Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Особистість, взаємовідносини, суспільство, філософія...

Модераторы: Ksenia, TEMA

Чи користуєтеся ви нецензурною лексикою?

Ніколи не користуюся
2
11%
Намагаюся не користуватися
7
37%
Мат не використовую, але слова типу "блін" проскакують часто
2
11%
Іноді деякі люди так виводять, що проскакують і мати
4
21%
Користуюся часто.
3
16%
Інший варіант (пояснити)
1
5%
 
Всего голосов: 19

Аватара пользователя
angel
Ангел форуму Полковник
Ангел форуму Полковник
Сообщения: 1198
Зарегистрирован: 21 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Київ
Благодарил (а): 865 раз
Поблагодарили: 845 раз

Re: Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Сообщение angel » 15 фев 2011, 15:03

Уважаемые коллеги!

Руководство нашей компании обратило внимание, что некоторые сотрудники пользуются непристойными выражениями в ходе нормального общения с коллегами. Поскольку мы получаем жалобы от сотрудников, которые почувствовали себя оскорблёнными, такое поведение более не будет считаться допустимым.

Мы осознаём, однако, что возможность точно выражать свои чувства имеет огромное значение в общении с коллегами.
Поэтому мы предлагаем перечень типичных выражений, которые следует использовать для обмена идеями и информацией без риска оскорбить наших ранимых коллег.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Наверное, я смогу это сделать попозже.
ВМЕСТО: По-твоему, я должен делать ещё и эту хрень?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Я уверен, что это неосуществимо.
ВМЕСТО: Ни хера не выйдет!

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: В самом деле?
ВМЕСТО: Нехрен мне лапшу на уши вешать!

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Может быть, Вам обсудить это с...
ВМЕСТО: Иди на хер.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Конечно, это важно.
ВМЕСТО: А мне какого хера?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Я не участвовал в этом проекте.
ВМЕСТО: Это не мои проблемы.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Интересная идея.
ВМЕСТО: Что за херня?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Я не уверен, что мы сможем это реализовать.
ВМЕСТО: Ни хрена не будет работать.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Я постараюсь найти для этого время.
ВМЕСТО: КАкого ты не сказал мне раньше?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Вы уверены, что проблема в этом?
ВМЕСТО: Какая, на фиг, разница?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Он не знаком с этой проблематикой.
ВМЕСТО: У него жопа вместо головы.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Вы огорчены моим ответом?
ВМЕСТО: Поцелуй меня в задницу.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Я сейчас немного перегружен.
ВМЕСТО: За такую зарплату ещё и работать?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Мне кажется, Вы не совсем правильно поняли...
ВМЕСТО: Пошёл ты.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Мне нравятся трудные задания.
ВМЕСТО: Что за говно мне подсунули?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Вы хотели бы, чтобы я этим занялся?
ВМЕСТО: Какой козёл поставил тебя начальником?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Понятно.
ВМЕСТО: Чтоб ты сдох.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Да, это надо обсудить подробнее.
ВМЕСТО: Ещё одно грёбаное совещание?

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Я не думаю, что возникнут какие-либо сложности.
ВМЕСТО: Плевать я хотел.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Он немного малоэмоционален.
ВМЕСТО: Он надутая скотина.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Она очень целеустремленная дама.
ВМЕСТО: Эта сука тебя выжмет досуха и выбросит.

ПОПРОБУЙТЕ СКАЗАТЬ: Мне кажется, Вам не повредит повышение квалификации.
ВМЕСТО: Какого хера ты здесь вообще делаешь?
Изображение

Аватара пользователя
Вася
Полковник
Полковник
Сообщения: 1857
Зарегистрирован: 18 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Киев
Откуда: Україна
Благодарил (а): 327 раз
Поблагодарили: 549 раз

Re: Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Сообщение Вася » 08 янв 2012, 17:59

Довольно интересная статья на эту тему.

Комплексы неполноценности московитов удерживают большинство представителей этого народа в плену нецензурных слов и выражений. Которые просто противоестественны любому нормальному и уважающему себя человеку.

