі знову був невдалий наступ....
1946—50 головнокомандувач Сухопутними військами й заступник міністра Збройних Сил СРСР, в 1950—51 головний інспектор Радянської Армії — заступник військового міністра. В 1953 приєднався до змови Микити Хрущова та став головою Спеціальної судової присутності Верховного суду СРСР, що влаштувала суд над соратником Сталіна Л. Берією.

Знаходився на значних військових посадах в окупаційних військах у Східній Європі з 1956: В 1956–1960 1-й заступник міністра оборони, командуючий Об'єднаними збройними силами країн Варшавського Договору (у цій якості керував придушенням угорського повстання 1956). В 1961–1962 знову головнокомандувач окупаційної Групи радянських військ в східній Німеччині. З 1962 у фактичній відставці (у Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР).

Ставлення до маршала Конєва в сучасній Європі неоднозначне. В Угорщині його вважають переконаним сталіністом[Джерело?], який не завагався виконати наказ про окупацію Угорської держави 1956. Також Польща не сприймає Конєва як героя[Джерело?] — 1992 його меморіальна скульптура у Кракові була демонтована, оскільки символізувала радянську окупацію країни. В Україні існують спроби приховати його участь у злочинах проти громадян Угорщини під час Угорської революції у 1956 році[Джерело?] (цей факт його біографії обійдене мовчанкою в академічній «Українській історичній еницклопедії», 2009).
Іван Степанович Конєв (1939)
Помер 21 травня 1973. Похований на Червоній площі в Кремлівській стіні.
Ну, а участь в в злочинах після Війни? Так що ставлення до нього - неоднозначне. Манштейн теж був хорошим генералом, але ж ми його не увіковічнюємо. Конєв має повне право мати бюст на своїй батьківщині, а у нас є певні сумніви....

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Re: Олена Теліга

#6

Сообщение Kozak Taras » 01 мар 2016, 11:46

Леонід Мазира писал(а): Конєв має повне право мати бюст на своїй батьківщині, а у нас є певні сумніви...
Дуже великі, я б сказав... яким він боком до України? Цікаво а чи є вулиця, пам'ятник Конєву в с. Лодейно, Кіровської області?
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Re: Олена Теліга

#7

Сообщение Леонід Мазира » 01 мар 2016, 12:18

Дом музей маршала Конева существует на его родине, в селе Лодейно. В последние годы правительством Кировской области настойчиво лоббируется идея переноса дома-музея (бревенчатой избы) в Киров
.Именем Конева названы улицы в Москве, Донецке, Славянске, Киеве, Харькове, Полтаве, Черкассах, Кировограде, Белгороде, Барнауле, Вологде, Омске, Иркутске, Праге, Смоленске, Твери, Бельцах, Речице; Вельске, Никольске, улица и примыкающая к ней площадь в Кирове; микрорайон в Старом Осколе.
Википедия.Ру
Та ні, він тут таки був і навіть Маршала отримав. Але тут багато хто був - і Каганович, і Троцький, І Манштейн, і Гітлер (На відміну від Сталіна) і Будьонний покинув своїх оточених бійців під Уманню. І бійці Котовського бійці спалили палац в Козацькому....

Відправлено через 4 хвилини 2 секунди:
Леонід Мазира писал(а): лоббируется идея переноса дома-музея (бревенчатой избы) в Киров
Взагалі, цікава ідея - то, може, хату батьків Шевченка в Черкаси перенести?
Або ще краще - могилу Ребе Нахмана з Умані до Бердичева, а то і до Єрусалиму? (правда, уманчани зразу стануть біднішими...) :xaxa:

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Re: Олена Теліга

#8

Сообщение Леонід Мазира » 01 мар 2016, 12:35

До речі, про пам"ятники. Може, не всі знають про це. Особливо цікаво, що про це думають наші форумчани з РФ
Снеся памятник Сагайдачному, русские обнажили свои комплексы и ущербность

В Севастополе русские оккупанты и их доморощенные гауляйтеры демонтировали памятник гетьману Петру Сагайдачному, который стоял в бухте Омега. Инициатором сноса стал очередной самопровозглашенный и.о. губернатора города.

Снос памятника украинскому гетьману-флотоводцу наглядно демонстрирует старые страхи русских перед героизмом украинцев. Кроме того, московские марионетки обнажили психологический комплекс неполноценности.

Попробую объяснить плюсы данного акта вандализма:

1) Инцидент с памятником великому полководцу говорит о том, что русские даже не знают истории Крыма. Имя Сагайдачного тесно связано с полуостровом и городом Ахтияр, которой протестантка-немка Екатерина 2-я спустя столетия нарекла в греческой манере Севастополем.

