Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#1

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 13 фев 2018, 13:28

…Здавалося б, що саме за незалежності нашої держави цей Великий Українець, який, за його ж твердженням, «й кровинки вкраїнської не мав, тілько те, що народився і виріс на Вкраїні», мав би отримати особливе визнання. Та сталося навпаки.
Про всесвітньовідомого вченого Агатангела Кримського, а йдеться саме про нього, забули як в Україні, так і в Звенигородці, де минули його дитячі роки, де у міському двокласному училищі він здобув початкову освіту, куди завжди повертався з далеких доріг. Чепурний будинок з вежею, збудований свого часу батьком Юхимом Степановичем – відомим на Звенигородщині учителем і громадським діячем, був для академіка своєрідним оазисом, в якому він черпав натхнення для творчості, набирався сили духу на час все частіших політичних переслідувань.
Будинок Кримського пережив як сталінські часи, так і німецько-фашистську окупацію. У сорок четвертому, після визволення Звенигородки, його господарі зазнали наруги від „своїх”: звідси без зайвих балачок виселили сестру Кримського Марію та його названого сина Миколу. Натомість новими хазяями будинку надовго стали секретар райкому компартії України Заблодський та голова райвиконкому Панасенко. З часом їх змінили інші відповідальні працівники”.
Коли ж місто стало розбудовуватися, будівля поступово спорожніла й аж наприкінці шістдесятих років уже минулого століття представники громадськості підняли питання про створення в ній музею Агатангела Кримського. Ідею підтримали Академія наук України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Спілка письменників України. Ось його опис згідно паспортної інформації: «Будинок двоповерховий, цегляний, в плані прямокутний. На першому поверсі розташовані 7 кімнат, на другому – 3. Покрівля другого поверху вкрита шифером, одноповерхова прибудова – металевим листом. Загальна площа будинку – 174 м2. На будинку встановлена мармурова меморіальна дошка з текстом: “У цьому будинку жив і працював видатний український радянський вчений, академік Кримський А.Ю. 1871-1942”. До 1941-1945 рр. будинок був триповерховим. Третій поверх – красиво виконана альтанка з балконом. Балкон був і навколо другого доверху. Покрівля була крита листовим металом».
З цього часу і відбуваються події, які могли б зацікавити якщо не правознавців, то, на крайній випадок, письменників – пошановувачів детективного жанру. Так, у листопаді 1993 року в будинку сталася пожежа. Хто і чому запустив у нього «червоного півня», залишається загадкою й по сьогодні. Та як би там не було, вогонь завдав значної шкоди приміщенню і в Інституті сходознавства, представники якого побували на згарищі, прийшли до рішення щодо відбудови будинку. Та будівництво, яке на початку велося належним чином, поступово, по тому, як після зведення „коробки” треба було братися за внутрішні роботи, згорнулося. І тут знову виникає запитання: чому?
В Інституті сходознавства, який є власником будівлі, пояснювали це безгошів’ям. Так це чи ні, сказати ніхто у Звенигородці, не знаючи можливостей Інституту, не може. Неодноразово цю проблему піднімали тамтешні активісти і краєзнавці, ратуючи за те, аби завершити будівництво коштом місцевого бюджету, проте дізнавшись, що будівля не є ні міською, ні районною власністю, капітулювали. Тож і бовваніє пусткою ось уже більше п’ятнадцяти років будинок, який у всіх туристичних путівниках йменується не інакше, як садибою-музеєм Агатангела Кримського.
Щоправда, час від часу хтось «нагорі» згадує про нього. Особливо тоді, коли з’являється можливість погріти руки на патріотичних почуттях. Так, горе-музей включили було в державну програму «Золота підкова Черкащини» на 2006-2009 роки для ремонтно-реставраційних робіт. І кажуть, що й кошти на це виділяли. От тільки невідомо, на що і кому вони пішли.
Років зо п’ять тому зрушити справу з мертвої точки намагалися активісти громадської організації „КолоОбіг”, які „вийшли” на можливих зарубіжних спонсорів. Та далі справа не пішла. Чому? Відповідь на це мали б дати тодішні керівники району. Проте, як сказав свого часу поет, одних нема, а інші вже далеко.
Тим часом наближається чергова, 150-а річниця від дня народження Агатангела Кримського. І про те, як і головне – де відзначатимуть цю ювілейну дату, велася в міській раді зацікавлена розмова за участю місцевих депутатів, краєзнавців, громадських активістів.
Учасники зібрання висловили чимало слушних пропозицій щодо підготовки до ювілею вченого-патріота, проте розмова так чи інакше поверталася до завершення будівництва майбутнього музею. При цьому міський голова Звенигородки Олександр Саєнко висловив думку, що зробити це можна буде при умові, що будівлю, яка стоїть на балансі Інституту сходознавства, буде передано у власність громади.
Залучити до цієї справи все можливі обласні структури та зарубіжних спонсорів порадив професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук, який також взяв участь в зібранні. Зазначивши, що відзначення 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського має стати брендовим кроком у популяризації Звенигородки, він запевнив, що й черкаські науковці не залишаться осторонь. Більше того, початок цьому вже зроблено.
– Влітку минулого року в нашому університеті побував кримськотатарський політик і громадський діяч РефатЧубаров. Він теж готовий долучитися до підготовки відзначення ювілейної дати. Тому це нагода вирішувати питання також на рівні держави, – зазначив Володимир Поліщук.
І в останньому можна лише підтримати Володимира Трохимовича. Адже ім’я Агатангела Кримського належить не лише Звенигородці, а й всій Україні. А щодо саме Звенигородки, то будемо надіятися, що ідеї, висловлені на зібранні у міській раді, знайдуть своє відображення у конкретних справа, а не так, як завжди: поговорили та й забули.

