Без України Росії не було, це давно відомий факт.Путін заявив, що французько-російські відносини почалися з одруження Анни Ярославни, середньої дочки Ярослава Мудрого, із Генріхом I у 1051 році.
Про це він заявив під час спільного брифінгу із президентом Франції Еммануелем Макроном.
"З поїздки царя Петра (Першого – ред.) у Францію не почалася історія російсько-французьких відносин. Вона має набагато глибші корені. Освічена французька публіка знає про руську Анну – королеву Франції", - сказав він.
"Молодша донька нашого улюбленого князя Ярослава Мудрого була дружиною Генріха І і зробила суттєвий внесок в розвиток Франції, будучи однією із засновниць двох європейських династій – Бурбонів і Валуа, одна з яких досі править в Іспанії", - додав Путін.
Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!
Путін у Парижі спробував "присвоїти" Анну Ярославну
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Путін у Парижі спробував "присвоїти" Анну Ярославну
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Путін у Парижі спробував "присвоїти" Анну Ярославну
Petro Shuklinov
2 год ·
- На землях сучасної України вже 800 років була цивілізація. Відбувалося бурхливе життя. Творилася історія всього контитенту. А там, де зараз Москва, ще були болота.
В Києві вже сотні років правили величні родини, які змінювали політичну мапу Європи, утворювали союзи і будували чудові міста. А там, де зараз Москва, ще були болота.
Вже сотні років на землях сучасної України люди від Галичини до Переяслава і Чернігова їздили верхи, обробляли поля, будували потужні фортеці. А там, де зараз Москва, ще були болота.
Ярослав Мудрий, разом з братом, поділив Русь "по Дніпру" - правив у Києві правобережжям, а брат Мстислав - у Чернігові лівобережжям. Після смерті брата князь об'єднав Київську Русь. А там, де зараз Москва, ще були болота.
В Києві вже 150 років вже як писали і читали. З'явились перші писані закони. Побудовані славетні собори, від величі яких перехоплює подих навіть зараз. А там, де зараз Москва, ще були болота.
Вже 200 років як хрестили Київську Русь. А потім - більше 100 років як Київ був митрополією Константипольского патріархату. Сердцем віри. З західним істиним корінням. Тут вірили у Бога - справжнього, а не в язичницкі ідоли. Саме тут відбувалося зародження слов'янства. А там, де зараз Москва, ще були болота.
Великий князь Ярослав помер у Вишгороді (сучасний район Київської області в Україні). Був похований у Києві у соборі, який збудував. Віддав все своє життя на укріплення слави і могутності Києвської Русі. А там, де зараз Москва, ще були болота.
Це все, що друзям з московського болота треба знати про "любимого князя". І це добре, що вони поважають нашу, українську історію, цінують київського князя. Врешті-решт, тою чи іншою мірою, з нього почалося перетворювання предків росіян, які ще жили в печерах десь посеред тих болот, на людей. Шкода що нічого з того не вийшло.
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
- Лісник
- Хорунжий
- Сообщения: 204
- Зарегистрирован: 30 сен 2011
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 14
- Пол: Мужской
- Откуда: Багачівка
- Благодарил (а): 107 раз
- Поблагодарили: 162 раза
Путін у Парижі спробував "присвоїти" Анну Ярославну
Втрата України призводить до втрати московитами ідентичності. А це - розпад.
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Путін у Парижі спробував "присвоїти" Анну Ярославну
ПОРТНИКОВ ВІТАЛІЙ 30 ТРАВНЯ, 2017, 11:20
Українська реакція на путінську заяву про "русскую Анну" демонструє виключно те, як ми самі далеко відійшли від російської історичної міфології
Одним з найбільш гротескних - з української точки зору - моментів у виступі російського президента Володимира Путіна в Версалі була його згадка про київську князівну і французьку королеву Анну Ярославну мало не як про власну попередницю.
Для російського телеглядача нічого надзвичайного в такій заяві немає. Та й сам Путін - я в цьому абсолютно впевнений - згадав про Анну Ярославну, зовсім не намагаючись образити українців. Тому що оскільки в його свідомості немає ніякої української державності, про що він відверто говорив президенту США Джорджу Бушу-молодшому, то і ніякої української історії теж немає.
