Жителі міста Ватутіне

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 29 окт 2020, 13:08

Ватутінська танцювальна студія завоювала Гран-прі та 6 перших місць на фестивалі в Туреччині

Нещодавно ватутінська студія сучасної хореографії «Dance pro style» під керівництвом Ольги Очкасової повернулась із міжнародного фестивалю «Gold Аrt Fest», що проходив у турецькій Анталії, місті Кемер. Ми неодноразово писали про її здобутки тут, в Україні. Однак з’ясувалося, що наші талановиті, феноменальні діти є такими не лише для нас. Вони підкорили Туреччину, вибагливе журі та всіх глядачів конкурсу. Їхні запальні, драйвові танці не залишили байдужими нікого. «Dance pro style» привезли з Туреччини Гран-прі фестивалю та 6 перших місць.
«Поїздка супер, — розповідає мама однієї з учасниць Інна Куцаєнко, яка супроводжувала доньку. — Ми взяли перші місця та Гран-прі. Наш колектив «прогримів» на конкурсі. Адже серед глядачів були відпочиваючі з усього світу. Діти «запалювали» по повній програмі. На фестивалі було 50 виступів, учасники з України, Казахстану, Албанії, Туреччини. Дуже цікаво. Багато емоцій. Діти задоволені. Батьки теж. Ми провели в Туреччині сім незабутніх днів. Фестиваль проходив у готелі «Armas Kaplan Paradise». Усе дуже сподобалось. Наші виступи навіть члени журі знімали на телефони. Бо в більшості конкурсантів були прості танцювальні номери, а в нас – справжні шоу».
Інна розповіла також, що їм вдалося не тільки взяти участь у конкурсі, а й відпочити на Середземному морі. Денна температура була близько 30 градусів тепла, вечірня – до 25 з позначкою «плюс». Море тепле, чисте. Готель категорії «all inclusive». Ведуча конкурсу була з України, як і один із членів журі, решта — турки.
З її слів, кордон наша делегація (понад 100 осіб) подолала без перешкод. Вимагали тільки бути в масках та міряли температуру. Менші діти були в супроводі батьків.
До слова, студію Ольги Очкасової відвідують діти не лише з Ватутіного. Є тут і катеринопільчани, і звенигородчани та дітлахи з багатьох навколишніх сіл.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 28 ноя 2020, 21:48

Парк на мільйон: підприємець з Ватутіного за власний рахунок відбудовує частину міста

Ватутінський бізнесмен Олег Заглядов витратив понад 3 мільйони гривень на розбудову місцевого парку. Нині закінчує реконструкцію «острова кохання».
На «остові кохання» майже все готово, – каже Заглядов. – Залишилося дещо дофарбувати. Це місце почали робити приблизно 2 місяці тому. Обійшлося десь у півмільйона гривень. Це без урахування деяких матеріалів, бо маю багато свого. Окрім цього ще облагородили пляж, поробили доріжки. Поставили 60 лавочок. Планую, що їх буде 200. Роблю це все, бо подобається. Я живу в цьому місті. Мені цікаво. Ніхто не просив цього робити.
Під час виборчої кампанії містяни хотіли, аби чоловік балотувався в мери. З політикою не хоче зв’язувати своє життя, каже Заглядов.
Я не планував ніколи балотуватися куди б то не було, – переконує підприємець. – Люди звикли, що хтось щось робить у місті перед виборами. Але подібного ніхто не робив і після виборів. Для мене це абсолютно нормально. У Ватутіному є багато заможних, та вони раби грошей. Вони їх обіймають, цілують, складають і ловлять від цього кайф. Поки небагато підприємців долучилися до реконструкції нашого парку. Лише двоє внесли свою посильну допомогу.
Бізнесмен налаштований відновлювати в парку навіть те, що хулігани розтрощать вже після реконструкції.
Жодна людина ще не пройшла повз, аби не сказати: «То це ж все розтрощать. Це не для наших людей», – продовжує Заглядов. – Оце такий менталітет. Я на це уваги не звертаю. Ну зламають – відновимо. Хтось захоче пошкодити, а комусь це все буде в задоволення. Якщо так думати, то не треба взагалі щось робити. Заритися і сидіти. Варто будувати і все буде добре. Неодноразово мені казали, щоб відкрити рахунок, на який небайдужі містяни кидали б гроші. Не хочу. В парку є ще купа інших ділянок, які необхідно прибрати. Хто захоче, прийде й почистить. Але планую в майбутньому увесь парк привести до ладу.
Окрім фінансування відновлення парку, чоловік і сам виконує фізичну роботу.
У самого в будинку дах тече, – сміється Заглядов. – Вклав у розбудову понад 3 мільйони гривень, хоча й маю 2 кредити. Але ж якщо є ідея і вперся рогом, то вже ніхто не зупинить. Я й сам не цураюся фізичної роботи. Коли з моїми працівниками там разом, то вони ще й не раді. Тримаю жорстку дисципліну. Сам у парку не відпочиваю, бо ніколи. Роблю для людей. Можу прогулятися по ньому хіба в ліс на спортивний майданчик.
За витраченими грошима не жалкує.
За ці гроші я б міг купити джип, – пояснює чоловік. – Але що б у моєму житті змінилося? Я їжджу на одній і тій же автівці вже багато років. Мене все влаштовує. Це я колись раз на півтора-два роки міняв їх. Але давно дійшов до того, що гроші треба витрачати так, щоб це приносило задоволення.
Раніше Заглядов побудував спортивний комплекс. Навчає дітей східним єдиноборствам. Планує побудувати поряд сучасний стадіон.

