Жителі міста Ватутіне

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 27 авг 2019, 23:44

''Сиджу на містку і раптом поруч з поплавком виниряє чоловік у масці''

72-річна Тамара Протченко з Ватутіного має 66-річний стаж рибалки. Більшість снастей їй подарували друзі та чоловік. Дивиться тематичні телепередачі й мріє потрапити на професійні змагання. Вудить разом зі своєю 50-річною донькою.
Сиджу зазвичай з однією вудочкою, а біля мене моя донька, - каже Протченко. Розмовляємо телефоном. Жінка в цей момент саме рибалить.
- Їй 50 років. Має проблеми зі здоров’ям. Нам обом подобається процес. Дощик крапає, там білочка десь скаче, там ондатра пливе, рибка скидається. Риболовлею займаюсь із самого дитинства. З 6-7 років. Народилась я у селі Чичиркозівка. Наша хата була над ставком якраз. Ходила туди й ловила рибу. Тоді ще не було ліски, то користувалась ниткою. Це мій батько привив любов до риболовлі. Тому я все життя на водоймі. Зараз вуджу лише у Ватутіному. З берега не ловлю. По нашій річці багато різних місточків. На них зручно й чисто. Та й в очерети не закину і не заплутаю ліску. Не маю якогось конкретного місця. Де подобається, там і сідаю. Сама варю наживку: на м’ясорубці перемелюю соняшникове насіння й змішую з манкою. Маю 3 вудки вдома. Але ходити люблю з однією лише. Наловлю щось, то й добре. Як ні – нічого страшного. Головне, аби було 3 рибини: мені, доньці й чоловіку.
На річці з вудкою сиділа б днями, зізнається Тамара Володимирівна.
Завжди йду з самого ранку й сиджу, поки вистачає терпіння, - пояснює рибалка. - Оскільки поряд донька, то повертаємось, коли вона втомлюється. А я б сама сиділа день і ніч. Значного улову ніколи не мала та й не прагну цього. Найбільшою рибиною в мене був карась на 1 кілограм. Впіймала за один раз кілька таких особин. Клювало щось і значно більше, але ламало вудку й тікало. Швидше за все сом таке робить. Завжди неприємні такі моменти. Хоча мені й не хочеться, аби ловилась така велика риба. Мені більше хочеться просто посидіти й спостерігати як смикається поплавок, а не як ламаються снасті. Ловила й хижу рибу. Якось судак взяв на манку. Мені це було дивним. Для таких видів риби маю спеціальний застосунок, аби не вхопила за палець гострими зубами, коли знімаю з гачка. Беру з собою, коли цілеспрямовано йду ловити на черв’яка чи на малька. Особливих секретів не маю. Я все ж любитель, а не професіонал. Люблю йти на річку, коли немає дощу і стоїть похмура погода. От тоді можна рибалити. В цей період майже завжди гарний кльов. Коли ж падає дощ, то годі й очікувати на улов. Залишається сидіти й слухати спів пташок чи гавкіт собак. Риба затихає.
Жінка живе у квартирі. До місцевої річки йти кілька хвилин. У Ватутіному має дачу й озеро за кількасот метрів від неї.
Від хати до нього метрів 300. Але зараз туди мені страшнувато ходити, - говорить Протченко. - Бачила там диких кабанів і змій. Та й інші рибаки теж не охоче ходять туди, бо майже все вже виловлено браконьєрами. Хоча сітки є меншим злом у порівняні з електровудками. Не так давно була ситуація: сиджу на містку і раптом поруч з поплавком виниряє чоловік у масці. Займався підводною риболовлею. Я вудкою вдарила по воді, бо боялась, що заплутає мені все. То він мені пригрозив гарпуном. Добряче перелякалась. Зібралась та й поспішила додому.
