Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#21

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 30 сен 2022, 15:14

Тальнівщина попрощалася з 36-річним Героєм, який віддав життя за Україну
24 вересня у Тальному приспущений Державний Прапор – Тальнівщина в скорботі. Десятки людей, серед яких рідні, друзі, військові, знайомі та жителі громади, створили живий коридор та на колінах зустріли полеглого Героя з Тального Олександра Олександровича Поліщука (23.08.1986 р.н.). Свого часу Олександр навчався у Тальнівській школі №1, відслужив у Збройних Силах України. Потім здобув професію верстатника деревообробних верстатів при Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту. У 2014 році створив сім’ю…
На військову службу Олександра призвали 4 травня цього року. Він був оператором протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
Ворог підступно обірвав молоде життя – 20 вересня в ході бою з переважаючими силами противника в напрямку Донецької області Олександр отримав поранення, несумісні з життям. Військовому було лише 36 років – ще б жити й жити, ростити двох донечок – Анастасію та Олександру, радіти їхнім успіхам та досягненням, ловити кожен щасливий момент поруч з найріднішими. Однак не судилося.
– Олександр був вірним військовій присязі, боровся за мир на українській землі, за спокій у рідній домівці, за наш спокій, – сказав у прощальному слові Євгеній Безталанний, секретар Тальнівської міськради. – У вічній скорботі за рідною, доброю, щиросердечною людиною, гарним сім’янином залишились дружина Алла, мама Лариса Петрівна, батько Олександр Андрійович; сестра Інна та брати Олег та Михайло, осиротіли дві маленькі донечки. Високу ціну ми платимо за волю… Вклонімося Олександру за його подвиг! Вшануймо пам’ять хвилиною мовчання.
Усі, хто прийшов попрощатися, змогли востаннє побачити Олександра, а найрідніші – дотулитися до його рук, поцілувати чоло. За лічені хвилини труну Героя буквально вкрили квітами згорьовані тальнівчани.
– Вчора проплакала увесь вечір. Гинуть наші хлопці, такі молоді…, – ледь стримуючи емоції одна з тальнівчанок. Вийшла, як і десятки інших людей сьогодні, аби провести в останню путь Героя-земляка.
– Це дуже золота дитина, з серцем великим. Він ніколи не заходив, щоб на його обличчі не було посмішки, – плакала, тримаючи вінок, жителька міста Надія. Її син – кум полеглого воїна. Цього дня він ніс фото Героя. Як же сильно боліло цій жінці – про це кричали її очі, повні сліз. Вже завтра її син знову буде на передовій – приїхав на добу, аби провести кума в останню путь.
Поховали Олександра Поліщука на кладовищі у Тальному.
Спочивай з Богом, наш Герою. А ми збережемо пам’ять про тебе.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибокі співчуття рідним, друзям, побратимам, усім, хто знав Олександра, та усім, кому пече у грудях за обірване молоде життя.

Ольга ОСІЯНЕНКО
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

На Катеринопільщині попрощались із 36-річним Героєм
24 вересня у Бродецькому на Катеринопільщині попрощались із мужнім захисником України – Олександром Віталійовичем Лебединцем, що поліг 12 вересня під час виконання військового обов’язку на Донеччині.
Олександр Віталійович народився 18 квітня 1986 року в селі Бродецьке, отримав атестат зрілості в Бродецькій загальноосвітній школі, після закінчення якої продовжив навчання у Тальянківському технікумі, де здобув професію електромеханіка.
Закінчивши навчання, Олександр відбув строкову військову службу й розпочав трудову діяльність. Працював на приватному підприємстві В’ячеслава Зайченка, на Катеринопільському елеваторі та в Катеринопільському лісництві.
У 2014 році був мобілізований до лав АТО. Впродовж чотирьох років продовжував службу в Збройних силах України за контрактом.
З початком повномасштабного нападу росії на Україну знову став на захист Вітчизни.
Брав участь в активних бойових діях на Сході України. Був поранений, але знову повернувся на передові позиції до своїх побратимів.
«Він був щирим, люблячим сином, сильним і відважним патріотом України та її захисником, до останньої хвилини та подиху вірив у Перемогу та Збройні сили України», – охарактеризував Олександра очільник села Микола Білоус.
Вічна пам’ять та шана Герою. Царство Небесне його світлій душі. Рідним та близьким – щирі співчуття.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

На Катеринопільщині попрощались із військовим бригади імені гетьмана Івана Виговського
29 вересня в Кайтанівці на Катеринопільщині відбулось прощання із Захисником України – Миколою Катриченком.
«Солдат Катриченко Микола Васильович, 16.08.1964 р. н., був старшим навідником кулеметного взводу стрілецького батальйону окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Загинув 24 вересня під час ворожого артилерійського обстрілу на Донеччині», – повідомляють у Черкаському обласному ТЦК.
Вічна слава та шана Герою-Захиснику! Рідним та близьким – щирі співчуття!

