Фото Черкащини

Обговорюємо життя Черкас та області

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Полковник
Полковник
Сообщения: 1320
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 370 раз
Поблагодарили: 925 раз

Фото Черкащини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 05 июн 2019, 15:03

Дивні машини: у Черкасах працювали кафе у “метеорі” та перукарня в автобусі

При початку – замітка у «Черкаській правді» від 12 липня 1988 року. «Не в Черкаському річковому порту, а на суші в обласному центрі знайшли прописку на вічну стоянку два теплоходи на підводних крилах – “Василь Кіквідзе” і “Хвиля”. Трудівникам міста їх передало головне управління річкового флоту УРСР. У виконкомах Соснівської і Придніпровської районних Рад народних депутатів вирішили обидві ракети переобладнати, створити в них дитячі кінотеатри і кафе. Один з теплоходів, що носить ім’я героя громадянської війни В.С. Кіквідзе, стоятиме у парку культури і відпочинку “Перемога”, а другий – у мікрорайоні навпроти філіалу політехнічного інституту”. Розповів для “Нової Доби” цікавинку з життя старих Черкас краєзнавець Борис Юхно.

Изображение

Гадаєте – бувальщина з відкриттям кафе “Хвиля” у списаному на берег судні – то був єдиний випадок, коли у Черкасах транспорт послужив “не за прямим призначенням”? Навпаки, 1988-го то сталося, мабуть, востаннє. Ну, тролейбуси з табличками “Екскурсійний”, які вийшли на маршрути у 1982 році і курсували “пам’ятними місцями обласного центру” не в тому числі: як не як – у рейсах, хоч і без номера. Але був у нас й справді оригінальний тролейбус – кафе “Лакомка”». Можливо не всі раніше читали, то ось про нього:
«Улітку 1982 року на кінцевій зупинці у Соснівці біля одного з наших траліків з бортовим номером 229 почало якось дивно пахнути. Не мастилом, не специфічною автопилюкою, яку завжди чутно у розпечених салонах залізного громадського транспорту, а… їжею. Стравами, тобто. І хто наважувався з’ясувати, у чому річ, відкривав для себе феномен переродження звичайного міського тролейбуса у щось подібне на вагон-ресторан. Зі столиками, фіранками на вікнах, килимком на долівці. Ну, одним словом. Так і є, кафе на колесах. Придумали його для того, щоб водії могли нормально пообідати, але невдовзі з’ясувалося, що є охочі перехопити щось смачненьке “на природі” й серед пасажирів. Машину обладнали електропіччю, холодильником, термосами. Страви для оригінального пункту харчування готували у кафе “Дніпро”, а на місці лише доводили до кондиції. Історія зберегла навіть прізвища господинь цього оригінального закладу: то були Ганна Нагорна і Ніна Зоря”.

Изображение

А задовго до тролейбусів “автолайфхаками” стали обладнані вантажівки, згодом – і мікроавтобуси, – “Служби побуту”. Це якщо зневажити фактом наявності у Піонерському парку ще раніше дитячого кінотеатру “на базі старого автобуса”».

Изображение

Перед 1970-ми нашими селами поїхали машини, в яких на місці або ж забираючи складніше замовлення із собою, майстри ремонтували годинники, заправляли новий тоді “гаджет” – шарикові ручки (навіть в Черкасах дефіцитна послуга, адже Олпостачзбут не завжди забезпечував її виконавців достатньою кількістю пасти), фотографували та проявляли фотоплівки, виконували пам’ятні гравіювання.
Та й це ще не все. Тоді ж на села почали виїжджати пересувні перукарні. А коли затребуваність послуги протестували достатньо, автоперукарні з’явилися…

Изображение

Ну отут краще зацитувати пару рядків із замітки, якій понад 50 років. Серпень 1968-го:
«В нашому місті з’явилася новинка: автоперукарня. У комфортабельному автобусі обладнано два зали – чоловічий і жіночий. Цю перукарню придбав міський комбінат комунальних підприємств. Автоперукарня працює в місцях скупчення людей, де немає перукарень. Її вже бачили і у Сокирному, і на пляжі, і на Центральному ринку Черкас».

Изображение

Звісно, не лише на Черкащині працювали ці та інші «дивні машини». Підгледівши їх свого часу у Штатах, Микита Хрущов дав вказівку міністерським автопромівцям добре подумати, чим зможемо відповісти. Додумували вже за Брежнєва. Ну та зрештою – діло пішло.

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Вернуться в «Черкащина»