Запаліть свічку

Новини, цікаві події в Україні

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Чи запалите свічку в память про голодомор?

Так
22
79%
Ні
4
14%
Мені байдуже
2
7%
 
Всего голосов: 28

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19942
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5416 раз
Поблагодарили: 9256 раз

Запаліть свічку

Сообщение Kozak Taras » 24 ноя 2016, 20:58

24 листопада – День пам'яті жертв Голодомору в Україні.
Запаліть свічку на своєму вікні в пам'ять про загиблих українців!
November, 24 - Remembrance Day for the victims of Holodomor in Ukraine (1932-1933) . Light a candle near the window to commemorate the dead Ukrainians!
МИ НЕ МАЄМО ПРАВО ЦЕ ЗАБУТИ!
We have no right to forget THIS!

Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19942
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5416 раз
Поблагодарили: 9256 раз

Запаліть свічку

Сообщение Kozak Taras » 25 ноя 2017, 16:51

Могили замордованих голодом мешканців одного з сіл Харківщини. 1933

Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19942
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5416 раз
Поблагодарили: 9256 раз

Запаліть свічку

Сообщение Kozak Taras » 25 ноя 2017, 17:09

Маловідомі фотографії Голодомору 1932-33 років з архіву імені Пшеничного

Радіо Свобода віднайшло у фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Пшеничного фотосвідчення Голодомору 1932-33 років. На фотографіях, датованих цими роками, загиблі і виснажені голодом люди, а також те, що до цього призвело.


Изображение

Голодний хлопчик в одному з сіл України. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Жінка з дитиною, виснаженою голодом. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Жертва голоду. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Голодні діти шукають їжу. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Збір мерзлої картоплі на полі колгоспу імені Д.Бєдного село Удачне Гришинського району Донецької області, 1933 рік

Изображение

Жінка з дитиною ідуть з села у пошуках їжі. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Голодні люди стоять під парканом. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 рр

Изображение

Конфісковане у селян зерно везуть на пункт здачі. Місце і дата зйомки: УССР, 1933 рр

Изображение

З конфіскованими колосками біля сільради села Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

Изображение

Похорони сільського активіста в с.Сергіївка Красноармійського району Донецької області, 30-і рр

Изображение

Співробітники міліції Харківської області вирушають на маневри, 1933 рік
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19942
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5416 раз
Поблагодарили: 9256 раз

Запаліть свічку

Сообщение Kozak Taras » 25 ноя 2017, 17:15

Донецьке село та Голодомор 1932-33 у фотографіях Марка Залізняка

Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932-33 років з Центрального державного кінофотофоноархіву імені Гордія Пшеничного

Изображение

Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік

Изображение

Садиба селянина Залізняка М.Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік

Изображение

Обмолот зернових у дворі кулака Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і

Изображение

Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930-1933 роки

Изображение

Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-ті

Изображение

Трудівники колгоспу імені Д.Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки

Изображение

Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки

Изображение

Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року

Изображение

Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки

Изображение

Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району

Изображение

Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік

Изображение

Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік

Изображение

Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Красноармійський район Донецької області, 1930-ті роки

Изображение

Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930-1933 роки

Изображение

Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930-1932 роки

Изображение

Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-ті роки

Изображение

Трудівники колгоспу імені Д.Бєдного с.Удачне Гришинського району Донецької області отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року

Изображение

Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-ті роки

Изображение

Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік

Изображение

Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Олег Петрович
Генеральний хорунжий
Генеральний хорунжий
Сообщения: 2929
Зарегистрирован: 20 ноя 2010
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 3842 раза
Поблагодарили: 3455 раз

Запаліть свічку

Сообщение Олег Петрович » 25 ноя 2017, 18:40

Сьогодні в нашій сільській церкві Святої Варвари от.Володимир відправив поминальну панахиду за померлими від голодомору. Після панахиди свідомі жителі села помолились біля пам'ятного хреста та поклали вінок...
Изображение

Аватара пользователя
tposudevskij
Чотовий
Чотовий
Сообщения: 61
Зарегистрирован: 13 окт 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: козацьке
Благодарил (а): 7 раз
Поблагодарили: 57 раз

Запаліть свічку

Сообщение tposudevskij » 26 ноя 2017, 11:49

Изображение
Ісус попереджує: “Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки” (Матвія 7:15).