Сергій Радченко
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 19 дек 2020, 19:02

Відкриття Новорічної ялинки. Фото з сторінки газети ''Місто Робітниче'' у Фейсбук.
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 21 янв 2021, 16:03

Ватутінські ветерани і волонтери налаштовані змінити життя міста

«Учасники АТО, ООС та волонтери – сьогодні найбільш свідома і патріотична частина суспільства. Захист України у всіх його проявах для них не порожній звук, а сенс життя. Тому сьогодні, як ніколи, нам важливо об’єднатися і виступити спільним фронтом скрізь, де відкрито чи підкилимно порушуються національні інтереси», – про це заявив керівник Ватутінської спілки атовців і волонтерів Петро Гогунець.
У Ватутіному, чи не єдиному на Черкащині місті, де, за його словами, досі панує «совковірус», і ностальгія за минулим, особливо нелегко працювати патріотичним організаціям. Але разом з тим – вони єдина реальна сила, яка може докорінно змінити життя міста. Ветерани АТО і волонтери кілька років тому спробували це зробити із зміни назви міста, мотивуючи тим, що жити і ростити дітей у місті, названому на честь кривавого радянського генерала Ватутіна, який причетний до загибелі тисяч українців – соромно і ганебно. Але наштовхнулися на шалений спротив і місцевої влади, і частини людей, які вважають його своїм героєм.
–Та справжні герої сьогодні серед нас, – зауважує Петро Гогунець. – Цього не можуть чи не хочуть усвідомити ті, хто самі вуха загруз у своїй совковості і ваті, дивлячись російські телеканали, але майбутнє належить тим, хто пройшов горнило війни на Сході. Я хочу згадати свого побратима Анатолія Зозулю. До війни на Сході його знали у Звенигородці в першу чергу завдяки спортивним легкоатлетичним досягненням, встановленим ще років з тридцять тому та неперевершеним і по даний час.
Срібний призер чемпіонату України серед юнаків з бігу на спринтерські дистанції, наполегливий і цілеспрямований. Доля послала чоловікові. Довелося спізнати всякого. Та закладене ще з дитинства загострене почуття справедливості і стало визначальним для нього з початком війни на Донбасі. Не вагаючись, вступив до Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Разом з побратимами боронив Україну в перші найскладніші місяці війни. Загинув у 2014 році від рук сепаратистів. Ось він – наш герой!
Петро Гогунець зазначає, що прийшовши з війни, багато її учасників не знаходять підтримки і належного розуміння з боку місцевої влади, керівників сільгосппідприємств. Їм доводиться не раз оббивати пороги тієї чи іншої організації. Особливо гостро стоїть питання одержання земельних наділів. Оскільки знайти вільні площі для вчорашніх бійців на Звенигородщині, як і в інших районах, досить складно, в більшості випадків вирішення цієї проблеми залежить в основному від господарників. Саме завдяки розумінню фермера з Хлипнівки Юрія Тарасевича, одинадцять учасників АТО отримали офіційні документи на земельні наділи у межах Хлипнівської сільської ради. Таким же чином вирішують цю проблему в Богачівці, Пединівці. Але досі 15 осіб так не отримали гарантовані державою 2 гектари землі.
– Сьогодні отримати наділи хлопцям надзвичайно складно, – погоджується заступник голови Звенигородської райради Ярослав Попко. – Вже сама процедура оформлення документів займає багато часу. Особисто я відкритий до співпраці і готовий спільно вирішувати проблеми тих, хто захищали чи захищають нашу державу, виконуючи бойові завдання на Донбасі. І готовий разом опрацьовувати пропозиції та обговорювати всі важливі питання щодо взаємодії органів місцевого самоврядування з усіма ветеранськими спілками Звенигородського району.
У подальшому реалізувати свої плани і вирішувати проблеми ветерани війни і волонтери налаштовані також через посилення ветеранського громадського руху в районах, області і країні та створення потужного політичного об’єднання, яке на наступних виборах делегуватиме своїх кандидатів у всі гілки влади.

