У Моринці – до ''свого'' Шевченка

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Військовий старшина
Військовий старшина
Сообщения: 807
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 244 раза
Поблагодарили: 521 раз

У Моринці – до ''свого'' Шевченка

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 29 авг 2018, 15:34

Немає українця, який не знав би поезій Тараса Шевченка. В цьому можна було пересвідчитися, завітавши на фестиваль «Ше.Fest 2018», що проходив 18-19 серпня у Моринцях, і побачити, як розписують рядками з віршів і самими віршами невмирущого Кобзаря гості та учасники фестивалю величезне полотно. Характерно, що у більшості з них повторювалося слово «Україна». А найбільше – його пристрасні рядки, звернені до всіх сущих на нашій землі:

Свою Україну любіть // Любіть її во время люте…

І це лише одна миттєвість багатожанрових заходів, представлених на фестивалі, організованого за підтримки Міністерства молоді та спорту України й Черкаської облдержадміністрації.
– П’ятий рік поспіль у серпні ми збираємо тисячі людей у рідному селі Тараса, – розповідає керівник оргкомітету Всеукраїнського фестивалю, представник ВГО «Молодий народний рух» Дмитро Колоша. – Наше прагнення – допомогти молоді знайти для себе нашого національного Пророка не в банальному читанні поезії чи формальних вшануваннях, а в образі, зрозумілому і близькому кожному. А цьогоріч ми вирішили вийти на якісно новий рівень. З новими учасниками, новими емоціями, а головне – з Шевченковими рядками: «І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик», що стали гаслом цьогорічного фестивалю.
Й скажемо відразу – задумане вдалося реалізувати. Шанувальників сучасної української пісні вже відразу після відкриття фестивалю зібрала Просвітницька галявина, на якій виступали поетеса Злата Паламарчук, гурти «Супер-8», «Теорема Андрієвського», «Тільки світло», «Сонце в кишені» та інші, які два дні поспіль утримували музичну сцену, фіналіст конкурсу «Ше.Пісня» 2017-2018 років Богдан Тарасюк. Втім, не лише художнє слово та музика живили учасників фестивалю. Не менш зацікавленою була й лекція завідувачки відділом Черкаського «Музею «Кобзаря» Ольги Шарапи про осучаснення Шевченка в музейних реліквіях. Її виступ своєрідно продовжили мовознавець, доцент кафедри українознавства філософського факультету Харківського Національного університету Микола Зубков у своїй лекції «Заборонений і цензурований «Кобзар», голова Молодіжного Народного Руху Андрій Рибалко в лекції «Від Незалежної України до Незалежного українця».
Не обійшлося й без передбачених програмою фестивалю гутірок з відомими митцями, як от і з письменником Василем Шклярем та презентацією його нової книги «Самотній вовк», музикантом, громадським діячем Сергієм Василюком, головою Державного агентства України з питань кіно Пилипом Іллєнком.
Особливо людно було протягом обох днів фестивалю на Художній галявині, дійства на якій започаткували майстер-класи: з малюнку аквареллю, акрилом, малюнку на шкіряних виробах, плетіння слінгонамиста, ляльок-мотанок, ковальства, гончарства, соломо плетіння. Тут же відбувався й благодійний розпродаж художніх виробів та картин.
А який бо «Ше.Fest» без Дитячої галявин та розгорнутих на ній дійств! Відкрив її показовий виступ від дитячої студії козацьких бойових мистецтв «Герць». Тут теж не обійшлося без своєрідних майстер-класів! Цьогоріч до них додався і майстер-клас ватутінського художника Василя Гелетка. Як і в минулі роки, особливий інтерес як діток, так і їхніх батьків викликали майстер-класи, організовані видатною українською майстринею Лесею Колосенко. Це і травоплетіння «шевченкових» ягняток, і «дерева життя», і «серпневого дива», і ще цілої низки скульптур з трави, і навіть казкові фотозони, створені нею та народним майстром з Полтавщини Павлом Даниленком.
Майстриня ознайомлювала дітей з технікою плетіння із трави, допомагала малечі робити скульптури, при цьому навіть індивідуально навчала виводити… характер тварини.
А другого дня фестивалю тут було проведено читання поезії Тараса Шевченка дітьми і членами їхніх родин. Варто було послухати, як проникливо і хвилююче звучала вона з уст наймолодших учасників фестивалю! Особливе захоплення тут викликали чотирирічний Іван та його трирічні сестрички-двійнятка Дарочка і Яринка Криволапи з Києва, які так проникливо декламували рядки поезій. Та не осоромилися перед учасниками дійства й звенигородчани, передусім – Богдан Неумитий, з віршем «Мені однаково…» та Дарій Таран зі Звенигородки.
– Відрадно, що це не просто декламація, до якої звикають ще зі школи, – відмітила Леся Колосенко. – Відчувається що діти, якщо можна так сказати, серцем бачать і читають кожне Шевченкове слово. Особливо вразили мене учні шостого класу школи імені Шевченка, які в повному складі прийшли на читання віршів Шевченка.
Між тим одне дійство змінювало інше. Окрім всього іншого, учасників фестивалю кликала театральна сцена. Це і театральна зустріч «Поет і княжна» про дивовижну історію стосунків Тараса Шевченка і княжни Варвари Рєпніної, і вистава Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру «Назар Стодоля» за однойменною п’єсою Тараса Шевченка. Вистава, яка відбувалася ввечері другого дня фестивалю, мала прямо-такий шалений успіх – в залі будинку культури, що не було де й голці впасти.
Запам’ятається гостям і учасникам фестивалю й своєрідна родзинка, яку можна назвати водночас і кулінарною, і мистецькою. Бо ж навряд чи хто з них куштував борщ з карасями – одну з улюблених страв Тараса Шевченка, котру мали виставити на весільний стіл й при його одруженні з останнім любовним захопленням Поета – Ликерою Полусмаковою. Рецепти такого борщу, котрий можна назвати справжнім шедевром, до створення якого долучився колектив Заміського сімейного клубу «Трипільське сонце» очолюваний його засновницею, бренд-шефом ресторану «Трипілля» і водночас суддею Всесвітньої асоціації кулінарів усіх континентів Галиною Лосєвою, вже позабули як в Моринцях, так і в інших села Шевченкового краю, тож і не дивно, що місцеві молодиці не тільки смакували ним, а й намагалися вивідати секрети його приготування. Тож цілком можливо, що незабаром на Звенигородщині всі зможуть скуштувати забутої вже страви та згадати давні часи. Та й не лише на Звенигорощині…

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Вернуться в «Звенигородщина»