Новини Звенигородщини

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 05 июл 2020, 10:22

Мужицька арифметика, або чому «кусаються» базарні ціни на Звенигородщині?

Хто б там з наших базарників не посилався на коронавірус, різного роду труднощі при вирощуванні живності, овочів і тому подібне, базарні ціни на них можна було б значно знизити. Уявіть: ви приходите на ринок, а там кіло картоплі вам пропонують за десять, огірки – за п’ятнадцять, м’ясо – за вісімдесят гривень.
-Ну-ну, – скаже читач, – розмріявся один.
Проте я веду мову про реальні речі. Приблизно за такими і навіть нижчими цінами закуповують різного роду спритники продукти в безпосередніх їх виробників, які, не розгинаючи спини, працюють біля своєї городини і худоби. Почнемо з хліба, оскільки без нього, як мовиться в народі, і сало дурне. Запитайте, в нашого пересічного фермера, що він мав торік з тонни зерна. Згоден, він міг би отримати значно більше, аніж 4 тисячі гривень, засипавши збіжжя до комори і діждавшись справжньої ціни на нього. Але коли на тебе з усіх боків насідають кредитори, коли тобі негайно треба закупити паливно-мастильні матеріали, запчастини, добрива і таке інше? Тут аж ніяк не виходить очікувати. Тому й виходить як у відомій казці про корінці та вершки. Пригадуєте, як там дід з року в рік ведмедя надурював? І клишоногому не було до кого за порадою звернутися, бо жив у лісі. Як у дрімучому лісі почувається нині і наш вітчизняний товаровиробник. Де шукати фермерові управи на тих рейдерів, які забираючи в нього зерно за безцінь, збувають його потім майже за вдвічі вищими цінами?
Щось подібне відбувається і з м’ясом: продаючи кабанчика по 40-45 гривень за кілограм живої ваги, селянин платить за кілограм ковбаси, в якій м’ясо і не ночувало, по 150-200 гривень. Й мовчить при цьому, бо ніхто не виривав з його рук порося.
І все це називається в нас ринковими відносинами, хоч ринком тут і не пахне. До речі, буваючи на Звенигородському ринку, ви, мабуть, звернули увагу на те, що серед тих, хто торгує свининою, не так вже й багато тих, хто вирощує свиней. А м’ясо сюди надходить не звідки-небудь, а з сільських дворів. От і виходить, що позиції на базарах міцно утримують перекупники, які, «взуваючи» сільського дядька, мають на цьому гарний гендель.
Рахувати чужі гроші – справа невдячна. Та в даному разі без цього не обійтися. Отож, як ми вже вияснили, посередники закуповують свиней по 40-45 гривень за кілограм живої ваги. Відходи після забою тварини становлять не більше відсотка. Таким чином, з центнера живої ваги перекупник має 70 кілограмів м’яса, за кілограм якого він править по 100-120 гривень. Здійснивши кілька простих арифметичних дій, отримуємо майже три тисячі гривень. Таку суму, не особливо наробившись, перекупник має за базарний день. У Звенигородці – три базарних дні на тиждень. Правда, як у казці?
Широковживане колись слово «спекулянт» давно вже розчинилося у пострадянському просторі. Нині у Кримінальному кодексі України не знайдеш відповідної статті, що нею страхали навіть бабусь, які торгували соняшниковим насінням. Звідси випливає, що будь-які оборудки, здійснювані в царині купівлі-продажу, відносяться до підприємництва. Хоча, як відомо, підприємець, хай навіть той, що займається посередницькою діяльністю, має нести певні зобов’язання перед державою, зокрема регулярно відраховуючи до бюджету певний відсоток від заробленого. Ті ж, хто продає на базарі труд сільського дядька, сплачують в основному лише ринковий збір. Більше того, дехто з таких перекупників ще й отримує певну допомогу від держави, будучи зареєстрованим як безробітний.
Цікаво, чи не так? Та таким безробітним позаздрив би не один громадянин Європи, до якої ми так рвемося.
Про Європу ж нині «базарять» багато. Щось у «них» ніби й запозичують. Та чи поцікавився хто, як здихалися там спекулянтів? А варто було б розпитати хоча б про їхні радикальні заходи, що надто вже нагадують закон бджолосімей, коли робочі бджоли викидають з вуликів трутнів. Західні демократи, будуючи ринкові відносини, не цуралися й адміністративних та законодавчих методів управління економікою. Взяти для прикладу повоєнну Німеччину, де саме завдяки стимулюванню росту виробництва порівняно швидко зупинили економічну кризу. У нас же той ринок, який маємо на сьогодні, нічим не відрізняється від стихійних базарів, з якими роками бореться місцева влада. І ніяк не може побороти. Щодо ринкових відносин, то вони регулюють поки що лише один показник – зростання цін. До того ж ринок поділили між собою клани монополістів, які підтримують корпоративно-солідарні цінові показники, в тому числі й на товари соціального призначення. І лише час від часу, передусім перед виборами чи після кадрових змін у Кабінеті міністрів, високе начальство робить видимість якої діяльності. Та виходить, як свого часу у Звенигородці, коли районний можновладець у супроводі місцевої чиновницької братії «наводив порядки» на ринку. Проголосивши коротку, проте досить полум’яну промову про інтереси держави й народу і закликавши торговців до розуміння поточного моменту, він виторгував кіло сала за помірною ціною і, підсумовуючи результати свого «великого походу», видав: «Значить, можна!» Присутні при цьому журналісти, які, зрозуміло ж, мали увіковічнити цю, історичної ваги подію, ледве стримувалися від сміху: не знаєте ви, шановний, звенигородського спекулянта. Й зрозуміло, що вже через кілька хвилин після «інспекційної перевірки» ринку ціни знову піднялися до відповідного рівня.
Нині ж районне начальство на ринок і носа не показує. Геть запаніло?

