Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Тут народжується новорічна казка

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний бунчужний
Генеральний бунчужний
Сообщения: 6780
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 221
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 603 раза
Поблагодарили: 2833 раза

Тут народжується новорічна казка

#1

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 29 дек 2018, 22:10

Чи задумувалися ви над тим, звідкіль приходить до нас Новий рік? Тільки, давайте, не будемо про різні там Гренландії-Лапландії, про Діда Мороза, Снігуроньку й тому подібне. Бо хто б там що не говорив, а головним атрибутом Новорічного свята є саме ялинка і ніщо не замінить її. Отож – про ялинку. Вона не просто так, сама по собі, десь там „в лісі зросла”, як йдеться у пісеньці, відомій нам з дитинства. І в цьому ви можете пересвідчитися, завернувши з Ризиного на хутір Софіївку, де розташоване Пехівське лісництво. Саме в тамтешньому лісорозсадникові жінки з лісокультурної ланки щороку плекають вічнозелені деревця. Під лісові красуні тут відведено майже чотири гектари площі, отож, як розповідає лісничий Володимир Музиченко, лісокультурницям є до чого докласти зусиль. І в ці дні всі дороги, здається, сходяться саме тут, в лісництві. Їдуть сюди не тільки з населених пунктів Звенигородщини, а й з сусідніх районів, тому на час снігопадів на дорогу від Ризиного до Софіївки не обов’язково висилати спеціальну техніку – шлях там запросто торують численні автомобілі. На час нашого перебування в лісництві, тут було вже реалізовано більше тисячі ялинок. А одна з них – чи не найкраща – знайшла «прописку» на центральному майдані у Звенигородці.
Взагалі ж, здається, що й сама Софіївка значною мірою існує завдяки лісництву, яке дає роботу тамтешньому люду та певною мірою турбується про їхній побут. В усьому ж іншому хуторянам, яких з кожним роком залишається все менше, немає на кого надіятися. Вже й не пам’ятають хуторяни, коли востаннє заходили сюди рейсові автобуси зі Звенигородки. Щоправда, після реформування освітньої галузі курсує тут «Шкільний автобус», котрий доставляє місцевих школяриків до Ризинської загальноосвітньої школи і назад.
І що робити, коли в школі канікули? Тоді літнім людям добратися до аптеки чи медпункту – то ціла проблема. Добре, що відкрила тут сім’я Іванових приватний магазин – єдиний на хуторі, в якому можна придбати деякі продукти.
– Великого виторгу не маємо, – розповідає власниця магазину Галина Іванова. – «Ходовим» є хліб, який нам завозять з Мошурова, що в Тальнівському районі. Купують його до п’ятдесяти буханок. Пропонуємо ще людям цукор, сіль, крупи – саме необхідне…
До речі, виходячи з того, що фельдшерсько-акушерський пункт, як й інші установи, знаходиться у Ризиному, Галина Сергіївна створила у своєму магазині ще й громадський пункт з надання первинної медичної допомоги.
Дякують ще хуторяни листоноші Галині Загородній, яка, окрім періодичних видань, доставляє їм різні товари.
– Ще ніколи нікому не відмовила наша Галинка, – чули ми не в одній оселі. – Що замовиш їй – обов’язково занесе...
А замовлень у Галини Василівни чимало. В цьому ми мали нагоду пересвідчитися, зустрівшись з нею біля Ризинського поштового відділення. Окрім газет та журналів, лаштувала вона на санчата дві важкелезні господарські сумки.
– Взимку везу на санчатах, а в теплу пору року – на велосипеді, – розповідає жінка. – Іншого транспорту не маю.
Тож і чекає її місцевий люд, передусім пенсіонери як свою, як рідну.
Та Володимир Якович не з тих, хто звик плакатися в жилетку. Тож і розповідав нам багато про старожилів та наголошував на тому, що саме довколишній ліс дає їм силу і вік. І то справді так. Ще б до цього тамтешньому люду – трішки надії на кращі часи....

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Ответить

Вернуться в «Звенигородщина»