Олександр ЩЕРБАТЮК
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 13 фев 2021, 19:10

«Погода не дозволяла, аби вчасно справитися з наслідками»: заступник мера Ватутіного про негоду

У Ватутінській громаді нову порцію негоди зустріли, але до кінця не побороли. Чимало тротуарів залишаються нечищеними й люди мусять виходити на дорогу. На автошляхах переважно слизько. Додатковою проблемою лишаються «колії». Деяким водіям часом непросто виїхати з них, аби пропустити інших учасників руху. На мосту, виїжджаючи з міста, асфальт теж вкритий кригою. Хоча цю ділянку комунальники посипали, автівки іноді не можуть подолати гору. Найнебезпечнішою нині є ділянка дороги в бік села Чичиркозівка. Навіть на невеликій швидкості машину «кидає» з боку в бік. Ближче до обіду вантажівка з «мучкою» цей шлях почала посипати. Щоправда, лише на перехрестях. Льоду там найбільше.
Керівники міста зізнаються, що зараз комунальним службам важче дається боротися з негодою.
–Як і раніше, працювало 6 одиниць техніки, – каже заступник міського голови Юрій Кубявка. – Посипали тротуари й перехрестя. Аномальна ситуація з погодою призвела до певних незручностей. Ми робили оголошення, аби люди якомога менше виходили на вулицю. Цього разу складніше. Погода не дозволяла, аби вчасно справитися з наслідками.
Техніка, яка прибирає вулиці у громаді, працює за договором субпідряду. Власної місто поки не має. Через дотаційність бюджету, керівництво не може знайти кошти на це.
Але ще з 2016-го зверталися до нардепів. Проте ті так і не допомогли. Нещодавно прохання було продубльоване. Народні обранці пообіцяли посприяти в купівлі, як тільки матимуть можливість.

Анатолій БУЗИНА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 07 мар 2021, 18:13