Для свого захоплення має нові вудки з магазину. Саморобними користується рідко.
На дачі я тримаю вудки лише з ліщини, але вони для мене вже затяжкі, - пояснює Тамара Володимирівна. - А у квартирі лежать з магазину. Одну подарував товариш-рибак. Інші дві чоловік подарував на день народження. Загалом, він часто дарує щось, що мені знадобиться на риболовлі. Хоча все необхідне вже маю: підсака, садок, прикормки. Чоловік і сам рибалка. Він же й збирає мене на промисел. Завжди хвилюється, чи нічого не забула взяти. Ремонтує мої вудки, коли обриваю волосінь об очерет. Не сердиться, бо й в самого таке буває.
Через вік жінка не ходить вже на зимову риболовлю . По тій же причині давно відмовилась й від човна. Має звичку прибирати після інших сміття.
З човна не люблю рибалити. Там не встанеш, аби розігнути спину, - скаржиться Протченко. - Хоча колись плавала на щуку. Але то було ще в молодості. Взимку не ходжу на лід. Дуже мерзну. Та й провалитися остерігаюсь. Років 10 тому ще займалась зимовою риболовлею. Маю багатьох знайомих чоловіків-рибалок. Ніхто й не думає насміхатися. Бо, мовляв, це не жіноче заняття. Навпаки, поважають, бо знають, що люблю порядок. Моя риболовля часто починається з прибирання за чужими людьми. Визбирую ті всі пляшки й інше сміття. Не розмотаю вудки, поки все не приберу. Найгірше, коли б’ють скло і кидають у воду. Окрім цього іноді бачу й дохлих свиней, котів… Після такого не хочеться рибалити чи їсти улов. Та навіть це мене не змусить повернутися додому. Просто шукаю інше, чисте місце.
З 90-их років Тамара Протченко є членом спілки рибалок-любителів. Разом з колегами щороку організовують заходи до Дня рибалки. Тривалий час мріє побувати на змаганнях серед професіоналів.
Ніколи не була на змаганнях з риболовлі. Але дуже хочу взяти участь. Навіть не заради перемоги, а заради учасників. Цікаво ж, хто чим користується і як, почути поради. Інтернет того всього не дасть. Не маю з ким поїхати на такий захід. Чоловік у віці й доньку не покину. У Ватутіному таке теж роблять, але мені не до того в цей час. Потрібно юшку варити для учасників, за порядком дивитися.
Тамара Протченко нарікає на стрімке зникнення риби у місцевій водоймі. Звинувачує в цьому браконьєрів.
Раніше нашу річку часто зариблювали. Зараз це рідше роблять, - каже Протченко. - Років 5-6 тому відкрили заставки і рівень води знизився на майже 2 метри. На очеретах тоді пропала велика кількість ікри. Люди мішками носили рибу, яку збирали в намулі. Годували потім домашню птицю. Це дуже вплинуло на теперішню кількість риби. А браконьєри доловлюють залишки. У нас на вулиці Ювілейній є стихійний ринок. Там улов браконьєрів продають їхні дружини та знайомі. Знаю їх як не в обличчя, то за прізвищем. Покарати їх ніхто не може. Зараз через них стало значно менше карася й линка.
Тамара Володимирівна має кількох знайомих жінок-рибалок. При зустрічі завжди цікавляться одна в одної успіхами. Хоча тему риболовлі зазвичай обговорює все ж із чоловіками. Зізнається, що останні кілька місяців додому повертається майже з пустими руками через поганий кльов. Підозрює в цьому несприятливу погоду.
Изображение
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 01 сен 2019, 19:50

