Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


У Пехівському лісництві вирощують ліс, оленів і вепрів

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Пехівському лісництві вирощують ліс, оленів і вепрів

#1

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 12 июл 2018, 22:10

Пехівське лісництво по праву вважається одним з кращих в ДП «Звенигородський лісгосп». В цьому впевнюєшся, вже ступивши на садибу лісництва. Чепурне приміщення контори потопає у квітах і зелені. За ними постійно доглядають члени колективу, вважаючи це за приємні клопоти.
Але за такими клопотами тут не забувають і про повсякденну роботу. Окрім звичайних рубок та створення нових насаджень, в лісництві утримують чималий розсадник площею понад 13 гектарів. Вирощують в ньому, окрім основних лісоутворюючих порід – дуба звичайного, північного, горіха чорного - декоративні дерева й кущі, котрі використовуються в озелененні та ландшафтному дизайні. Окрім того, зростають тут і плодові сіянці та саджанці черешні, вишні, груші, айви, кизилу, ліщини ведмежої, малини тощо.
Мають і сад, створений шість років тому. Характерно, що висаджені тут напівкарликові яблуні вже першого року принесли плоди.
Взагалі ж завершивши одну справу, у лісництві відразу ж беруться за іншу. Тамтешні лісівники не втомлюються експериментувати. Так, свого часу тут було закладено ділянки для вирощування дуба за шведською технологією. Спочатку провели необхідні рубки, обрали кращі дерева, а потому забезпечили індивідуальний підхід до кожного бубка з тим, щоб він міг розвиватися, розростатися і в кінцевому результаті бути придатним для переробки на фанеру. На одному гектарі має рости 60-70 дубів, деревина яких значно дорожча від звичайної. Однак прибутки рахуватимуть уже нащадки нинішніх працівників лісництва, оскільки зрілий вік дуба – не менше ста років.
А ще Пехівське лісництво має надзвичайно розвинене господарство із черенкування. Таким чином тут освоїли технологію вирощування плакучих та кулеподібних форм, зокрема плакучої черешні, кулеподібної вишні, сакури, ясена чорного плакучого. На них є значний попит, оскільки такі дерева широко використовують у ландшафтному дизайні.
У досить великій кількості вирощують тут фундук, який користується великим попитом не лише в межах Черкащини, але й в інших областях. І недаремно. Адже, окрім декоративного значення, фундук дає ще й непоганий горіховий врожай. Серед його плюсів головний «експериментатор» – помічник лісничого Микола Бойко відзначає також невибагливість до ґрунтів та морозостійкість. З його легкої руки тут запровадили своєрідне ноу-хау для вирощування цієї культури. Оскільки фундук погано піддається черенкуванню та дає надто малий відсоток виходу саджанців, виростити його традиційним шляхом дуже складно. Тому використовують нову технологію: на стадії дерев’яніння маточник перев’язують дротом та обсипають землею. Таким чином за рік вдається виростити півтораметровий саджанець. Тоді як в традиційних тепличних умовах на це знадобилося б 4-5 років.
– Без передових технологій та впровадження кращого досвіду сьогодні в лісовому господарстві ні туди, ні сюди, – говорить керівник Пехівського лісництва Володимир Музиченко.
Володимир Олексійович пізнавав лісівничі науки не з підручників: ще з дитинства набивав у лісі перші мозолі. Народившись у мальовничій Хлипнівці, оточеній лісами, саме в них проходив свої перші університети. Разом з іншими залюбленими в природу однолітками обгороджував мурашники, заготовляв для тамтешнього лісництва лікарські рослини, брав участь у переліку дерев. І вже в старших класах мріяв про професію лісівника. Та, вступаючи до сільськогосподарської академії на факультет лісового і садово-паркового господарства, не пройшов конкурсу. Однак повернувся додому зі студентським квитком, передавши документи на заочне відділення. І відразу ж знайшов роботу у Хлипнівському лісництві.
Молодого лісоруба примітили відразу. Беручкий до роботи, фізично розвинений, він досить швидко осягнув усі професійні премудрості і без проблем справлявся з виробничими завданнями. Утім, й про науку не забував. І коли закінчив перший курс з відмінними оцінками, запропонували Володимирові перейти на стаціонар. Таку пропозицію він сприйняв з радістю. Проте й з лісництвом зв’язків не поривав, працюючи там на канікулах.
По завершенні навчання отримав направлення у Вільховецьке лісництво, де працював майстром лісу два з половиною роки. І добре працював. Бо коли виникло питання, кого призначити лісничим Пехівського лісництва, відразу ж зійшлися на кандидатурі Музиченка.
Хвилювався. Бо знав, на що йде: понад дві тисячі гектарів лісового масиву та понад тридцять членів колективу, яких мав забезпечити не тільки роботою, але й належним заробітком. Тож відразу ж, яке то мовиться, з головою поринув у роботу. Особливу увагу звернув на матеріально-технічне забезпечення, оскільки був переконаний, що саме від цього залежить виконання виробничої програми. І треба сказати, що відтоді і по сьогодні справність техніки – то завдання номер один для нього. Тож і розсадник у нього забезпечений необхідними механізмами та крапельним зрошенням, і на інших виробничих ділянках порядок.
Окрім лісорозсадницької справи, стали займатися останнім часом у Пехівському лісництві й розведенням диких тварин. Ще й як займатися! Нещодавно саме тут відбулося пленарне засідання виїзної колегії обласного управління лісового та мисливського господарства за участю директорів державних лісогосподарських підприємств, на якому було продемонстровано технологію та особливості будівництва вольєрів для утримання диких кабанів та оленів. Ці вольєри збудовані на території мисливського господарства «Пехівська дача». Вольєр площею у 21 гектар, призначений для утримання та розведення оленів плямистих. Наразі тут обліковується десять дорослих тварин і вже є приплід. Другий вольєр, площа якого 3,5 гектара, розрахований на розведення диких кабанів. Цей напрямок роботи є досить актуальним у зв’язку зі зменшенням кількості кабанів через африканську чуму свиней.
Обидва вольєри облаштовані всім необхідним для тварин, передусім підгодівельними майданчиками, солонцями, ємкостями з водою.
Тож недаремно після ознайомлення учасників колегії з діяльністю Пехівського лісництва головний лісівник Черкащини Олександр Дзюбенко наголосив:
– Якщо у колективах є бажання працювати на високий результат та прагнення до нових здобутків, якщо є творчий підхід до будь-якого напрямку господарювання, то немає неможливих завдань.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Ответить

Вернуться в «Звенигородщина»