Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Вірші Галини Потопляк

Проза, поезія.

Модераторы: TANECHKA, TEMA

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#1

Сообщение Kozak Taras » 29 окт 2016, 10:29

Изображение

Дуже талановита поетеса зі Львова. :good: :ukr: Я дуже вражений її творчістю! Це просто пісня Української душі! Дуже рекомендую почитати...

Благословен цей день, і з Богом...
до нових звершень, хай щастить.
Вже нас чекає за порогом
життя неповторИма мить.
Дорога рівна, і не дуже,
стежина виткана з думок,
під хатою червона ружа,
холодної води струмок.
Чекає день, ще ніч не скоро,
чекає літа "куций хвіст".
Чекає нас осіннє море -
і листопад, і падолист.
І хтось сьогодні переможе,
засмутиться, чи розцвіте,
та нарікати нам не гоже
на хмари й сонце золоте,
на ту осінню ностальгію,
що відчуваєш ти в собі.
Легенький з півдня вітер віє,
дарує день життя тобі.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#2

Сообщение Kozak Taras » 29 окт 2016, 10:30

Торкніться теплою рукою
природи чистої, святої.
І не поруште її спокій
такий інтимно-одинокий.
Не затопчіть дозріле зЕрня,
і вам сторицею поверне
земля - посіє, заскородить,
на другий рік вам щедро вродить.
І її поле розцвіте
таке широке, золоте.
А поки тиша залягає,
полин у полі дозріває.
Торкніться і не зачепіть,
ромашку біленьку зірвіть.
Візьміть з собою в свої сни
аж до наступної весни.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#3

Сообщение Kozak Taras » 29 окт 2016, 10:31

Изображение

ПАМ"ЯТІ МАМИ.
А роки все летять, летять
і мить розлуки далі й далі.
На моїм серденьку лежать
з барвінку виткані печалі.
І хто сказав - лікує час,
і біль зникає у минуле?
Назавжди розлучило нас
Купайло у дощах похмуре.
Та звістка громом пронеслась
і впала блискавкою в хату.
Душа на небо вознеслась -
пішли Ви, матінко, до тата.
Пішли, коли цвіла земля
і наливалась зрілим соком.
Коли зозуля край села
вже не кувала одинока.
Коли віночки поплели
з любистку й полину дівчата...
а Ваші роки попливли
рікою тихою повз хату.
Матусю, Ви лишили тут
свої недоспані світанки,
і флокси білі, що цвітуть
донині літом біля ганку.
І перші яблучка рябі
комусь впадуть під босі ноги,
і сухе сіно у рядні
лежить самотньо під порогом.
Усе тут так, як того літа,
коли топтали Ви стежки -
стоїть картопля перемита,
а решта зсипана в мішки.
І Ви натомлені на лавці -
вечірнє сонечко в очах
купається у Вашій ласці...
голосить пугач по ночах.
І лавка є, і флокси квітнуть,
та Вас нема і стежки теж.
Пішли Ви, матінко, де світить
на небі сонечко без меж.
Пішли, нічого не сказали,
нічого звідси не взяли.
Хустину чорну пов"язали...
Дивлюся в слід - тут Ви були.
І де той час, що біль лікує?
І де той лікар? - Ні, нема...
На полі знову хліб квитує,
і скоро осінь, і зима...
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#4

Сообщение Kozak Taras » 29 окт 2016, 10:36

ПАМ"ЯТЬ,
Я тут на ганку, запала скрізь тиша.
Стару фіранку самотність колише.
Я доторкнулась до чорної клямки -
пам"яті роду старого уламки.
Я по-під хату тут квіти садила,
кликала "тату", босоніж ходила.
Мама із повним відром молока,
горне весь світ її тепла рука.
В пам"яті сОлодко, пам"ять роями
впала на грушку, пробігла гаями.
Темні шибки і там ластівка сіла,
хата з дитинства помазана, біла.
Піч не курить, чорний комин без сажі.
Сонце по припіку пір"ячком маже.
З сволока сипле легкА порохня,
пада на стіл, де збиралась рідня.
Навіть павук тишу цю не порушить,
вже за вікном обсипаються груші.
А на причілку колючі малини,
стукає в хату лиш кущик калини.
Чути, як шкрябають десь рогачі,
борщ запашний витягають з печІ.
Впала з горшка череп"яного кришка,
а на столі надщерблена миска.
Все надкололось і все надщербилось.
пам"яттю рідних об спогад розбилось.
Сад і подвір"я, криниця глибока.
Хата в саду і така одинока...
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#5