Майстриня з Ватутіного робить солодкі шедеври

Коли зустрічаєш талановиту людину, то часто зринає питання: «Як їй (йому) таке вдається»? Здавалося б, люди всі однакові. А ж от: один пише геніальні картини, інший створює космічні кораблі, а третій може так до кінця своїх днів і не реалізуватися. Таке життя! Втім, є одна закономірність: реалізовані люди майже всі надзвичайно працьовиті, наполегливі. Це стосується і талантів. Зазвичай ми бачимо результат роботи (славу, нагороди, почесті), але не помічаємо, скільки кропіткої праці за цим стоїть.
Вікторія Паславська з Ватутіного створює кондитерські шедеври. Навіть переглядаючи їх, розумієш, аби зробити щось схоже треба мати неабиякі здібності, навички й наполегливість.
«Випічкою захоплююсь десь із 20-річного віку, — розповідає жінка. — У нас всі пекли: й мама, й бабуся, й тьотя. Жодне родинне свято не обходилось без домашніх солодощів. Однак художнім декором тортів я займаюсь відносно недавно, років три. Це те, що мене надихає, моє хобі. Я вкладаю у цю справу не лише душу, а ще й багато часу та коштів. Беру платні онлайн-уроки, їжджу на курси в Київ до золотої призерки міжнародного конкурсу (Лондон) з виготовлення цукрових квітів Олесі Голумбівської, вивчаю техніки інших майстрів, постійно експериментую, створюю нові рецепти. Моє кредо: хочу бути кращою сьогодні, ніж була вчора».
Вікторія каже, що торти для неї — насамперед творчість. Їй не цікаво пекти за готовим рецептом, може взяти його за основу, але обов’язково внесе щось своє, нові інгредієнти, техніку і особливо — дизайн. У неї всі торти авторські, ексклюзивні.
Підбираючи крем, жінка обов’язково враховує смак коржів. «У мене смак коржа має доповнюватись смаком крему», — наголошує. В роботі віддає перевагу кремам на основі вершкових сирів (маскрапоне, філадельфія), вершків, шоколаду, масла. Експериментуючи з поєднанням цих інгредієнтів, майстриня створює свої, оригінальні рецепти.
Найбільше Вікторію захоплює символічний та сюжетний дизайн. Такий, щоб торт мав смислове навантаження, де кожен елемент щось означає. Наприклад: два червоні (люблячі) серця, оповиті ніжною прозорою вуаллю, — до річниці весілля. Для маленького хлопчика, який любить равликів, черепашок та змій, майстриня створила сюжет «Великі перегони» за участю цих звірят. «Мені не цікаво робити дизайн за готовою картинкою або з чийогось опису. Кожен мій торт — це політ фантазії. Я вірю, що в кулінарні вироби майстри вкладають частинку своєї енергетики, душі. Тому домашній хліб завжди смачніший від фабричного», — каже жінка.
Останнє захоплення Вікторії Олександрівни — створення вафельних та цукрових квітів. Це дуже кропітка робота. Адже вафлі, скажімо, дуже крихкі. Однак у руках майстрині вони «розквітають» ніжними трояндами. «Їх навіть їсти гріх», — пишуть люди у відгуках.
«Це умовно-їстівний декор, — пояснює Паславська. — В них є окремі допоміжні елементи (дротики, ниточки), які не можна їсти. Втім загалом ці квіти їстівні, зроблені з харчових продуктів та барвників».
Є у Вікторії Олександрівни також інші захоплення. Вона гарно в’яже, малює. Але останнім часом декор тортів забрав у жінки весь вільний час. Вона або пече солодку красу, або вдосконалює свою майстерність. На виготовлення одного торта може піти 2-3 дні. Цьому передує довге навчання, розробка рецепта, пробна випічка, обдумування декору, макетування у фотошопі тощо. Можна лише позаздрити домочадцям та сусідам майстрині, які дегустують усі її пробні варіанти.
При такому «солодкому» хобі жінка має прекрасну статуру. «Секрет? Ні дня без зарядки, — каже Паславська. — Крім того, домашня випічка не так відображається на фігурі, як магазинні солодощі».
Чоловік Вікторії займається харчовим друком, а також допомагає дружині створювати макети тортів у фотошопі.
Рецепти Вікторії Олександрівни якось друкували у журналі «Смачно та просто». Одного разу майстриня була навіть господинею номера.
Народилася наша героїня у Ватутіному. Певний час проживала на Одещині, згодом повернулась назад. Закінчила профтехучилище в Умані за спеціальністю художник-оформлювач, потім Одеський університет імені Мечникова. Навчалась на геолого-географічному факультеті (економічна географія). Трохи працювала в школі. Нині має власний магазин промислових товарів, але головним своїм покликанням вважає мистецтво, зокрема художній декор. Мріє й далі розвиватися у цьому напрямку, освоїти ліплення, барельєф тощо.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 05 апр 2021, 22:02

Депутат з Ватутіного дає 2 тисячі за інформацію про вандалів

У Ватутіному невідомі вщент розгромили дерев’яні лавки. Інцидент стався минулого тижня. Депутат міськради Олег Ступник оголосив винагороду за інформацію про вандалів.
У неділю мій товариш скинув фото й відео розтрощеної лавочки, – пояснює Ступник. – Я опублікував це у соцмережі. Спочатку пропонував 1000 гривень за інформацію про тих, хто це зробив. Тепер даю 2 тисячі. Хочеться якнайшвидше знайти, бо інакше на цьому не закінчиться. Одні роблять, інші руйнують.
Зловмисники почали ламати майно в місті ще до вихідних днів, каже депутат.
Після того, як я оприлюднив світлини з однією лавкою, знайомий АТОвець в коментарях виклав фото ще однієї понівеченої, – обурюється чоловік. – Вона стоїть в парку. Її нещодавно поставив місцевий підприємець Заглядов. А з четверга на п’ятницю молодь на пляжі розпалила вогнище і теж поламали лавки й «гриб». Викликали поліцію на них. Почали віднікуватись, що це не вони. Мовляв, прийшли, коли вже все було розтрощене й горів вогонь.
У виправдання молодих ватутінців Ступник не вірить. Вважає, що це саме вони скоїли вандалізм на пляжі. У понеділок депутат знову був змушений викликати поліцію в місцевий парк.