Михайло НЕЧАЙ

Изображение
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#2

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 14 июл 2018, 10:11

НАУКОВЦІ З КИЄВА ТА МІСЦЕВА ВЛАДА ВИРІШУЮТЬ ДОЛЮ БУДИНКУ КРИМСЬКОГО

«Садиба Кримських повинна бути повернена місту», – у цьому впевнений міський голова Звенигородки Олександр Саєнко. Питання передачі історичної пам’ятки, яка нині перебуває на балансі інституту сходознавства ім. А.Кримського, громаді міста – наразі одне із першочергових завдань міської влади. Адже ж на ґрунтовну реставрацію будівлі у Інституту сходознавства коштів немає. А невпинний час щоднини наближає знаменну дату – 150-ту річницю від дня народження нашого великого земляка – вченого-філолога, перекладача, історика і письменника Агатангела Кримського. І щоб гідно зустріти славний ювілей, запросивши гостей на садибу, де промайнули його дитячі та шкільні роки й куди він приїжджав у зрілому віці, очільник міського самоврядування вирішив обговорити з науковцями столичного закладу спільні дії: чи це буде спільна співпраця чи то передача будівлі у власність нашої громади. Для цього Олександр Саєнко здійснив робочу поїздку до столиці, де під час перемовин із директором інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, кандидатом філологічних наук, старшим науковим співробітником Олександром Богомоловим було обговорено подальшу долю будинку.
Тож уже невдовзі, минулого четверга, Олександр Богомолов та наукові співробітники інституту на запросини Олександра Саєнка відвідали садибу Кримських у Звенигородці. Гості оглянули будівлю та подвір’я садиби та обговорили варіанти співпраці, в тім числі й передачу будинку інститутом сходознавства міській громаді в юридичній площині. Олександр Саєнко та голова районної державної адміністрації Василь Довбуш під час спілкування з науковцями обгрунтували слушність такого знакового для обох сторін рішення. Науковці передали міській раді пакет документів для виготовлення технічної документації із присвоєння кадастрового номера.
“На мій погляд, передача будинку Кримського громаді міста – це найкращий варіант. Адже ж, якщо питання вдасться владнати належним чином, то обласна, районна та міська влади матимуть можливість спільно розробити програму й відшукати кошти у бюджетах, щоб завершити реконструкцію будівлі, для чого потрібно задіяти 2 мільйонів гривень. І це буде найкращий вияв шани і поваги до нашого визначного земляка”, – каже Олександр Саєнко. “А, вирішивши це питання, ми матимемо змогу розглянути й інші слушні пропозиції наших земляків: спорудити пам’ятний знак землякові, налагодити партнерство зі східними країнами, де письменника знають і пошановують, організувати випуск книг, пов’язаних із життям та творчістю Кримського. Але нині першочергове завдання влади – створити у садибі Кримських музей, щоб повернути Агатангела Кримського й культурно-просвітницьким шляхом. Для цього у міській раді розробляється детальний план організаційно-виховних та культурно-просвітницьких заходів”, – продовжує міський голова.
А на вінець зустрічі Олександр Саєнко подарував гостям книгу Юхима Кримського «Хроніка провінційного життя», видану коштом Звенигородської міської ради і впорядковану краєзнавцем Вадимом Мициком. Як розповів Олександ Якович гостям, з усієї кількості першовиданого тиражу книги, один повний примірник «Хроніки…» зберігся в книгозбірні імені Салтикова-Щедріна м. Петербурга, а інший екземпляр виявив у Звенигородці книголюб і збирач старовини Іван Гірник з Ватутіного, з якого й перекладено фейлетони українською мовою і видано для широкого загалу читачів, аби ті могли досконаліше дізнатися про життя у Звенигородці в кінці ХІХ – початку ХХ століття.