Українська реакція на путінську заяву демонструє виключно те, як ми самі далеко - і швидко - відійшли від російської історичної міфології. Ми жили в контексті цього міфу не десятиліттями - століттями, вивчали його в школах і університетах, відповідали на питання на іспитах ...
В історії, яку нам викладали, Ярослав Мудрий був "природним попередником" московських князів і російських царів, а Київська Русь - протодержавою, передоднем Московської Русі. Багато з нас досі живе стереотипами цього міфу, коли пихато кажуть росіянам, що це київський князь Юрій Долгорукий заснував Москву.
Але Юрій Долгорукий спочатку був не київським, а володимиро-суздальським князем. Він - як і його син Андрій Боголюбський - не княжив у Києві, а захоплював і спалював Київ. І похований Юрій Долгорукий в Києві не тому, що тут була його Вітчизна і вотчина, а тому, що його тут отруїли вороги - київські бояри.
Таких стереотипів у сприйнятті історії в нашій свідомості ще чимало. Але реакція на висловлювання Володимира Путіна демонструє, що у суспільства починається переоцінка історичних міфів, повернення до історичної реальності, до нормальності, до того, що було насправді - а не придумано Карамзіним або Ключевським на потребу російського царського двору.
А це означає, що на нас чекає важка битва за власну історію - бо росіяни від своїх вигадок відмовлятися не збираються і, запевняю вас, не відмовляться ніколи, навіть при самій ліберальній і демократичній владі.
Нам потрібно виграти цю битву в самій Україні, на рівні освіти, науки і медіа - бо інакше ми ніколи не станемо народом і назавжди залишимося населенням. І нам належить виграти цю битву в Європі і світі в цілому - тому що інакше ми ніколи не станемо в очах іноземців самостійною країною з власним минулим і вже тому правом на власне майбутнє, а будемо виглядати лише більш-менш вдалим "варіантом Росії".
Українська реакція на путінську заяву про "русскую Анну" демонструє виключно те, як ми самі далеко відійшли від російської історичної міфології
Одним з найбільш гротескних - з української точки зору - моментів у виступі російського президента Володимира Путіна в Версалі була його згадка про київську князівну і французьку королеву Анну Ярославну мало не як про власну попередницю.
Для російського телеглядача нічого надзвичайного в такій заяві немає. Та й сам Путін - я в цьому абсолютно впевнений - згадав про Анну Ярославну, зовсім не намагаючись образити українців. Тому що оскільки в його свідомості немає ніякої української державності, про що він відверто говорив президенту США Джорджу Бушу-молодшому, то і ніякої української історії теж немає.
Українська реакція на путінську заяву демонструє виключно те, як ми самі далеко - і швидко - відійшли від російської історичної міфології. Ми жили в контексті цього міфу не десятиліттями - століттями, вивчали його в школах і університетах, відповідали на питання на іспитах ...
В історії, яку нам викладали, Ярослав Мудрий був "природним попередником" московських князів і російських царів, а Київська Русь - протодержавою, передоднем Московської Русі. Багато з нас досі живе стереотипами цього міфу, коли пихато кажуть росіянам, що це київський князь Юрій Долгорукий заснував Москву.
Але Юрій Долгорукий спочатку був не київським, а володимиро-суздальським князем. Він - як і його син Андрій Боголюбський - не княжив у Києві, а захоплював і спалював Київ. І похований Юрій Долгорукий в Києві не тому, що тут була його Вітчизна і вотчина, а тому, що його тут отруїли вороги - київські бояри.
Таких стереотипів у сприйнятті історії в нашій свідомості ще чимало. Але реакція на висловлювання Володимира Путіна демонструє, що у суспільства починається переоцінка історичних міфів, повернення до історичної реальності, до нормальності, до того, що було насправді - а не придумано Карамзіним або Ключевським на потребу російського царського двору.
А це означає, що на нас чекає важка битва за власну історію - бо росіяни від своїх вигадок відмовлятися не збираються і, запевняю вас, не відмовляться ніколи, навіть при самій ліберальній і демократичній владі.
Нам потрібно виграти цю битву в самій Україні, на рівні освіти, науки і медіа - бо інакше ми ніколи не станемо народом і назавжди залишимося населенням. І нам належить виграти цю битву в Європі і світі в цілому - тому що інакше ми ніколи не станемо в очах іноземців самостійною країною з власним минулим і вже тому правом на власне майбутнє, а будемо виглядати лише більш-менш вдалим "варіантом Росії".