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19942
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5416 раз
Поблагодарили: 9256 раз

Запаліть свічку

Сообщение Kozak Taras » 26 ноя 2017, 16:12

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Москва, 24 ноября 2008 г.

Голодомор стал наказанием за то, что люди восстали против Бога, считает митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий, постоянный член Священного Синода Украинской Православной Церкви.

"Голодомор - это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни, которая восстала против себя самого, против бытия человека. Есть такое украинское выражение, немного вульгарное - катюзi по заслузi. Мы получили то, что заслужили", - заявил в понедельник "Интерфакс-Религия" митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий.

По мнению иерарха, "есть такие силы, которые пытаются сделать голодомор клином между Россией и Украиной, мол, русские, россияне угнетали украинцев". "Но, я думаю, в России тогда от голодомора погибло больше народу, чем на Украине", - сказал митрополит.

Владыка Онуфрий призвал верующих не превращать поминовение жертв голодомора в политическую акцию, а обратить внимание на его духовные причины.

Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19942
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5416 раз
Поблагодарили: 9256 раз

Запаліть свічку

Сообщение Kozak Taras » 30 янв 2018, 21:03

«Причина смерти - зазначити долкладно: Українець». Моторошна описка в акті про смерть Андрія Остапенка, 1933 р.

Изображение
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Микола Косенко
Ройовий
Ройовий
Сообщения: 42
Зарегистрирован: 05 май 2018
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Київ
Благодарил (а): 16 раз
Поблагодарили: 52 раза

Запаліть свічку

Сообщение Микола Косенко » 24 ноя 2018, 13:07

Заява М.Тарана до правління артілі «Шлях до Комуни» Солонянського району Дніпропетровської області від 1.06.1933 з проханням дати хоч якихось продуктів бо «в Анютки вже й ноги попухли»

Изображение

Отправлено спустя 3 минуты 18 секунд:
Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19942
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5416 раз
Поблагодарили: 9256 раз

Запаліть свічку

Сообщение Kozak Taras » 24 ноя 2018, 14:56



Сьогодні День пам'яті жертв Голодомору 1921—1923, 1932—1933, 1946—1947 років. Вічна пам'ять мільйонам українцям, що загинули страшною голодною смертю від рук північно-східного сусіда.

Пам'ятаємо...

Запаліть свічку о 16:00 в пам’ять про мільйони українців, які стали жертвами геноциду в Україні.

Изображение

Отправлено спустя 25 минут 14 секунд:
Хіба я сторож брату моєму?
https://s i t e.ua/lirnyksashko/1757-hiba-ya-storoj-bratu-moemu/