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 08 июл 2020, 14:22

Чи готові катеринопільчани увійти до Звенигородського району?

Одна із найболючіших тем сьогодення – перерозподіл районних центрів. Коли в січні 2017 році у Звенигородці на зустрічі медиків заговорили про створення чотирьох госпітальних округів з майбутньою прив’язкою до чотирьох районів, це розцінювалось переважно критично і в дуже далекій перспективі (Див.: «Черкащину хочуть поділити на 4 госпітальні округи», «Вісті Черкащини», 26.01.2017). Нині ми все більше наближаємось до цієї події. Час-від-часу в Інтернеті, та й просто в розмовах, громадян її обговорюють. Чи підготувала місцева влада людей до цього переломного моменту? Схоже, що ні.
Зокрема, Катеринопільщину планують приєднати до Звенигородського повіту. Згідно з нашим опитуванням та аналізом коментарів соцмереж більшість місцевих мешканців такий розвиток подій категорично не сприймають.
Людмила, 48 років: «Не тим займаються. Усі ці перерозподіли, перейменування для відволікання уваги. А по суті: скрізь бардак. Дороги жахливі, село вимирає, сміття валяється повсюди. Що, як станемо Звенигородським повітом, щось зміниться? Потрібні будуть величезні кошти на друк нових карт, табличок, виготовлення печаток, переоформлення підприємств, установ. Скажіть, у нас ці зайві кошти є?! То збільште пенсії!»
Аркадій, 52 роки: «Обіцяли, що зменшать кількість бюрократичного апарату, скоротивши райраду й райдержадміністрацію. А по факту розбили район на три громади з величезним штатом чиновників. Мокра Калигірка з Єрками вже це «покращення» відчули на собі. Люди кажуть, буцімто те, що робила 1 особа, тепер виконують 3-4».
Вікторія, 27 років: «Поки в країні не налагоджена інфраструктура, це все робити передчасно. Як людині з Ярошівки чи Ямполя сучасними дорогами без нормального автобусного сполучення добратися у Звенигородку, аби вирішити якісь питання?! Це знущання! Не у всіх же є автомобілі!»
Максим, 34 роки: «Таке враження, що хочуть добити село. Тут по Катеринополю, буває, екстрені служби годину чекаєш. А що буде, як вони їхатимуть із Звенигородки? Я взагалі сумніваюсь, що Катеринопільська громада відбудеться. Тут нема ресурсів, щоб забезпечити нормальне функціонування лікарні, пожежної, шкіл, ФАПів і т.д. Та ще й з апетитами наших управлінців, що хочуть мати високі зарплати».
Олег, 25 років: «А який толк з Катеринопільського району? Я ─ «за». Хай приєднують до Звенигородки. А що толку з наших чиновників, якщо вони в силі тільки зарплату отримувати. А от ремонтувати дороги, залучати інвестиції, писати проекти, вигравати гранти, розвивати освіту, культуру, медицину – не в силі. Весь світ розвивається, а в нас ─ аномальна зона. Понавидумували таких приписів, що один одному суперечать, і тішаться. Де видано, щоб тендерна процедура з ремонту доріг завершувалась у грудні, а цілу весну, літо й осінь – торгуються».
Марія, 63 роки: «Ой, не смішіть, були ми вже й Звенигородського району, і Шполянського, і Київською областю… І що? Аби світом крутить. Скільки живу, ще ні однієї реформи на користь людей не було. І в цю не вірю».
Микола, 57 років: «Хай роблять, що хочуть. Їм же треба за щось гроші отримувати. Ніколи не розраховував на «доброго дядю» і зараз не стану. Треба самому про себе піклуватись, тоді буде порядок. Мені однаково, в якому районі житиму. Жодному з них я не потрібен.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 09 июл 2020, 21:22