Марина КАМІНСЬКА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#22

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 03 окт 2022, 14:35

У Тальному попрощались із Героєм, який віддав життя за Україну
2 жовтня Тальнівщина знову у скорботі. Сьогодні тальнівчани прощались із громадянином Білорусі, який загинув під Бахмутом за наше з вами мирне небо. Попри дощ, десятки людей, серед яких знайомі, рідні, друзі та бойові побратими полеглого, опустились на коліна, щоб віддати шану Герою.
Олексій Олексійович Вєщєвайлов захищав нашу країну ще задовго до початку повномасштабного вторгнення росії. Спочатку пішов добровольцем, а потім став на службу до Збройних Сил України. Чоловік був громадянином Білорусі, але воював за Україну, – розповіла про загиблого співзасновниця, координаторка медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.
26 вересня військовий загинув під Бахмутом, звільняючи окуповані території та захищаючи Україну від агресора. Воїну був лише 31 рік. У нього залишилась дружина і маленький синочок.
Усі, хто прийшов попрощатися, змогли востаннє побачити Олексія, а найближчі – схилити голови та поцілувати руки захисника. Стримати сльози не могли навіть бойові побратими. За лічені хвилини труну Героя вкрили квітами.
Своїх побратимів чоловік просив, щоб в разі чого, в останню путь його провели на Тальнівщині, звідки він починав свій нелегкий бойовий шлях. За заповітом військового, його поховали на кладовищі у Тальному.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибокі співчуття рідним, друзям, побратимам, усім, хто знав Олексія. Вічна й світла пам’ять нашому Герою!

Тая АГАВЕРДІЄВА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение


На війні поліг 35-річний Герой з Катеринопільщини
У Мокрій Калигірці на Катеринопільщині 30 вересня попрощались із Захисником України – Василем Морозом, що загинув відстоюючи свободу та цілісність Батьківщини.
«Старший солдат Мороз Василь Сергійович , 27.04.1987 р. н., був старшим стрільцем роти окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув 27 вересня внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на Донеччині», – інформують у Черкаському обласному ТЦК.
Вічна пам’ять та шана Герою. Рідним та близьким – щирі співчуття.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

У Звенигородці попрощались із військовим, що загинув на свій День народження
Тяжка втрата на Звенигородщині. 2-го жовтня провели в останню путь військового, що поліг на свій День народження.
«Старший сержант Линник Євгеній Михайлович, 09.08.1976 р.н., був старшим стрільцем відділення окремого стрілецького батальйону. Загинув 9 серпня при виконанні бойового завдання на Донеччині», – інформують у Черкаському обласному ТЦК.
«Безжальна війна забрала не лише його життя, а й мрії. Євгеній Михайлович служив вірою і правдою за нашу Україну, за незалежність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця.
Важко сприймати смерть наших захисників. Ще важче знайти слова втіхи і підтримки для рідних, близьких та знайомих загиблого. Це невимовний біль та непоправна втрата, яку не пробачимо окупанту і ніколи не забудемо», – читаємо на сторінці Звенигородської міської ради у «Фейсбук».
Поховали Героя в селі Хлипнівка, де пройшли його дитячі роки.
Вічна пам’ять та шана Захисникові. Рідним та близьким – щирі співчуття.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#23