Анатолій БУЗИНА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 15 апр 2021, 21:41

«Там навіть одяг та взуття справжні»: майстриня з Ватутіного шиє чудернацькі іграшки

Лариса Руденко з Ватутіного майструє незвичні іграшки. Займається цим вже 7-ий рік поспіль. Зі своїми виробами раніше їздила на ярмарки. Через карантин мусить другий рік сидіти вдома.
– Це не якийсь спосіб заробітків, а заняття, яке мені до душі, – пояснює жінка. – Звичайно, якісь гроші час від часу це дає, але небагато й рідко. Раніше я їздила на ярмарки та фестивалі. А зараз немає нічого через цей коронавірус. Колись побачила в знайомої подібну ляльку. Спробувала й сама пошити. Експериментувала з різними видами. Зупинилась на такому варіанті. У кожного, хто займається подібними ляльками, свій «почерк». Я вчила подругу робити їх. Виходять різні. В неї в своїй манері виходять обличчя, в мене – у своїй.
Робота над однією лялькою забирає не один день.
– Є великі ляльки – по 50 сантиметрів. Я їх шила до тижня, – продовжує Лариса. – З ними багато роботи. Все починається з ідеї в голові. Кілька діб ходжу й думаю. Найважче мені дається малюнок обличчя виробу. Адже перед тим, як взятися за пошиття, маю з голови перенести образ на папір. А малювати я не дуже вмію. Самій якось стало цікаво, скільки в мене йде на це часу. Заміряла й вийшло, що витрачаю 6 годин на обличчя.
Роботи Лариси Руденко можна побачити в соцмережі та на кількох майданчиках з продажу в інтернеті. Зізнається, що не дуже вміє просувати свій товар.
– Свої роботи виставила в кількох інтернет-магазинах та у Фейсбуці. Купляють зараз рідко, – розводить руками майстриня. – З Нового року 1-2 лише взяли. А до локдауну було значно ліпше. Знову ж таки, ми з дівчатами їздили ярмарками і там покупців було більше. Ціни великі не ставила. В людей грошей і так немає. Хоча подібні роботи в інших коштують значно дорожче. Щоб ляльки купували, їх треба постійно рекламувати. А в мене немає такої можливості. Продавати стала менше, а шити не перестала. Для мене головне – процес.
70-сантиметрова іграшка стала найбільшою, яку жінка коли-небудь робила. Її придбали в подарунок для дорослого. Проте купують і для дітей.
– В мене різні ляльки, – говорить Руденко. – Є звичайні іграшки. Їх можна переодягати й розчісувати волосся. А є конкретно сувенірні фігурки. Наприклад, для інтер’єру. Одну таку 70-сантиметрову зшила на замовлення. Віддаючи, запакувала в плівку. Коли замовниця несла по вулиці, всі зглядалися, бо думали, що дитину так замотали. Над цим виробом я сиділа десь до 10 днів. Дуже важко далося. Адже там навіть одяг та взуття справжні. Іграшки конкретно для дітей роблю із безпечних матеріалів. Людям це важливо. Тому деякими ляльками можуть гратися навіть дуже маленькі діти.
Роботи Лариси Руденко раніше потрапляли й за кордон. Українці замовляли сувеніри для іноземних родичів та друзів. Переважно просили зробити ляльку-українку. Зараз жінка шиє значно менше іграшок ще й через стан здоров’я. Має хворі руки.

Анатолій БУЗИНА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 22 апр 2021, 21:47

Обвал стелі, чорні стіни та волога: У Ватутіному люди живуть в аварійному будинку