Вокруг русских матов существует масса мифов, не соответствующих действительности. Например, российские лингвисты и историки распространили о мате два мифа: что русские стали материться в ответ на «татаро-монгольское иго» и что матерщина – якобы «порождение славянского язычества».

На самом деле славяне никогда не матерились. В том числе у белорусов и украинцев, как и у поляков, до российской оккупации 1795 года самыми скверными ругательствами были только «курва» (продажная девка) и «холера» (болезнь). Ни Киевская Русь, ни ВКЛ, ни Речь Посполитая не сохранили ни одного документа с матом и ни одного распоряжения властей о борьбе с матерщиной, хотя в Московии подобных документов в огромном избытке.

Если бы не российская оккупация, то белорусы (литвины), украинцы и поляки не матерились бы и сегодня. Сегодня, впрочем, поляки все-таки почти не матерятся, а словаки и чехи ВООБЩЕ не матерятся.

И это вполне нормально, ибо большинство народов мира не знают матов – как не знали их и славяне, балты, романцы, германцы. Сексуальная лексика у них крайне скудная (по сравнению с русской), а многие языки вообще при сквернословии не используют сексуальные темы. Например, французское «con» передает с разными артиклями название и мужского, и женского полового органа, а предел сквернословия французов – просто назвать оппонента этим словом. И лишь только в английском языке и лишь в начале ХХ века, и лишь в США – появилось ругательство «mother fucker», аналога которому нет в Европе, и которое было калькой русских матов – его и внесли в язык США эмигранты из России (см. В.Бутлер «Происхождение жаргона в США», 1981, Нью-Йорк).

Таким образом, матерщина – это вовсе не «порождение славянского язычества», ибо славяне-язычники не матерились.

Мифом является и суждение, что «в древней Руси матерились». В Киевской Руси никто не матерился – матерились только в Московии, но она-то как раз Русью и не являлась.

Первые упоминания о странной привычке московитов говорить матами историки находят в 1480 году, когда князь Василий III наравне с сухим законом требовал от московитов перестать материться. Затем Иван Грозный велел "кликать по торгам", чтобы московиты "матерны бы не бранились и всякими б непотребными речами скверными друг друга не укоряли".

Затем немецкий путешественник Олеарий, приехавший в Московию, с прискорбием отметил широчайшую распространенность матерщины: «Малые дети, еще не умеющие назвать ни Бога, ни мать, ни отца, уже имеют на устах непотребные слова».

В 1648 году царь Алексей Михайлович задумал «извести заразу» и дал царский указ, чтобы "песней бесовских не пели, матерны и всякою непотребной лаею не бранилися... А которы люди учнут кого бранить матерны и всяко лаею – и тем людям за такие супротивные христианскому закону за неистовства быти от Нас в великой опале и в жестоком наказаньи".

Московский священник Яков Кротов отмечает:
«На протяжении и XVII, и большей части XVIII века в Московии спокойно относились именно к матерной брани. Простой пример: около Савинно-Сторожевского Звенигородского монастыря, расположенного в трех километрах от Звенигорода, протекает ручеек, и во всех писцовых книгах, начиная с конца XVI столетия, когда была составлена первая, совершенно нормально писцы фиксировали название этого ручья, протекавшего по земле, которая принадлежала монастырю. Первая буква была "п", вторая половина оканчивалась на "омой". Кто ходил сюда мыться от Звенигорода, за несколько километров? Не совсем понятно. Но, так или иначе, в конце XVIII века, когда проводится генеральное межевание России, составление полной карты Российской империи, по указу Екатерины Великой все названия, которые содержат в себе непристойную лексику, матерные корни, заменяют на более благозвучные. С тех пор переименован и этот звенигородский ручей».

До сей поры на картах Московии-России существовали тысячи топонимов и гидронимов, созданных на основе матерных слов.
Ничего подобного в это время ни в Беларуси-Литве, ни в Руси-Украине тогда не было – там народ матов не знал.