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 15 окт 2022, 19:24

Катеринопільщина попрощалась з мужнім воїном, Героєм-розвідником

8 жовтня у Катеринополі, що на Черкащині, попрощались з мужнім воїном, Захисником України – Олександром Вікторовичем Радняним (19.11.1982 – 01.10.2022).
«Солдат Радняний Олександр Вікторович, 19.11.1982 р.н., був розвідником розвідувального відділення окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Загинув 1 жовтня внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині», – інформують у Черкаському обласному ТЦК.
Як розповіла на церемонії поховання заступниця Катеринопільського селищного голови Ірина Міненко, Олександр народився у Катеринополі. Тут закінчив школу №2. Здобував освіту в Черкаському інженерно-технологічному інституті. Отримав спеціальність інженера-програміста. Відбув строкову військову службу. У 2008 році переїхав до Києва та влаштувався у всеукраїнську компанію «Воля», в якій пройшов шлях від простого системного адміністратора до керівника департаменту IT-інтеграцій. За роки роботи успішно реалізував ряд всеукраїнських проєктів, став відмінним професіоналом ІТ-індустрії. Завжди цілеспрямований, ніколи не зупинявся на досягнутому. У 2016-му році здобув управлінську освіту у найпрестижнішій бізнес-школі Києво-Могилянської академії. Був працелюбним, відповідальним, щирим, творчим, добрим, чуйним. Проживав у Броварах. Разом з дружиною Ольгою виховував доньку Олександру. З перших днів російського вторгнення став на захист рідної країни.
Світла пам’ять та Царство Небесне Герою. Рідним та близьким – щирі співчуття!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

На Катеринопільщині віддали шану 29-річному Герою

12 жовтня у селі Залізнячці Єрківської громади на Черкащині попрощались із Героєм, що поліг захищаючи рідну землю й народ, стрільцем-санітаром Владиславом Бондарчуком.
«Солдат Бондарчук Владислав Федорович, 26.09.1993 р. н.,– стрілець-санітар відділення окремого стрілецького батальйону. Загинув 7 жовтня внаслідок запеклого бою на Донеччині», – інформують у Черкаському обласному ТЦК.
Як розповів староста села Микола Шевченко, Владислав народився в Залізнячці. Навчався у місцевій початковій, потім Єрківській середній школах, сільськогосподарському технікумі в Тальянках. Строкову службу проходив у одеському морфлоті. Не вагаючись, при потребі став на захист Вітчизни, але, на жаль, його молоде життя обірвалося на полі бою.
Вічна пам’ять та слава Герою! Рідним і близьким – щирі співчуття!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

04 жовтня 2022 року, о 10.00 год. у Тальному біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та захисникам України відбулося прощання із захисником України Смелковим Андрієм Вікторовичем.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#24

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 20 окт 2022, 16:26

У Катеринополі попрощались із Захисником
19 жовтня жителі Катеринопільської громади, що на Черкащині, друзі, побратими та рідні провели в останню путь воїна-Героя – Павла Шадімова.
«Солдат Шадімов Павло Миколайович, 17.04.1963 р. н., був водієм-електриком відділення роти зв’язку окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Загинув 13 жовтня під час штурмових дій на Донеччині, – повідомляють у Черкаському обласному ТЦК.
Похоронили воїна на Куликівському кладовищі у Катеринополі, віддавши полеглому належні почесті.
Вічна слава Захиснику України. Рідним і близьким – щирі співчуття.

Марина КАМІНСЬКА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение


У Катеринопільській територіальній громаді відкрили меморіальну дошку загиблому Герою-земляку Вадиму Дідківському з Петраківки.
«У свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка є покровителькою українського воїнства на території Петраківського закладу загальної середньої освіти відбулось відкриття меморіальної дошки воїну-захиснику, випускнику цього навчального закладу Дідківському Вадиму Юрійовичу, 16.10.1995 року народження, який віддав своє молоде життя за територіальну цілісність України, її благополуччя та за наше мирне майбутнє.
Загинув Вадим 2 травня 2022 року на Донеччині, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі. Посмертно захисника нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня», – повідомляють у Катеринопільській селищній раді.
Право відкрити меморіальну дошку надали рідним загиблого. Участь у заході взяли селищний голова Володимир Коваленко, староста Петраківського старостинського округу Володимир Соколюк, шкільна родина, односельці та друзі Героя.
Віримо, що Вадим вічно житиме в серцях українців. Царство Небесне його світлій душі та шана повіки!

Марина КАМІНСЬКА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Полеглого Героя з Тальнівщини нагородили медаллю
Вчора, 18 жовтня, на Раді оборони у залі засідань Тальнівської міськради стало відомо про відзначення високою нагородою нашого земляка родом з Тальянок Руслана Маленка, який віддав своє життя за Україну. Сьогодні ж, 19 жовтня, міський голова Василь Сідько разом зі старостою Тетяною Гудзенко вручили батькам Героя Грамоту Черкаської обласної військової адміністрації «За самовідданість та зразкове виховання дітей», а військовий комісар Валерій Кудла передав їм нагороду сина – медаль «Незламним Героям російсько-української війни», посмертно.

