Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!
Запаліть свічку
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Запаліть свічку
24 листопада – День пам'яті жертв Голодомору в Україні.
Запаліть свічку на своєму вікні в пам'ять про загиблих українців!
November, 24 - Remembrance Day for the victims of Holodomor in Ukraine (1932-1933) . Light a candle near the window to commemorate the dead Ukrainians!
МИ НЕ МАЄМО ПРАВО ЦЕ ЗАБУТИ!
We have no right to forget THIS!
Запаліть свічку на своєму вікні в пам'ять про загиблих українців!
November, 24 - Remembrance Day for the victims of Holodomor in Ukraine (1932-1933) . Light a candle near the window to commemorate the dead Ukrainians!
МИ НЕ МАЄМО ПРАВО ЦЕ ЗАБУТИ!
We have no right to forget THIS!
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Запаліть свічку
Маловідомі фотографії Голодомору 1932-33 років з архіву імені Пшеничного
Радіо Свобода віднайшло у фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Пшеничного фотосвідчення Голодомору 1932-33 років. На фотографіях, датованих цими роками, загиблі і виснажені голодом люди, а також те, що до цього призвело.
Голодний хлопчик в одному з сіл України. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жінка з дитиною, виснаженою голодом. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Голодні діти шукають їжу. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Збір мерзлої картоплі на полі колгоспу імені Д.Бєдного село Удачне Гришинського району Донецької області, 1933 рік
Жінка з дитиною ідуть з села у пошуках їжі. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Голодні люди стоять під парканом. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Конфісковане у селян зерно везуть на пункт здачі. Місце і дата зйомки: УССР, 1933 рр
З конфіскованими колосками біля сільради села Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік
Похорони сільського активіста в с.Сергіївка Красноармійського району Донецької області, 30-і рр
Співробітники міліції Харківської області вирушають на маневри, 1933 рік
Радіо Свобода віднайшло у фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Пшеничного фотосвідчення Голодомору 1932-33 років. На фотографіях, датованих цими роками, загиблі і виснажені голодом люди, а також те, що до цього призвело.
Голодний хлопчик в одному з сіл України. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жінка з дитиною, виснаженою голодом. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Голодні діти шукають їжу. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Збір мерзлої картоплі на полі колгоспу імені Д.Бєдного село Удачне Гришинського району Донецької області, 1933 рік
Жінка з дитиною ідуть з села у пошуках їжі. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Голодні люди стоять під парканом. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр
Конфісковане у селян зерно везуть на пункт здачі. Місце і дата зйомки: УССР, 1933 рр
З конфіскованими колосками біля сільради села Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік
Похорони сільського активіста в с.Сергіївка Красноармійського району Донецької області, 30-і рр
Співробітники міліції Харківської області вирушають на маневри, 1933 рік
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Запаліть свічку
Донецьке село та Голодомор 1932-33 у фотографіях Марка Залізняка
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932-33 років з Центрального державного кінофотофоноархіву імені Гордія Пшеничного
Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
Садиба селянина Залізняка М.Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
Обмолот зернових у дворі кулака Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930-1933 роки
Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-ті
Трудівники колгоспу імені Д.Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Красноармійський район Донецької області, 1930-ті роки
Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930-1933 роки
Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930-1932 роки
Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-ті роки
Трудівники колгоспу імені Д.Бєдного с.Удачне Гришинського району Донецької області отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-ті роки
Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932-33 років з Центрального державного кінофотофоноархіву імені Гордія Пшеничного
Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
Садиба селянина Залізняка М.Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
Обмолот зернових у дворі кулака Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930-1933 роки
Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-ті
Трудівники колгоспу імені Д.Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Красноармійський район Донецької області, 1930-ті роки
Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930-1933 роки
Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930-1932 роки
Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-ті роки
Трудівники колгоспу імені Д.Бєдного с.Удачне Гришинського району Донецької області отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-ті роки
Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
- Олег Петрович
- Генеральний значковий
- Сообщения: 3103
- Зарегистрирован: 20 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 1342
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 4686 раз
- Поблагодарили: 3772 раза
Запаліть свічку
Сьогодні в нашій сільській церкві Святої Варвари от.Володимир відправив поминальну панахиду за померлими від голодомору. Після панахиди свідомі жителі села помолились біля пам'ятного хреста та поклали вінок...
