У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Військовий старшина
Військовий старшина
Сообщения: 807
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 244 раза
Поблагодарили: 520 раз

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 13 фев 2018, 13:28

…Здавалося б, що саме за незалежності нашої держави цей Великий Українець, який, за його ж твердженням, «й кровинки вкраїнської не мав, тілько те, що народився і виріс на Вкраїні», мав би отримати особливе визнання. Та сталося навпаки.
Про всесвітньовідомого вченого Агатангела Кримського, а йдеться саме про нього, забули як в Україні, так і в Звенигородці, де минули його дитячі роки, де у міському двокласному училищі він здобув початкову освіту, куди завжди повертався з далеких доріг. Чепурний будинок з вежею, збудований свого часу батьком Юхимом Степановичем – відомим на Звенигородщині учителем і громадським діячем, був для академіка своєрідним оазисом, в якому він черпав натхнення для творчості, набирався сили духу на час все частіших політичних переслідувань.
Будинок Кримського пережив як сталінські часи, так і німецько-фашистську окупацію. У сорок четвертому, після визволення Звенигородки, його господарі зазнали наруги від „своїх”: звідси без зайвих балачок виселили сестру Кримського Марію та його названого сина Миколу. Натомість новими хазяями будинку надовго стали секретар райкому компартії України Заблодський та голова райвиконкому Панасенко. З часом їх змінили інші відповідальні працівники”.
Коли ж місто стало розбудовуватися, будівля поступово спорожніла й аж наприкінці шістдесятих років уже минулого століття представники громадськості підняли питання про створення в ній музею Агатангела Кримського. Ідею підтримали Академія наук України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Спілка письменників України. Ось його опис згідно паспортної інформації: «Будинок двоповерховий, цегляний, в плані прямокутний. На першому поверсі розташовані 7 кімнат, на другому – 3. Покрівля другого поверху вкрита шифером, одноповерхова прибудова – металевим листом. Загальна площа будинку – 174 м2. На будинку встановлена мармурова меморіальна дошка з текстом: “У цьому будинку жив і працював видатний український радянський вчений, академік Кримський А.Ю. 1871-1942”. До 1941-1945 рр. будинок був триповерховим. Третій поверх – красиво виконана альтанка з балконом. Балкон був і навколо другого доверху. Покрівля була крита листовим металом».
З цього часу і відбуваються події, які могли б зацікавити якщо не правознавців, то, на крайній випадок, письменників – пошановувачів детективного жанру. Так, у листопаді 1993 року в будинку сталася пожежа. Хто і чому запустив у нього «червоного півня», залишається загадкою й по сьогодні. Та як би там не було, вогонь завдав значної шкоди приміщенню і в Інституті сходознавства, представники якого побували на згарищі, прийшли до рішення щодо відбудови будинку. Та будівництво, яке на початку велося належним чином, поступово, по тому, як після зведення „коробки” треба було братися за внутрішні роботи, згорнулося. І тут знову виникає запитання: чому?
В Інституті сходознавства, який є власником будівлі, пояснювали це безгошів’ям. Так це чи ні, сказати ніхто у Звенигородці, не знаючи можливостей Інституту, не може. Неодноразово цю проблему піднімали тамтешні активісти і краєзнавці, ратуючи за те, аби завершити будівництво коштом місцевого бюджету, проте дізнавшись, що будівля не є ні міською, ні районною власністю, капітулювали. Тож і бовваніє пусткою ось уже більше п’ятнадцяти років будинок, який у всіх туристичних путівниках йменується не інакше, як садибою-музеєм Агатангела Кримського.
Щоправда, час від часу хтось «нагорі» згадує про нього. Особливо тоді, коли з’являється можливість погріти руки на патріотичних почуттях. Так, горе-музей включили було в державну програму «Золота підкова Черкащини» на 2006-2009 роки для ремонтно-реставраційних робіт. І кажуть, що й кошти на це виділяли. От тільки невідомо, на що і кому вони пішли.
Років зо п’ять тому зрушити справу з мертвої точки намагалися активісти громадської організації „КолоОбіг”, які „вийшли” на можливих зарубіжних спонсорів. Та далі справа не пішла. Чому? Відповідь на це мали б дати тодішні керівники району. Проте, як сказав свого часу поет, одних нема, а інші вже далеко.
Тим часом наближається чергова, 150-а річниця від дня народження Агатангела Кримського. І про те, як і головне – де відзначатимуть цю ювілейну дату, велася в міській раді зацікавлена розмова за участю місцевих депутатів, краєзнавців, громадських активістів.
Учасники зібрання висловили чимало слушних пропозицій щодо підготовки до ювілею вченого-патріота, проте розмова так чи інакше поверталася до завершення будівництва майбутнього музею. При цьому міський голова Звенигородки Олександр Саєнко висловив думку, що зробити це можна буде при умові, що будівлю, яка стоїть на балансі Інституту сходознавства, буде передано у власність громади.
Залучити до цієї справи все можливі обласні структури та зарубіжних спонсорів порадив професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук, який також взяв участь в зібранні. Зазначивши, що відзначення 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського має стати брендовим кроком у популяризації Звенигородки, він запевнив, що й черкаські науковці не залишаться осторонь. Більше того, початок цьому вже зроблено.
– Влітку минулого року в нашому університеті побував кримськотатарський політик і громадський діяч РефатЧубаров. Він теж готовий долучитися до підготовки відзначення ювілейної дати. Тому це нагода вирішувати питання також на рівні держави, – зазначив Володимир Поліщук.
І в останньому можна лише підтримати Володимира Трохимовича. Адже ім’я Агатангела Кримського належить не лише Звенигородці, а й всій Україні. А щодо саме Звенигородки, то будемо надіятися, що ідеї, висловлені на зібранні у міській раді, знайдуть своє відображення у конкретних справа, а не так, як завжди: поговорили та й забули.

