Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Козацькі полки Черкащини у ХVІІ столітті

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Козацькі полки Черкащини у ХVІІ столітті

#1

Сообщение Kozak Taras » 01 фев 2017, 13:03

Изображение

За Куруківською угодою 1625 року було встановлено 6-тисячний козацький реєстр у складі 6 полків – Білоцерківського, Канівського, Корсунського, Черкаського, Чигиринського, Переяславського.

Державотворчі процеси середини ХVІІ ст. зумовили утворення власного військового і адміністративно-територіального управління, основу якого покладався вже існуючий полково-сотенний устрій. Полки, що об’єднували козаків певної території і становили військову одиницю, набували значення адміністративно-територіального округу, а полковник, як військовий командир, ставав водночас і головою цивільної адміністрації. Кожен полк іменувався за назвою міста чи містечка, де перебувала полкова адміністрація – полковник, писар, осавул, хорунжий, суддя, канцелярія. Назви сотень відповідали назві місцевості або імені сотника.

За Зборівським реєстром 1649 року на території сучасної Черкаської області існували полки – Чигиринський, Черкаський, Кропивнянський, Корсунський, Канівський, Уманський, а також південна частина Білоцерківського і Переяславського. Саме ці полки входили до складу ударних сил козацько-селянського війська Богдана Хмельницького. Вони брали участь у Пилявецькій битві 1648 року, Зборівській битві 1649 року, Берестецькій битві 1651 року, Батозькій битві 1652 року, у визвольних походах до Східної Галичини 1648 і 1655 років.

На той час Черкащина була головною опорною базою, яка поповнювала козацько-селянське військо людськими ресурсами, зброєю, боєприпасами. Чигирин став військово-політичним центром України, де перебувало гетьманське правління, звідки велося керівництво визвольною боротьбою українського народу.

Чигиринський полк

Чигиринський полк став головним гетьманським полком і займав територію з обох боків Дніпра. Межував з Корсунським, Черкаським і Полтавським полками. У 1649 році до його складу входили сотні: полкова Чигиринська, Баклійська, Боровицька, Бужинська, Вереміївська, Воронівська, Голов’ятинська, Голтвинська, Жаботинська, Жовнинська, Кременчуцька, Кричовська, Максимівська, Медведівська, Омельницька, Орловецька, Остапівська, Потоцька, Смілівська (всього 19).

У 1660-х роках східна частина Чигиринського полку відійшла до Миргородського полку, а західна залишалася під владою правобережного гетьманату. У 1670-х рр. правобережна Чигиринщина стала ареною жорстокої боротьби лівобережних українських козацьких полків і російських військ проти турецької армії, зокрема, під час Чигиринських походів 1677 і 1678 рр. Всього за час існування полку відомі 36 його полковників. Серед них – Карпо Скидан (1637 р.), Богдан Хмельницький (1649 р.), Іван Богун (1649 р.), Антін Жданович (1656 р.), Петро Дорошенко (1660-1663 рр.), Гнат Галаган (1709-1714 рр.).

В списках Чигиринського полку знаходимо імена гетьмана Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, генерального писаря Івана Виговського, арматного писаря Петра Дорошенка – майбутнього гетьмана.

Черкаський полк

Полк займав територію також з обох боків Дніпра і межував з Корсунським, Канівським, Переяславським, Кропивнянським і Чигиринським полками. За Зборівським реєстром 1649 року до його складу входили сотні: полкова Черкаська, Богушкова, Вовченкова, Домонтівська, Дригилева, Золотоніська, Кулаковська, Лазарева, Маркова, Микитина, Мошенцова, Мошенська, Островського, Петрашкова, Піщанська, Саварського, Савина, Шубцева (всього 18).

На той час Черкаський полк був одним з найбоєздатніших у війську Б.Хмельницького. Після “Вічного миру” 1686 року Черкаський полк був ліквідований. У різний час на чолі полку був 21 полковник, найбільш відомі – Іван Барабаш (1638-1648 рр.), Максим Кривоніс (Перебийніс, Вільшанський) (1648 р.), Петро Дорошенко (1665 р.).

Кропивнянський полк

Створений у 1649 році, займав територію на лівому березі Дніпра, межував з Переяславським, Прилуцьким, Миргородським, Полтавським, Чигиринським і Черкаським полками. До його складу входили три Іркліївські, Кропивнянська, Оржицька та інші сотні, всього – 14. У 1658 році Кропивнянський полк ліквідовано, а його територію включено до складу Лубенського та Переяславського полків. Із полковників відомий соратник Б.Хмельницького Філон Джалалій (Джеджалій). В найкритичніший момент битви під Берестечком військо обрало його наказним гетьманом.

