Усі звикли, що вишиваною справою зазвичай займаються жінки, але є й чоловіки, які не менше, ніж прекрасна стать людства, люблять працювати з ниткою та голкою. 48-річний Анатолій Галабурда із Тального вже не один рік вишиває картини та ікони. Любов до цього діла передалася йому у спадок від не одного покоління предків. І хоча для нього це не професія, а хобі, він вважає вишивку своїм покликанням.
Класти перші стібки чоловіка навчила його дружина Тетяна ще років із 20 тому. Тоді Анатолій Борисович дивився та дивувався як так гарно в дружини виходить вишивати. Захотілося спробувати й самому. Дружина розповіла та показала як правильно все робити. Дуже швидко «учень» перевершив свого вчителя і тепер уже Тетяна захоплюється майстерністю свого чоловіка.
Як розповідає Анатолій, Бог не дав йому таланту малювати, але його душа завжди прагнула займатися мистецтвом. Пригадує, що перші свої картини вишивав по схемах, які публікували в газетах. Зараз же, задоволено розповідає, комп’ютерні технології дозволяють перетворити будь-який малюнок у схему. Так йому вдалося вишити і портрет дружини, і ікони, і багато різноманітних композицій. Скільки картин вишив за понад 20 років, Анатолій порахувати не може, адже їх було дуже багато.
Свою вишивку чоловік не продавав ніколи, дарував просто так: рідним, знайомим, колегам. Розповідає, що його роботи прикрашають стіни далеко за межами України.
Взагалі чоловік працює дробильником каменю у ТОВ «Тальнівське кар’єроуправління». А для того, щоб відпочити – береться за улюблену справу.
Як беру в руки нитку й голку, сідаю за улюблену справу, то час зупиняється. Люблю по вечорах ввімкнути музику і вишивати Це заспокоює. Тоді я відпочиваю душею, наче всі проблеми та турботи відходять на задній план, – ділиться чоловік.
Понад усе Анатолій гордиться своєю найбільшою іконою, завбільшки півметра на метр. Пригадує, що коли купував нитки на неї, продавчині дивувалися і з недовірою запитували – «Це ви будете вишивати?». Взагалі йому часто доводилося стикатися із насмішками, мовляв не чоловіча це справа стібки класти. На що сам чоловік говорить:
Вишивання – це звичайна математика та наполегливість. Тому не можу сказати, що це суто жіноча справа. Адже вишивка вчить прораховувати багато кроків наперед.
Чоловік називає вишите мистецтво сімейною справою, оскільки талант до цього мали і його бабуся, і прабабуся. Навчав цьому ремеслу Анатолій і своїх дітей, але, каже, що їх не дуже цікавить голка і нитка. Та чоловік сподівається, що зможе в майбутньому привити їм любов до справи, яка свого часу об’єднала їх батьків.
Будь-якій людині треба мати справу для душі. Адже, коли займаєшся тим, що приносить задоволення та користь, можеш відчути щастя по-справжньому.
Тая АГАВЕРДІЄВА
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
.png)
.png)