Роман Боднар з робочим візитом на Звенигородщині

Відвідав практично всі об’єкти спортивної інфраструктури Звенигородки. Молоді районного центру не вистачає закладу, який би комплексно вирішував потреби. Повідомляє Роман боднар на сторінці у Фейсбук
Є 2 стадіони, але вони обидва потребують розбудови. Місцева влада в межах фінансування частково підтримує спорт, але цього не достатньо. Розглянемо варіант комплексної реконструкції дитячо-юнацької спортивної школи та виготовлення проекту на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку: це і майданчик, і стадіон, і спортзал.
Якраз на особистому прийомі громадян поспілкувалися із батьками спортсменів, тренерами спортивного клубу «Файтер», його вихованцями. Молодь хоче займатися, але пристосованих приміщень обмаль.
Це питання компетенції місцевої влади, бо спортивна школа на балансі районної ради. Але готові втручатися та шукати компромісні варіанти, які максимально задовільнили б інтереси молодих спортсменів різних направлень.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 12 июл 2020, 22:25

У «боротьбі» зі стихійною торгівлею у Звенигородці поліціянти явно перестаралися

«Молочний» автомобіль юрківського СТОВ імені Ватутіна добре знають у Звенигородці. Ось уже котрий рік поспіль виручає він жителів міста, передусім пенсіонерів і малозабезпечених, доставляючи їм високоякісне молоко. При цьому за досить помірною ціною – 14 гривень за літр. І якщо ціни на сільгосппродукцію скрізь постійно зростають, то вартість юрківського молока залишаються незмінною. Тож і виглядають його постійно у визначені дні – понеділок, середу й вівторок у семи мікрорайонах Звенигородки, що їх він обслуговує погодинно. Характерно, що навіть у непогоду і заметілі автомобіль вчасно прибував до людей. Та минулого понеділка даремно чекали його звенигородці на Замості, біля районної поліклініки, райлікарні, магазину «Теплий дім» та інших «точок». Через день історія повторилася.
– Не інакше, як щось з машиною трапилося, – скрушно зітхали жіночки. – Чи, не доведи Господи, з водієм…
І лише у п’ятницю, даремно простоявши годину в очікуванні молока біля магазину «Меркурія», одна з пенсіонерок здогадалася зателефонувати в контору сільгостовариства і повідомила, що «юрківський молоковоз загнали на базар».
Чому і з якої причини, дізнаємося вже у водія, він же і продавець молока.
– Поліцейські «виявили», що я займаюся стихійною торгівлею, – криво посміхається чоловік. – Хоч я й відповідні дозволи їм пред’явив – і на продаж молока і на автомобіль та його обладнання…
Людей біля автоцистерни на ринковій площі обмаль. І не тільки тому, що мало хто чув про такі «новації», а передусім через те, що далеко не кожному під силу добратися сюди з того чи іншого кутка міста.
– Сюди якось дійшла, – зітхає бабуся, зіпершись на ціпок, – а як назад?..
– Та ви послали б когось сюди, – співчутливо говорить одна з жінок.
– Кого, дитино? Дід мій вже три роки до ліжка прикутий, а діти з онуками в Харківській області. А до сусідів-бізнесменів і не потикайся…
– Отак і я, – вторить ровесниця бабці, змахуючи кінчиками хустки рясний піт. – Пожалілася сусідці, а вона сміється. Знайшли, каже, проблему: он в магазині біля нас того молока – бери, стільки хочеш. Воно то так. Але ж молоко те майже вдвічі дорожче, на мою пенсію не накупишся…
Почули б їх стражі правопорядку, які, чого доброго, перегрілися на сонці. Бо що таке стихійна торгівля? Законодавець відносить до неї торгівлю фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Тут же йде відповідне роз’яснення про шкоду стихійної торгівлі: «Приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень і можуть бути носіями інфекційних захворювань. При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання».