Корсунський полк

Межував з Білоцерківським, Канівським, Черкаським і Чигиринським полками. У 1649 році до його складу входили сотні: полкова Корсунська, Лисянська, Мгліївська (Мліївська), Ольшанська (Вільшанська) та інші, всього – 19. Найвідоміші полковники – Станіслав Мрозовицький (Морозенко) (1645 – 1649 рр.), Максим Нестеренко (1648, 1653, 1655, 1656 рр.), Іван Гуляницький (1653 – 1656 рр.).

Після Андрусівського перемир’я 1667 року, коли Правобережна Україна потрапила під владу Польщі Корсунський полк очолював Захар Іскра (1684 – 1707, 1708 рр.). Після Прутського мирного договору 1711 року корсунські козаки переселилися в Лівобережну Україну, а полк припинив своє існування.

Канівський полк

Полк межував з Білоцерківським, Київським, Переяславським, Черкаським і Корсунським полками. В 1649-1654 рр. до його складу входило 18 сотень: Канівська полкова, Бубнівська, Межиріцька, Ржищівська, Трехтимирівська та інші. Впродовж 1649-1665 рр. територія Канівського полку була ареною жорстокої боротьби проти польсько-шляхетських військ. Під час народного повстання 1702-1704 рр. полк перебував під командуванням Семена Палія, у 1712 році припинив своє існування.

Уманський полк

Утворений у 1648 році, межував з Брацлавським, Кальницьким (Вінницьким), Паволоцьким і Білоцерківським полками. З півдня його територія підходила до степу. У 1649 році до його складу входило 14 сотень: полкова Уманська, Бабанська, Бершадська, Ладижинська, Маньківська, Романівська, Цибулівська та інші. Полк був ліквідований в 1674 році у зв’язку з турецькою агресією на Правобережну Україну і переселенням козаків і селян на Лівобережжя і Слобожанщину.

Іркліївський полк

Полк утворений в 1648 році і того ж року на чолі з полковником Михайлом Телюченком увійшов до складу Кропивнянського полку. У 1658 році гетьман Іван Виговський розділив останній на Лубенський і Іркліївський полки і призначив іркліївським полковником Матвія Папкевича. У 1659 році Іркліївський полк припинив своє існування.

Лисянський полк

Лисянський полк існував короткий час (1648, 1651, 1657 рр.). Його полковником був Данило Якимович.

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Козацькі полки Черкащини у ХVІІ столітті

#2

Сообщение Леонід Мазира » 01 фев 2017, 13:49

Мабуть, найближчим для нас був наш Корсунський полк
Корсунський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Війська Запорозького в 17 — 18 століттях. Полковий центр — місто Корсунь. Утворений в 1625 році як полк реєстрових козаків.

На час формування полку його першочерговою стратегічною метою було перехоплення татарських набігів по Чорному шляху та патрулювання його території.

На початку Національно-визвольної війни середини XVII ст. полк воював на боці польської шляхти, і лише перед битвою на Жовтих Водах 16 травня 1648 р. перейшов на бік повстанців.

У 1649-му році до формації було приєднано Лисянський полк. У підсумку це став найчисельніший полк Війська Запорозького 1649—1654 років — за Зборовським реєстром 1649 року нараховував 3472 козаків, у 1654 р. — 5150 (з 51-го по 54-й рік на території полку додатково було сформовано ще 9ть сотень).

Під час укладання Білоцерківського договору частина козаків полку підняла повстання котре приборкав Хмельницький. Відігравав активну роль у подіях часів війни 1658—1659 років, під булавою Виговського брав участь у Конотопській битві.


Сотні

19 (1649) / 3472[1] (3333)[2]
Корсуньська полкова
Василя Гаркуші
Вергуненка
Демка Прутильчича
Миська Івахниченка
Марка Бажаненка
Герасима Тюлипенка
Куришка
Данила Корчевського
Феська Костенка
Семена Герасименка
Мліївська
Городиського
Ясютина
Лисянська
Дем'яна Якимовича
Григорія Гавриленка
Вільшанська
Ситницька

Полковники

1630 Тарас Трясило
1637 - 1638, 1648, 1652 - 1653 Максим Нестеренко
1648-1649 Станіслав Морозенко
1649-1652 Лук'ян Мозиря
1652 Іван Золотаренко
1653 - 1656 Іван Гуляницький
1657 - 1658 Іван Петренко
1658 - 1659 Іван Креховецький
1660 Клеченко Яків
1660 - 1662, 1663 - 1664 Яків Улезько
1662-1663, 1672 - 1673 Григорій Гуляницький
1664 - 1665 Семен Височан
1666 - 1669 Гнат Уляновський
1669-1672, 1674 - 1675 Федір Кандиба
1675 - ? Костянтин Михалевський
1685 - 1707 Захар Іскра
1708 - 1710 Андрій Кандиба
1710 - 1711 Семен Нестеренко