Сообщение Kozak Taras » 29 окт 2016, 12:28

Изображение

Дитятко, хлопчик, ясочка співоча,
в цей день з"явився ти, потішив нас.
І покоротшали для мами ночі,
і став годинник рахувать твій час.
І осінь незбагненна і багряна
вітала тата, бабцю й дідуся.
Пора стояла тиха, полум"яна,
раділо небо і родина вся.
Маленький наш, горобчик щебетливий,
ростеш серед любові і теплА.
Як хочеться, щоб виріс ти щасливий,
і рівною дорога в світ була.
Рости маля, попереду багато
незвіданих, несходжених стежок.
Життя - це праця, це не завжди свято,
дорога через терни до зірок.
І хай до тебе посміхнеться доля,
підстелить, коли раптом ти впадеш.
Засій зерном весняне своє поле -
і знай, що не даремно ти живеш.
І збережи в душі всі струни роду,
не розміняй життя на мідяки.
Будь сином українського народу -
хай допоможе небо і зірки.
Люблю тебе, ці кучері біленькі,
і очки сині, рученьки малі.
Рости розумним, чемним, здоровеньким
на своїй рідній, батьківській землі.
Г.П.
(Вітання онукові. Йому сьогодні три.)
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#6

Сообщение Kozak Taras » 30 окт 2016, 08:13

Куди б години ти не переводив,
вперед, назад - а час знає своє,
коли він в літо тихо переходив,
коли зозуля на вербі кує.
Коли цвіте і в полі дозріває,
коли весна, то молодіє час.
За обрій сонечко без дозволу сідає,
і ранок знов благословляє нас.
І день короткий - на дворі ж Покрова -
ти як завгодно циферблат крути.
З комина дим, горять у грубці дрова
і час самотньо у світи летить.
Г.П.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#7

Сообщение Kozak Taras » 31 окт 2016, 15:10

Ось такий жовтень - вітряний, з дощами,
із жовтими деревами й кущами.
Дістав з шухляди теплі светри й шапки,
сховав до шафи літні блюзки й шляпки.
Замайорів, зачервонів і згас,
останній день, останній його час.
І мітить в зиму стежку полем, лісом
і опускає зоряну завісу.
І хоче в теплі шати зодягнутись,
щоб не зів"яти, знову повернутись -
червоним яблуком і гіркою калиною,
розсипатись під ноги горобиною.
Ще один жовтень каже нам "Пока".
Махає з сумом гілочка-рука.
Ховає очі сонечко в туман
і на душі меланхолійний стан.
Г.П.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#8

Сообщение Kozak Taras » 31 окт 2016, 17:21

І хто художник, звідки полотно,
чия рука все це розмалювала?
Жовто-гаряче і зелене тло
майстриня-осінь нам подарувала.
Червоні лінії, а по краях сумні,
узори зрілої жовтневої натури.
Малює осінь пензлем по вікні
свої малюнки світлі і похмурі.
І зачаровує, і будить нас,
веде у світ за жовті акварелі.
Її печальний образ ще не згас -
лишає плями сірої пастелі.
Г.П.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#9

Сообщение Kozak Taras » 03 ноя 2016, 10:34

А як нас літо дивувало!
А як горіло, як цвіло...
Нам ніжно руки цілувало
і за собою в світ вело.
Воно ховалося у житі,
ми кликали - "Не йди, зажди".
А потім в бабиному літі
ми загубились назавжди.
А потім осінь золотая -
червоне літечко прощай...
Нас листопадом огортає,
а далі зимонька... гай, гай...
Г.П.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Вірші Галини Потопляк

#10

Сообщение Kozak Taras » 04 ноя 2016, 16:42

А дні біжать, із листям опадають,
і хто куди - та всі ми до зими.
А дні спішать, назад не повертають.
нас залишають з почуттям вини.
Не все зробили, хоч напланували -
почати, встигнути, добитися, пройти...
Вітри колючі нас дощем шмагали...
і осінь кликала в свої світи.
А ми за нею, лиш би надивитись,
під парасолю і гайда у ліс.
Ця осінь довго буде ще нам снитись -
цей бурштиновий, жовтий падолист.
Йду по дорозі з листям вперемішку,
А осінь пише в закутку листи.
Мені дарує сонячну усмішку.
"Привіт"- говорить. "Я спішу, прости..."
Г.П.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Ответить

Вернуться в «Художня література»