#63
Сообщение
Kozak Taras » 13 янв 2013, 18:50
А ще сьогодні день Маланки.
Мала́нка або Меланка, Меланки — українське народне і церковне свято, вечір напередодні "старого" Нового року або святого Василія Великого (14 січня); новорічний обряд з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів; учасник цього обряду; «переддень Нового Року». За радянських часів збереглася лише у віддалених селах Галичини й Буковини. Від кінця 1980-х відродилася.
Свято Маланки відмічають напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем, 13 січня за новим — день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята).
В деяких селах Вінниччини у цей день готують традиційну святкову страву кров'янку, яку ще називають «маланкою». Також випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя»[4].
На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «баба» Маланка та «дід» Василь.
У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.
В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі (вояки, лікарі та ін.)
На Тернопіллі Маланку під назвою Маланія проводять щорічно в селі Горошова Борщівського району та інших селах над Дністром.
На Буковині Маланку називають «Переберія». Свято закінчується купанням у річці.
Звичай Меланки яскаво відображений в драмі М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Вікіпедія
Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!