Яким боком, скажіть, можна застосувати як саме визначення стихійної торгівлі, так і наведене вище своєрідне попередження про її шкоду здоров’ю споживачів до реалізації молока зі СТОВ імені Ватутіного – одного з небагатьох сільськогосподарських підприємств району, яке славиться своєю молочнотоварною фермою, де виробляють продукцію за справді європейським стандартами? Транспортується воно з ферми у спеціально обладнаному для цього автомобілі з усіма відповідними документами. Реалізується людиною, яка пройшла належне медичне обстеження. Продавець обслуговує людей у масці й спеціальних рукавичках. При цьому він не приватна чи фізична особа, а представник відомого не тільки на теренах Звенигородщини, а й на Черкащині сільгосппідприємства.
Залишається єдине: «торгівля у невстановлених місцях». Проте при цьому слід було б зважити на те, що, як уже згадувалося, покупцями юрківського молока є насамперед пенсіонери, яким не так уже й легко добиратися з різних мікрорайонів міста. І не рубати, так би мовити, з плеча. Тим більше, що, відповідно до законів України «Про національну поліцію» та про місцеве самоврядування», питання щодо недопущення торгівлі у невстановлених місцях, відноситься не тільки до юрисдикції поліціянтів, а й місцевої влади. І якщо доблесних представників силових структур, як бачимо, геть не обходить, що має до столу різночинний люд, то можновладці, обрані тим же людом, могли б знайти і встановити місця для торгівлі молоком. Тим більше, що, як підказують жителі Звенигородки, що свого часу подібного роду практика вже була.

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 21 июл 2020, 16:24

В'їздний знак в місто Звенигородка на Лисянському напрямку. Розмістив Михайло Трембовецький у Фейсбук.
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 21 июл 2020, 17:38

Звенигородку стали називати містом троянд

Цього літа Звенигородка буквально потопає у морі квітів, приваблюючи звенигородчан і гостей міста своєю впорядкованістю. Квітники стали окрасою центральної магістралі – проспекту Тараса Шевченка. Чорнобривці, майори, айстри, ромашки милують зір перехожих. В центрі, неподалік від приміщення районної ради, вони займають найбільшу ділянку. А вздовж алеї біля міського парку на сотні метрів пломеніють троянди.
Краса!
– Такій кількості квітів могли б позаздрити навіть великі міста, – діляться своїми враженнями гості Звенигородки.
– Справжнє місто троянд, – не стримує свого захвату киянка Яна Яворівська, яка приїхала на вихідні до знайомих.
– Місто тисячі троянд, – уточнює один з перехожих.
Й він майже не помилився. Близько тисячі цих божественних квітів, як називали у старовину троянди, прикрашають сьогодні місто. Серед них й ті, що їх закупили та висадили восени минулого року, якраз під перший снігопад. Багато хто пророкував тоді, що саджанці пропадуть.
І – помилився.
– Завдяки снігу в ґрунті накопичилася необхідна для троянд життєдайна волога, а весною ріст їм дали дощі, – розповідає майстриня з благоустрою комунального підприємства «Добробут» Звенигородської міської ради Людмила Струтинська, яка й була ініціатором створення цієї краси. – Підтримали ми їх і в спекотні літні дні, постійно поливаючи…
Ми – це сама Людмила Струтинська і її невтомна помічниця Оксана Лихопій, які, буває, починають поливати квіти ще на схід сонця: о четвертій – п’ятій годині ранку.
Починалося ж все з двадцяти кущиків, які десь надибала Людмила Леонідівна. Потому їх ставало все більше. Бачачи, як, квітуючи, все кращою стає Звенигородка, підтримав починання Струтинської й міський голова Олександр Cаєнко: хоч як би не було сутужно з бюджетними коштами, знаходили і знаходять у міськраді можливість виділити якусь дещицю на квітникарство.
Хоч, як би там не виходило, ніколи й ні до кого не ходила з протягнутою рукою майстриня з благоустрою. Як ось й з чорнобривцями було. Позичила вона якогось року знайомих підприємців два кілограми насіння чорнобривців, пообіцявши, що віддасть «з процентами». І що б видумали? Зібравши по осені й висушивши насіння належним чином, віддала вже майже п’ять кілограмів його. А ще мала чим засіяти значно більший, аніж до цього, квітник.
Ось так і квітує з весни до пізньої осені Звенигородка, що й справді стала містом тисячі троянд, а Людмила Леонідівна все не заспокоюється.
– Мрію, щоб у нашому місті було не менше п’яти тисяч троянд, – зізнається вона.
Хоч знає, що від мрій до дійсності – відстань чимала…