Підставні особи та корупція: побита чиновниця розповіла нові подробиці справи

Побита понад місяць тому у Ватутіному Марія Пересунько розповіла про продовження історії інциденту. Нагадаємо, на виконувачку обов’язків начальника відділу культури й туризму напав невідомий, коли та намагалась зафіксувати на відео незаконне руйнування кургану. Історичний об’єкт розташований у центрі міста. До жінки підійшов один із присутніх будівельників та зненацька схопив за горло Пересунько. На місце були викликані медики та правоохоронці.
Постраждалій вдалося дізнатися ім’я свого кривдника. Ним є власник одного із заводів з виробництва будматеріалів. За її словами бізнесмен і раніше поводив себе неадекватно по відношенню до людей. Зараз вона скаржиться на гальмування розслідування правоохоронцями.
-Нещодавно ходила до слідчої. Її не виявилося на місці, - розповідає Марія Пересунько. – Маю ще деякі матеріали, які необхідно долучити до справи. Обіцяли зателефонувати, але досі ніхто до мене не набирав. Знову їхатиму у Звенигородку. Цього разу вже буду фільмувати візит на телефон. Пройшло півтора місяці – ніхто нічого. Із нападником я не спілкувалась досі. Але знаю, що він погрожував раніше заступниці міського голови. Вона відповідає за наповнення бюджету. Їздила виробництвами, аби впевнитися, що всі працівники зареєстровані. Заїхала й до цього бізнесмена. Його підприємство не сплачувало податки. Після відвідин їхала додому на Звенигородку й зупинилась перед закритим переїздом. Аж тут на позашляховику під’їжджає цей чоловік і починає їй погрожувати. Розказував, як буде з нею розправлятися. Мовляв, всю її сім’ю виріжуть і її теж.
Після цього випадку заступниця звернулась до правоохоронців. Проте суд справу закрив. Пересунько теж сумнівається у позитивному вирішенні її проблеми.
-Мені порадили, аби справу передати на інший якийсь район, - говорить чиновниця. – Є підозра, що можуть втрутитися гроші. Тут напряму замішана звенигородська суддя. Ще до мого побиття саме вона чомусь приїжджала й показувала документи на землю, де розташований той курган. Але ділянка записана на зовсім іншу людину. Оренда на такому собі пану Єщенку. Ніхто його не знає. Але виявилося, що він насправді пенсіонер з вадами здоров’я. Лежачій людині на 49 років даватимуть землю. Тобто, він є підставною особою.
На нещодавній сесії міської ради вдалося відстояти недоторканість кургану. Проте на наступному засіданні землю ще раз спробують передати в оренду. Постраждала Марія Пересунько найближчим часом планує звертатися до суду на свого кривдника. Результатів розслідування правоохоронцями чекати не хоче.

Анатолій БУЗИНА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 26 сен 2019, 21:49