Это обстоятельство вроде бы можно было бы объяснить тем, что белорусы и украинцы никогда не были под Ордой, а московиты в Орде триста лет жили, а потом в ней власть захватили, присоединив Орду к Московии. Ведь раньше советские историки так и считали: что маты московитов явились якобы их ответом на «татаро-монгольское иго».

Например, Владимир Кантор, беллетрист и член редколлегии российского журнала "Вопросы философии" недавно писал:
«Но в России появляется во время татар слово "эбле", которое производное нам, русским людям, понятно, связано с поношением матери и так далее, по-тюркски значило просто жениться. Татарин, захватывая девушку, говорил, что он "эбле" ее, то есть берет ее. Но для любого русского простолюдина, у которого отбирали дочь, жену, сестру, он совершал насилие над женщиной, и в результате это слово приобрело абсолютно характер изнасилования. Что такое матерные слова? Это язык изнасилованных, то есть того низшего слоя, который чувствует себя все время вне зоны действия высокой культуры и цивилизации, униженным, оскорбленным, изнасилованным. И как всякий изнасилованный раб, он готов применить это насилие по отношению к своему сотоварищу, а если получится, разумеется, и к благородному».

На первый взгляд, версия кажется складной. Однако она ошибочна.

Во-первых, нынешние татары Казани (тогда булгары) точно так «изнывали от татарского ига» (ибо Казань была в равной мере вассалом татар, как и Москва), но никаких матов почему-то не родили миру.

Во-вторых, татары Орды не были тюрками, а были смесью тюркских и финно-угорских племен. По этой причине они присоединили к Орде финнов Суздаля-Московии (мордва, мокша, эрзя, мурома, меря, чудь, мещера, пермь) и стремились объединить все уходившие с Волги в Европу финно-угорские народы, в том числе дошли до Венгрии, народ которой считали «своим по праву».

В-третьих, никакого «татарского ига» не было. Москва платила татарам только налог (половину которого себя за труды по его сбору оставляла – на чем и возвысилась) и выставляла свое московское войско для службы в армии Орды. Никогда не было такого, чтобы татары захватывали в жены девушек Московии – это современные выдумки. В рабы – захватывали во время войн, но точно так славян сотнями тысяч в рабы захватывали сами московиты (например, 300 тысяч белорусов были захвачены московитами в рабство в войне 1654-1657 гг.). Но рабыня – это не жена.

Вообще говоря, вся эта версия Владимира Кантора «высосана» из пальца лишь на двух сомнительных основаниях: на наличии в языке тюрок слова «эбле» (жениться) и на мифе про пресловутое «татарское иго». Этого весьма мало, тем более что без объяснения остаются другие главные матерные слова русского языка. А они-то как образовались?

Хотя должен заметить, что эта гипотеза Кантора – уже некий прорыв в теме, ведь раньше советские историки вообще писали, что московиты просто переняли маты у татаро-монголов, мол – те научили московитов материться. Однако ни в языке тюрок, ни в языке монголов никаких матов нет.

Так вот есть два серьезных обстоятельства, полностью опровергающих гипотезу Кантора про происхождение одного из русских матов от тюркского слова «эбле» (жениться).

1. Раскопки академика Валентина Янина в Новгороде привели в 2006 году к открытию берестяных грамот с матами. Они намного древнее, чем приход в Суздальское княжество татар. Что ставит ЖИРНЫЙ КРЕСТ на вообще попытке историков увязать маты московитов с языком татар (тюркским).

Мало того, эти маты на берестяных грамотах Новгорода соседствуют с элементами финской лексики – то есть, люди, их писавшие, были не славянами (колонистами ободритами Рюрика, приплывшими с Полабья и построившими тут Новгород), а местными полуславянизированными колонистами Рюрика финнами (или саамами, или чудью, весью, муромой).

2. Есть в Европе еще один народ, кроме московитов, который матерится уже тысячу лет – и ТЕМИ ЖЕ САМЫМИ РУССКИМИ МАТАМИ.

Это – венгры.