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 22 июл 2020, 16:34

Чи готові шполяни об’єднуватися зі Звенигородським районом?

Изображение

Планується, що невдовзі наш Шполянський район зникне як адміністративна одиниця, увійшовши до складу Звенигородського, оскільки Кабмін запланував замість 490 існуючих створити 129 укрупнених районів. Повідомляє ПРОЧЕРК
Влада обіцяє, що зміни стануться вже до кінця нинішнього року. Тим більше, що більшість сіл Шполянщини увійшли до складу об’єднаних громад, а решта теж скоро мають приєднатися. У зв’язку з таким реформуванням «Шполянські вісті» поцікавилися у жителів різного віку поки ще Шполянського району, як вони сприймають даний етап адміністративної реформи.
Леонід, м.Шпола:
— Жодного позитиву в приєднанні до Звенигородського району для нас не вбачаю. Свого часу, ще в радянські роки, практикувалося об’єднання колгоспів, не враховуючи багато важливих чинників: Васильків зі Скотаревим, Надточаївку з Буртами, Водяне з Кримками і т.п. Не минуло багато часу, як стало зрозуміло, що не всім господарствам з того користь. Перш, ніж щось кардинально змінювати, необхідно добре підготуватися, прорахувавши наперед перспективу.
Зрозуміло, що перед нашими реформаторами поставлено завдання будь що скоротити видатки з держбюджету. Але чим обернуться такі нововведення, коли в простих людей щодня виникає багато питань, які необхідно вирішувати в райцентрі, важко сказати. Та й підприємств у нас скільки раніше працювало, які наповнювали місцевий бюджет! Сотні людей на заводі запчастин, до тисячі осіб мали роботу на Шполянській швейній фабриці, враховуючи Лисянську філію підприємства. А що ж лишилося зараз…
Олена, м.Шпола:
— Не хотілося б того об’єднання районів, адже до нового райцентру щоразу ще треба буде доїхати. Як на мене, то можна було б подумати, хай би Звенигородка ліпше приєднувалася до Шполи. Рік тому зі своєю мамою-пенсіонеркою довелося побувати у звенигородській поліклініці, аби пройти томографію. Так, у медзакладі сусіднього райцентру є томограф, про який у Шполі були лише розмови. Проте наші місцеві поліклініка та райлікарня мають кращий естетичний вигляд.
Валентина, с.Водяне:
— Я проти об’єднання районів. Хоча можливо, в об’єднаних громадах якось будуть вирішуватися різноманітні питання, що турбують людей. Хотілося б вірити.
Це якщо в людей ще є здоров’я і транспорт, то можна їздити за десятки кілометрів у новий райцентр, а якщо ні?! Але хто нас, простих людей послухає? Кому ми треба там, у владних верхах?
Микола, м.Шпола:
— Об’єднуватися районам чи ні — не вирішують на місцях. Є закон, у якому все чітко прописано, як і що реформуватиметься. Проте, на моє переконання, ліквідація Шполянського району — невірний крок. Очільник на території району, хоч і колишнього, має бути. Інакше Шпола і всі інші колишні райцентри поступово втратять статус міста і стануть селами. Проживаючи і працюючи тут, керівник району краще обізнаний з проблемами та потребами місцевих людей. Замість ліквідувати район повністю правильніше було б максимально скоротити чиновників у владних кабінетах.
Ось свіжий приклад, коли хворого пенсіонера з Лебедина везли до Звенигородської лікарні, бо в Шполі готувалися до приймання лише хворих на коронавірус, а він не витримав перевезення і помер дорогою. От вам і реформування!..
Раїса, м.Шпола:
— Не радує мене подібне об’єднання районів, бо думаю, що воно потягне за собою і скорочення робочих місць в різних організаціях та закладах. Я працююча людина і не хотіла би втрачати робоче місце, адже до пенсії ще далеко.
Зараз у Шполі є до кого звернутися з найрізноманітніших питань, які хвилюють людей, а як буде потім, навіть важко уявити. Поки йтиме реформування, воно стане гарною відмовкою, аби не вирішувати людських проблем.
Микола, с. Сигнаївка:
— Сьогодні приїхав автобусом, аби вирішити питання у пенсійній установі. Проте не уявляю, скільки часу і грошей витрачатиме сільська людина, аби дістатися до райцентру, який зроблять у Звенигородці. Тож не хочу, аби район ліквідовували.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 28 июл 2020, 22:10