Михайло НЕЧАЙ

Изображение
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Військовий старшина
Військовий старшина
Сообщения: 807
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 244 раза
Поблагодарили: 520 раз

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 14 июл 2018, 10:11

НАУКОВЦІ З КИЄВА ТА МІСЦЕВА ВЛАДА ВИРІШУЮТЬ ДОЛЮ БУДИНКУ КРИМСЬКОГО

«Садиба Кримських повинна бути повернена місту», – у цьому впевнений міський голова Звенигородки Олександр Саєнко. Питання передачі історичної пам’ятки, яка нині перебуває на балансі інституту сходознавства ім. А.Кримського, громаді міста – наразі одне із першочергових завдань міської влади. Адже ж на ґрунтовну реставрацію будівлі у Інституту сходознавства коштів немає. А невпинний час щоднини наближає знаменну дату – 150-ту річницю від дня народження нашого великого земляка – вченого-філолога, перекладача, історика і письменника Агатангела Кримського. І щоб гідно зустріти славний ювілей, запросивши гостей на садибу, де промайнули його дитячі та шкільні роки й куди він приїжджав у зрілому віці, очільник міського самоврядування вирішив обговорити з науковцями столичного закладу спільні дії: чи це буде спільна співпраця чи то передача будівлі у власність нашої громади. Для цього Олександр Саєнко здійснив робочу поїздку до столиці, де під час перемовин із директором інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, кандидатом філологічних наук, старшим науковим співробітником Олександром Богомоловим було обговорено подальшу долю будинку.
Тож уже невдовзі, минулого четверга, Олександр Богомолов та наукові співробітники інституту на запросини Олександра Саєнка відвідали садибу Кримських у Звенигородці. Гості оглянули будівлю та подвір’я садиби та обговорили варіанти співпраці, в тім числі й передачу будинку інститутом сходознавства міській громаді в юридичній площині. Олександр Саєнко та голова районної державної адміністрації Василь Довбуш під час спілкування з науковцями обгрунтували слушність такого знакового для обох сторін рішення. Науковці передали міській раді пакет документів для виготовлення технічної документації із присвоєння кадастрового номера.
“На мій погляд, передача будинку Кримського громаді міста – це найкращий варіант. Адже ж, якщо питання вдасться владнати належним чином, то обласна, районна та міська влади матимуть можливість спільно розробити програму й відшукати кошти у бюджетах, щоб завершити реконструкцію будівлі, для чого потрібно задіяти 2 мільйонів гривень. І це буде найкращий вияв шани і поваги до нашого визначного земляка”, – каже Олександр Саєнко. “А, вирішивши це питання, ми матимемо змогу розглянути й інші слушні пропозиції наших земляків: спорудити пам’ятний знак землякові, налагодити партнерство зі східними країнами, де письменника знають і пошановують, організувати випуск книг, пов’язаних із життям та творчістю Кримського. Але нині першочергове завдання влади – створити у садибі Кримських музей, щоб повернути Агатангела Кримського й культурно-просвітницьким шляхом. Для цього у міській раді розробляється детальний план організаційно-виховних та культурно-просвітницьких заходів”, – продовжує міський голова.
А на вінець зустрічі Олександр Саєнко подарував гостям книгу Юхима Кримського «Хроніка провінційного життя», видану коштом Звенигородської міської ради і впорядковану краєзнавцем Вадимом Мициком. Як розповів Олександ Якович гостям, з усієї кількості першовиданого тиражу книги, один повний примірник «Хроніки…» зберігся в книгозбірні імені Салтикова-Щедріна м. Петербурга, а інший екземпляр виявив у Звенигородці книголюб і збирач старовини Іван Гірник з Ватутіного, з якого й перекладено фейлетони українською мовою і видано для широкого загалу читачів, аби ті могли досконаліше дізнатися про життя у Звенигородці в кінці ХІХ – початку ХХ століття.

