Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!
"Страшне перо не в гусака..."
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
"Страшне перо не в гусака..."
Леонід Мазира, дякуючи шпигунському запису , підкинув мені ідейку створити таку тему.
І ось вам перший приклад:
Богдан-Ігор Антонич
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка! ............
Хотіла людина оспівати рідний край, але щось переборщила. А діти мусять вивчати напам'ять.
І ось вам перший приклад:
Богдан-Ігор Антонич
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка! ............
Хотіла людина оспівати рідний край, але щось переборщила. А діти мусять вивчати напам'ять.
- TANECHKA
- Генеральний значковий
- Сообщения: 4574
- Зарегистрирован: 15 окт 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 877
- Пол: Женский
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 8369 раз
- Поблагодарили: 3556 раз
Re: "Страшне перо не в гусака..."
Дякую за другу частину чудового вірша Я напам"ять вчила тільки першу частину.
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
Re: "Страшне перо не в гусака..."
А ось славнозвісна "Червона Шапочка" (Єв. Дудар).
ЧЕРВОНА ШАПОЧКА
(Стара казка на новий лад)
В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка — подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.
Одного разу мама каже Червоній Шапочці:
— Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає.
Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.
— Тільки спіши,— каже мати,— поки сонечко високо. Червона Шапочка пішла.
Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З'їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Запалила, смалить і наспівує:
Ах, зта красная рябина Среди осенней желтизньї." Я на тебя смотрю, любимьій, Теперь уже со стороньї...
Як тут з кущів виходить Вовк. Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.
— А-а-а! — гаркнув.— Червона Шапочка! Попалась! Зараз тебе з'їм!
Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула через густо напомаджену губу.
— Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила.
Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи і гукнула:
— Поїхали!
— Куди? — перелякався Вовк.
— Куди-небудь! — пришпорила боки Вовка дерев'яними підошвами своїх стукалок. І той рвонув.
Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під'їхала до бабусиної хати, зайшла у світлицю:
— Чао предкам!
— Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся.— А ти де в таку рань тут узялася?
— Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка.— Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.
— Господь з тобою, дитино! А хіба ти не з дому?..
— Дай щось пошамати! — сказала Червона Шапочка, вика-блучуючись перед дзеркалом.
— Нема, дитино,— каже бабуся.— Бо я хворіла.
— Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз. Бабуся витріщилася на внучку.
— Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка.
Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв'язала. Подала Червоній Шапочці свою пенсію.
— На. Нема більше.
— Тоді я тебе з'їм! — налякала Червона Шапочка.
Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець. Дивиться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі:
— Не маю, внученько! їй-богу, більше не маю!.. Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає:
— Хто тут бабусю ображає? Червона Шапочка криво осміхнулася:
— А ти у родинні справи не вмішуйся! Браконьєр нещасний. Ось напишу на тебе скаргу, що ти вбив Вовка, обікрав бабу-шенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш...
Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстрашнішим звіром. А тут жилки в нього затрусилися. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білочубих. І, знітившись, почав задкувати до виходу.
Що далі діялося у бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Шапочка з набитим вузликом на спині. І зникла в лісі.
Де вона блукає, досі ніхто не знає.
Може, стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає...
ЧЕРВОНА ШАПОЧКА
(Стара казка на новий лад)
В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка — подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою.
Одного разу мама каже Червоній Шапочці:
— Ось тобі пиріг, пляшка вина. Однеси бабусі. Нехай підкріпиться трохи. Старенька вона вже. Нездужає.
Як у справжній казці, бабуся жила за лісом.
— Тільки спіши,— каже мати,— поки сонечко високо. Червона Шапочка пішла.
Відійшла на таку віддаль, що не побачиш її неозброєним оком. Сіла під кущ. Випила вино. З'їла пиріг. Дістала з потайної кишені джинсів цигарку. Запалила, смалить і наспівує:
Ах, зта красная рябина Среди осенней желтизньї." Я на тебя смотрю, любимьій, Теперь уже со стороньї...
Як тут з кущів виходить Вовк. Страшенний, величезний. Очі голодним вогнем світяться.
— А-а-а! — гаркнув.— Червона Шапочка! Попалась! Зараз тебе з'їм!