Жінка-інвалід з Ватутіного звинувачує соцпрацівницю в шахрайстві

61-річна пенсіонерка з Ватутіного Тетяна Побережська звинувачує свою колишню доглядальницю у шахрайстві. Соцпрацівниця нібито оформила на підопічну банківський кредит без її відома. Тепер на Побережській борг у 13 тисяч гривень. Позика бралась в одному з онлайн-банків.
-Я одинока жінка. Маю цукровий діабет. На одне око не бачу, а на інше – погано, - розповідає жінка. - Хоч і маю сестру у Звенигородці, але й вона хвора. Дітей та чоловіка поховала. Мені допомагають соціальні працівники. Минулого року до мене приставили жінку Олену. Я довіряла їй. Давала карточку пенсійну, аби вона знімала мені гроші. Перед минулою зимою оформлювала мені субсидію на дрова. Дала їй всі свої документи. Треба було 5 тисяч, бо тих, що мені дає держава, не вистачило б. В мене пенсія 2 тисячі лише. Казала їй: «Півтори тисячі мені принось, а 500 гривень клади в рахунок погашення позики». Виявилось, що вона мій кредит не гасила, а гроші собі забирала.
Після кількох протермінувань виплат банк надіслав пенсіонерці листа. Жінка поїхала у відділення, аби розібратися в ситуації.
-Тоді все й з’ясувалося, - продовжує Побережська. - Питаю в Олени, як же так. Вона ще й моєю карткою купувала для себе продукти. Я собі не дозволяю розкидатися грошима, бо на інсулін не вистачає. Вона вибачилась й віддала півтори тисячі. Після цього розрахувалась з роботи. А це 10-го серпня я отримала пенсію. Та виявилося, що з 2 тисяч залишилося лише 400 гривень. Вже потім мені банківська працівниця сказала, що їх частинами зняла моя колишня помічниця. Її колеги дізналися про це, й скинулися мені грошима на допомогу. Не мала й хліба вже за що купити. Згодом поїхали до цієї жінки. Вона не відпиралась, що знімала мою пенсію. Каже, треба були гроші. Я розсердилась й пригрозила судом. Та вона впросилась, бо має двох діток. Вибачила її. Тим більше, гроші вона повернула ще й компенсацію заплатила.
За кілька тижнів після конфлікту на Побережську очікувала нова шокуючи новина: банк вимагав заплатити 13 тисяч невідомого для неї кредиту.
-Позаминулої п’ятниці до мене прийшла медсестричка моя й витягла з паркану якийсь лист з банку, - плаче пенсіонерка. – Виявилося, що на моє ім’я взято в інтернеті «швидкий» кредит. Яка спочатку була сума, не відомо. На сьогодні я маю заплатити 13 тисяч разом з усіма штрафами й відсотками. Банк вимагає в найкоротший термін погасити борг. Зателефонувала до Олени. Каже, так, брала кредит, але на себе. Як вийшло, що він все ж на мені, не пояснила.
Колишня працівниця місцевого терцентру відмовилася спілкуватися з журналістом. Одразу ж кинула слухавку після запитання про кредит.
Керівниця територіального центру соціального обслуговування Світлана Кукуріка про скандал знає. Має підозри щодо можливої змови підлеглої з пенсіонеркою.
-До нас телефонувала в сльозах Побережська й розповіла про ситуацію, - коментує Кукуріка. – Поїхали ми до нашої колишньої співробітниці розбиратися. Та каже, що нічого не знає. Ми змусили її повернути кошти. Вона завезла Побережській 1600 гривень. Окрім цього бабуся взяла з неї ще 1400 гривень моральної шкоди. В мене лежать розписки про це. Щодо 13 кредитних тисяч, ця працівниця запевняє, що нічого не знає. Довести, що це вона взяла кредит не можливо поки, бо в роздруківках банку її ім’я не фігурує. Гроші пенсіонерці віддавала, бо не хотіла проблем з поліцією. Їй легше було так зробити. На мою думку, при оформлені кредиту до цієї бабусі мав би телефонувати працівник банку й уточнити, чи це вона бере позику. Не може бути такого, що їй ніхто не телефонував й не казав. Можливо, жінки мали якусь домовленість. Хоча я нічого стверджувати не можу. Нехай поліція розбирається.
Звенигородський юрист Руслан Бабенко впевнений, що ситуація є шахрайством і потерпілій не обов’язково мали телефонувати з банку.
-Якщо ця соцпраціниця знає реквізити картки бабусі й має її документи, то цілком могла взяти кредит, - вважає фахівець. - Головне, аби цей кредит прийшов на пенсійну картку, а не якусь інакшу. В такому випадку банк не телефонуватиме до власника. Зараз потерпіла має платити той борг. А вже потім стягнути кошти з тієї жінки по кримінальному провадженню. Правоохоронці мають затребувати дані з банкомату. Якщо вона брала той кредит і знімала кошти, то буде видно обличчя.
Тетяна Побережська вже звернулась із заявою до правоохоронців. У Звенигородському райвідділі поліції поки конкретних результатів не мають. Триває перевірка інформації.

Сергій РАДЧЕНКО
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 29 сен 2019, 22:23