Благодійники з Києва зацікавилися маєтком Павла Енгельгардта у селі Будище

Голова Звенигородської районної ради провів зустріч з представниками благодійної організації.
Повідомляють Новини Черкас
Голова районної ради Володимир Кучер провів зустріч з представниками благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Архангел світла». Перемовини велися щодо подальшого функціонування маєтку Павла Енгельгардта у селі Будище Звенигородського району та збереження історичних дендрологічних пам’яток – тисячолітніх дубів розташованих поблизу цього об’єкта.
Згадана благодійна організація зареєстрована Києві та займається широким спектром соціальної роботи, розвитком благодійності в царині роботи з молоддю, культури та мистецтва. Серед визначальних напрямків діяльності фонду є допомога дітям, які виховуються в дитячих будинках, з малозабезпечених сімей, людям з обмеженими фізичними можливостями, допомога особам похилого віку, а також різнобічна культурологічна діяльність, збереження довкілля та історичного спадку.
Благодійників цікавила можливість співпраці щодо проведення в згаданому приміщенні заходів просвітницького характеру із залученням позабюджетних джерел фінансування. Окрема частина розмови була приділена низці заходів спрямованих на збереження дубів Тараса Шевченка, їхнє лікування та догляд, із використанням досвіду та напрацювань фонду у цій сфері.
Сторони дійшли згоди щодо широкої співпраці та взаємодопомоги в розглянутих напрямках, а також спільного вирішення існуючих перепон і проблемних питань, які стоять на заваді збереженню історико-культурної спадщини пов’язаної з іменем Тараса Григоровича Шевченка.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 14 авг 2020, 20:54

Голова ОДА зрушив будівництво амбулаторії з «мертвої» точки
Изображение
Відповідно до рішення Мінрегіонбуду, село Юрківка Звенигородського району ввійшла до двох десятків населених пунктів Черкащини, де в рамках медичної реформи мали збудувати амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Та якщо в більшості сіл ці об’єкти були своєчасно введеними в дію,то в Юрківці підрядники, не відпрацювавши зумовленого терміну, лише звели стіни і надовго припинили будь-які роботи. Причина прозаїчна: перебої з фінансуванням. А допоки сільський голова Валентина Цегельна намагалася достукатися до різних інстанцій, дощі і негода все більше загрожували руйнацією об’єкту. І лише завдяки втручанню голови Черкаської обласної державної адміністрації Романа Боднара, до якого врешті звернулися юрківчани, будівництво не тільки відновили, але й прискорили.
На сьогоднішній день тут завершили штукатурні роботи й побілку стін в самому приміщенні, встановили електричний котел та кондиціонери і впорядковують прилеглу територію з тим, аби амбулаторія, яку мають забезпечити всім необхідним обладнанням для надання первинної медико-санітарної допомоги, прийняла перших пацієнтів вже на початку осені.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 5242
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 573 раза
Поблагодарили: 2400 раз

