Випускники 1978 року, зустрічаємось 1 липня о 12 годині біля школи!

Вірші Галини Потопляк

Проза, поезія.

Модераторы: TEMA, TANECHKA

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 16 авг 2017, 13:51

Не змарніла краса. Не зів"яли убори.
І століттями повниться день молодий.
Дістаємо запаску з старої з комори
і вінок, і фартух, і жупан золотий.
І вберемося так, як прабаця вбиралась -
у спідницю до п"ят і сорочку рясну.
Українка в тобі і жила, й посміхалась,
зустрічала з тобою не першу весну.
Покоління живуть у твоєму намисті.
Світлі постаті дихають в спину крізь час.
Їх обличчя красиві, сорочки барвисті.
Вони з давніх віків горнуть руки до нас.
Одягнімось в китайки, одягнімося в баю.
В грубий льон голубий, у шовкові хустки.
І вернімося ми до забутого раю.
І обуймо сап"янці, пов"яжім наміткИ.
Не зів"яла краса, вона вічна, як пісня,
вона в кожному з нас, не цураймось її.
Вона ластівка рання і горлиця пізня.
В ній калина цвіте і живуть солов"ї.
Г.Потопляк.
Изображение

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 05 янв 2018, 19:26

Вже знову пріє в банячку
пшениця яра на вілію.
Вже хліб лежить на рушничку,
вже мати ллє в гриби олію.
Кипить для борщику вода,
пиріг розлігсь на ціле деко.
Шкварчить в печі сковорода,
і вже узвар стоїть у глеку.
Товче татусь у ступі мак.
Це для куті, це для вечері.
Мороз, на вигадки мастак,
залазить у сінешні двері.
Сніжок на вулиці рипить.
Дим в небі робить викрутаси.
Той запах диму всіх п"янить -
в печі рум"яняться ковбаси.
Щаслива мить, діждали ми
Різдва. Ще один рік позаду.
Чекаєм снігу від зими,
хурделиці і снігопаду.
Прикмет на добрий урожай.
Несемо в хату сніп, солому.
І веселиться рідний край,
і кожний з нас спішить додому.
Вже знову свято на душі.
Вже мед тече по вінцях миски.
Вже груші, яблука в коші,
вже перша Зірка зовсім близько.
Г.Потопляк.

Изображение

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 26 фев 2018, 16:14

Обпікало морозом,
кожен крок - серця крик.
Ранок повз верболозом.
Терп від сяйва язик.
Перші промені з неба
не принесли тепла.
Сонце аж на півнеба,
на півміста, й села.
Б"ють червоні заграви
по сумлінню душі.
Де зеленії трави
де весни бариші.
Де відлига від болю....
Лиш терпіння і щем.
Хочу бігти по полю
під весняним дощем.
Хочу ноги помити,
зняти втому й ниття
Хочу мріяти, жити,
і відчуть забуття.
З вітром плакати в полі
І сміятися з ним.
І подякувать долі
і небесним святим...
Обпікало і нило.
Жало в тілі сидить.
А за вікнами вило,
а у полі блищить.
Недовипита стужа,
недоплакана злість.
І зима ця байдужа
мене поїдом їсть.
Г. Потопляк.

Изображение

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 14 мар 2018, 16:53

А хто ти є? Ти є людина.
Вінець природи, вічність, мить.
Беззахисна, тонка билина,
в якої серденько болить.
Ти є незламна, непохитна.
Розумна. Хочеш світ пізнать.
Прудка, проворна, дужа, спритна.
В тобі небесна благодать.
А хто ти є? Ти є клітина,
енергія душі й думок.
Велика і мала дитина,
суха земля, води струмок.
А ще ти - гріх. Малий, великий.
Смертельний, прощений чи ні.
А ще ти є тут чоловіком,
що гине, гине на війні.
І сам розпалюєш пожежу,
Її сам прагнеш погасить.
Ти носиш праведну одежу
і хочеш небо обдурить.
А хто ти є? Лиш том роману,
рядок у вірші, збірник мрій.
Ти клаптик долі і талану.
І кожен день за щастя бій.
В тобі живуть мечі прадавні.
В тобі і мир, в тобі й війна.
і подвиги, і вчинки славні.
Душа весела і сумна.
Ти є людина. Вихор, спокій.
Тут на землі у тебе рай.
Ти не один, не одинокий.
Ти є людина, пам"ятай.
Г.Потопляк.