Впервые о венгерских матах российские историки узнали совсем недавно – и были крайне удивлены: ведь венгры – не славяне, а финно-угры. Да и не были ни под каким «татаро-монгольским игом», ибо ушли с Волги в Центральную Европу за века до рождения Чингисхана и Батыя. Например, московский исследователь темы Евгений Петренко крайне обескуражен этим фактом и признает в одной из публикаций, что «это полностью запутывает вопрос происхождения русских матов».

На самом деле это не запутывает вопрос, а как раз и дает полный ответ.

Венгры используют маты, абсолютно аналогичные матам Московии, с самого времени прихода в Европу с Волги.
Ясно, что гипотеза Кантора про происхождение одного из русских матов от тюркского слова «эбле» (жениться) – никак не применима к венграм, ибо тюрки не заставляли их девушек силой вступать в брак. Да и тюрок никаких вокруг венгров в Центральной Европе нет.

Евгений Петренко отмечает, что сербское матерное выражение "ебене слунце в пичку" появилось исторически недавно – всего лет 250 назад, и было перенято сербами у венгров в период, когда Сербия попала из турецкого ига под власть Австро-Венгрии при императрице Марии-Терезе. Венгерские летописи еще средневековья переполнены такими матами, которые больше нигде и ни у кого вокруг (славян, австрияк, немцев, итальянцев и пр., в том числе турок) не существовали. Их сербам тогда несла венгерская колониальная администрация, венгерская армия и венгерская аристократия.

Почему же маты венгров абсолютно идентичны матам московитов?

Ответ может быть только один: ЭТО ФИННО-УГОРСКИЕ МАТЫ.

Напомню, что венгры, эстонцы, финны и русские – это один и тот же финский этнос. Русские, правда, были отчасти славянизированы киевскими попами, насаждавшими у них православие. Но вот исследования генофонда русской нации, проводившиеся в 2000-2006 годах РАН (о чем мы ранее подробно рассказывали), показали, что по генам русские абсолютно идентичны финскому этносу: мордве, коми, эстонцам, финнам и венграм.

Что и не должно удивлять, ибо вся Центральная Россия (историческая Московия) – это земля финских народов, а все топонимы ее – финские: Москва (народа мокша), Рязань (народа эрзя), Муром (народа мурома), Пермь (народа пермь) и т.д.

Единственным «белым пятном» остается вопрос древнего наличия матов в Эстонии и Финляндии. Судя по тому, что берестяные грамоты Новгорода с матами могли с большой вероятностью писаться саамами (а не чудью или муромой), так же населявшими Эстонию и Финляндию, маты должны быть издревле у эстонцев и финнов тоже. Этот нюанс нуждается в уточнении.

С другой стороны, в финно-угорских этносах маты могли родить именно угры. То есть венгры и оставшиеся жить в землях будущей Московии им родственные народы. Угорская группа языков включает сегодня только венгерский язык и обско-угорские хантыйский и мансийский. В прошлом эта группа была куда как более мощной, в том числе, предположительно, включала народ печенегов, ушедших с венграми в Центральную Европу и по пути расселившихся широко над Крымом и в степях Дона (их якобы истребили татары). В самой же Московии главным этносом был мордовский этнос мокша (моксель на его языке), давший название реке Моксва (Moks мокша + Va вода), измененное в киевском языке на более благозвучное славянам «Москва». И этнос эрзя (со столицей Эрзя и государством Великая Эрзя, позже измененной на Рязань). В пермской группе коми и удмуртов выделялось государство Великая Пермия. Все это – историческая территория исконного распространения матов.

Таким образом, нелеп сам термин «русские маты». Ибо они вовсе не русские (в понимании Руси как Киевского Государства), а финские. Оставшиеся в языке туземного финского населения Московии как субъекты своего дославянского языка.





СУТЬ МАТОВ

В чем суть русских матов?