Червона Шапочка озирнулася. Цвикнула через густо напомаджену губу.
— Пішов геть! Шкет нещасний! Ще не таких бачила.
Дихнула Червона Шапочка на Вовка перегаром вина й тютюну. Вовк очманів. Схопила Червона Шапочка Вовка за вуха, сіла на нього верхи і гукнула:
— Поїхали!
— Куди? — перелякався Вовк.
— Куди-небудь! — пришпорила боки Вовка дерев'яними підошвами своїх стукалок. І той рвонув.
Каталася Червона Шапочка на Вовкові до ранку. Вранці під'їхала до бабусиної хати, зайшла у світлицю:
— Чао предкам!
— Дитино рідна! — сплеснула в долоні бабуся.— А ти де в таку рань тут узялася?
— Ша! — приклала пальця до вуст Червона Шапочка.— Якщо маман питатиме, де я була, скажеш, у тебе ночувала.
— Господь з тобою, дитино! А хіба ти не з дому?..
— Дай щось пошамати! — сказала Червона Шапочка, вика-блучуючись перед дзеркалом.
— Нема, дитино,— каже бабуся.— Бо я хворіла.
— Давай бабки. Пошлю Вовка, принесе зараз. Бабуся витріщилася на внучку.
— Гроші давай! — хрипко пояснила Червона Шапочка.
Бабуся тремтячими руками дістала вузлика. Розв'язала. Подала Червоній Шапочці свою пенсію.
— На. Нема більше.
— Тоді я тебе з'їм! — налякала Червона Шапочка.
Якраз у цей час повз хату бабусі проходив мисливець. Дивиться, біля хати лежить загнаний Вовк, язика висолопивши і хвоста відкинувши. А з хати доноситься схлипування бабусі:
— Не маю, внученько! їй-богу, більше не маю!.. Мисливець вскочив у хату. Напоготові рушницю тримає:
— Хто тут бабусю ображає? Червона Шапочка криво осміхнулася:
— А ти у родинні справи не вмішуйся! Браконьєр нещасний. Ось напишу на тебе скаргу, що ти вбив Вовка, обікрав бабу-шенцію і приставав до мене. Тоді закукурікаєш...
Мисливець був сміливий. Ніколи не тремтів перед найстрашнішим звіром. А тут жилки в нього затрусилися. Він згадав свою жінку молоду. Діточок білочубих. І, знітившись, почав задкувати до виходу.
Що далі діялося у бабусиній хаті, ніхто не знає. Бо свідків не було. Тільки десь під полудень з хати вийшла Червона Шапочка з набитим вузликом на спині. І зникла в лісі.
Де вона блукає, досі ніхто не знає.
Може, стрінеться вам принагідно. То сповістіть хоча б її маму. Бо побивається, руки ламає, де її чадо неповнолітнє, не знає...
- TANECHKA
- Генеральний значковий
- Сообщения: 4574
- Зарегистрирован: 15 окт 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 877
- Пол: Женский
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 8369 раз
- Поблагодарили: 3556 раз
Re: "Страшне перо не в гусака..."
Тільки-но згадала про неї,як Ви мене вже випередили...
-- Добавлено через 5 минут 23 секунды --
Це ж треба таке написати
Мабуть,перед цим не одну пляшку вина випив
А дітям навіщо цей твір читати????Виходить,ви,дітки,читайте.а висновки робіть самі.А,можливо,це правила поведінки для підлітків
-- Добавлено через 5 минут 23 секунды --
Це ж треба таке написати
Мабуть,перед цим не одну пляшку вина випив
А дітям навіщо цей твір читати????Виходить,ви,дітки,читайте.а висновки робіть самі.А,можливо,це правила поведінки для підлітків
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
Re: "Страшне перо не в гусака..."
Так далі йде текст:TANECHKA писал(а):Дякую за другу частину чудового вірша Я напам"ять вчила тільки першу частину.
Де вечори з євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.
Цікаві метафори! Оригінальні! Але у мене таке відчуття, що деякі рядочки писалися у неадекватному стані. А, можливо, поет розраховував лише на дорослу аудиторію, а наші "мудреці" втюхали все це у шкільну програму! Це може прочитати і зрозуміти лише доросла людина, а діти таке "переварити" не можуть. Їм ще важко. Хоча, це моя особиста думка.