- tposudevskij
- Чотовий
- Сообщения: 67
- Зарегистрирован: 13 окт 2017
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 10
- Пол: Мужской
- Откуда: козацьке
- Благодарил (а): 9 раз
- Поблагодарили: 63 раза
Запаліть свічку
Ісус попереджує: “Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки” (Матвія 7:15).
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Запаліть свічку
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Москва, 24 ноября 2008 г.
Голодомор стал наказанием за то, что люди восстали против Бога, считает митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий, постоянный член Священного Синода Украинской Православной Церкви.
"Голодомор - это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни, которая восстала против себя самого, против бытия человека. Есть такое украинское выражение, немного вульгарное - катюзi по заслузi. Мы получили то, что заслужили", - заявил в понедельник "Интерфакс-Религия" митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий.
По мнению иерарха, "есть такие силы, которые пытаются сделать голодомор клином между Россией и Украиной, мол, русские, россияне угнетали украинцев". "Но, я думаю, в России тогда от голодомора погибло больше народу, чем в Украине", - сказал митрополит.
Владыка Онуфрий призвал верующих не превращать поминовение жертв голодомора в политическую акцию, а обратить внимание на его духовные причины.
Москва, 24 ноября 2008 г.
Голодомор стал наказанием за то, что люди восстали против Бога, считает митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий, постоянный член Священного Синода Украинской Православной Церкви.
"Голодомор - это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни, которая восстала против себя самого, против бытия человека. Есть такое украинское выражение, немного вульгарное - катюзi по заслузi. Мы получили то, что заслужили", - заявил в понедельник "Интерфакс-Религия" митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий.
По мнению иерарха, "есть такие силы, которые пытаются сделать голодомор клином между Россией и Украиной, мол, русские, россияне угнетали украинцев". "Но, я думаю, в России тогда от голодомора погибло больше народу, чем в Украине", - сказал митрополит.
Владыка Онуфрий призвал верующих не превращать поминовение жертв голодомора в политическую акцию, а обратить внимание на его духовные причины.
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Запаліть свічку
«Причина смерти - зазначити долкладно: Українець». Моторошна описка в акті про смерть Андрія Остапенка, 1933 р.
- Микола Косенко
- Бунчужний
- Сообщения: 146
- Зарегистрирован: 05 май 2018
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 20
- Пол: Мужской
- Откуда: Київ
- Благодарил (а): 43 раза
- Поблагодарили: 199 раз
Запаліть свічку
Заява М.Тарана до правління артілі «Шлях до Комуни» Солонянського району Дніпропетровської області від 1.06.1933 з проханням дати хоч якихось продуктів бо «в Анютки вже й ноги попухли»
Отправлено спустя 3 минуты 18 секунд:
Отправлено спустя 3 минуты 18 секунд:
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Запаліть свічку
Сьогодні День пам'яті жертв Голодомору 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947 років. Вічна пам'ять мільйонам українцям, що загинули страшною голодною смертю від рук північно-східного сусіда.
Пам'ятаємо...
Запаліть свічку о 16:00 в пам’ять про мільйони українців, які стали жертвами геноциду в Україні.
Отправлено спустя 25 минут 14 секунд:
Хіба я сторож брату моєму?
https://s i t e.ua/lirnyksashko/1757-hiba-ya-storoj-bratu-moemu/
У нас вдома ніколи не було куснів.
Кусень - надкусаний шматочок хліба чи пиріжка.
Ну знаєте, як то буває? Діти надкусять і покинуть. - Потім доїм.
А потім хліб засохне і вже ніхто не доїдає, бо он свіжий пухкий і теплий стоїть.
У нас всі кусні доїдав батько. І крихти теж. Збирав зі столу, змітав в долоню і їв.
Не тому що хліба не вистачало, не дай Боже, а тому що батько пережив Голодомор.
Він тоді був маленьким хлопчиком, але це не забувається ніколи.
Відтоді і крихти не викидав. І нас навчив.
Я із здивуванням помітив, що несвідомо завжди кладу хліб правильно - шкоринкою догори, щоб лежав красиво. І перевертаю і рівняю, коли хтось покладе не так. Це теж від того виховання з дитинства.
Мене завжди судомить, коли бачу викинутий шматок булочки чи окрайця.
Теж татове виховання.
Колись я записав на касету його розповідь про Голодомор. Кілька разів зупиняв запис, бо тато плакав.
Не можу примусити себе переслухати цей запис ще раз.
Я і так все запам'ятав з першого разу.