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Козацькі полки Черкащини у ХVІІ столітті

#3

Сообщение Леонід Мазира » 01 фев 2017, 14:04

Kozak Taras писал(а): Корсунський полк

Межував з Білоцерківським, Канівським, Черкаським і Чигиринським полками. У 1649 році до його складу входили сотні: полкова Корсунська, Лисянська, Мгліївська (Мліївська), Ольшанська (Вільшанська) та інші, всього – 19. Найвідоміші полковники – Станіслав Мрозовицький (Морозенко) (1645 – 1649 рр.), Максим Нестеренко (1648, 1653, 1655, 1656 рр.), Іван Гуляницький (1653 – 1656 рр.).
Цікаво, що тут не вистачає одного полковника буремного часу - Лук"яна Мозири. Якраз 1649-1652 рр чомусь відсутні. Виявляється, таки цензура!
Ось відповідь:
...До антигетьманської коаліції належав полковник корсунський, гетьманський син Лук`ян Мозиря, якого Б.Хмельницький за протидію виконанню рішень Білоцерківського миру звільнив з посади. Мозиря ж став за спиною старшин свого та Білоцерківського полків, які розпочали заворушення і вбили полковників білоцерківського Громику і новопризначеного корсунського[77]. За наказом гетьмана генеральний осавул Демян Лисовець придушив заколот. Мозира був страчений.
Назвати Лук"яна зрадником не можна - завжди був бійцем, але політичні ігри гетьмана його погубили....
Про ранні роки Мозирі достеменно нічого не відомо. З початком Хмельниччини перейшов на бік повсталих, брав участь в битві під Жовтими Водами та Корсунській баталії. Наприкінці червня — у липні 1648-го супроводжував Ф.Вешняка в поїздці до Варшави, де взяв участь у засіданнях сейму — представляв на ньому «Реєстр кривд» заподіяних козакам.

В 1649 після загибелі С. Морозенка призначений корсунським полковником. Влітку 1651-го відзначився в ході битви під Берестечком, зумівши майже без втрат вивести свій полк з оточення. В липні 1651 Хмельницький послав Мозирю на допомогу А. Ждановичу, котрий тримав оборону супроти військ Я. Радзивілла, тож у 2-й половині 1651-го року Лук'ян Мозиря був одним з організаторів оборони Києва і Білої Церкви. Згодом з дипломатичними дорученнями гетьмана їздив до Москви.

Будучи незгідним з умовами Білоцерківського перемир'я зірвав укладення нового реєстру в Корсунському полку. Зрештою Хмельницький, за протидію виконання рішень Білоцерківського миру, звільнив Мозирю з посади. Він же у відповідь, за допомогою старшин свого та Білоцерківського полків, організував заворушення та вбивство полковників білоцерківського Громики та новопризначеного корсунського взявши участь у виступі М. Гладкого. Очолив один з сформованих в районі Ніжина загонів котрі протидіяли вступу польських військ в Лівобережну Україну. За наказом гетьмана генеральний осавул Дем'ян Лісовець придушив повстання. Мозирю було страчено.

Аватара пользователя
Леонід Мазира
Історик форуму. Генеральний значковий
Історик форуму. Генеральний значковий
Сообщения: 3557
Зарегистрирован: 14 дек 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 765
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 5404 раза
Поблагодарили: 3116 раз

Козацькі полки Черкащини у ХVІІ столітті

#4

Сообщение Леонід Мазира » 01 фев 2017, 14:15

Цікаво, як Грушевський коментує цю страту:
Я маю дійсно таке вражіннє, що Хмельницький перед проголошеннєм нової війни, перед великодньою радою, що мала сю справу рішити, спішив позбутися ненаручних йому людей з поміж старшини. Після великодньої ради се було вже неможливим, а перед проголошеннєм мобілізації для нової війни можна було, хоч би з натяганнями, представити се як сумну необхідність-спосіб віддалити передчасний розрив з Поляками 4). І корсунські засуженці пішли під розстріл під сим претекстом-викликаючи загальний страх і обуреннє против Хмельницького, як деспота і зрадника, лядського прислужника.
Поспішність виконання засуду дійсно була незвичайна!
От такі то були діла наших предків - часто патріотів або успішних воєначальників вважали незручними і їх позбувались....

А ви згадайте навіть Щорса, Ватутіна які загинули від своїх.....

Ответить

Вернуться в «Новини ККВК»