Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Паска і 9 козацьких свят

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Паска і 9 козацьких свят

#1

Сообщение Kozak Taras » 30 дек 2016, 18:09

Изображение


Українці завжди кажуть “Паска”. Ви не задумувалися чому саме так? А якщо відкинути релігійну складову, це слово нічого не нагадує? Леонід Безклубий, нащадок одного з давніх козацьких родів, розповів про головні свята українських воїнів.

1. Паска

За словами Петровича свято першого вигону худоби на пасовисько. Оскільки в давні часи велика рогата худоба становила головну цінність для багатьох народів, то можна було очікувати нападу. Саме тому воїни готувалися захищати своє. І для них вигін худоби на пашу був великим святом. А декому (молоді) – це була можливість випробувати себе, здати іспити на право називатися дорослим.
Судячи з усього, це свято належало скотарям. Хоча не факт, що лише їм. Сучасні вчені кажуть, що корови стали священними після того, як під час тривалого голоду, молоко спасло людей від смерті. Вижили лише ті, чий організм сприймав молоко. Це, якщо ви не в курсі, доведено генетиками – організм далеко не всіх людей переварює молочні продукти.
Рудиментом цього свята є свято вигону овечок на полонини в Карпатах. Там вівчарів проводжають з масовими гуляннями та забавами.
Хоча, слід пам’ятати і про Великдень – свято перемоги дня над ніччю – 22 березня. Весняне рівнодення. Саме тоді фарбували крашанки – давній символ світобудови, і вшановували предків. Щодо цієї традиції варто пригадати казку “Яйце-райце” і терміни “рахманський Великдень” та “навський Великдень”. Але, це вже інша історія.

2. День народження народу.

5 травня. Леонід Петрович казав, що в цей день найбільше вшановували дітей. Чому день народження? Напевно тому, що після того, як худоба пішла на пашу, можна спокійніше дихати – буде що їсти.

3. День звичаю.

6 травня. День вшанування старійшин, дідів, предків. Молодь збиралася докупи і слухала розповіді про давніші часи. Переповідалася історія народу, традиції, вірування.
Конкретно про ці два свята Безклубий розповідав мало. А акцентував увагу на тому, що ці два свята були пов’язані в одне – Курган Леля.
Курган Леля – це свято вшанування пам’яті воїнів-охоронців Краю. Зазвичай, багато хто задає питання – а до чого тут Леля? Дійсно ні до чого. “Курган” – це могила, насипаний вручну пагорб, тобто місце поховання. “Леля” – кого? чого? – родовий відмінок слова “лельо” – отець, батько, предок. Таким чином, Курган Леля – місце поховання предка. Конкретніше – воїна, захисника Краю.
Святкування Кургану Леля відбувалося 5-6 травня. Вшанування воїнів, які полягли за Край відбувалося у формі тризни. Не плутайте з банальною п’янкою і завиваннями плакальниць. Тризна – це ритуал, де молодь показує предкам свої силу, спритність і витривалість, вміння вести бій та перемагати. Свого роду – козацькі забави. Зазвичай проводилося поблизу реального кургану. Місцями збереглося в Україні до 70-х років ХХ століття.
Ще однією особливістю Кургану Леля є те, що уночі з 5 на 6 травня на кургані, втаємниченими людьми проводилися певні обряди. Суть тих обрядів уже майже невідома. Можливим рудиментом цього, є традиція палити вогнища на пагорбах у ніч на Пасху.

4. Купала.