У Ватутіному мешканці двоповерхівки переживають за своє майно та навіть життя через протікаючий дах. Щоразу, коли йде дощ, на горищі починається потоп. Звідти вода потрапляє в квартири.
–Ми купили квартиру 9 років тому, – розповідає Валентина Мартиненко. – З 14-го року я почала активно писати в УЖКГ. Вже тоді були тріщини у фундаменті, дах без кінця протікав. 8 із 16-ти квартир розташовані на 2-ому поверсі. І у всіх них тече стеля. Ми підстелили плівку, тому в нас менше проблем. Всі інші страждають: шпалери відпадають, все мокре. На даху повністю гниле дерево, а в шифері дірки. Перекриття, як решето. Щоразу, коли йде дощ, ми переживаємо, чи той дах не звалиться на нас.
Після чергового дощу в оселі сусідки Валентини обвалилась стеля. Дивом ніхто не постраждав.
–В квартирі моєї сусідки навпроти впав шматок стелі, – обурюється жінка. – Не просто побілка, а побілка з цементом. До неї приїжджає онук. То добре, що його саме в той момент не було в неї і він не спав в кімнаті, де це сталось. В інших оселях поки просто повідвисали шпалери і все навколо чорне від вологи. Кілька днів тому я проснулась від того, що почула звуки падаючих крапель на стелю. Я розумію, що мій гіпсокартон скоро протече.
Щорічні звернення до комунальників не допомогли полагодити аварійний дах.
–Я щороку ходила в УЖКГ й писала заяву про такий плачевний стан, – продовжує Мартиненко. – Показувала їм фотографії й просила зробити капітальний ремонт. Це ще в той час, коли такі роботи входили в їхні обов’язки. За документами в нашому будинку, з року будівництва, вже двічі перекривали дах. Але ж по факту цього не було. Тобто, як побудували в 1960-ому році, то по цей час просто підлатують. Минулого року чоловік сам купив піну й задув ті отвори. Цього вистачило ненадовго.
Нещодавно будинки мали перезаключити договори з комунальниками.
–Кожен будинок має наново заключити договір з ними, – продовжує Валентина. – Але в новому договорі вже немає нічого про ремонти. Тобто, сенсу платити ЖЕКу немає. Щомісяця я платила 167 гривень за квартиру в 30 «квадратів». Ми порахували, що загалом з будинку люди заплатили 36 тисяч гривень за минулий рік. Тому ми вирішили відмовитися від їхніх послуг.
Інші мешканці також звертались до комунальників за допомогою. Та ремонт даху нібито звівся лише до поставлених банок з-під фарби.
–Мені в ЖЕКу сказали, що я їх ганьблю, – сміється Мартиненко. – Сусід також звертався. То ті відра й досі стоять на горищі. Вони принесли якісь матраци, шматочки шиферу.
Раніше ремонтувати будинки допомагала місцева влада, кажуть в управлінні ЖКГ Ватутіного. Нині грошей на це немає.
–В тому будинку потрібно зробити капітальний ремонт даху, – коментує керівник ВУЖКГ Олександр Костіков. – Попередні роки ми його підлатували. Раніше на капремонт виділялись кошти з міського бюджету. Зараз грошей на це немає. Того, що платять мешканці, не вистачить. А про ремонт за допомогою якихось банок я нічого не чув.
Валентину Мартиненко комунальники попросили написати заяву про відмову від їхніх послуг із приміткою, що мешканці двоповерхівки не мають претензій. Жінка не погодилась та попросила створити комісію для оцінки стану будинку. Поки готувався матеріал, людям вже відрізали електропостачання на приміщення загального користування.

Сергій РАДЧЕНКО
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6522
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 597 раз
Поблагодарили: 2611 раз

Жителі міста Ватутіне

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 02 июл 2021, 21:52

Зі смаком дитинства. Як ватутінські бублики шукають своїх покупців за кордоном

Підприємство “Комбінат баранкових виробів”, засноване у 2016 році, нині експортує товари у 13 країн світу. Його створили на базі ватутінського хлібокомбінату, який збанкрутував.
Замість старого цеху, який припинив свою роботу, з’явився новий – створений за сучасними технологіями. Таким чином власники хлібокомбінату вирішили дати заводу нове життя.
І це спрацювало. Відтепер щомісяця підприємство виготовляє близько 500 тонн готової продукції, третину з яких експортує.
Про те, як почати продавати бублики, торти та пряники за кордон, журналісту “18000” розповідає директор ТОВ “КБВ” Микола Шабельнік.