Ясно, что российских исследователей вопроса всегда смущало то обстоятельство, что у русских есть маты, а у славян и других индоевропейцев – их вообще нет. Поэтому в данном вопросе россияне всегда, под спудом некоего «комплекса неполноценности», вместо научного рассмотрения пытались оправдаться или «загладить вину». То славян пытались к матерщине приплести – мол, это славянское язычество такое. Но не вышло – ибо славяне никогда не матерились, а русские – это не славяне. То пытались показать, что русские маты придумали не просто так, а в ответ на иго татар. И это не вышло: у венгров точно те же маты, но никакого «татарского ига» у них не было.

Справедливости ради следует сказать, что русские – это действительно несчастный народ бывших финских этносов, судьба которого на протяжении последней тысячи лет просто ужасна.

Вначале его завоевали в свои рабы младшие князья Киева, которым своих княжеств на Руси Киева просто не досталось. Поскольку тут в будущей Московии никаких славян отродясь не было, князья и их дружины относились к местному финскому населению как к рабам. Именно киевские князья ввели в Московии крепостное право (то есть рабовладельчество), что было дико в Киеве по отношению к крестьянами своего этноса. Напомню, что ни на Украине, ни в Беларуси-Литве никогда до российской оккупации 1795 года крепостного права не было, а кроме Московии крепостное право существовало еще в Европе только в одном месте – в Пруссии, где точно так немцы сделали рабами местных пруссов-инородцев и местных славян.

Затем эти порабощенные Киевской Русью финские земли попадают под власть Орды заволжских татар, столица которых располагалась возле нынешнего Волгограда. Те создавали Империю тюрок и финно-угров, поэтому ментально Суздальские земли тянулись к Орде, а не к индоевропейской Руси Киева и Литве-Беларуси ВКЛ (стране западных балтов). Мало того, княжеская элита земель будущей Московии нашла в Орде весьма удачное обоснование своей рабовладельческой власти над местным финским населением: восточные традиции возводили правителей в ранг Бога, чего никогда не было у европейцев, в том числе у Византии и Православия Киева.

Эти два главных довода навсегда отвратили Московию от Руси и Киева, создали новый восточный тип государства – полную сатрапию.

Поэтому у финно-русов (московитов) были все основания всех материть: свободно они жили только в своих национальных финских государствах (от которых остались только финские топонимы) до прихода киевских поработителей. А затем настала тысяча лет полного рабства: сначала рабства в составе Киевской Руси, затем то же самое рабство, но уже когда над киевскими поработителями сверху сидели еще татарские поработители, а потом поработители стали именоваться «Московскими Государями». До 1864 года (отмены крепостного права) народ оставался в состоянии порабощенных туземцев, то есть рабов, а аристократия его презирала равно с той же долей презрения, как англичане и французы презирали в XIX веке завоеванных ими негров Африки.

Да, от такого тысячелетнего гнета Киевской Руси, Орды и затем Московии-России с избытком достаточно ненависти в финском народе, чтобы родить маты – как туземный сленг сквернословия в отношении угнетателей.

Но… Мы видим, что эти маты существовали у финно-угров еще до их порабощения соседями с Запада и с Востока. И существуют у венгров, которые весьма удачно сбежали с Волги в Европу, избежав участи своих соплеменников.

Это означает, что маты финно-угров зародились вовсе не как ответ поработителям, а как нечто свое внутреннее, чисто исконное и без какого-то внешнего влияния. Ибо финно-угры матерились ВСЕГДА.

Часть исследователей высказывает такую точку зрения: маты – это часть некоей мистической культуры, в ряду заговоров или проклятий. В том числе некоторые (А. Филиппов, С.С. Дрозд) находят, что ряд матерных ругательств в сути означает не что-то оскорбительное, а пожелание смерти. Например, отправление в «п…», как они пишут, означает пожелание идти туда, откуда родился, то есть – уйти из жизни снова в небытие.

Так ли это? Сомневаюсь.
Была ли у финно-угров в прошлом, в эпоху зарождения матов, такая мистическая культура, в которой бы использовались сексуальные темы матерщины? Лично мне трудно это представить. Да, сексуальные темы присутствуют у всех древних народов – но как символы плодородия. А в нашем случае речь идет совсем о другом. И никакой «мистической культуры» или «языческих культов» тут просто нет.

