Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


З історії козацтва...

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
TANECHKA
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 4574
Зарегистрирован: 15 окт 2010
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 877
Пол: Женский
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 8369 раз
Поблагодарили: 3556 раз

З історії козацтва...

#51

Сообщение TANECHKA » 24 апр 2016, 13:58

Козацький хрест походить від кельтського хреста,різновидом кельтського хреста є хрест тамплієрів - хрест свободи(він найбільш подібний до козацького). Рівносторонність хреста пояснюється по-різному. Якщо пояснити коротко,то це "ГАРМОНІЯ, ВРІВНОВАЖЕНІСТЬ". А от гармонія з чим вже трактується в залежності з діяльністю тих,хто вибрав такий хрест своїм символом. Це може бути гармонія з природою,Богом,душею і тілом.

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#52

Сообщение Kozak Taras » 01 май 2016, 18:16

Тост Сірка:

„ Вельми шановне товариство, брати УКРАЇНЦІ, нащадки козаків запоріжських-вольних: час побажати собі й УКРАЇНІ нашій ДОБРА, ЩАСТЯ, позбавлення від нечисті!
Бо нас так мало залишилося, бо якщо ми собі не побажаємо, ніхто за нас цього робити не буде.
А нашим ворогам хай в горлі пір’ям поросте, їхню горлянку заллє гарячою смолою та смаленими цвяхами і коли їх потягнуть голою сракою по розпеченій сковороді так, що очі рогульками повилазять, їм буде погано, а нам буде добре.
То хай нам буде добре!"
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#53

Сообщение Kozak Taras » 07 июн 2016, 20:55

Изображение

Чорні запорожці: «демони» Громадянської війни

Чорні запорожці наводили жах і на білих, і на червоних. Вони не брали полонених, не йшли на переговори, ні разу не здали зброї. Свою іншу назву - чорношличники - вони отримали від того, що вся їх форма, включаючи довгий шлик на шапці, була чорною. Вони носили чорні короткі жупани, чорні галіфе, на їхньому чорному прапорі був череп і гасло «Україна або смерть!».
Без страху
Чорні запорожці були найбільшим кавалерійським полком української народної армії. За різними оцінками, це формування мало 300-400 шабель, 200-400 багнетів і збройову батарею. Чорношличники не могли отримувати належного забезпечення від української армії. Майже весь арсенал був здобутий в боях.
В Зимовий похід 1920 армія УНР вийшла в складі 10 тисяч чоловік, назад повернулося лише 4319 осіб, включаючи нестройових. Полк чорношличників почав похід в складі 417 чоловік, назад повернулося понад 500. При цьому чорні запорожці захопили багато трофейної зброї - кулеметів, тачанок, гармат.
Вони майже не брали полонених. Тих, хто міг стати їм у нагоді, чорношличники «засилали» в пластунський загін. При тій бойової стратегії, якої дотримувалися чорні запорожці, вижити в пластунському загоні могла тільки дуже підготовлена людина, але в пластуни до Чорношличників йшли добровільно - служити в цьому полку було почесно.
Про доблесті і сміливості чорношличників ходили легенди. Ад'ютант 2-го Запорозького полку сотник Никифор Авраменко згадував: «Чорношличники... в полон не здавалися, билися відчайдушно. Славилися нещадними і непримиренними... Люди, що, крім невгамовної відваги, готові на щось небезпечне, позбулися з почуттям страху всього іншого людського, хорошого».
Всі в чорному
Треба думати, один тільки зовнішній вигляд чорних запорожців наганяв на ворогів страх. Форма чорношличників була психологічною зброєю, ефективною зброєю. Втім, сама поява цієї форми викликана причинами досить побутовими. У 1919 році чорношличники відбили у Махно станцію Лозову і взяли хороший «урожай» - два вагона сірого і чорного сукна і три вагони цукру. Значковий Петро Дяченко в Кременчуці замовив кравцям повні комплекти уніформи з сукна, розплатився за роботу цукром. Отаман Болбочан, який приїхав на армійський огляд, був вражений зовнішнім виглядом чорношличників, сказав навіть, що «царська гвардія не виглядала краще». Також Болбочан дозволив дивізії носити його ім'я. Так чорношличники отримали ще одне свою назву - болбочанівці.
Румуни
Показова історія про те, наскільки боялися чорних запорожців, сталася в 1919 році, коли полк повертався до української армії. Щоб пройти до своїх, потрібно було зупинятися на території, зайнятій румунами. Румуни не продавали українцям продукти і вимагали роззброєння. У підсумку, ними були роззброєні майже всі полки української армії. Всі, крім одного - черношликівців. Вони просто не стали роззброюватися.
Полковник Дяченко згадував: «Знову жартома, запитав я румуна, що можливо, його вже хто обеззброював?». Питання постачання той же Дяченко вирішив просто - дав румунському полковникові хабара - троє коней. Воювати з чорношличниками румуни не захотіли. У підсумку, полк чорних запорожців єдиний повернувся в армію УНР з боєприпасами, зброєю, кіньми, і військовим майном.
Батько Троцького і Котовський
18 травня 1920 командир чорних запорожців Петро Дяченко ледь не взяв у полон комбрига Григорія Котовського. Бригада Котовського була розгромлена, а сам Котовський дивом уникнув смерті і полону. У розпал бою Дяченко не впізнав комбрига, переплутавши його з українським старшиною. Цікавий епізод також пов'язує чорношличників з Левом Троцьким. Повертаючись до армії УНР в 1920 році, чорні запорожці відвідали з візитом садибу, де жив батько демона революції. Господаря не було вдома. Він босоніж утік з дому, більше туди не повертався.
Петро Дяченко повертався в рідні місця і після Громадянської війни. Його Вільна Україна входила до складу військ вермахту. За бої проти Червоної армії Дяченко був нагороджений Залізним хрестом. Після Другої світової війни Дяченко емігрував, жив в Мюнхені і США, консультував американську розвідку з українського питання і вирощував троянди.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#54