Ватутінський хаскі Одін тепер житиме у Черкасах

Великий ґвалт зірвався у Ватутіному з приводу того, що безпритульного міського улюбленця хаскі Одіна волонтери прилаштували в черкаську родину.
Одін – песик з характером. Зі слів волонтерів, він уже змінив 4 родини. Повсякчас тікає. Відтак, хтось звинувачує у недбальстві господарів, інші стверджують, що красень хаскі просто любить свободу. Буцімто жилось йому непогано: і вигулювали, й доглядали, а він гайда світ досліджувати.
Шукаючи причину такої поведінки, дехто пропонує навіть перейменувати пса з Одіна на Лакі (Щасливчик з англійської), аби змінити собачу долю. Інші категорично проти: забороняють ламати індивідуальність тварини. Аргументують, що таким він є: бродяга, філософ, любитель свободи.
На жаль, уже наступного дня після переїзду Одін мандрував по Черкасах. Фото небайдужі виставили у «Фейсбук», розшукуючи господарів. Ватутінці свого улюбленця відразу ж упізнали. І почалося: «Верніть собаку в місто, бо його тут любили і підгодовували!» На адресу волонтерів посипались обвинувачення на зразок «Хто вас просив його віддавати?», «Не лізьте не в свої справи» і т. д. Через цю подію усі дружно пересварилися.
Однак волонтери стоять на своєму. «У Одніна все добре, − розповідають. − Ми стежимо за його долею. Дружелюбний собака, любить кататися у машині, ніби все життя їздив. Він утік від нових господарів, бо ті пожаліли тісніше затягнути йому пасочка під час прогулянки. Скинув. Однак песика вже знайшли. Діти його дуже полюбили. Бавляться з ним. На черзі робота з кінологом. Шукатимуть до Одіна особливий підхід. Сподіваємось, що він нарешті знайшов свою родину. Як ні, то у Ватутіне він точно не повернеться. Там труять і, за чутками, навіть їдять собак. У разі невдачі шукатимемо йому інших господарів».
До слова, хаскі – заводська порода собак виведена чукчами північно-східної частини Сибіру від аборигенних собак Далекого Сходу Росії. Забарвлення від чорного до білого, смугасте. Колір очей від карого до голубого. Очі можуть бути також різних кольорів. Дуже активний собака, який потребує тривалих вигулів на природі.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 16 ноя 2019, 15:19

Потрібна допомога: за лікування у Польщі 22-річному черкащанину виписали півмільйонний борг

Ще не доїхав на заробітки, а вже опинився у боргах із п’ятьма нулями. Усе – через гостру потребу в лікуванні. Йдеться про 22-річного Олексія із Ватутіного. Пише Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Напередодні хлопець подався до Польщі на підробіток. У Варшаві той втрапив у жахливу ДТП. У тамтешній лікарні юнак пробув майже два місяці. Попри наявність страхового полісу, за час лікування Олексій заборгував медикам понад півмільйона гривень. Нині хлопець уже в черкаській лікарні. І далі потребує тривалої та дороговартісної реабілітації, кажуть фахівці.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение


Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 26 ноя 2019, 22:02

Вантажівка залишила десятки осель без газу

У місті Ватутіному люди вже тиждень сидять без тепла через знищену газову трубу. Минулої середи вантажівка-зерновоз розтрощила частину магістралі. Водій фури намагався уникнути зіткнення з іншою вантажівкою. В наслідок цього 120 осель мікрорайону «Аварійний» залишилися без постачання блакитного палива. Людям доводиться спати одягненими та під кількома ковдрами. В їхніх оселях температура не перевищує 10 градусів тепла.
- Той зерновоз збив приблизно 5 метрів труби. Тому сидимо без газу, - розповідає місцевий житель Юрій Розпутній. – Зараз в моїй хаті +7 тепла. Гріємося «дуйчиками». Носимо з кімнати в кімнату. Їсти готуємо на «таганку». Дістав з горища. Працює віз балонного газу. Їздив спеціально на 200 гривень заправляв. Зверталися до міського голови, але він не може вплинути на ситуацію. Я не розумію: така монопольна організація не має грошей на людей. Телефонували неодноразово на «гарячу лінію», але без толку. Нікому ми не потрібні. Скільки будемо без газу, не зрозуміло. Один місцевий чиновник казав, що газовики мали б усунути поломку за ніч.
72-річна Галина Коваль змушена спати одягнена. Термометр в її квартирі ледь дотягує до позначки +3.
- Коли нам проводили газ, то люди ж повикидали дров’яні плити, - бідкається жінка. – А тепер сидимо й мерзнемо. Від середи можна було вже все поремонтувати. А газовики зібралися біля місця аварії й стоять собі, розмовляють. Як і всі сусіди, я вмикаю електричний обігрівач. Але увесь день не можу ним грітися, бо плавляться розетки. Спати лягаю в носках, штанях і кофті. Замотуюсь в ковдру й так засинаю. Їсти готую в «літній» кухні. Добре, що там залишилась плитка і є дрова. Але ж туди не внесу ліжко. Тому ночую в холоді.
Її сусідка 68-річна Тетяна Момотенко збирає обрізані гілки, аби було чим розпалити плиту.
- Яка в мене температура в хаті не знаю. Термометра немає, - каже пенсіонерка. – Обігрівач вмикаю ледь-ледь і лише увечері. Вночі накидаю на себе багато ковдр і так сплю. Добре тим, в кого залишилися груби. Їм не так складно чекати, поки увімкнуть газ. В мене її немає. Їсти готую в надвірній кухні. Хлопці-газовики пиляли над дорогою гілки, то я їх тягала додому. Дров не привезла, бо немає за що. Ми розуміємо, що аварія – серйозна справа. Але ж потрібно щось робити.
Газопостачання мають відновити до кінця тижня, каже заступник міського голови Юрій Кубявка.
- Чому досі не зробили нічого, не знаю, - коментує Кубявка. – Ми надавали міську техніку, аби прискорити процес. Я телефонував до газовиків, вони не те, що нічого конкретного не казали, а ще й наполягають, аби міськрада написала гарантійного листа. В ньому ми маємо підтвердити, що водій, який збив трубу, оплатить ремонт. Але ж ми не зобов’язані цього робити. Ні фізично, ні юридично. Разом з тим керівництво з «Облгазу» мені повідомило, що в середу людям вже пустять газ.
Містяни зможуть увімкнути опалення ближче до кінця тижня. Людям поки перекрили доступ, аби уникнути «повітряних корків».

Сергій Радченко
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 25 дек 2019, 22:57

Під Ватутінським судом мітингували родичі жертви ДТП

У Ватутіному люди вийшли з мітингом під стіни місцевого суду. Вимагали чесного розгляду справи дворічної давнини щодо смертельного аварії. 8 липня 2018 року автівка на іноземній реєстрації збила Олександра Шевчука. Чоловік їхав велосипедом на базар продавати городину. Ударом йому розтрощило череп. Хто був за кермом автівки, довго не могли встановити. В салоні тоді їхали чоловік з жінкою нібито в стані алкогольного сп’яніння. Свою провину перекладали один на одного. Проте слідство все ж дійшло висновку, що кермував саме чоловік. Він зараз в судових документах у статусі підозрюваного. Після першого підготовчого засідання його відпустили під домашній арешт. Перед цим сидів у СІЗО. Засідання відновилися після майже річної перерви. Родичі загиблого вважають це затягуванням процесу та просять чесного рішення.
-Мій син був порядною людиною та сім’янином. Виростив сина, - плаче мати загиблого Євгенія Шевчук. – Того рокового дня, о 5 ранку, вийшов з дому й потрапив під колеса автомобіля. Мені привезли дитину в поліетиленовому мішку. Винуватець тепер викручується. Провину визнає лише частково. Суд тягнеться вже 429 днів. Слова на засіданнях сказати не можу, бо не вважаюся потерпілою. Піднімаю руку, а до мене шикають.
Не задоволена жінка й діями поліцейських, до яких вона зверталася в день трагедії.
-Поліцейські зателефонували до мене й повідомили про те, що трапилося, - згадує Шевчук. – Сказали, аби йшла до відділку. Я бігла й впала, втративши свідомість. Перехожі відпоювали. Коли добралася, поліцейський сказав: «Не можу пустити вас у відділок і стільця не можу дати. Чекайте». Хіба не можна було по-людськи? Гірше, ніж до собаки до мене поставилися.
Під час мітингу до людей вийшов представник суду й вимагав припинити акцію. Попередив, що через це можуть перенести засідання. Втім, слухання все ж відбулося. Наступне призначать вже після новорічних свят. Друзі та рідні потерпілого чоловіка обіцяють привести ще більше людей, якщо винуватець буде на волі.