Марта ДОВЖУК
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение


Завтра, 21 жовтня 2022 року, о 10.00 год. у Тальному, біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та захисникам України, відбудеться прощання із захисником України, нашим земляком Мельником Олексієм Івановичем.
Тальнівська МТГ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение

Меморіальні дошки полеглим Героям установили в Шполянській громаді на Звенигородщині
На фасаді Водянського ліцею Шполянської громади на Черкащині встановили меморіальні дошки двом полеглим Героям – 32-річному Герою України, кавалеру ордена «Золота Зірка» підполковнику Віталію Вікторовичу Кучерявому, який, керуючи зведеним загоном, поліг у бою на Луганщині 13 березня 20220 року, та 33-річному старшому солдату штурмового взводу батальйону «Айдар» Анатолію Анатолійовичу Кучерявому, що загинув 4 вересня 2022 року на Донеччині, захищаючи від рашистів східний фронт рідної держави.
Відкриття меморіалів відбулось 14 жовтня, на Покрову. Право відкрити меморіальні дошки надали батькам полеглих. Освятив пам’ятки військовий капелан. У мітингу-реквіємі взяли участь родичі та побратими загиблих, місцеві й районні очільники, прикордонники, військовослужбовці Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, школярі, жителі громади.
Вічна слава мужнім українським Захисникам!

Марина КАМІНСЬКА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

У Звенигородці вшанували пам’ять полеглих воїнів
14 жовтня на Покрову у Звенигородці на Черкащині з нагоди відзначення Дня захисників і захисниць України перший заступник начальника Звенигородської районної військової адміністрації Дмитро Задеряка разом із очільником та керівним складом Звенигородської громади відвідали пам’ятний знак «Борцям за незалежність України». Вшанували пам’ять полеглих бійців хвилиною мовчання та поклали квіти.
«Нині наші воїни мужньо проламують оборону ворога по всій лінії фронту, звільняють території і, на жаль, також зазнають втрат. Кожна така втрата для нас це горе та невгамовний біль. Сьогодні та щодня пам’ятаємо про подвиги кожного й кожної, хто не повернувся з поля бою, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Ваші імена – у наших серцях. Низький уклін та вічна пам’ять вам, Герої! Слава Україні! Героям слава! Смерть ворогам!» – наголошують у Звенигородській районній державній адміністрації.

Марина КАМІНСЬКА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#25

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 24 окт 2022, 14:41

У Тальному попрощалися з Героєм, який загинув на Донеччині
– Сьогодні я прийшов сюди, щоб провести військового, хочу, щоб Бог прийняв його до себе, – каже дорослий не за роками тальнівець Арсен. У свої 8 він добре знає, що відбувається і як треба зустрічати полеглих на війні Героїв, тих, хто стоїть за правду та мир.
21 жовтня живим коридором, на колінах та у глибокій скорботі зустріла Тальнівщина полеглого військового-земляка Олексія Івановича Мельника (25.05.1972 р. н.). До пам’ятника Героям Небесної Сотні та Захисникам України прийшли десятки людей, аби попрощатися з Героєм та віддати йому шану: керівництво громади, найрідніші, побратими, друзі, знайомі, дорослі і діти. Раптом над людьми здіймаються в небо десятки голубів, ніби нагадують кожному: «Україна переможе й настане мир, допоки є Герої, які власними грудьми захищають рідну землю». Коли Захисники віддають найцінніше, що може мати людина, – життя, болить щораз, бо усвідомлюєш, що мати не зустріне більше сина, дружина – чоловіка, діти – батька…
Слово взяв міський голова Василь Сідько. Він зазначив, що Олексій Мельник народився у селі Сошанське на Вінниччині, саме там пройшло його дитинство та роки юності. В 1989 році він вступив до Козятинського професійно-технічного училища, потім була служба в армії, а після – навчання у коледжі, згодом – перший досвід роботи – на будівництві лінії Київського метрополітену. Олексій Іванович понад 20 років працював у Київській будівельній організації «Укрспецбуд».
24 лютого розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, а 8 березня Олексія Мельника призвали на службу по мобілізації. Він служив на Сході стрільцем-санітаром.
17 жовтня в районі населеного пункту Яковлівка Бахмутського району Донецької області Олексій Іванович під час виконання бойового завдання отримав поранення, несумісні з життям. У нього залишилася мати, дружина Альона та 3-є дітей: син та 2 доньки.
Сліз було не стримати, коли над коханим чоловіком схилилася у чорній хустині згорьована дружина, а як боляче було дивитися в оченята дитини, у якої рашисти забрали тата!
– Олексій був дуже доброю людиною, турботливим чоловіком і батьком, хорошим другом, – Алла Безвітра з Тального.
– З Олексієм я спілкувалася трохи менше, ніж з Альоною, його дружиною. Він був життєрадісною людиною, любив і розказати щось, і пожартувати. Веселий дядько був, – сказала тальнівчанка Олександра Мацегоріна.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибокі співчуття рідним та знайомим полеглого Героя. Хай Господь прийме його душу – вільного, нескореного українця!