Сообщение Kozak Taras » 07 июн 2016, 21:45

РИТУАЛ ПОСВЯТИ КОЗАКА В ХАРАКТЕРНИКИ

Изображение

Коли вчитель-характерник бачив, що учень вже готовий, відбувався ритуал посвячення його в характерники. Традиція була така. Рубали просіку в густому лісі. Повалених дерев з неї не прибирали, рубали тільки сучки. Наприкінці цієї просіки обирали два дерева на відстані двох метрів, які нахилялися один до одного, роблячи щось на манер ножиць або хреста, а потім, розрубавши посередині пов'язували верхівки дерев. Виходило щось на манер цифри вісім, але зі зрізаним низом. На перехресті тієї вісімки темної ночі запалювали білий яскравий вогонь. Через рівні інтервали часу кричав пугач. Козака переводили у стан сновиди, в якому він і повинен був пройти просікою на той вогонь.



Коли козак збивався з дороги - пугач замовкав. Так вказувався шлях. Завдання було одне - пройти в ті "ворота", за якими приходило істинне розуміння навколишнього буття в стані вже "пробудженого сновидіння". Пелена спадала з очей, і характерник вже бачив і розумів справжній стан речей в навколишньому світі.

За рахунок чого це відбувалося? Справа в тому, що, переходячи в змінений стан свідомості, козак мав можливість споглядати інший світ, в якому мав розширене його сприйняття. Потрібно було ту отриману можливість вивести в цю "денну" проекцію світу. Саме до цього і прагнули, проводячи людину через подібний ритуал. Козак шукав дорогу з іншої площини світу - зі світу "сновидіннь" у повсякденний світ, поєднуючи в собі два світи на час виходу на білий сліпучий вогонь. Неперевершеної мужності та неабиякої сили характеру вимагала така вправа.

Цей ритуал посвяти вельми цікавий і є витоком дуже древніх технік, задіюючи в людині розширене сприйняття світу шляхом пробудження її другої, нагвальної сторони. Саме таким цілям служили знамениті кам'яні лабіринти у стародавній Греції, звідки людина повинна була знайти вихід, днями блукаючи без води та їжі. Часто в ті лабіринти пускали хижих звірів. Завдання було одне: поставити людину в таку критичну ситуацію, в якій не "спрацьовували" її звичайні можливості, які вона мала в буденному житті. Великі труднощі та постійна загроза смерті робили вкінці-кінців свою справу, пробуджуючи в людині вищі здібності опанування довколишнім.

Коли ж лісу не було, а був навколо голий степ, опівночі запалювалося велике багаття, біля якого широким півколом сиділи старші характерники. Молодий характерник ставав між цим півколом і вогнем. Починали співати довго і протяжно, вмикаючи тим співом відповідний стан у юнака і приборкуючи полум'я. Нарешті полум'я перед посвячуваним зникало і відкривався широкий тунельний прохід. В той прохід молодий характерник і ступав. То був внутрішній простір, про який ми вже говорили раніше, де цілком відтворювався ландшафт України. З білими будинками під горою, вербами та містком через річку, зеленою соковитою травою (подібні штучні середовища, створені намірами людей, описані в тольтекській традиції та в деяких інших стародавніх магічних традиціях, куди їх представники пішли ще за життя).