Анатолій БУЗИНА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 12 фев 2020, 22:41

У Ватутіному при загадкових обставинах вбили медсестру

У Ватутіному за невідомих обставин було вбито 33-річну Людмилу Ткачук. Кривава трагедія сталася увечері 10 лютого в одній із 5-поверхівок. З ножовими ранами жінку знайшли у власній квартирі сусіди. Поруч з оселею лежав чоловік загиблої 40-річний Михайло Ткачук з перерізаним горлом. Медикам вдалося врятувати його життя. Та нині саме його підозрюють у вбивстві дружини.
Пара жила на 3-ому поверсі. На сходовому майданчику все в крові. Повністю відмити її мешканцям досі не вдалося. В той вечір ніхто не чув ні звуків боротьби, ні криків.
– Коли прийшли з поліції, то я нічого не знала навіть, – каже Людмила Загранична. Живе на 1-ому поверсі. – Ніхто й не міг подумати, що таке може трапитися. Цікава молода пара. Вона була медсестрою у Катеринополі. Чоловік – ніби якимось заготовачем. Завжди чемний та привітний до всіх. Жодного разу не чула, аби в них були якісь скандали. Квартиру тут нещодавно купили. До цього орендували в цьому ж будинку на 5-ому поверсі. Такого ще тут не було страшного.
Сусіди, яких правоохоронці покликали в якості понятих, з жахом згадують побачене.
– Вона лежала біля дверей в калюжі крові, – говорить мешканець цього будинку Ярослав. Прізвища не називає. – Які були на ній рани, не бачив, бо одразу стало зле. У квартирі не було якогось безладу, щоб говорити про бійку між ними. Я додому приїхав приблизно за годину до того, як це все сталося. Ніяких криків не було чутно.
Знайшла напівпритомного чоловіка пенсіонерка Катерина Санникова. Йшла до подруги й почула дивний звук. Коли піднялася перевірити, побачила чоловіка з раною на шиї.
– Йшла провідати одну бабусю, бо та прихворіла, – згадує ватутінка. – На сходах почула, як хтось хропе вище поверхом. Думаю, собака зайшов. Вийшла на 3-ій поверх і побачила чоловіка. Він стояв між дверми під стіною і страшно хропів. Потім осів на підлогу, коли мене побачив. А у прочинених дверях лежала його дружина. Я перелякалася й кинулася до їхньої сусідки, яка живе у квартирі навпроти. Вона й викликала поліцію та «швидку».
Жінка, яка викликала поліцію, у вечір перед трагедією почула лише, як у двері, попри справний дзвінок, гучно стукав Михайло Ткачук.
За словами знайомих молодої пари, вони останнім часом багато сварилися. Це підтверджує й сестра покійної Світлана Тимчук.
– Конфлікти були й викликали поліцію, – говорить Світлана. – Чи бив він її не знаю, не бачила. Вірю, що міг її вбити. Останнім часом в них були сварки. Це могло зіграти свою роль. Не думаю, що вона могла сама собі таке зробити. Коли в людини перерізана сонна артерія, вона буде кидати все й хапатися за шию, а не ще когось бити й калічити.
За інформацією з джерел, правоохоронці поки розглядають нанесення ран один одному під час сварки, як основну версію. За іншою, чоловік нібито перерізав артерію дружині й хотів покінчити життя самогубством.
– Оперативна група, яка виїжджала на місце, виявила жінку без ознак життя. Чоловік був у тяжкому стані, – коментує речник ГУНП в Черкаській області Дмитро Грищенко. – Встановлено, що саме він наніс тілесні ушкодження. Поки вирішується питання про вручення йому підозри за статтею про вбивство.
Зараз Ткачук у Черкаській обласній лікарні. Перед цим лежав у Звенигородській ЦРЛ. Журналістів до нього не підпустили, хоча той намагався жестами щось пояснити. На запитання, чи це він убив дружину, Михайло заперечливо махнув головою. Говорити не має змоги через трубку в горлі.
– Пацієнта до нас доставили з проникаючим пораненням гортані, – коментує головний лікар Звенигородської ЦРЛ Вардан Айрапетян. – Загрози життю немає. Ми його зашили й відправили в Черкаси. Великої втрати крові чоловік не мав. Йому пощастило, що не зачепив сонну артерію. Інакше б його в нас не було. Жінка померла на місці.
В Черкасах Михайлу Ткачуку мають зробити пластичну операцію на гортані. Скільки він лікуватиметься, поки невідомо. Людмилу Ткачук поховають завтра у Катеринополі. У неї залишився 14-річний син від першого шлюбу. На момент убивства матері був у своєї бабусі.