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#3

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 16 июл 2018, 22:02

МИНУЛОГО четверга директор інституту сходознавства ім.А.Кримського НАН України Олександр Богомолов та наукові співробітники інституту, на запрошення міського голови Олександра Саєнка, відвідали садибу Кримських у Звенигородці.
Фото Алли СЛИНЬКО.


Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#4

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 01 авг 2018, 16:56

Міський голова Звенигородки добивається передачі садиби Кримських місцевій громаді

Життя і діяльність відомого сходознавця, славіста, письменника, академіка Агатангела Кримського тісно пов’язані із Звенигородкою. Тут минули його дитячі роки, тут, у міському двокласному училищі, він здобув початкову освіту, сюди завжди повертався з далеких доріг. Чепурний будинок з вежею, збудований свого часу батьком Юхимом Степановичем – відомим на Звенигородщині учителем і громадським діячем, був для академіка своєрідним оазисом, в якому він черпав натхнення для творчості, набирався сили духу на час все частіших політичних переслідувань.
Будинок Кримського пережив німецько-фашистську окупацію. Проте у сорок четвертому, після визволення Звенигородки, його господарі зазнали наруги від „своїх”: звідси без зайвих балачок виселили сестру Кримського Марію та його названого сина Миколу. Натомість новими хазяями будинку надовго стали секретар райкому компартії України Заблодський та голова райвиконкому Панасенко. З часом їх змінили інші „відповідальні працівники”. Коли ж місто стало розбудовуватися, будівля поступово спорожніла й аж наприкінці шестидесятих років уже минулого століття представники громадськості підняли питання про створення в ній музею Агатангела Кримського. Ідею підтримали Академія наук України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Спілка письменників України.
Але по справжньому за облаштування музею ніхто не брався. Аж допоки в листопаді 1993 року тут не сталася пожежа. Вогонь завдав значної шкоди приміщенню. І в Інституті сходознавства Академії наук України, представники якого побували на згарищі, прийшли до рішення щодо відбудови будинку. Та будівельні роботи, які на початку велися належним чином, потому, як після зведення „коробки” треба було братися за внутрішні роботи, згорнулося. І ось уже більше п’ятнадцяти років будинок бовваніє пусткою. Його власник – Інститут сходознавства, не брався за завершення будівництва, посилаючись на безгрошів’я. Зрушити справу з мертвої точки намагалися активісти громадської організації „КолоОбіг”, які „вийшли” на можливих зарубіжних спонсорів. Та далі справа не пішла, оскільки без відповідного дозволу власника приступати до будь-яких робіт було неможливо.
Ось так і продовжувала б поступово руйнуватися забута будівля, яка могла б стати окрасою Звенигородки, аби врешті громадськість і депутати міської ради не забили тривоги щодо її подальшої долі.
Міський голова Звенигородки Олександр Саєнко тривалий час штурмував Інститут сходознавства НАН України, допоки не достукався до його керівництва і запропонував спільно вирішити проблему. А невдовзі до Звенигородки прибули директор Інституту сходознавства Олександр Богомолов разом з науковими співробітниками, які, оглянувши садибу та будинок, обговорили разом з міським головою та головою райдержадміністрації можливі варіанти завершення будівництва музею. Це може бути або співпраця Інституту з місцевою владою, або ж передача будинку міській громаді. Цілком можливо, що керівництво Інституту зупиниться на другому варіанті. Тим більше, що в ході візиту міській раді передано пакет документів для виготовлення технічної документації з присвоєння будинку кадастрового номеру. Зараз земельний відділ вже займається цією роботою.
На думку Олександра Саєнка, передача будинку громаді міста – це найкращий варіант.
– Бо ж, якщо питання вдасться владнати належним чином, то обласна, районна та міська влади матимуть можливість спільно розробити програму й відшукати кошти у бюджетах, аби завершити будівельні роботи, – говорить міський голова.
На завершальні ж роботи, згідно попередніх розрахунків, потрібно два мільйони гривень – не так уже й багато для трьох бюджетів.
– Справившись з цим, – продовжує він, – ми матимемо змогу розглянути й інші слушні пропозиції, що надходять до міської ради, зокрема щодо спорудження пам’ятного знака визначному землякові, налагодити партнерство з країнами Сходу, де знають про Кримського і шанують його пам’ять, налагодженню випуску книг про життя і творчість Агатангела Юхимовича. Але першочерговим нашим завданням є створення садиби-музею його імені. І я впевнений в тому, що ми справимося з цим до 150-ої річниці від дня його народження.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#5