Відвідування цього місця у характерників були обов'язковими для всякого посвяченого. Ключовим знаком входу в таке місце були два волячі роги, які встановлювалися за багаттям. Лівий (місячний) ріг і відкривав шлях до того простору. Шлях через правий - золотий сонячний ріг - для молодих козаків був закритий.

Тунель, що йшов через лівий ріг, приводив молодого козака до українського дому, куди його запрошувала прикрашена квітами, красиво вбрана молода дівчина, зустрічаючи хлібом-сіллю. У будинку був стіл, який тягнувся в далечінь. По обидві сторони його сиділи два сивих діда, які уособлювали собою Сонце і Місяць.

"Чого прийшов?" - таке карколомне питання очікувало козака, який ступав через поріг будинку, і від тієї відповіді залежала подальша його доля. При вдалій схвальній відповіді, в якому проглядалась чистота помислів душі, козак отримував восьмикутну Зірку-Алатир на долоню правої руки. То був пропуск до легендарного козацького мосту, що дугою охоплював два береги туманної річки. На цьому мосту, на самій його середині, била у козака з неба блискавка. Її сліпуча енергія і пробуджувала в ньому ті вищі здібності, які вже були притаманні його внутрішньому єству.

Далі для молодих козаків ходу не було, потрібно було повертатися назад.

Був такий звичай, згідно з яким, молодий характерник переходив від одного вчителя до іншого, навчаючись тим чи іншим особливостям характерницького ремесла. Потім збирав навколо себе собі подібних, у колі яких проходило подальше вдосконалення набутої майстерності. З цього зрештою виростав окремий військовий підрозділ - курінь, як називали його в запорізькому війську. Тому творчий пошук нових способів ведення бойових дій ніколи не згасав на Січі.

Изображение

Постає питання, з чого виникав той талант людини до характерницької справи? Чому в одних це виходило, а в інших ні? Фундамент такого пробудження людської свідомості закладався в Україні ще з дитинства. Наприклад, була така традиція. Коли народжувалася дитина, то їй виготовляли дерев'яну колиску, в бильці якої робили отвір. Та колиска встановлювалася так, щоб ранкове сонце потрапляло на обличчя малюка. То й була та перша ініціація, з якої протягом часу у дитини розвивалися відповідні здібності.

На Запорозькій Січі табір розташовувався так, щоб схід сонця з-за обрію було видно без перешкод. Заради цього навіть розчищали у напрямку сходу ліс чи плавні. Схід сонця був святом, яке надавало величі та енергії в проходженні важким шляхом воїна на Січі. Рідко хто пропускав той момент. Вставали з Сонцем і лягали спати з Сонцем - така була традиція в основної маси війська.

Часто засиджувалися біля багаття, уважно слухаючи розмови старших, бувалих характерників. Саме ці розмови робили військо єдиною, монолітною масою воїнів-однодумців. Так виковувався і гартувався дух Запорозької Січі.

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#55

Сообщение Kozak Taras » 14 окт 2017, 22:23

Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#56

Сообщение Kozak Taras » 14 ноя 2017, 17:11

Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#57

Сообщение Kozak Taras » 31 янв 2018, 19:51

Пам'ятник українським козакам, що брали участь у визволенні Відня від турецької облоги (Відень 18, Тюркеншанцпарк)

Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#58

Сообщение Kozak Taras » 08 июл 2018, 18:49

Орден Гетьмана Івана Мазепи - найвища нагорода Українського Вільного Козацтва

Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

З історії козацтва...

#59

Сообщение Леонід Мазира » 08 июл 2018, 23:36

Kozak Taras писал(а):
08 июл 2018, 18:49
Орден Гетьмана Івана Мазепи - найвища нагорода Українського Вільного Козацтва
І кого ж ним нагородили?

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

З історії козацтва...

#60

Сообщение Kozak Taras » 09 июл 2018, 20:48

Не відомо. Мушу зазначити мова йде про те Українське Вільне Козацтво що народилася у 1917 році під назвою Вільне козацтво. Рішення про формування загонів Вільного козацтва було прийнято у квітні 1917 р. на козацькому з'їзді у Звенигородці на Київщині.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Ответить

Вернуться в «Новини ККВК»