Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Духовні цінності запорізьких козаків

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Духовні цінності запорізьких козаків

#1

Сообщение Kozak Taras » 30 окт 2017, 22:39

Изображение
Духовна культура українського народу досягла високого рівня в період існування козацької держави. Кожен, хто приходив на Січ, вносив у культурне середовище щось своє, певні риси, особливості культури і мистецтва свого народу. Внаслідок переплетіння цих індивідуальних культур сформувалась оригінальна, яскрава, різнобарвна самобутня культура, яка справила величезний вплив на розвиток культури всієї України.

Козакам були притаманні такі риси, як мужність, відвага, вірність, честь, патріотизм, любов до своєї Вітчизни.

Глибока релігійність, ревний захист православної віри — характерні ознаки духовного життя Запорожжя. Достатньо сказати, що вступ до запорозького товариства починався з питання: «У Бога віруєш?». Про прихильне ставлення козаків до релігії свідчить існування в межах Вольностей Війська Запорозького понад 60 церков. Значення християнської віри для козаків було дуже важливим адже Бог оберігає православний народ, надає йому духовних сил у боротьбі з ворогами.

Культ побратимства, товаришування у свідомості козака був нерозривно пов’язаний із християнською ідеєю самопожертви заради ближнього. Козаки за власний кошт утримували лікарні, шпиталі, а також цілі церковні парафії, робили значні матеріальні внески у храми, прихожанами яких себе вважали. Найшановнішими церковними святами були Різдво, Великдень, Покрова. Чітко окреслювались традиції індивідуальної релігійності — кожен козак мав носити при собі «тілесний» хрест, будь-яка важлива справа починалася лише після молитви.

Повага до старшого – одне з славних звичаїв козаків. Звичай поваги і шани старшого за віком зобов’язує молодшого, перш за все, виявляти турботу, стриманість і готовність до надання допомоги і вимозі дотримуватись деякого етикету (при появі старого всі повинні були встати – козаки при формі докласти руку до головного убору, а без форми – зняти шапку і вклонитися).

У присутності старшого не дозволялося сидіти, курити, розмовляти (вступати в розмови без його дозволу) і тим більше – непристойно висловлюватися. Вважалося непристойним обганяти старого (старшого за віком), вимагалося випросити дозвіл пройти. При вході куди-небудь першим пропускали старшого.

Слова старшого були для молодшого обов’язковими. Молодший повинен проявляти терпіння і витримку, при будь-яких випадках не перечити. При загальних заходах та прийнятті рішень обов’язково запитувати думку старшого. При конфліктних ситуаціях, суперечках, розбратах, бійках слово старого було вирішальним і вимагалося негайне його виконання. Взагалі у козаків повага до старшого було внутрішньою потребою, у зверненні рідко можна було почути – «дід», «старий» та інше, а ласкаво вимовляється – «батько», «батьки».

Отже, культура козацької держави була багатогранною і самобутньою. Художні вподобання, демократичні настрої козацького середовища визначили колорит козацького розвитку української духовної культури. Козацтво акумулювало величезний духовний досвід XVII —XVIII ст., відтак залишивши в культурній свідомості нашого народу найглибший слід.

підготував Антон Волошин
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Ответить

Вернуться в «Новини ККВК»