Ольга ОСІЯНЕНКО
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение
Изображение
Изображение

У тяжких боях за Україну поліг мешканець Звенигородки
22 жовтня у Звенигородській громаді прощались із відважним захисником України – Маляренком Юрієм Володимировичем.
«Молодший сержант Юрій Маляренко народився 24 серпня 1977 року. З початку повномасштабного вторгнення росії на українські землі виконував свій громадянський обов’язок у ГФ «Самооборона майдану» та добровольчому формуванні територіальної громади за місцем проживання, а в кінці вересня пішов захищати державу стрільцем-снайпером механізованого відіділення окремої механізованої бригади. Загинув воїн 16 жовтня під час виконання бойового завдання на Донеччині», – інформують у Звенигородській міськраді.
Світла пам’ять Герою. Рідним та близьким – щирі співчуття.

Марина КАМІНСЬКА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

У Смілі прощались із Захисником-звенигородчанином
Захисника родом із Моринців, що на Звенигородщині, поховали у Смілі.
17 жовтня 2022 року ворожий снаряд обірвав життя Захисника України, моринчанина – Гонди Іллі Павловича, 02.08.1973 р.н. «Нелюди забрали життя хорошого батька, люблячого чоловіка, улюбленого найменшого брата з багатодітної сім’ї, турботливого дядька. Смуток і біль торкнувся не лише родини, а й друзів, знайомих та усіх, хто знав завжди усміхненого, життєрадісного краянина Іллю», – інформують у Моринському старостинському окрузі.
З повагою й теплотою відгукуються про полеглого воїна також бойові побратими. «З глибоким сумом повідомляємо, що 17 жовтня 2022 року, захищаючи цілісність та незалежність нашої держави, під час бою з російськими загарбниками на Донеччині, героїчно загинув наш побратим, кулеметник батальйону, солдат Гонда Ілля Павлович, 49 років, уродженець села Моринці Звенигородського району, мешканець міста Сміла. Черкаські стрільці висловлюють співчуття та вклоняються рідним загиблого Героя. Сумуємо разом з вами. Не забудемо і не пробачимо», – зауважують у пресслужбі батальйону.
Вічна пам’ять Герою. Рідним та близьким – щирі співчуття.

Марина КАМІНСЬКА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#26

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 31 окт 2022, 16:15

27 жовтня 2022 року, о 10.00 год. у Тальному, біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та захисникам України, відбулося прощання із захисником України, нашим земляком Майбородою Сергієм Васильовичем.
Тальнівська МТГ

Изображение

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
TANECHKA
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 4574
Зарегистрирован: 15 окт 2010
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 877
Пол: Женский
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 8369 раз
Поблагодарили: 3556 раз

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#27

Сообщение TANECHKA » 01 ноя 2022, 07:20

Гонда Ілля - чоловік млєї одногрупниці. Вічна пам'ять герою!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#28

