Потерпевшие победу. Немцы в корсуньском котле.

[vladkasster]

Цікава книжка, збірка спогадів німців-учасників прориву з корсунського "котла" зимою 1944 року. Чимало подій відбувається на Звенигородщині, в усякому разі німці тікали у напрямку на Лисянку. У зв"язку з цим згадалося як у дитинстві розпитував прабабу "а як у селі у війну було", виявилося шо німців у селі не було, був якийсь староста... А вже як стали німці тікати то через село танк (один?) йшов, і біля прабабиної хати зупинився і питали німці дорогу на Лисянку... Для тих, хто цікавиться історією рідного краю, формат тексту для КПК, фб2. Для читання у ворді: відкрити, виділити увесь текст, тиць праву кнопу "видалити XML-теги".

[Леонід Мазира]

Дуже цікава документальна книжка. Узнав багато нового і повчального. Виявляється, що Звенигородку на стороні німців обороняла всього сотня "казаков". Оточено було майже 60 тис. гітлерівців, з яких половина вирвалась із оточення. А нам завжди говорили, що оточили 73 тисячі і ніхто не вирвався.... В Корсуні був аеродром і туди щодня по 20 рейсів Ю-52 виконувалось, туди припаси, а звідти - ранених вивозили.
Мені багато розказували про ті часи. Ми дітьми гралися біля воронок, там чомусь весною вода стояла коричневого кольору (мабуть від осколків і залишків начинки). Весною в школі перед канікулами інструктували усіх учнів і ми розписувались, що не будемо кидати у вогонь знайдені підозрілі предмети і не будемо їх бити молотком. Майже в кожному дворі були предмети з війни, каски (собакам їсти давали), колеса, рами, у мене була тачка, зроблена з німецького прицепа для снарядів, а також кабіна від вантажного Опеля - у ній зберігалось вугілля.....