Сергій Радченко
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2539
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 500 раз
Поблагодарили: 1685 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 25 фев 2020, 18:47

«Підводила до того, що, мовляв, її ніхто не любить і нікому не потрібна»: враженій струмом дівчинці шукають психолога

Майже півроку вже лікується 13-річна Кароліна Петренко з Ватутіного. 9 жовтня минулого року дівчинку вразило струмом, коли та ненароком зачепила високовольтний провід. За цей час пережила 5 пересадок шкіри. Нещодавно повернулася із санаторію на Вінниччині. Зараз продовжує проходити реабілітацію.
Їй поставили спеціальний апарат, аби розрівняти пальчики на правій руці, – розповідає волонтерка Даша Макаренко. – Вони не згиналися, бо погоріли сухожилля. Пізніше рівнятимуть пальці на іншій руці. Потім інші моменти реабілітації. Так триватиме 2-3 роки. Вона зараз в лікарні одна. Сама себе обслуговує вже. Спілкуюся з лікарями, то кажуть, що і при гірших випадках одужували.
Все залежить від самої Кароліни, як каже волонтерка. Має робити фізичні вправи.
Як і кожна дитина, вона поки лінується, – посміхається Макаренко. – Робить через «не хочу». На неї трохи впливає брат. Змушує робити зарядку. Дівчинка боїться болю. Хоча воно їй не так болить, як вона кричить. Це все через психологічну травму. Зараз якраз підшуковую фахівців, які будуть допомагати побороти це.
За рахунок благодійних грошей постраждала має комплект спеціального одягу. Коштує 5 тисяч гривень.
Їздили в Миколаїв на примірку, адже шиється індивідуально на кожну людину, – пояснює Даша. – І от ми привезли один такий. В ньому дівчинка повинна перебувати 23 години на добу. Зніматиметься лише, аби дитина покупалася. Зроблений зі спеціального еластичного матеріалу, щоб пом’якшити шрами. Не хоче одягати, бо давить на шкіру. В травні необхідно буде замінювати на інший комплект. Але побачимо, який це дасть результат.
Кароліна Петренко досі вживає знеболюючі препарати. Кошти на медикаменти поки є. А от на наступне лікування у санаторії знову збирають гроші. Необхідно близько 30 тисяч гривень.
Чи не найбільше Дашу Макаренко лякає саме психологічний стан школярки.
Батько приїжджає. Її мама поки у Польщі. Чи приїжджала вона до доньки з моменту трагедії напевно не скажу, але особисто я її не бачила, – говорить благодійниця. – Хотілося б, щоб вона була поряд. Дитина тоді б інакше сприймала ситуацію. Кароліна, в розмові зі мною, підводила до того, що, мовляв, її ніхто не любить і нікому не потрібна. Бачить, як в інших дітей. Шкода її.
Нагадаємо, трагедія трапилася на Смілянщині, де Кароліна живе зі своїм батьком. Дівчинка намагалася видертися на цистерну задля селфі. Хотіла відправити фото своїй матері.

Анатолій БУЗИНА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22013
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6446 раз
Поблагодарили: 11316 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение Kozak Taras » 25 фев 2020, 19:30

Жах...
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Вернуться в «Звенигородщина»