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 16 апр 2019, 22:41

У Звенигородці готуються до відзначення ювілею академіка Кримського
У 2021 році в Україні відзначатимуть 150-річчя від дня народження Агатангела Кримського - сходознавця, славіста й письменника, академіка АН УРСР. До цієї дати у Звенигородці, з якою тісно пов’язані його життя і творчість, мають провести цілу низку культурно-мистецьких заходів. А місцеві краєзнавці вже внесли свою лепту у вшанування вченого і патріота. Так, минулого року побачила світ книга патріарха звенигородських краєзнавців Володимира Хоменка «Кримський», в котрій наводяться окремі знакові епізоди з біографії видатного звенигородця, про його батька, матір, брата та сестер. Просто, популярно і, за словами самого автора, «без академічного занудства».
Розтиражовано торік й маловідомі до сьогодні твори Агатангелового батька - педагога і видавця Юхима Кримського, «Хроніка провінційного життя», Написані у пізнавальному й сатирично-викривальному стилі, вони оповідають про Звенигородку кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого століть. Книгу переклав з російської й доповнив її фотоілюстраціями почесний член Національної спілки краєзнавців України Вадим Мицик.
А видано обидві книги коштом Звенигородської міської ради.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#6

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 16 май 2019, 21:59

У Звенигородці вандали поглумилися над могилою відомого вченого
Його знають як батька всесвітньовідомого вченого Агатангела Кримського. Проте далеко не кожному відомо, що все життя і діяльність Юхима Степановича Кримського - педагога, видавця, громадського діяча (а йдеться саме про нього), пов’язані зі Звенигородкою, її культурним і духовним розвоєм. Це він заснував 1881 року і передав міській громаді бібліотеку, в якій нараховувалося понад 2600 книг. Вчителюючи у Звенигородському міському двокласному училищі, у власній друкарні видавав ним же написані шкільні підручники з географії, арифметики, зарубіжних мов. Видрукувані тут фейлетони Юхима Кримського викривали казнокрадство, шахрайство і здирництво місцевого чиновництва, зокрема секретаря міської Думи Йордана Гацького, який подав на нього до суду. З цього приводу петербурзький журнал «Неделя» резюмував: «Сумно, що сила в руках Гацьких, зате відрадно, що в глухих закутках тепер є й Кримські, котрих ще нещодавно там не було. Новий час не обмежує їх навчанням дітей арифметики чи географії, а спонукає на ниву громадської діяльності, на борню з темним царством…».
Юхим Кримський є також автором історичної розвідки «Киевской губернии город Звенигородка і его соборный храм».
І все ж, попри широкий діапазон діяльності Юхима Степановича, його ім’я тривалий час залишалося забутим і навіть місце поховання - невідомим. І лише декілька років тому його могилу, завдяки місцевому краєзнавцю Володимиру Хоменку, було віднайдено. Там поставили дубовий хрест. На щось інше тоді не віднайшли коштів. Проте й цей, нічим не примітний надмогильний знак привернув увагу невідомих вандалів, котрі напередодні поминальних днів поглумилися над ним. Зокрема, пошкоджено табличку на хресті та фото Кримського. Проте, окрім керівника благодійного фонду «Сприяння батьківщині Тараса Шевченка» Євгенія Петрова, цей факт не занепокоїв у Звенигородці нікого. Побувавши у поминальні дні на кладовищі, віддавши данину пам’яті Юхимові Кримському, він оглянув нанесені пошкодження і вже наступного дня переговорив з фахівцями про проведення тут реставраційних робіт. Водночас Євгеній Віталійович заявив, що місце останнього спочинку видатного звенигородця має бути достойно упорядкованим та бути з відповідним пам’ятним знаком. За це й візьметься очолюваний ним благодійний фонд.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#7

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 16 ноя 2019, 11:13