- Kozachka
- Головний дописувач Генеральний бунчужний
- Сообщения: 10722
- Зарегистрирован: 30 ноя 2010
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 617
- Пол: Женский
- Откуда: Звенигородка
- Благодарил (а): 1175 раз
- Поблагодарили: 3073 раза
- Контактная информация:
Re: "Страшне перо не в гусака..."
Вчителі виклали в Інтернет «ляпи» з творів випускників під час ЗНО
Українські вчителі опублікували список найсмішніших цитат із творів випускників під час здачі ЗНО. Тема для творів була для всіх однакова: «Довести або спростувати твердження. Будь-які проблеми роблять нас краще».
30 найсмішніших речень із творів випускників:
1. Навіть у бактерій та грибків є свої проблеми та бажання їх вирішити. Саме тому ми й існуємо.
2. Проблеми нам Господь створив, щоб нам не казалася земля пухом покушали не тільки пряник, ну і кнут.
3. Найбільш розповсюджена проблема – це, звичайно, парламент України.
4. Політики як стадо баранів і кожен хоче посісти місце вожака, отож і б’ються, як собаки у дворі.
5. Людина, народившись на світ – це вже проблема для батьків.
6. Адже коли ми думаємо, ми змушуємо працювати всі розумні органи нашого тіла.
7. Хочеться забути все, відкинути, забути, а ще краще кайфанути.
8. У школі я пройшла наче 2-у світову війну.
9. Шановні перевіряючі, поставте мені добру оцінку, бо батьки мене повісять.
10. Я поспорив з другом під параграф з біології, що я його вивчу, але в мене не получілось вивчити половину і розказав другу. Друг сказав, що не треба вчити другу, а я зрозумів, що не треба спорити під те, чого незнаєш.
11. Твір, це, на жаль, занадто складне завдання для нашого склеротичного мозоку.
12. Настав день 8 березня. У ці дні ми любили ходити по лісу та собирати гриби.
13. Це лісне створіння хотіло відчути на собі справжнє кохання.
14. У Наталки була проблема нежонатої.
15. І за проханням хлопців вона зробила аборт.
16. А тепер наша країна процвітає та розвивається на чолі з іншими державами.
17. Є таке прислів’я: якщо не любиш свою професію, краще сиди вдома.
18. Тіло хоче хавати.
19. На превеликий жаль, буду закінчувати з катастрофічною нестачею часу.
20. Президент В.Янукович, який вирішує свої проблеми і стає кращим, краще править нашою державою.
21. Пузир намагався піймати курку, що втікла від нього, та упав і забив собі печінку, через що у нього виник пузир, який тимчасово треба було оперувати і він пошкодував грошей і помер власною смертю.
22. Будь-яка проблема – це можливість стати кращим, у моєму випадку знайти кращого хлопця.
23. Наші працівники: педагоги, директор, завуч працюючи з нами, мають уже стільки проблем, що мама дорогая, але вони йдуть далі.
24. Я не стадо, я личность, і лідер.
25. Всі ми незабаром помремо. Бажаємо успіху.
26. Наприклад, моя подруга у сімнадцятирічному віці завагітніла. Банальна ситуація від коханої людини.
27. Щастя – мати гарну жінку, горе – мати таке щастя.
28. Мойсей вів народ через постелю.
29. США суне свої штати куди не потрібно.
30. Я вирішив, що якщо не можу вступити де подобається, піду, де добре платять.
Українські вчителі опублікували список найсмішніших цитат із творів випускників під час здачі ЗНО. Тема для творів була для всіх однакова: «Довести або спростувати твердження. Будь-які проблеми роблять нас краще».
30 найсмішніших речень із творів випускників:
1. Навіть у бактерій та грибків є свої проблеми та бажання їх вирішити. Саме тому ми й існуємо.
2. Проблеми нам Господь створив, щоб нам не казалася земля пухом покушали не тільки пряник, ну і кнут.
3. Найбільш розповсюджена проблема – це, звичайно, парламент України.
4. Політики як стадо баранів і кожен хоче посісти місце вожака, отож і б’ються, як собаки у дворі.
5. Людина, народившись на світ – це вже проблема для батьків.
