За інформацією журналіста Юрія Лукана, у боях також загинув уродженець Катеринополя, боєць батальйону "Айдар" Руслан Бобуров. Його псевдо – "Німець". Чоловік загинув на теплоелектростанції в місті Щастя Луганської області від обстрілу установки "Град".Роман Коваль
4 ч ·
23 березня 2016 р., о 15:00 у Звенигородській районній раді відбудеться вечір пам'яті Руслану Бобурову, боєць батальйону "Айдар", позивний " Німець". Саме 23 березня цій Героїчній людині малось виповнитись 50 років. Він загинув 31 січня 2015 року під час обстрілу з РСЗВ "Град" ТЕС у м. Щастя, Луганської області. Руслан родом з Катеринополя, але вечір вшанування пройде в Звенигородці. Будуть присутні його побратими, котрі пліч-о-пліч пройшли з Русланом найтяжчі бої, буде присутня донька Героя. Також будуть наші місцеві поети, зокрема Анастасія Яніна, Олексій Озірний. Душевну пісню презентують нам дівчата з першої школи. Панахиду по загиблому проведе отець Василь. Буде показане відео, в котрих розповідається бойовий шлях воїна. Хоч Руслан і не Звенигородки, але він є Героєм нашого краю, він захищав нашу з вами свободу та незалежність. Запрошуємо вас розділити сум від втрати такої людини разом з нами.
"Чому він був "Німцем"? Сам не знав. Казав, що побратимам здається, що він на німця схожий. Сам з Катеринополя, що на Черкащині. Чоловік безстрашний. На той час, коли я з ним бачився минулого літа, він був стрільцем із зенітки. Літаки там не літають, тому зенітку застосовували як кулемет проти піхоти. Так от він міг винищувати цю піхоту, коли до нього танки наближалися. Було діло: стрільнув танк, десь поряд розірвався снаряд. Водій з напарником втекли, а Руслан продовжував строчити. Його прикрив інший боєць, що дало змогу Руслану перезарядити зенітку і продовжити вогонь. А танк підбили. Тоді Руслан казав, що той боєць, який його підтримав, став його побратимом", – зазначив Лукан.
Дивіться також інтерв'ю "Громадського телебачення" із "Німцем".
Руслан Юрійович Бобуров народився 23 березня 1966 року в селі Сигнаївка, Шполянського району вродині залізничників. З часом батьки переїхали на постійне місце проживання до селища Єрки Катеринопільського району, де здобув середню освіту. Добре опанував спеціальність штукатура-лицювальника у Ватутінському професійному училищі. З 1985 по 1987 роки здійснював строкову службу в Афганістані.
Після працював у будівельній організації ПМК в місті Ватутіне. Згодом в пожежній частині селища Катеринопіль. Життєві мрії стали на другий план, коли в Україні розпочалася Революція Гідності. Руслан Бобуров став активним учасником Євромайдану. Коли ж на Сході розпочалися воєнні дії, колишній афганець, майданівець не задумуючись пішов добровольцем на фронт і став одним з перших айдарівців. Практично з самого початку цієї визвольної війни Герой воював на Луганщині за свободу і незалежність України. Айдарівці до останнього мужньо обороняли від проросійських терористів другий по важливості після Донецького аеропорту стратегічний об’єкт – Луганську ТЕС в м. Щастя.
Солдат, зенітник, кулеметник 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар» брав участь у всіх боях батальйону за визволення Луганщини.
31 січня 2015 року близько 13:00 місто Щастя під Луганськом було обстріляно з РСЗВ «Град». Руслан загинув біля входу на прохідну Луганської ТЕС.
Українському народу доводиться жертвувати найдорожчим – життям своїх кращих синів. І тепер серед них наш Руслан Бобуров. Бог зберіг йому життя під час війни в Афганістані, під час Революції Гідності, та не зміг закрити від кулі «російського брата». Смерть багато разів зупинялась на волосину від нього.
Дотяглась.