Скільки ще можна дивитись на занедбану садибу в центрі Звенигородки?

У січні 2021 року виповниться 150 років із дня народження академіка Агатангела Кримського. Відомо, що життєва в творча доля його - вченого світового рівня, історика, письменника, творця українського сходознавства і українського правопису нерозривно пов’язана із Звенигородкою і Звенигородщиною. Тут він черпав творче натхнення, писав твори і наукові праці, відновлював сили для виснажливої роботи в Українській академії наук. Оскільки ж у владних кабінетах як місцевого, так і вищого рівня ще й не думають про належне відзначення ювілею, це питання було винесене на розширене засідання районного осередку Національної спілки краєзнавців за участю активістів громадського життя. Спільно намічено низку заходів щодо вшанування пам’яті видатного вченого. Це, зокрема публікація розповідей про Агатангела Юхимовича у ЗМІ, видання художньо-документальної книги про нього, встановлення пам’ятника на могилі його батька. Водночас висловлено тривогу з приводу будинку Кримського, в якому вчений і патріот України провів дитячі роки, до якого поспішав під час навчання і з далекої чужини. Саме зі стін цього будинку зі звенигородським штемпелем ішли від Кримського листи Іванові Франкові, Лесі Українці, Борисові Грінченку та іншим видатним діячам. Звідси в липні 1941 року вченого, вже тяжко хворого, назавжди забрали енкеведисти.
Здавалося б, цей будинок має бути наповнений живим духом Агатангела Кримського та рідних йому людей, насамперед – батька Юхима Кримського, який мав тут велику бібліотеку, займався просвітництвом, писав книги. На жаль, недобудована споруда, яка зводилася за кошти Інституту сходознавства НАН України і мала бути введеною в дію до 125-ої річниці від дня народження Кримського, зараз занедбана і навіть починає руйнуватися. З цього приводу і звернулося зібрання до народного депутата України Сергія Нагорняка.
«Нам відомо, що навколо будинку і створення в його приміщенні літературно-меморіального музею розмови точаться уже більше, ніж піввіку, йдеться у зверненні. - Так, у листі від 3 березня 1967 року секретар правління Спілки письменників України Павло Загребельний повідомив секретареві Звенигородського райкому партії, що Спілка письменників звернулася до ЦК КП України, Ради Міністрів та Академії наук з клопотанням про створення в місті Звенигородці літературно-меморіального музею А.Кримського. З того часу і закрутилася «паперова хурделиця». Відтоді, якщо казати точно, минуло 52 роки. І сьогодні ми змушені з прикрістю констатувати, що за піввіку ніхто нічого конкретно не зробив, аби створити музей Кримського. Тільки й усього, що цей будинок після пожежі у 1993 році розвалили, взялися відтворити, але так і не завершили будівництва».
Треба сказати, що декілька місяців тому міський голова Звенигородки Олександр Саєнко таки достукався до керівництва Інституту сходознавства НАНУ і в ході спілкування було досягнуто згоди про спільні дії щодо завершення будівництва, про що повідомляла наша газета. Проте на цьому все й затихло.
«Така ситуація не може не турбувати громаду міста, яка усвідомлює велич і значення Агатангела Кримського, його творчої спадщини та морального авторитету для української освіти і культури, його патріотизму – для громадян, - наголошується у зверненні.- Скільки ще можна дивитись на занедбану садибу в центрі Звенигородки? І чию садибу? Вченого зі світовим ім’ям, одного з організаторів Академії наук України! Академіка, який є гордістю нашого міста, гордістю України, чиє ім’я в списку видатних людей ЮНЕСКО. Тому пропонуємо, як один із варіантів, - передати цей будинок у власність міста Звенигородки, або знайти інший варіант, залишивши за Академією право вибору прийнятного для неї рішення».
Передавши дане звернення народному депутатові, представники громадськості готові штурмувати найвищі державні структури.
«Треба буде – дійдемо й до ЮНЕСКО», - запевнюють вони.