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 18 авг 2020, 14:55

Хліб від Любові Гринько для звенигородців

З хлібом на сьогодні, слава Богу, проблем у нас немає: бери стільки хочеш і який хочеш. У Звенигородці хлібобулочними виробами торгує понад два десятки торговельних закладів. Це – окрім спеціалізованих. «Український», «Галицький», «Козацький», «Бородінський», «Придніпровський», «Заварний» – всіх найменувань хліба не перелічити. Проте асортимент його постійно поповнюється. Зокрема й за рахунок місцевих виробників.
Любов Гринько над назвою витворів своїх рук не особливо мудрувала, бо як жартує сьогодні, головне – не форма, а зміст. Щодо хліба, то це «Білий домашній», «Сірий із восьми злаків», «Чорний», «Бездріжджовий», в які Люба, можна сказати, вкладає всю свою душу.
– Ні, спеціальної освіти не маю, – посміхається вона. – Після школи, правда, училася в Канівському профтехучилищі на майстра-виробника художніх виробів з кераміки, отож мала справу з глиною. Звичайно, глина і тісто – то далеко не одне й те ж. Проте під час роботи з ними є багато чого спільного. Скажімо, якщо для кераміки добирають різні за речовинним складом глини, то і в хлібопекарстві кінцевий результат залежить вже від якості й сортів борошна. Та це я зрозуміла вже тоді, коли взялася випікати хліб на професійній основі.
Спонукали ж до цього жінку суто житейські обставини: переїзд з міста та сільська околиця. До переїзду завжди мали на столі свіжий хліб, а тут поки доберешся до магазину… Та й вибір там не такий вже й широкий.
– А що, коли спробувати самій спекти?– задумалась якось. Спробувала. І … вийшло, як у тій приказці: перший млинець нанівець. Та не опустила рук. Вишукувала різні рецепти, вибирала найбільш підходящі. І хліб вдався. Та такий, що за одним присідом від нього й крихти на обідньому столі не залишилося.
Успіх окрилив молоду господиню, тож взялася навіть експериментувати. В основному користувалася рецептами, взятими з Інтернету та кулінарних книг, проте завжди додавала до цього щось своє. При цьому відмовилася від будь-якої «хімії», використовуючи лише натуральні добавки.
– Любо, так у тебе ж золоті руки, – смакуючи тим хлібом, не раз говорили знайомі. – Чом би не взятися тобі за підприємництво?
Подумала, порадилася з рідними. І почала випікати хліб не тільки для власної родини, а й на продаж. Коли ж у центрі Звенигородки почали розбудовувати торгівельні зали «ДаРинку», відкрила там свою крамничку «Випічка з любов’ю», котру відразу ж облюбували звенигородчани. Особливо людно тут в базарні дні, коли і місцевий, і приїжджий з довколишніх сіл люд прямує повз крамничку на ринок. Не всі, зрозуміло, купують хліб – досить «ходовою» є тут смачнюча випічка. Ще теплі, тільки-но витягнуті з духовки, пиріжки з найрізноманітнішою начинкою йдуть нарозхват.
Тільки й чути тоді:
– Мені з сиром!
– Мені з маком!
– А з полуничним джемом ще є?
Вона вже достатньо вивчила свою клієнтуру. І навіть може сказати, скільки покупців буде не тільки завтра чи післязавтра, а й через тиждень–другий. Знає, скажімо, що наприкінці місяця купуватимуть у неї менше: «Тоді в пенсіонерів, які є найбільш законослухняними, майже всі гроші, що залишилися від пенсій, йдуть на оплату за «комуналку»».
Чи не з огляду на їх статки, і буханці та паляниці Любові Юхимівни невеликі, півкілограмові, а отже, й значно дешевші тих, що пропонують в інших магазинах. Хоча на замовлення виготовляє й більші.
Сьогодні три духовки, які використовує жінка, ще забезпечують попит на її вироби. Та цілком можливо, що доведеться розширюватися. А ще вона останнім часом все частіше задумується про піч – справжню, з якої вироби будуть ще більш «домашніми» й духмянішими. Бо зупинятися на досягнутому не хоче.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вернуться в «Звенигородщина»