Як не дивно – також козацьке свято. Воїнам теж потрібне продовження роду Хоча, насправді, згідно з переказами, в ніч на Купалу встановлювався зв’язок з Горнім світом. Предки мали можливість побачити нащадків. І саме тоді слід було показати їм воїнську виправку. Тому проводилися змагання між парубками, молоддю. Не плутайте з Різдвом Івана Хрестителя 7 липня. Купала – це астрономічне свято і святкується в день літнього сонцестояння.
5. Спас.
Козаки святкують Другого Спаса – 19 серпня. Свято, коли зібрано урожай. Вороги знали про це і ішли в набіг. Саме тому, в козацькому бойовому мистецтві “Спас” є приказка: “Прийшов Спас – готуй шабельку про запас”. В цей день проводилися змагання та ініціації (випробовування, іспити). Ми в цей час, багато років поспіль, проводимо вишкільний табір. А здачу іспитів – якраз 19 серпня, на Спаса. Тому і табір називається – Спасівський.
Є ще один нюанс. У цей день, на Хортиці, збиралися Радетелі з усього Краю і підтверджували Слово-договір. Згідно з цим договором Рій Родів Скупи Вкраїнської мав надавати підтримку том родам, які цього потребували. Крім того, підтверджувалися або змінювалися карби (закони), вирішувалися поточні питання. Наприклад питання поділу землі, прийняття чи виключення якихось родів до Скупи.

6. Покрова Богородиці.

13-14 жовтня. Що це козацьке свято – ні у кого навіть не виникає сумніву. Про нього написано дуже багато. Зазначимо лише те, що Богородиця шанувалася козаками чи не більше самого Ісуса Христа. Хтось каже, що наші предки святкували день загибелі нашого війська під Константинополем, коли Богородиця укрила своєю покровою візантійську столицю від нашого флоту. А хтось каже, що – Покрова – перейняте християнами давньоукраїнське свято. А ви – як думаєте? І поки ви думаєте – козаки святкують

7. Козацький Новий Рік.

22 грудня, день зимового сонцестояння, найдовша ніч. Щоб розуміти чому саме в цю дату, слід знати давньоукраїнську міфологію. Коротко: під час війни між темними і світлими богами, темні почали перемагати (скорочення дня). Розуміючи небезпеку, Білобог відправляє свою вагітну дружину Коляду заховатися на Землю. Це помітила дружина Чорнобога, Мара (смерть) і женеться за нею. Коляда розуміє, що не втече і перетворюється на козу. Мара пробігає повз неї і, не впізнаючи, біжить далі. А Коляда, в образі кози народжує Божича – Нове Сонце (Новий Рік).
Звідси, одна з версій походження слова “козак” – від кози, матері Бога Сонця. Пригадайте, як деякі історики згадували як малоймовірну версію походження терміну “козак”.
Як би там не було – святкуємо близьку перемогу над темними силами. Тим самим допомагаємо Світлим богам перемогти. Традиційно – ігри, забави, змагання. Рівняни в цей час проводять чемпіонат області з українського рукопашу Спас. Або просто забави.

7. Різдво.

25 грудня. День починає збільшуватися. Світлі сили перемогли. Вище описано міфологічне підгрунтя свята. Радіємо.

8. Водохреща.

Кажуть, в цей день вода набуває найбільшої в році сили. Чому так? Є гіпотеза, що в цей день закривається зв’язок з Горнім світом. Саме тоді предки ідуть від нас, залишаючи нам силу. І кожен, хто зануриться у воду отримає її частку. В цей день проводжаємо свята забавами, боями лава-на-лаву і купанням в ополонці.

9. Олекси Теплого.

30 березня. У козаків головне дитяче свято. Вся увага дітям. Це їхній день. І звичайно – ігри та забави

Ось такі козацькі свята. Правда це, чи ні – не нам судити. Але певна логіка присутня. І це наш фольклор. Тому він має право на життя а ми маємо шанувати свою історію. На цьому і побудовано всі козацькі свята.
Леонід Петрович казав – хлопці, багато що уже не знаю, мені не передали. Але що дали – передаю вам. А ви уже шукайте. Це вже ваше. Ось і ми звертаємося до вас про допомогу – хто що додасть чи поправить? Будемо раді вашій підтримці, чекаємо на коментарі. І гарних свят
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Ответить

Вернуться в «Новини ККВК»