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…

#8

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 24 ноя 2020, 22:36

Як на Звенигородщині відзначатимуть ювілей Агатангела Кримського

Вже сьогодні можна сказати, що намічені Звенигородською РДА заходи з нагоди 150-річчя від дня народження Агатангела Кримського – сходознавця, славіста й письменника, академіка АН УРСР, котрі мали припадати на січень наступного року, скоріш за все, залишаться на папері. Причин цьому декілька. Зокрема, не так давно увільнений з посади голова райдержадміністрації не зумів визначитися належним чином щодо підготовки культурно-мистецьких заходів до ювілейної дати. А потому до цього додався й коронавірус з його все більшим загостренням. А головне – недобудоване приміщення, де мав розміститися меморіальний музей видатного українця, який, за його ж твердженням, «не мав і краплі української крові», продовжує відлякувати місцевий люд пусткою. Таким чином, ювілейні вшанування вченого і патріота, життя і діяльність якого значною мірою пов’язані зі Звенигородкою, можуть обмежитися хіба що презентацією творів членів районної організації Національної спілки краєзнавців України, які досить плідно попрацювали в цьому плані. Не так давно видана книга патріарха звенигородських краєзнавців Володимира Хоменка «Кримський», в котрій наводяться окремі знакові епізоди з біографії видатного звенигородця, про його батька, матір, брата та сестер. Просто, популярно і, як стверджує сам автор, «без академічного занудства». Також розтиражовано й маловідому до сьогодні «Хроніку провінційного життя», що належить перу Агатангелового батька – педагога і видавця Юхима Кримського. Написана в пізнавальному й сатирично-викривальному стилі, вона, за визначенням Юхима Степановича, є «фейлетонами провінційного життя» й оповідає про Звенигородку кінця дев’ятнадцятого – початку двадцятого століть, де, «користуючись низьким розвитком міщанства, верховоди захоплюють владу до своїх рук, чинять, що заманеться». Книгу переклав з російської й доповнив її фотоілюстраціями почесний член Національної спілки краєзнавців України Вадим Мицик.
Видано обидві книги коштом Звенигородської міської ради.
Міською радою частково профінансоване й видання роману «Провина академіка Кримського», автором якого є заступник голови Звенигородської районної організації НСКУ Феофан Білецький. Окрім того, ця книга ввійшла до програми розвитку інформаційного простору Черкаської обласної державної адміністрації і експертною радою ОДА з питань розвитку видавничої справи на Черкащині рекомендована до друку. Найближчим часом роман побачить світ у черкаському видавництві «Інторліга ТОР».

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Ответить

Вернуться в «Звенигородщина»