Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


"Люди з'їхалися з усіх околиць, ніби на якесь масове відпущення гріхів"

Про рідний край. Враження від подорожей та відпусток.

Модераторы: TEMA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

"Люди з'їхалися з усіх околиць, ніби на якесь масове відпущення гріхів"

#1

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 05 фев 2020, 18:37

"Дикий Захід Буффало Білла! Тільки чотири дні у Львові, на площі для перегонів. Субота, неділя, понеділок і вівторок, 28, 29, 30 і 31 липня. Дві вистави щодня. Увечері та сама вистава, що й пополудні. Вечірня вистава — при сильному електричному освітленні. Усі місця під водонепроникним дахом", — велетенські афіші з таким текстом з'являються на вулицях Львова влітку 1906-го.
На кожній — кольорова ілюстрація. Бородатий чоловік у костюмі ковбоя скаче верхи на вороному коні.
Американський полковник Буффало Білл — справжнє ім'я Вільям Фредерік Коді — один із найвідоміших шоуменів кінця ХІХ — початку ХХ ст. Того року він зі своєю трупою здійснює восьме турне по Європі. Відвідує Францію, Німеччину, Бельгію, Австро-Угорщину. Виступає і в столицях, і в маленьких містечках. Побував у Коломиї, в Чернівцях і Львові — перебували у складі Австро-Угорщини.
"Хто не побачить цього славного героя зараз — не побачить ніколи! — повідомляє афіша. — Найгеніальніший режисер військових сцен та його найкращі у світі вершники різних національностей змагатимуться у спритності та шаленій вправності".
Зазначено, що у виставі братимуть участь американські піхотинці-зуави, цивільна міліція США, кавказькі козаки, бедуїни з Сахари, чемпіони зі стрільби та володіння ласо, вершники-ваквери зі старої Мексики, американські ковбої та індіанці з далеких прерій, вояки на конях — "справжні кентаври" — та японські самураї зі своїми давніми і сучасними військовими вправами. Глядачі також зможуть побачити плем'я червоношкірих: близько ста осіб із вождем, вояками, жінками й дітьми. А ще — замальовки з життя американського прикордоння, індіанські танці, пограбування пошти та потяга з емігрантами.
Вхід на виставу коштує 2 крони, за місце в кріслі треба заплатити 4, місце в ложі — 8, дітям до 10 років вхід удвічі дешевший. Місячна платня робітника тоді становила 60 крон, учителя — 80 крон.
За два дні до вистави польськомовна газета "Львівський кур'єр" публікує замітку про перебування Буффало Білла в Коломиї: "У місті панував небачений дотепер рух. Люди з'їхалися з усіх околиць, ніби на якесь масове відпущення гріхів. Однак публіка дуже скоро розчарувалась. Бо окрім кількох спритних і справді цікавих вправ японців та індіанців решта програми була банальна, навіть нудна. Буффало Білл рушив із повною касою далі, а наше місто залишилося з порожніми кишенями та масовим незадоволенням. Наш бідний край повинен бути обережнішим і менш щедрим у просування цієї компанії".
Наступного дня аналогічне повідомлення приходить із Чернівців: "Буффало Білл дав тут чотири вистави і вивіз багато грошей. Але більшість глядачів були незадоволені побаченим і вимагали повернути їм кошти".
Та реклама робить своє — квитки на всі вісім вистав у Львові розкуповують ще до приїзду артистів.
Сам приїзд виглядає небаченим дійством. Його докладно описує польськомовна "Львівська газета". Трупа налічує 800 осіб. Близько половини з них — артисти, 350 осіб — обслуга, решта — адміністрація: урядники, секретарі, бухгалтери та інші. Пересуваються на трьох потягах — по 20 вагонів у кожному.
За якихось 10 хвилин всі вийшли з вагонів, вивели коней та зняли вантаж. Робили все швидко, без жодного гамору, добре завченими рухами. Далі рушили до іподрому на околиці Стрийського парку — хто верхи, хто на возах. Щойно прибули на місце, почали зводити намети і трибуни, розраховані на 12 тис. глядачів. Вісім вистав могли відвідати майже 100 тис. осіб.
