Навіки в строю: головному сержанту із Тальнівщини просять посмертно присвоїти звання Героя України
30 травня на сайті президента України з’явилась петиція, в якій просять присвоїти звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил Зозулі Віталію Васильовичу Зозулі (06.06.1995 – 21.05.2023), уродженцю Заліського на Тальнівщині. Віталій був головним сержантом, командиром відділення управління взводу, управління командира батареї 1-го артилерійського девізіону.
20 березня 2022 року Віталій став добровольцем. Він пішов захищати Україну та українців, свою родину, трьох маленьких синів, найменшому з них 2,5 роки. Його побратими зазначили, він був справжнім воїном, людиною слова, завжди з вірою в серці та позитивним настроєм за що і мав позивний «Смайл».
Воїн героїчно загинув під час виконання завдання в Луганській області 21 травня 2023 року, він отримав травми несумісні з життям. Без чоловіка залишилась дружина Лілія, без тата дітки, без сина батьки.
«Для всієї родини це була страшна втрата, як і для інших сімей, які щодня втрачають своїх рідних. Ми завжди розуміли ризики та аж ніяк не очікували отримати цю страшну звістку, яка тепер є раною в серці, яку не загоїти ні часом ні нагородами. Зозуля Віталій Васильович віддав своє життя за свободу, за мир, за спокійне і щасливе дитинство українських дітей. Віддав своє життя, перед цим забравши сотні життів нашого ворога, він боровся до останнього з країною агресором там мріяв відсвяткувати перемогу, яка точно буде, та на жаль він її не побачить . Наша родина має надію, що не лише ми запам’ятаємо Віталю, як Героя України, а що кожен українець буде знати ціну нашої свободи, що люди знатимуть його ім’я і будуть висловлювати не лише співчуття, а і подяку воїну, який тепер навіки в строю.Ми пишаємось ним, і вважаємо що Зозуля Віталій Васильович заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно) із врученням ордена «Золота зірка» його синам», – йдеться в петиції.
Підтримати петицію можна за посиланням:
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Вічна шана Герою, що поліг за Україну!
Тая АГАВЕРДІЄВА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Не дожив до 50-річчя: у боях під Бахмутом загинув Герой з Тальнівщини
Сьогодні, 31 травня, Тальнівська громада у глибокій скорботі попрощалась із 49-річним воїном Толочком Ігорем Петровичем. Багато тальнівчан, друзів, знайомих, однокласників біля пам’ятника Героїв Небесної Сотні зустріли військового, стоячи на колінах. Ігор Петрович народився у Зеленькові на Тальнівщині, дитинство і юні роки Захисника, пройшли теж у рідному селі. Там він закінчив Зеленьківську середню школу. Згодом пішов навчатися у Кузьминське професійно технічне училище №34 у місті Бар на Вінниччині, яке закінчив у 1991 році і отримав професію тракториста-слюсара і водія. Далі – служба у Збройних Силах України з 1991 по 1993 роки. Тоді відданий, кремезний, відважний Ігор Петрович пішов служити до підрозділу «Беркут» Міністерства внутрішніх справ України. Але доля повернула Ігоря Толочка у рідні краї: з 1997 року почав працювати у Тальнівському Земельно-кадастровому бюро. З 2004 року вів підприємницьку діяльність. З перших днів повномасштабного вторгнення був призваний третім відділенням Звенигородського військкомату роти охорони на Тальнівщині. Ігор Толочко був командиром відділення, інструктором. 6 березня 2023 року за власним бажанням був переведений у 3 окрему штурмову бригаду 9 армійського корпусу. Толочко Ігор Петрович захищав Україну і врив, що після Перемоги він повернеться на рідну землю обійме свою велику сім’ю і вони житимуть безтурботним життям, але не склалося… Заступник командира бойової машини, навідник оператора механізованого відділення, старший сержант Ігор Толочко вірний присязі захищаючи територіальну цілісність загинув 26 травня 2023 року в районі населеного пункту Бахмут на Донеччині. 23 червня йому мало б бути лише 50 років, але захищаючи рідну державу віддав найцінніше – своє життя. У відважного Героя залишилися: батько, мама, дружина і 2 доньки.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибокі співчуття рідним, усім, хто знав Ігоря Петровича. Вічна й світла пам’ять нашому Герою!
Аріана НЕСТЕРЕНКО
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
