''Золота осінь'' зібрала у Звенигородці майже дві сотні спортсменів

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Військовий старшина
Військовий старшина
Сообщения: 837
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 253 раза
Поблагодарили: 542 раза

''Золота осінь'' зібрала у Звенигородці майже дві сотні спортсменів

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 31 окт 2018, 13:59

Одне з наймасовіших змагань на Звенигородщині, започатковане більш як півстоліття тому і частково забуте в 2000-х роках, набуває нового розмаху. Так, цього року крос «Золота осінь», а йдеться саме про нього, зібрав майже дві сотні фізкультурників – учнів загальноосвітніх шкіл та середніх спеціальних навчальних закладів району. А розпочалися змагання з «ветеранського» забігу на 1000 метрів: на бігові доріжки, аби довести, що є ще порох у порохівницях, вийшли чи не найстарший за віком легендарний ветеран-легкоатлет Вадим Мицик, директор дитячої спортивної школи, депутат обласної ради Олексій Озірний, тренер футбольного клубу «Шевченків край» Володимир Теліженко, учителька Звенигородської загальноосвітньої школи №1 Олена Дядя та підприємці Руслан Алексєєв і Михайло Іванов. Разом з ними продемонстрував молоді особистий приклад спортивного завзяття й голова районної ради Володимир Кучер – неодноразовий переможець «Золотої осені» у вісімдесятих роках.
Продовжили змагання юні фізкультурники, які вже традиційно змагалися в класичних кросових дистанціях в 500, 1000, 1500 і 2000 метрів відповідно до вікових категорій.
Зрозуміло, що перемогли найсильніші. Переможців в особистому заліку традиційно нагородили дипломами та медалями, а команди, які посіли призові місця, отримали призи на черговому засіданні районної ради.
Як бачимо, змагання, які перейшли під патронат районної ради, стають традиційними, як і передбачали організатори. Хотілося б при цьому, аби й місце проведення змагань було більш привабливим для їх учасників. Йдеться про так званий дендрологічний парк, хоч не знаю, як можна називати парком оту зарослу чагарниками місцину на околиці Звенигородки. Свого часу, в рік підготовки до відзначення 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка, тут на значній території було висаджено багато цінних й рідкісних порід дерев. При цьому посаджені дуби, якщо споглядати їх згори, утворюють цифру 150. Передбачалося, що парк стане зоною відпочинку для жителів міста. Проте від слів так і не перейшли до діла. Й буваючи тут, мимоволі задумуєшся: невже ні в кого з міського чи районного начальства не болить душа за живцем похоронену добру справу? То може тепер, коли в районі відроджуються напівзабуті спортивні традиції, ті ж спортсмени, якщо більше немає кому, візьмуться й за відродження дендропарку?

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вернуться в «Звенигородщина»