Одночасно запрацювала кухня. Їжу готували на парі у велетенських казанах. За 20 хвилин подали сніданок. Учасники трупи харчувалися тричі на день. Меню: кава, чай, какао, булочка з маслом, смажена або печена яловичина з картоплею, копчене сало з печеними бобами. Порцій не було — кожен міг набирати скільки хотів. Окрім напоїв усі продукти адміністрація заздалегідь купувала на місці. Трупа щодня потребувала 800 кг м'яса, 400 кг картоплі та 400 л молока.
Журналісти довідуються, скільки заробляють артисти. Тижнева платня — 34 крони, плюс 10 крон премії за кожну виставу. Усі ці кошти виплачують після завершення гастролей, які тривають 25 тижнів — від березня до листопада.
Місцеві також намагаються отримати зиск з візиту американців. Швець Михайло Кіліян і бетоняр Станіслав Недвецький напоїли в шинку свого товариша, розумово відсталого Петра Юника. Переодягнули його в пістрявий халат, а обличчя розмалювали фарбами. У такому вигляді повели на вул. Краківську в центрі міста. Подивитися на "індіанця з цирку Буффало Білла" зібралося багато людей, почали кидати гроші. Врешті-решт авантюристів затримала поліція. Кіліяна і Недвецького покарали шістьма годинами арешту. Юника відпустили додому.
Як і жителі Коломиї та Чернівців, більшість львів'ян розчаровані побаченим. "Вистава Буффало Білла — це демонстрація життя, мистецтва та звичаїв різних націй, — пише "Львівський кур'єр". — Битви або напади індіанців виглядали надто поверхнево і неточно, оскільки потребували великої кількості декорацій, яких бракувало на порожній арені. Найбільше враження справив показ майстерності верхової їзди американських ковбоїв і кавказьких козаків. Також надзвичайно ефектно виглядали стрілецькі вправи самого директора і Джонні Бейкера".
Трупа збирається ще швидше, ніж прибула. Вночі після останньої вистави Буффало Білл з компанією рушають далі на захід — до Перемишля та Жешува, тепер Польща. До вокзалу артистів проводжають тисячі львів'ян.
4280 бізонів убив Вільям Фредерік Коді протягом 18 місяців 1867–1868 років. М'ясо тварин поставляв на замовлення Канзаської Тихоокеанської залізниці. Відтоді отримав прізвисько Буф­фало Білл — тобто "Бізон Білл".
1846, 26 лютого — Вільям Фредерік Коді народився в місті Ле Клер, тепер штат Айова, США. Пізніше родина перебралась до Канзасу.
1857 — помирає батько. Хлопець мусить сам заробляти на життя. Працює підсобним робітником, вантажником, поштовим кур'єром. Служить добровільним розвідником у військовій експедиції армії США. Бере участь у війні з індіанцями.
1883 — засновує шоу "Дикий Захід". Артисти — кілька сотень реальних індіанців і ковбоїв. Пізніше залучають представників інших національностей. Гастролюють по США та Європі. Коді стає одним із найбагатших американців свого часу. Купує ранчо площею 16 кв. км у Небрасці.
1895 — у штаті Вайомінг відкриває містечко-­музей ковбойських традицій, яке називає своїм ­прізвищем — Коді. Існує дотепер.
1901 — у Північній Каліфорнії потяг з артистами "Дикого Заходу" стикається з вантажним поїздом. Гине 110 коней, важкої травми зазнає "зірка" шоу — жінка-стрілець Енні Оклі. З цього моменту починається занепад трупи.
1917, 10 січня — Вільям Фредерік Коді ­помер у колі рідних і друзів в Денвері, штат Колорадо. Згідно із заповітом його поховали на краю Скелястих гір у штаті Колорадо. Спадок у $100 тис. — понад $1,2 млн тепер — залишив дружині Луїзі.

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Буффало Білл (праворуч) і вождь племені хункпапа Татанка Ійотаке, Квебек, 1885 рік
Изображение

Буффало Білл 1871 року
Изображение

Буффало Білл
Изображение

Дикий захід Буффало Білла, 1890, Італія
Изображение

Ответить

Вернуться в «Краєзнавство, історія, туризм та подорожі»