6. Адже коли ми думаємо, ми змушуємо працювати всі розумні органи нашого тіла.
7. Хочеться забути все, відкинути, забути, а ще краще кайфанути.
8. У школі я пройшла наче 2-у світову війну.
9. Шановні перевіряючі, поставте мені добру оцінку, бо батьки мене повісять.
10. Я поспорив з другом під параграф з біології, що я його вивчу, але в мене не получілось вивчити половину і розказав другу. Друг сказав, що не треба вчити другу, а я зрозумів, що не треба спорити під те, чого незнаєш.
11. Твір, це, на жаль, занадто складне завдання для нашого склеротичного мозоку.
12. Настав день 8 березня. У ці дні ми любили ходити по лісу та собирати гриби.
13. Це лісне створіння хотіло відчути на собі справжнє кохання.
14. У Наталки була проблема нежонатої.
15. І за проханням хлопців вона зробила аборт.
16. А тепер наша країна процвітає та розвивається на чолі з іншими державами.
17. Є таке прислів’я: якщо не любиш свою професію, краще сиди вдома.
18. Тіло хоче хавати.
19. На превеликий жаль, буду закінчувати з катастрофічною нестачею часу.
20. Президент В.Янукович, який вирішує свої проблеми і стає кращим, краще править нашою державою.
21. Пузир намагався піймати курку, що втікла від нього, та упав і забив собі печінку, через що у нього виник пузир, який тимчасово треба було оперувати і він пошкодував грошей і помер власною смертю.
22. Будь-яка проблема – це можливість стати кращим, у моєму випадку знайти кращого хлопця.
23. Наші працівники: педагоги, директор, завуч працюючи з нами, мають уже стільки проблем, що мама дорогая, але вони йдуть далі.
24. Я не стадо, я личность, і лідер.
25. Всі ми незабаром помремо. Бажаємо успіху.
26. Наприклад, моя подруга у сімнадцятирічному віці завагітніла. Банальна ситуація від коханої людини.
27. Щастя – мати гарну жінку, горе – мати таке щастя.
28. Мойсей вів народ через постелю.
29. США суне свої штати куди не потрібно.
30. Я вирішив, що якщо не можу вступити де подобається, піду, де добре платять.
- Kozak Taras
- Гетьман
- Сообщения: 22604
- Зарегистрирован: 16 ноя 2008
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 2025
- Пол: Мужской
- Откуда: Козацьке
- Благодарил (а): 6983 раза
- Поблагодарили: 11874 раза
- Контактная информация:
Re: "Страшне перо не в гусака..."
"Ми разом випили півлітру з оселедцем і булочкою... Коли він мене вдарив перший раз, я ще не був п'яний, а коли наніс удар учетверте, я вже сп'янів і вдарив його у відповідь. А де його зуби і шапка, я не знаю".
(З пояснення)
"Я не буду, панове, на суді з вами загризатися, я поясню свою провину. Нехай Киба хоч лопне, але я його не образив жодним словом... Хіба лише назвав свинею та дурнем".
(З виступу на суді)
«Я завжди добровільно віддавав себе виробництву, а дружина з”ідала із сторонніми чоловіками моїх кроликів, з якими випивала у мою відсутність на роботі. Чи можу я порушити проти неї судову справу? Сам я жодного кролика не з'їв».
(З листа)
«На околиці села, метрів двадцять від будинку Сидоренка, знайдено три сліди, два людські та один собачий, з них один у чоботях, а два у валянках».
(З протоколу огляду місця події)
(З пояснення)
"Я не буду, панове, на суді з вами загризатися, я поясню свою провину. Нехай Киба хоч лопне, але я його не образив жодним словом... Хіба лише назвав свинею та дурнем".
(З виступу на суді)
«Я завжди добровільно віддавав себе виробництву, а дружина з”ідала із сторонніми чоловіками моїх кроликів, з якими випивала у мою відсутність на роботі. Чи можу я порушити проти неї судову справу? Сам я жодного кролика не з'їв».
(З листа)
«На околиці села, метрів двадцять від будинку Сидоренка, знайдено три сліди, два людські та один собачий, з них один у чоботях, а два у валянках».
(З протоколу огляду місця події)