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 25 мар 2018, 18:01

ПАМ"ЯТІ В"ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА...
Ти - українець! Син землі Тараса.
Не був героєм, нагород не мав.
Весняний день, порожня майже траса.
Тебе від нас навіки хтось забрав.
Хто він той незнайомець? Може доля.
Чи дядько, що КамАЗом керував.
Легенько вітерець повіяв з поля,
і Ти із ним у небо відлітав.
Ти залишив нам синьо-жовтий прапор,
тризуб на ньому, волі знаменО.
А потім дощ тихесенько закрапав
і впав туман на мертве рамено.
Ти - українець! Був ним і лишився.
Без тебе стогне й нині рідний край.
І твій годинник в небі зупинився.
І хмара мовила - "летімо, спочивай..."
Ти першим був на мітингах свободи.
Ти незалежність вимолив для нас.
Долав Ти завжди різні перешкоди
а того дня твій погляд в небі згас.
Ми пам"ятаємо, повинні пам"ятати
своїх Героїв, воїнів добра.
І молиться за убієнних мати,
молитва лине з берегів Дніпра.
Г. Потопляк.
Изображение

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 01 апр 2018, 09:46

Розпускайся, вербо, розпускайся мила.
Ти мене сьогодні по голівці била.
По голівці била, по плечах тріпала,
щоб я ненароком щастя не проспала.

Щоб сьогодні рано дощиком скропило
і мої віконця вдосвіта помило.
Щоб світило сонце у цілій окрузі,
і щоб посміхались веснянки у лузі.

Розпускайся, вербо. Час настав радіти.
Вже спішать на лавку бабусі і діти.
Перші - будуть ойкать, вигрівати плечі,
пліткувать про всяке, заздрити малечі.

Ну а другі стануть колесо крутити.
Доганяти вітер і збитки робити.
Діточки - потіха, бабусі - розрада.
Пиріжки із маком і щира порада.

Вербо моя, вербо. Плакуча і біла.
Ти ж мене сьогодні поглядом зігріла.
Котики полізли... Котики вербові.
Будуть дні щасливі, діточки здорові!
Г.Потопляк.

Изображение

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 08 апр 2018, 10:34

Настав Великдень. І Воскресла суть -
велика істина, як дихати і жити.
Сьогодні хліб святий туди несуть,
де будуть Господа вітати і хвалити.
Співать "Осанна", славити Хреста,
що в муках помирав й молитву мовив.
Її прошепотіли нам вуста.
А люд "Розпни" кричав і сквернословив.
Сьогодні Ангел вкотре прилетів.
Сів біля входу в кам"яну гробницю.
Легенько вітер в крилах шелестів.
І Ангел показам нам Плащаницю.
Лише її. Ніхто вже не ридав.
З"явився Дух, прообраз чоловіка.
Покликав в Галілею і сказав -
"Хрестіться тричі, з вами я довіку".
Настав Великдень. Радість на очах.
Цей світлий день надії на спасіння.
Згоряє темрява в освячених свічАх
і ми знов славимо Христове Воскресіння!
Г.Потопляк.

Изображение

Аватара пользователя
Отаман
Курінний писар. Полковник
Курінний писар. Полковник
Сообщения: 1117
Зарегистрирован: 16 ноя 2013
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: с.Козацьке
Благодарил (а): 2169 раз
Поблагодарили: 1654 раза

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Отаман » 08 апр 2018, 15:08

Не знаю.як хто ,а я не можу без хвилювання читати вірші пані Галини..Тут і чарівна лірика.і патріотика і спогади.Словом душевність.Здоров"я.творчості,душевності і добра Вам пані Галино.Христос Воскрес.Во істину Воскрес.

Аватара пользователя
Галина Потопляк
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 22
Зарегистрирован: 05 ноя 2016
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Львів
Поблагодарили: 59 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Галина Потопляк » 08 апр 2018, 15:32

Прийти до Бога. Впасти на коліна.
Коли прийти? Тоді, коли весна.
Коли цвіте барвінок і калина.
Коли тремтить повітря, як струна.

Прийти у храм, до лісу на причастя.
І випити нектару джерело.
З березами руками обійняться,
щоб соком на всі боки потекло.

Помислити, постояти, побути
тут сам на сам з дубами, що цвітуть.
Недобре і болюче все забути.
І біля каменя надгробного сплакнуть.

Згадати всіх, хто грішний світ покинув.
І помолитися. І стежкою піти
до поля рідного і випрямити спину.
В долонях воду полю принести.

Прийти, не заблукати на дорозі.
Не стіймо, не чекаймо, а ходім!
Спинитися на рідному порозі
й сказати тихо - "Здрастуй, отчий дім".

Прийти до Бога - це прийти до себе.
Повірити, зібратись, подолать.
Любити землю, це високе небо.
Себе до крихти ближньому віддать.
Г.Потопляк.

Изображение

Аватара пользователя
Валерий
Чотовий
Чотовий
Сообщения: 66
Зарегистрирован: 03 апр 2018
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Полтавщина
Благодарил (а): 26 раз
Поблагодарили: 26 раз

Вірші Галини Потопляк

Сообщение Валерий » 08 апр 2018, 20:16

Дякую :good:

Вернуться в «Художня література»