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Військовий старшина
Військовий старшина
Сообщения: 807
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 244 раза
Поблагодарили: 520 раз

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 16 июл 2018, 22:02

МИНУЛОГО четверга директор інституту сходознавства ім.А.Кримського НАН України Олександр Богомолов та наукові співробітники інституту, на запрошення міського голови Олександра Саєнка, відвідали садибу Кримських у Звенигородці.
Фото Алли СЛИНЬКО.


Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Військовий старшина
Військовий старшина
Сообщения: 807
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 244 раза
Поблагодарили: 520 раз

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 01 авг 2018, 16:56

Міський голова Звенигородки добивається передачі садиби Кримських місцевій громаді

Життя і діяльність відомого сходознавця, славіста, письменника, академіка Агатангела Кримського тісно пов’язані із Звенигородкою. Тут минули його дитячі роки, тут, у міському двокласному училищі, він здобув початкову освіту, сюди завжди повертався з далеких доріг. Чепурний будинок з вежею, збудований свого часу батьком Юхимом Степановичем – відомим на Звенигородщині учителем і громадським діячем, був для академіка своєрідним оазисом, в якому він черпав натхнення для творчості, набирався сили духу на час все частіших політичних переслідувань.
Будинок Кримського пережив німецько-фашистську окупацію. Проте у сорок четвертому, після визволення Звенигородки, його господарі зазнали наруги від „своїх”: звідси без зайвих балачок виселили сестру Кримського Марію та його названого сина Миколу. Натомість новими хазяями будинку надовго стали секретар райкому компартії України Заблодський та голова райвиконкому Панасенко. З часом їх змінили інші „відповідальні працівники”. Коли ж місто стало розбудовуватися, будівля поступово спорожніла й аж наприкінці шестидесятих років уже минулого століття представники громадськості підняли питання про створення в ній музею Агатангела Кримського. Ідею підтримали Академія наук України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Спілка письменників України.
Але по справжньому за облаштування музею ніхто не брався. Аж допоки в листопаді 1993 року тут не сталася пожежа. Вогонь завдав значної шкоди приміщенню. І в Інституті сходознавства Академії наук України, представники якого побували на згарищі, прийшли до рішення щодо відбудови будинку. Та будівельні роботи, які на початку велися належним чином, потому, як після зведення „коробки” треба було братися за внутрішні роботи, згорнулося. І ось уже більше п’ятнадцяти років будинок бовваніє пусткою. Його власник – Інститут сходознавства, не брався за завершення будівництва, посилаючись на безгрошів’я. Зрушити справу з мертвої точки намагалися активісти громадської організації „КолоОбіг”, які „вийшли” на можливих зарубіжних спонсорів. Та далі справа не пішла, оскільки без відповідного дозволу власника приступати до будь-яких робіт було неможливо.
Ось так і продовжувала б поступово руйнуватися забута будівля, яка могла б стати окрасою Звенигородки, аби врешті громадськість і депутати міської ради не забили тривоги щодо її подальшої долі.
Міський голова Звенигородки Олександр Саєнко тривалий час штурмував Інститут сходознавства НАН України, допоки не достукався до його керівництва і запропонував спільно вирішити проблему. А невдовзі до Звенигородки прибули директор Інституту сходознавства Олександр Богомолов разом з науковими співробітниками, які, оглянувши садибу та будинок, обговорили разом з міським головою та головою райдержадміністрації можливі варіанти завершення будівництва музею. Це може бути або співпраця Інституту з місцевою владою, або ж передача будинку міській громаді. Цілком можливо, що керівництво Інституту зупиниться на другому варіанті. Тим більше, що в ході візиту міській раді передано пакет документів для виготовлення технічної документації з присвоєння будинку кадастрового номеру. Зараз земельний відділ вже займається цією роботою.
На думку Олександра Саєнка, передача будинку громаді міста – це найкращий варіант.
– Бо ж, якщо питання вдасться владнати належним чином, то обласна, районна та міська влади матимуть можливість спільно розробити програму й відшукати кошти у бюджетах, аби завершити будівельні роботи, – говорить міський голова.
На завершальні ж роботи, згідно попередніх розрахунків, потрібно два мільйони гривень – не так уже й багато для трьох бюджетів.
– Справившись з цим, – продовжує він, – ми матимемо змогу розглянути й інші слушні пропозиції, що надходять до міської ради, зокрема щодо спорудження пам’ятного знака визначному землякові, налагодити партнерство з країнами Сходу, де знають про Кримського і шанують його пам’ять, налагодженню випуску книг про життя і творчість Агатангела Юхимовича. Але першочерговим нашим завданням є створення садиби-музею його імені. І я впевнений в тому, що ми справимося з цим до 150-ої річниці від дня його народження.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Вернуться в «Звенигородщина»