Сертифікація, аудити і перші відвантаження
Перше правило експорту – якість продукції. Її засвідчують регулярні перевірки на всіх етапах виробництва, сертифікати, а також проходження аудитів. Ватутінське підприємство працює з дотриманням систем HACCP та ISO, а також має сертифікати Халяль та Кашрут. Завод працює із сировиною, яка дозволена в країнах Євросоюзу та США.
Насамперед партнерів за кордоном “Комбінат баранкових виробів” отримав завдяки давнім контактам власників, а також за рахунок участі підприємства у міжнародних виставках. На перших етапах запити іноземних партнерів були невеличкими, пригадує директор.
– Спочатку було непросто. Навіть ті контрагенти, які вже були знайомі з продукцією ТМ “БКК”, дивилися на нове виробництво з пересторогою. Запити були мінімальними. Але з часом з’явилася довіра, ми показали якість, і обсяги експорту почали збільшуватися, – говорить Микола Шабельнік.
Перші поставки ватутінських тортів відбулися у США у жовтні 2016 року. А вже у червні 2017-го на полиці магазинів Молдови потрапили баранкові вироби.
Нині підприємство із Черкащини експортує товари у 13 країн світу: Молдову, Німеччину, Грузію, Азербайджан, Туркменистан, США, Ізраїль, Болгарію, Латвію, Литву, Канаду, Грецію та Великобританію.
У частину країн “Комбінат баранкових виробів” експортує продукцію під власною торговою маркою – “БКК”.
– Це складніший шлях для виробника, оскільки вимагає достатньо багато часу. Але водночас це дає змогу сформувати сталого покупця, якого з часом люди запам’ятовують і вже йдуть по нього в магазин, – говорить Микола Шабельнік.
Сьогодні підприємство шукає нових іноземних партнерів на міжнародних виставках і конференціях. Орієнтується, насамперед, на ті країни, де є велика українська діаспора, або на пострадянські країни, які вже знайомі із такими виробами.
М’ятні пряники для Іраку та слабо солоні сухарі для Польщі
Перед виходом з продукцією на нову країну підприємство велику увагу приділяє вивченню ринку. Адже продукція, яка отримала успіх в одній країні, може взагалі не знайти покупця в іншій.
– Наприклад, для Іраку ми робили зразки м’ятних пряників. За тим запитом, що в них був, вони були для нас майже не їстівні. А вони навпаки просили, аби ми зробили смак ще більш насиченим, – пригадує Микола Шабельнік.
Окрім того, цікава ситуація була і з виходом на ринки Польщі.
– Нам із Польщі надали параметри, який може бути максимальний вміст цукру і солі для солодких і солоних сухарів. Коли ми продегустували ці сухарі в Україні, для нас це був невеличкий шок. Бо нам, українцям, ці сухарі здались узагалі не солоними і майже не солодкими.


Куди далі?
Нині “Комбінат баранкових виробів” шукає шляхи зростання. Серед потенційних ринків збуту – Середня Азія. Але потрапити туди черкаським бубликам складно через дорогу логістику.
– Шлях через Росію для нас є неможливим, а отже, треба йти через Чорне море, потім Грузія, Азербайджан і аж потім Казахстан. Це дуже коштовно. Одна справа експортувати шоколад, де продукція є досить дорогою, а інша – баранкові вироби, які є значно дешевшими. А витрати на логістику – однакові, – констатує Микола Шабельнік.
Окрім того, зараз підприємство шукає шляхи виходу на ринки інших регіонів.
Проте на заваді розвитку експорту стоїть здорожчання вартості сировини. Часом білоруське борошно може коштувати дешевше, ніж українське. Як і польський або німецький цукор.

Як справи з експортом в Україні?
Днями Уряд презентував звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Захід присвятили черговій річниці з дати підписання документа.
Згідно зі звітом, на сьогодні Європейський Союз є ключовим торговельним партнером України. Із початку дії зони вільної торгівлі питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС складає більше 40% від загального обсягу торгівлі України. Якщо у 2013 році український експорт до ЄС складав 13,4 млрд євро, то у 2019 році він сягнув 19,1 млрд євро. Щоправда у 2020 році через коронавірус експорт скоротився до 16,5 млрд євро.
У 2016 році товари до держав-членів ЄС експортували 13 402 компанії, у 2017 році – 14 136 компаній, у 2018 році – 14 715 компаній, у 2019 році – 14 545 компаній, у 2020 році – 13 849 компаній. У січні–лютому 2021 року 6 771 компанія здійснювала експорт до держав-членів ЄС.
Окрім того, постійно зростає кількість підприємств, умови виробництва продукції на яких відповідають вимогам ЄС. У 2014 році 185 українських підприємств мали право експорту своєї продукції до ЄС, а за результатами 2019 року — 319 підприємств. У 2020 році експортувати власну продукцію на ринок ЄС мали право 362 українських підприємств.

18000.com.ua
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Вернуться в «Звенигородщина»