У нас вдома ніколи не було куснів.
Кусень - надкусаний шматочок хліба чи пиріжка.
Ну знаєте, як то буває? Діти надкусять і покинуть. - Потім доїм.
А потім хліб засохне і вже ніхто не доїдає, бо он свіжий пухкий і теплий стоїть.
У нас всі кусні доїдав батько. І крихти теж. Збирав зі столу, змітав в долоню і їв.
Не тому що хліба не вистачало, не дай Боже, а тому що батько пережив Голодомор.
Він тоді був маленьким хлопчиком, але це не забувається ніколи.
Відтоді і крихти не викидав. І нас навчив.
Я із здивуванням помітив, що несвідомо завжди кладу хліб правильно - шкоринкою догори, щоб лежав красиво. І перевертаю і рівняю, коли хтось покладе не так. Це теж від того виховання з дитинства.
Мене завжди судомить, коли бачу викинутий шматок булочки чи окрайця.
Теж татове виховання.
Колись я записав на касету його розповідь про Голодомор. Кілька разів зупиняв запис, бо тато плакав.
Не можу примусити себе переслухати цей запис ще раз.
Я і так все запам'ятав з першого разу.
Про те, як моя бабуся не відпускала мого тата, тоді ще малого, нікуди від себе і водила за ручку щоб не з'їли.
І про те, як прибігла сусідка в сльозах, бо зникла її донечка.
І про те, як люди пішли її шукати, видивляючись в якій хаті із комина іде дим, а значить там топиться в печі.
І як знайшли в тій хаті безумну від голоду жінку а на припічку баняк із розрубаною і звареною дитиною.
І як мати витягала голими руками з окропу і цілувала розварену половинку обличчя своєї Танечки.
І як син безумної ховався під ліжком і кричав щоб його не чіпали, бо він їв тільки печінку.
І про те, як моя прабабуся рятувала онуків, викладаючи сім збережених дорогоцінних пшеничних зерняток на поріг і зачиняла двері, коли в сіни залітав горобець, щоб їх клювати.
А потім ганчіркою збивала того горобця і варила з нього юшку для дітей.
А зернятка знову загортала в хусточку і тримала при собі, нікому не довіряючи цей скарб, і плакала, коли онуки просили одне зернятко посмоктати.
Пам'ятаю про те, як в село Сабадаш приїхали із Жашкова на бричках комісари в шкірянках і комісарки в червоних хустинках.
І як ходили із красноармєйцами з рушницями і наганами по хатах, забираючи все що можна було з'їсти.
А торбинку крупи, яку бабуся сховала в колисці під немовлятком знайшли і висипали надворі птахам, бо динка її запісяла.
І як цукор викладали просто в мішках на землю перед огорожею цукрозаводу у Верхнячці, бо не було де його тримати, оскільки вся територія заводу була завалена тими мішками.
Дощ розмивав той цукор по навколишнім полям, і люди вночі повзли і їли солодку землю.
А червоноармійці не підпускали людей до цієї Божої їжі і убивали їх штиками щоб не витрачати кулі.

І ще пам'ятаю, як ми вивчали у моєму морському виші класичний випадок втрати судном несхитності- це коли в Чорному морі затонув танкер,який замість нафти завантажили на продаж за кордон пшеницею в Одеському порту.
Під час шторму пшениця змістилася на один борт і танкер,не пристосований для сипкого вантажу, перекинувся.
Це було в "голодний" 1933 рік,коли комуністичній владі не вистачало суховантажних суден для вивоза пшениці з України і використовували для цього танкери. Зерно вивозили за кордон танкерами,а в цей час в європейській житниці - Україні вмирали мільйони українців,у яких окупаційна влада відібрала їжу.
А головне пам'ятаю про те, що із комісарами ходили по хатах місцеві "активісти"- "партєйні" комнезамівці і комсомольці, які потім теж виздихали від голоду, що самі допомагали організовувати за злиденний пайок і похвалу від окупантів.
І не було кому захистити беззбройних українських селян. Не було української армії, українських воїнів і українських вождів.
Зате були в очепленні червоноармійці із Рязані і Вологди із штиками, комісари в шкірянках із Москви і Пітера із наганами і катівнями. А ще свої запроданці і гниди.
Спогади про Голодомор-геноцид це привід не тільки поплакати і посумувати.
Це примус до дії.
Хочеш вижити? Не хочеш щоб наших дітей вбивали і нищили наш український народ? Дій !
Те що окупантів із північного "братського" народу треба нищити - це аксіома. Це як вошей вбивати.
А із своїми Каїнами треба вчиняти не так.
Запорозькі козаки мали свою кару для таких "активістів", які вбивали своїх.
Викопували глибоку могилу, опускали туди вбивцю, а на плечі йому клали домовину із убитим. І так засипали їх разом.
Зраджуєш Україну? Нищиш українську армію? Крадеш у війська і волонтерів? Торгуєш із ворогом? Продаєш народ свій? Співпрацюєш із окупантом? Вихваляєш убивць?Розказуєш про те,що "голод бил вєздє"? Брешеш,що "тогда бил нєурожай" ?Патякаєш про те ,що "украінци убівалі самі сєбя"?
- В яму !
І на плечі домовину із загиблими від Голодомору і війни, із кусниками хліба, із зерном і звареними дітьми, із солодкою землею і вкраденим життям поколінь українців.
Важка та домовина..
Засипаємо, хлопці та дівчата!
Кожен по жмені, не зупиняємось. Щодня.
І дітей привчайте ті жмені кидати.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Вернуться в «Україна»