Іван Богун: Великий полководець, забутий за те, що не визнав владу Кремля над Україною

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 21560
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6218 раз
Поблагодарили: 10843 раза

Іван Богун: Великий полководець, забутий за те, що не визнав владу Кремля над Україною

Сообщение Kozak Taras » 26 окт 2019, 10:41

Изображение

Іван Богун народився близько 1618 р., страчений приблизно у 46 років, 17 лютого 1664 р. у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області. Найталановитіший полковник армії Богдана Хмельницького у визвольній війні українського народу проти Польщі, що не визнав Переяславську Раду 1654 р. і відмовився присягати на вірність Кремлю. Наказний гетьман Війська Запорізького.

Подвиги Івана Богуна
Усі сучасники Івана Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1647-1654 рр.) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя.

1. У 1651 році блискуче розгромив каральну експедицію на Поділлі польського гетьмана Калиновського, який вирішив через Вінницю атакувати Київ.

Оскільки стояли сильні морози, Богун наказав вночі прорубати ополонки у річці Південний Буг і облити високі береги річки водою. На ранок важка польська кавалерія і піхота вирішила по льоду швидко перейти Південний Буг і… потрапила під артилерійський вогонь полку Богуна, а тих, хто зумів прорватися до берега, розстрілювали вогнем з рушниць, не даючи забратися на кручу, покриту льодом. Залишки польського карального корпусу розгромила при відступі кіннота Богуна, перетворивши їх відступ на втечу.

2. У 1653 році у найбільшій битві під Берестечком (кордон Волині й Галичини) Іван Богун врятував від повного розгрому українську армію, очоливши її після зради татар, які “захопили з собою Богдана Хмельницького”. Не маючи шансів розгромити 150-тисячну армію Польщі, Іван Богун організував переправу через болото і вивів більшу частину війська з оточення.

3. Навесні 1653 року вщент розгромив під с. Монастирище польський 1.6-тисячний загін С. Чарнецького. Богун, маючи всього 400 шабель, наказав половині загону переодягнутися в татарський одяг, спокійно, як личить союзнику, підійти до поляків і раптово атакувати їх з характерним татарським бойовим кличем та завиваннями, сам же на чолі другої половини загону атакував противника з тилу. Поляки, вирішивши, що віроломні татари знову уклали союз з козаками, втікли, кинувши в паніці величезний обоз і все спорядження.

4. У 1654 році Іван Богун відмовився визнавати рішення Переяславської Ради і присягати Москві. Після смерті Богдана Хмельницького Богун підтримав курс Івана Виговського та Юрія Хмельницького на незалежність від Кремля Війська Запорізького у зовнішній і внутрішній політиці. Так само популярний полковник не підтримував прагнення зазначених гетьманів зблизитися з Польщею чи Туреччиною.

У 1664 році Іван Богун був страчений за вироком польського військово-польового суду.

Цікаве про Івана Богуна
Іван Богун, як і Богдан Хмельницький, був одним з п’яти організаторів визвольної війни. Про це прямо пише головний дослідник українського козацтва історик Голобуцький.

Відомий український письменник Павло Загребельний написав історико-психологічний роман, присвячений Іванові Богуну, під назвою «Я Богдан».

Изображение
Іван Богун
Іван Богун, як і Богдан Хмельницький, був одним з п’яти організаторів визвольної війни. Про це прямо пише головний дослідник українського козацтва історик Голобуцький.

Відомий український письменник Павло Загребельний написав історико-психологічний роман, присвячений Іванові Богуну, під назвою «Я Богдан».

“Вночі, коли табір простолюдинів заснув, козаки почали утрамбовувати болото. У хід пішло все, без чого можна було обійтися: вози, шатри, кожухи, хутра, попони, посуд і т. п. За ніч велика частина козацького війська переправилася. А на ранок від одного крику всполохнувся весь табір: “Браття! Вже жодного крику полковника немає в стані. Всі втікли! .. “Нахабний страх опанував натовпами людськими, всі заметушилися, наосліп кинулися прожогом туди, звідки кричали їм козаки: “Сюди! Сюди!”. На греблю помістилося відразу кілька тисяч чоловік, вони один одного штовхали в бруд, навперебій намагалися вискочити на гать, ніхто не слухав Богуна, який умовляв з того берега триматися льоду, греблі, що розгрузла, знищились, передні почали тонути, задні йшли по їхніх трупах і тонули теж”

– писав Загребельний.

Біографія Івана Богуна
Точна дата народження Івана Богуна залишається невідомою, як і його місце народження;
про факти з життя Богуна до 1649 року документальних свідчень немає, дані доволі суперечливі. Існує навіть кілька версій;
наприкінці 1649 року призначений вінницьким полковником, у зв’язку з чим наступні кілька років його діяльність була тісно пов’язана із захистом Вінниччини та Брацлавщини від військ Речі Посполитої;
1653 рік – Богун разом з Тимофієм Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавію. Там була розгромлена армія Георгія і його союзників;
кінець 1653-1654 роки – практично безперервно вів бойові дії проти коронної польської армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині;
у 1654 році Богун був у числі противників курсу на союз з Москвою. Він та Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко вели двоєдушну політику стосовно Москви: принісши присягу цареві Олексію Михайловичу на Переяславській Раді (1654), вони не думали залишатися вірними цьому хрестоцілуванню;
1656 рік – Богун в якості одного з керівників козацького корпусу вирушив у похід проти військ Речі Посполитої;
1657 рік – війська пройшли Західною Україною та Польщею, захопивши при цьому Краків, Брест та Варшаву, і в кінці року повернулися в Україну;
1658 рік – участь у боротьбі з полтавським полковником М. Пушкарем і кошовим отаманом Я. Барабашем, був ними розбитий у м. Великі Будища. У квітні-травні того ж року їздив у складі посольства від гетьмана до царя Олексія Михайловича;
1659 рік – підняв повстання проти Виговського, який зрадив царя, і розбив його тієї ж осені;
1662 рік – був ув’язнений поляками і відправлений у Мальборк;
1663 рік – звільнений Яном ІІ Казимиром в обмін на участь у поході на Лівобережну Україну;
17 лютого 1664 року був заарештований польським керівництвом і страчений.
джерело/likeme.pp.ua
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Вернуться в «Новини ККВК»