Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!
Зимова казка
Модератор: TANECHKA
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
Зимова казка
Падає на землю таємничо,
Ніби казка, що тамує біль,
Білий сніг і нас з тобою кличе
В віхоли стерильну заметіль.
Стрімголов у снігові замети
Ми пірнаєм, мов в перини пух,
Розігралась віхола й відверто
Б’є в лице, аж забиває дух.
Не лякають буйні сніговії
Розпашілі молоді літа,
Тож нехай вирують заметілі
І в снігах кохання розквіта.
Віктор Геращенко
Білими пелюстками заіскрився сніг,
Ватяними згустками на подвір’я ліг.
Стишу крок, замріяно в казку задивлюсь,
В білий пух розвіяний думкою втоплюсь,
Захлинусь побаченим, з місця не ступну,
Мріями збагачений в заметіль пірну,
Захмелію казкою зимової пори.
Вірами, надіями ріки розцвіли.
Віхола-метелиця стан мій обійма,
Сніг в замети стелиться... Зимонька-зима!
Віктор Геращенко
Ніби казка, що тамує біль,
Білий сніг і нас з тобою кличе
В віхоли стерильну заметіль.
Стрімголов у снігові замети
Ми пірнаєм, мов в перини пух,
Розігралась віхола й відверто
Б’є в лице, аж забиває дух.
Не лякають буйні сніговії
Розпашілі молоді літа,
Тож нехай вирують заметілі
І в снігах кохання розквіта.
Віктор Геращенко
Білими пелюстками заіскрився сніг,
Ватяними згустками на подвір’я ліг.
Стишу крок, замріяно в казку задивлюсь,
В білий пух розвіяний думкою втоплюсь,
Захлинусь побаченим, з місця не ступну,
Мріями збагачений в заметіль пірну,
Захмелію казкою зимової пори.
Вірами, надіями ріки розцвіли.
Віхола-метелиця стан мій обійма,
Сніг в замети стелиться... Зимонька-зима!
Віктор Геращенко
- Ksenia
- Полковник
- Сообщения: 1061
- Зарегистрирован: 04 июн 2009
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 480
- Пол: Женский
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 967 раз
- Поблагодарили: 1249 раз
Re: Зимова казка
Мороз малює по вікні казкові візерунки,
У них знаходимо ми всі із мрій свої малюнки,
Неначе в каві хтось гадав, він розповість всю правду,
Лише в картинки придивись - не бачиш ти там зраду?
Торкалась скла, де є серця, гарячими руками,
Долоньки крига обпекла, настояна віками,
Під жаром танули сніги, залишились відбитки,
Кохання вітер бурно вкрив, мов злодій цінні злитки.
Твоя оголена краса у вітражі відбилась,
Зима позаздрила рокам і доленці помстилась,
Замети в душу намели, нема тепер багаття,
Хоч білий колір берегла, порвалось в щастя плаття.
У них знаходимо ми всі із мрій свої малюнки,
Неначе в каві хтось гадав, він розповість всю правду,
Лише в картинки придивись - не бачиш ти там зраду?
Торкалась скла, де є серця, гарячими руками,
Долоньки крига обпекла, настояна віками,
Під жаром танули сніги, залишились відбитки,
Кохання вітер бурно вкрив, мов злодій цінні злитки.
Твоя оголена краса у вітражі відбилась,
Зима позаздрила рокам і доленці помстилась,
Замети в душу намели, нема тепер багаття,
Хоч білий колір берегла, порвалось в щастя плаття.
- Ksenia
- Полковник
- Сообщения: 1061
- Зарегистрирован: 04 июн 2009
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 480
- Пол: Женский
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 967 раз
- Поблагодарили: 1249 раз
Re: Зимова казка
Ліна Костенко
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй , певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй , певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
- Ksenia
- Полковник
- Сообщения: 1061
- Зарегистрирован: 04 июн 2009
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 480
- Пол: Женский
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 967 раз
- Поблагодарили: 1249 раз
Re: Зимова казка
Микола Вінгановський
Лягла зима, і білі солов"ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов"ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам"ять наша - мак в колисці.
Лягла зима, і білі солов"ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.
Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,
Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов"ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.
Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам"ять наша - мак в колисці.
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
Re: Зимова казка
40% женщин зима нравится, а 60% - не очень. Тот же опрос показал, что у 40% женщин есть шуба, а у 60%- ее нет.
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
Re: Зимова казка
ЕТЮДИ ДОЛИН
Не потрібен землі сніговій!
Угамуйтеся, хмари кошлаті.
До озерних примружених вій
Припадають сніжинки кудлаті.
Вимальовують присмерки тіні,
Ходу втомлених літ і хвилин,
І тріпоче узорами іній
На просторих етюдах долин.
Не потрібен землі сніговій!
Угамуйтеся, хмари кошлаті.
До озерних примружених вій
Припадають сніжинки кудлаті.
Вимальовують присмерки тіні,
Ходу втомлених літ і хвилин,
І тріпоче узорами іній
На просторих етюдах долин.
- Дід Панас
- Бунчужний
- Сообщения: 125
- Зарегистрирован: 27 июн 2011
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 30
- Пол: Мужской
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 10 раз
- Поблагодарили: 42 раза
Re: Зимова казка
І знову мороз, не здається зима,
Розбілена сивим туманом.
Сердита, колюча, продута сама
Холодним, сирим вітрюганом.
В душі прохолодно, неспокою щем.
До серця мого — перемети.
Пролийся в морози весняним дощем,
Озвися, мій Господи, де ти?
Дивлюсь догори, ждучи бажану мить,
Що прийдуть відлиги хвилини...
Та лиш на даху сиротливо стоїть
Обмерзле гніздо журавлине.
Володимир Сад
Розбілена сивим туманом.
Сердита, колюча, продута сама
Холодним, сирим вітрюганом.
В душі прохолодно, неспокою щем.
До серця мого — перемети.
Пролийся в морози весняним дощем,
Озвися, мій Господи, де ти?
Дивлюсь догори, ждучи бажану мить,
Що прийдуть відлиги хвилини...
Та лиш на даху сиротливо стоїть
Обмерзле гніздо журавлине.
Володимир Сад
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
Re: Зимова казка
Прелесть весны познается только зимою. Сидя у печки, сочиняешь самые лучшие майские песни.
Генрих Гейне
Генрих Гейне