Великий флот Сагайдачного блистал не только на Днепре, Дунае, Средиземном море, украинский флот уже в те времена доминировал на крымском побережье. Петро Сагайдачный — выпускник славной Острожской академии (в те времена в Московии вузов даже не существовало) самый неудобный исторический персонаж для российской истории и политикума, его нельзя обвинить в том, что он дал присягу царю, как Мазепа или Выговский, а потом нарушил ее. Нельзя обвинить в том, что он был плохой полководец или флотоводец, что он не стоял на страже православия, что он был неуком, и даже нельзя извратить о нем историю, поэтому мы и знаем об этом человеке так мало.
(1605 год — казаки Сагайдачного взяли Варну.
1608 год — захватили Перекопскую крепость, разрушив её.
1609 год осень — на 16 чайках вошли в устье Дуная и напали на города под турецким протекторатом Измаил, Килию, Белгород.
1615 год - на 80 (!) чайках подошли к Константинополю и на глазах турецкого султана спалили гавани Мизевии и Архиоки. Турецкий флот догнал казаков, но украинцы победили турок и захватили в плен их адмирала (на то время в Московском царстве о флоте даже не мечтали, тем более о Черноморском. Морской военный флот Запорожской Сечи считался не только одним из сильнейших в Европе, но и самым грозным в Черном море).
1616 год - Сражение на 40 чайках 2000 казаков с турецким флотом в Днепро-Бугском лимане. Победа казаков и захват 15 галер. После этого поход к Анатолийскому побережью. Напали на Синоп, захватили крепость, уничтожили турецкий гарнизон и эскадру. Разрушение Трапезунда.
1616 год - захват Кафы (Феодосии) — наибольшего невольничьего рынка Крыма и освобождение тысяч невольников. Уничтожение 14-тысячного гарнизона и большой эскадры.
1618 год. - казаки вошли в Стамбул, убив 6 тыс. солдат неприятеля, захватили большое количество пленных и сожгли половину города )

В то время ни о русских (подневольный и слабый народ называл себя московитами), ни, естественно, о самой России (название заимствовано Петром 1-м из латыни гораздо позже подвигов Сагайдачного) речи еще не шло. Разумеется, в Московском царстве во времена расцвета украинского казачества не было не только флота и флотилии, но большинство московитов (россиян) в своей жизни даже никогда в глаза не видели живого моря.
Спустя столетие после славных побед Сагайдачного , немец по крови с примесью татарских генов «русский» царь Петр 1-й пригласил в Московию голландских мастеров-корабелов для постройки российского флота. К слову, тогда и обнаружится, что у московитов нет даже собственного флага. Российским матросам придется наспех вывешивать какие-то тряпки на кораблях, которые попались под руку, таким образом и родился флаг, называемый сегодня многими «аквафреш» - из цветов голландского стяга. Русские еще долго после Петра не имели своего национального знамени, т.к. триколор считался в империи торговым флагом. В начале 20 века, в 1907 г. Николай Романов даже демонстративно покинул выставку в Париже, возмутившись, что французы в честь «русских» вывесили эту торговую повязку. Но, вернемся к имени Сайгайдачного и русским комплексам.

2) Снос памятника гетьману некоторые русские попытались представить в качестве отместки за массовые сносы истуканов большевистскому вождю Ульянову в украинских городах.
а) Стереть любое напоминание о великом украинце, который задолго до русских был в этом городе. Русские панически боятся исторической правды, что Украинский флот на несколько веков древнее российского;
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Відправлено через 3 хвилини 51 секунди:
Вони ще забули демонтувати пам"ятники матросам Кішці та Шевченку, та й Нахімов теж був з українськими коренями....

Аватара пользователя
s.d.
Осавул
Осавул
Сообщения: 633
Зарегистрирован: 07 май 2014
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 12
Пол: Мужской
Откуда: РФ
Благодарил (а): 179 раз
Поблагодарили: 155 раз

Re: Олена Теліга

#9

Сообщение s.d. » 01 мар 2016, 13:28

Леонід Мазира писал(а): Особливо цікаво, що про це думають наші форумчани з РФ
Вы про Сагайдачного? Я, кажется, говорил по этому поводу. Нельзя ломать то, что не тобой сделано. Кстати, и Сагайдачный, если я правильно понял, был демонтирован, а не сломан. Дальше пусть профильные министерства работают -- доказывают, мотивируют, беспокоятся о сохранности и т.д. Историки есть, в конце концов, пусть общаются между собой, доказывают друг другу и нам, простым смертным, доносят человеческим языком правду. А мне теперь что делать -- бежать, памятник этот спасать только потому, что я россиянин? Кстати, почему сам Олег Луценко до ближайшего магазина не сбегал за целлофанкой, да и не накрыл этот памятник?

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Re: Олена Теліга

#10

Сообщение Леонід Мазира » 01 мар 2016, 20:07

Ні,s.d., Ви ні в чому не винуватий, ми тут просто розбираємось в історії - і не плутайте росіянина з власть імущими. Бо не завжди вони роблять те, що треба людям. В даному випадку вони продемонстрували комплекси... . Сам Олег Леусенко і так зробив, що зміг - доніс до нас правду і заставив декого замислитись. Пам"ятник дійсно, не розбили, а перевезли до Харкова. У Звенигородці Леніна теж не розбили, а відвезли в Шампань. От Сталіна у свій час розбили молотами, бо він був видно з гіпсу, тільки "позолочений" бронзою (сам бачив). Звичайно, в Севастополі не потрібен пам"ятник першому руському адміралу, який ходив по Чорному Морю, коли московські царі ще не бачили цього моря.. А як стосовно пам"ятника в Азові тому, хто фактично узяв Азов, відкривши московській державі шлях до моря в 1699 р.? За це він одержав Орден Андрія Первозванного з рук Петра І.
А ще був адмірал, який з Дунаю узяв Ізмаїл силами морської піхоти тих часів - його перемогу теж "забули", правда його іменем назвали одну з найвідоміших вулиць в Російські Імперії...

Ответить

Вернуться в «Краєзнавство, історія, туризм та подорожі»