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 08 ноя 2022, 13:11

Шановні жителі сіл Неморож та Мурзинці!
Знову гірка звістка прилетіла в нашу громаду. Знову ридає мати та горює батько. Єдиний син загинув в боях під Бахмутом, захищаючи Україну.
ГОРОБЕЦЬ ВЛАДИСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ.
Так, це той самий Владик : веселий та життєрадісний. Лише в 2014 році закінчив школу. Здобув спеціальність тракториста- механіка в Лисянському професійному аграрному ліцеї. Відслужив в Національній гвардії України. Пішов працювати на Звенигородський сироробний комбінат. Будував плани на майбутнє - світле майбутнє...
Але ворог перекреслив всі сподівання! Але агресор нещадно знищує Україну! Знищує народ і майбутнє!
Найстрашніше у світі горе - коли батьки ховають дітей. Гинуть діти: такі молоді, такі світлі, такі чисті і прекрасні. Таким був Владик- добрим, спокійним, дотепним.
Таким ми будемо пам'ятати тебе, ГЕРОЮ!
Таким ти, Владику, назавжди залишишся в наших серцях.
Дякуємо тобі, ДИТИНО, за твій ПОДВИГ.
Дякуємо батькам, Миколі та Валентині, за Сина.
Приносимо щирі співчуття батькам та всій родині.
З повагою колектив
Неморозької гімназії
Інформація з сторінки ''Неморозька гімназія'' у Фейсбук.

Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#29

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 09 ноя 2022, 17:26

На Катеринопільщині попрощались із ветераном АТО
8 листопада у Єрках на Черкащині прощались із ветераном АТО – Олегом Ревенком. Як поінформували в Єрківській селищній раді, чоловік брав участь у Антитерористичній операції на сході України, був ще тоді тяжко поранений та знятий з військового обліку за станом здоров’я. Останнім часом проживав у Черкасах. Поховали Захисника на батьківщині у Єрках.
Вічна шана оборонцю Вітчизни! Рідним та близьким – щирі співчуття!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Полеглого катеринопільчанина поховають на Алеї Слави в столиці
Як інформують у Катеринопільській територіальній громаді на Черкащині, на російсько-українській війні поліг уродженець Катеринополя – Олександр Григорович Шуляк.
Про воїна-Героя повідомляють наступне. Народився Олександр в селищі Катеринопіль 16.08.1978 року. Тут провів свої дитячі та юнацькі роки. Навчався в Катеринопільській школі № 1, а згодом у Дніпропетровському технічному училищі.
Був надійною підтримкою і опорою для своєї матері, двох сестер та єдиної доньки. Жив та працював у Дніпрі, потім у Києві. Мав багато друзів. З другого дня війни вступив до територіальної оборони столиці. Після вигнання окупантів з Київщини поповнив ряди Збройних Сил України. Служив старшим сержантом в одній із військових частин. Був розвідником та сапером. Загинув 02.11.2022 року в результаті поранень несумісних з життям, отриманих під час ворожого обстрілу під Бахмутом Донецької області.
«Йому було лише 44 роки… За життя Олександр Григорович був мужнім, працелюбним, люблячим батьком для єдиної доньки, відповідальним, щирим та відвертим, завжди готовим прийти на допомогу. Був гарним майстром будівельної та ремонтної справи. Мав тісний сімейний зв’язок зі своїми сестрами, донькою, яким, чим міг, тим і допомагав», – згадують про земляка на офіційній сторінці Катеринопільської територіальної громади у фейбук.
Катеринопільська селищна рада інформує також, що поховають Героя 09.11.2022 на Алеї Слави Лісового кладовища у місті Києві.
Світла пам’ять Герою та Царство Небесне! Рідним і близьким – щирі співчуття!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Загиблі Герої Війни із Звенигородщини

#30

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 10 ноя 2022, 22:01

У Лисянці провели в останню путь героя-танкіста

Сотні жителів Лисянки на колінах, приспущені Державні Прапори України, живі квіти, що встеляли дорогу, по якій рухалась багатолюдна жалобна процесія, – так Лисянська громада вшановувала Героя, що віддав життя за Україну – 53-літнього Володимира Мироновича.
Віддати останню шану воїну-танкісту, командиру бойової машини, прийшли близькі, колеги з Ощадбанку, колишньої Лисянської держадміністрації, де раніше працював Володимир, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки. Привітного, дружелюбного, завжди усміхненого Володю любили в селищі дорослі й діти (на знімку).
В останню путь Героя провели, встеливши квітами дорогу від церкви, де відбулось заупокійне богослужіння та прощання із загиблим, до місця вічного спокою на місцевому кладовищі.
У Володимира Мироновича залишилися дружина і малолітня донька. Це 15-ий житель Лисянщини, який віддав життя за незалежність України у російсько-українській війні.

Іван СМОЛІЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение
фото з архіву "Вісті Черкащини"

Ответить

Вернуться в «Звенигородщина»