ПОДІЇ НА МАЙДАНІ
Чи ж то українці з кийками, в
шоломах?
Що били студентів, батьків, матерів.
За гроші лупцюють: б’ють голови, ноги.
Це їхня робота, так цар їм
звелів!
А гроші ж то наші, від нас
відривають,
Щоб нас у покорі тримать, як
овець.
Пастух чи пахан їх щораз поганяє,
За шкіру трясеться – їй скоро
кінець.
Не буде ніколи в Україні волі,
Бо ми є продажні, нам гроші аби.
Сидим на печі і ждемо кращу Долю.
Настрахані й ниці, продажні раби.
30 листопада. 2013р.
шоломах,
Що били студентів, батьків,
матерів?!
За гроші працюють: б’ють голови, ноги.
Та їм не убити ніколи ідею.
Її не купити, її не продати.
Хай брешуть, мов пси, воріженькі
чужі,
Що мріють в обіймах Росії
сконати,
Що гострять на брата і зуби й
ножі.
Нас гонять в Росію. Самі ж у
Європі
Палаци купують, доляри кладуть.
А нас посилають до Путіна в жопу
Понюхати газу, чи то пак добуть.
Та ми не раби, ми всі хочемо
волі!
Хіба окрім Сходу і Півдня єси,
Що хочуть зігнутись у рабській
покорі
І ладні продатись за шмат
ковбаси.
14.12.2013р.
НА ПОДІЇ У ХАРКОВІ ТА АНТИМАЙДАНІ
Танцюйте на трупах нещасні раби,
Й продажні. В крові ваші руки!
Й фанати московські, так
звані святі,
Що молитесь банді
та уркам.
Прозрійте, уроди!
Що робите ви?
Чи ж то на крові
пир гуляти?
То тільки шакали, забачивши
труп,
Радіють, щоб
пельку напхати.
22.01. 2014р.
На Майдані плачно, бо побили
всіх.
На Майдані йолка стала на крові.
Влада рапортує, що вони праві.
На морозі в Києві Герої стоять --
Вийшли патріоти гідність
захищать.
На Майдані в Києві стоять
барикади
Й намети холоднії – то Героїв
хати.
На Майдані віче, мільйони людей.
Весь Майдан хвилюється, мов вулик
гуде.
Налетіли беркути, тітушки, менти
Пики їхні в масках, як тії чорти.
На Майдані горечко, на Майдані
смерть,
Є і закатовані, в відділки
заперті.
На Майдані кулі, Київ у вогні.
Таке не присниться і в страшному
сні!
ВІДЛЕТІЛИ ЛЕБЕДІ, ВІДЛЕТІЛИ
Відлетіли лебеді, відлетіли
Своє біле пір’ячко погубили.
Відлетіли лебеді в сині далі…
Їх побили «беркути» на Майдані.
Окропили землю вони кров’ю.
Щоб жили ми в злагоді і любові.
Відлетіли сини наші, лебедята.
Заплакали, заридали батько й
мати.
Залишилась лебідонька удовою,
Повінчала її доля із журбою.
Заплакала затужила Україна.
До землі зігнулася верба і
калина.
Полетіли лебеді, обпалене пір’ячко
Ви лягли Героями, наші любі
діточки!