Про те, як моя бабуся не відпускала мого тата, тоді ще малого, нікуди від себе і водила за ручку щоб не з'їли.
І про те, як прибігла сусідка в сльозах, бо зникла її донечка.
І про те, як люди пішли її шукати, видивляючись в якій хаті із комина іде дим, а значить там топиться в печі.
І як знайшли в тій хаті безумну від голоду жінку а на припічку баняк із розрубаною і звареною дитиною.
І як мати витягала голими руками з окропу і цілувала розварену половинку обличчя своєї Танечки.
І як син безумної ховався під ліжком і кричав щоб його не чіпали, бо він їв тільки печінку.
І про те, як моя прабабуся рятувала онуків, викладаючи сім збережених дорогоцінних пшеничних зерняток на поріг і зачиняла двері, коли в сіни залітав горобець, щоб їх клювати.
А потім ганчіркою збивала того горобця і варила з нього юшку для дітей.
А зернятка знову загортала в хусточку і тримала при собі, нікому не довіряючи цей скарб, і плакала, коли онуки просили одне зернятко посмоктати.
Пам'ятаю про те, як в село Сабадаш приїхали із Жашкова на бричках комісари в шкірянках і комісарки в червоних хустинках.
І як ходили із красноармєйцами з рушницями і наганами по хатах, забираючи все що можна було з'їсти.
А торбинку крупи, яку бабуся сховала в колисці під немовлятком знайшли і висипали надворі птахам, бо динка її запісяла.
І як цукор викладали просто в мішках на землю перед огорожею цукрозаводу у Верхнячці, бо не було де його тримати, оскільки вся територія заводу була завалена тими мішками.
Дощ розмивав той цукор по навколишнім полям, і люди вночі повзли і їли солодку землю.
А червоноармійці не підпускали людей до цієї Божої їжі і убивали їх штиками щоб не витрачати кулі.
І ще пам'ятаю, як ми вивчали у моєму морському виші класичний випадок втрати судном несхитності- це коли в Чорному морі затонув танкер,який замість нафти завантажили на продаж за кордон пшеницею в Одеському порту.
Під час шторму пшениця змістилася на один борт і танкер,не пристосований для сипкого вантажу, перекинувся.
Це було в "голодний" 1933 рік,коли комуністичній владі не вистачало суховантажних суден для вивоза пшениці з України і використовували для цього танкери. Зерно вивозили за кордон танкерами,а в цей час в європейській житниці - Україні вмирали мільйони українців,у яких окупаційна влада відібрала їжу.
А головне пам'ятаю про те, що із комісарами ходили по хатах місцеві "активісти"- "партєйні" комнезамівці і комсомольці, які потім теж виздихали від голоду, що самі допомагали організовувати за злиденний пайок і похвалу від окупантів.
І не було кому захистити беззбройних українських селян. Не було української армії, українських воїнів і українських вождів.
Зате були в очепленні червоноармійці із Рязані і Вологди із штиками, комісари в шкірянках із Москви і Пітера із наганами і катівнями. А ще свої запроданці і гниди.
Спогади про Голодомор-геноцид це привід не тільки поплакати і посумувати.
Це примус до дії.
Хочеш вижити? Не хочеш щоб наших дітей вбивали і нищили наш український народ? Дій !
Те що окупантів із північного "братського" народу треба нищити - це аксіома. Це як вошей вбивати.
А із своїми Каїнами треба вчиняти не так.
Запорозькі козаки мали свою кару для таких "активістів", які вбивали своїх.
Викопували глибоку могилу, опускали туди вбивцю, а на плечі йому клали домовину із убитим. І так засипали їх разом.
Зраджуєш Україну? Нищиш українську армію? Крадеш у війська і волонтерів? Торгуєш із ворогом? Продаєш народ свій? Співпрацюєш із окупантом? Вихваляєш убивць?Розказуєш про те,що "голод бил вєздє"? Брешеш,що "тогда бил нєурожай" ?Патякаєш про те ,що "украінци убівалі самі сєбя"?
- В яму !
І на плечі домовину із загиблими від Голодомору і війни, із кусниками хліба, із зерном і звареними дітьми, із солодкою землею і вкраденим життям поколінь українців.
Важка та домовина..
Засипаємо, хлопці та дівчата!
Кожен по жмені, не зупиняємось. Щодня.
І дітей привчайте ті жмені кидати.