Как мне кажется, наиболее верно суть матов находит московский священник Яков Кротов:
«Один из современных православных публицистов игумен Вениамин Новик опубликовал несколько статей против сквернословия, против матерной ругани. В этих статьях он подчеркивает, что матерная брань связана с материализмом. Тут своеобразная игра словами, с диаматом. "Почему разрядка, а матерная брань, сквернословие, это часто оправдывают как эмоциональную разрядку, должна происходить, - пишет игумен Вениамин, - за счет других людей? Матерщиннику же непременно нужно, чтобы кто-нибудь его слышал. Матерная ругань – есть прежде всего симптом эволюционной недоразвитости. Биологи знают, что в животном мире существует ярко выраженная связь между агрессивностью и сексуальностью, и некоторые "особо одаренные" (саркастически пишет игумен Вениамин) особи используют свои гениталии для устрашения противника. А некоторые не менее одаренные представители семейства гомо сапиенс делают то же самое словесно. Эксгибиционисты просто более последовательны". Это опровержение сквернословия и отпор ему с позиций современного, хорошо образованного человека».

Именно так.
Индоевропейцы не матерились, потому что их праэтнос формировался как более прогрессивный и исключающий в общении обезьяньи повадки «использовать свои гениталии для устрашения противника». А вот праэтнос финно-угров, не являющихся индоевропейцами, формировался иным путем – и использовал обезьяньи повадки.

Вот и вся разница: русские и венгры потому матерятся, что не являются индоевропейцами. И потому, что их предки развивались иначе, чем индоевропейцы – в другой совершенно культурной среде.

Мало того, использование матов в общении обязательно ретроспективно означает, что в далеком прошлом предки русских и венгров эти маты употребляли в качестве иллюстрации ПОСТУПКОВ – то есть у финно-угров был в ходу как ЗНАК ОСКОРБЛЕНИЯ показ гениталий оппоненту. И разные иные непотребные ДЕЙСТВИЯ.

Кажется дикостью? Но это ничуть не большая дикость, чем сам факт почти ПОЛНОГО одобрения матов в России – в первую очередь деятелями культуры. Как, например, относиться к таким высказываниям: ГАЛИНА ЖЕВНОВА, главный редактор объединенной редакции "Губернские известия" делится с читателями: «К мату отношусь положительно. У русского человека есть два способа выпускания пара. Первый - водка, второй - мат. Пусть будет лучше мат».

Почему же у других народов нет «способов выпускания пара» только в виде водки и мата? И чем мат «лучше» водки?




ЧЕМ МАТ ЛУЧШЕ ВОДКИ?

В России не понимают, что мат разрушает основы Общества. Мат, будучи животным поведением «использовать свои гениталии для устрашения противника», уже асоциален. Но ведь матерщина эволюционировала по сравнению с животными: само название «мат» означает оскорбление матери оппонента в сексуальном насилии со стороны говорящего. Чего нет у животных.
Для финно-угров (русских и венгров) это, может быть, своя нормальная местная традиционная форма общения. Но для индоевропейцев это недопустимо.

Каждый из нас был ребенком и знает, что всякая гадость легко проникает именно в детские мозги. Так и маты венгров и русских внедрялись в Европе не через наших взрослых европейцев, а через детей, контактировавших с детьми говорящих матерно этих народов. Уже один этот факт показывает, что матерщина идет в умы людей через развращение наших детей и по сути мало отличается от детской порнографии или совращения малолетних.

Пусть там в России всегда матами общались. Но нам-то зачем им уподобляться? Наши предки этих им чуждых матов не знали.
Весьма плохо, когда сексуальное просвещение детей начинается с познания ими матов и их значения. Именно так было и со мной: меня подростки матам учили и объясняли их значение – были первооткрывателями для меня таинства отношений мужчины и женщины – через маты.

Это нормально? Это абсолютно ненормально.

Поэтому кажется совершенно ошибочным мнение редактора российской газеты о том, что маты лучше водки. Наши дети водки в 10 лет не пьют, а матам учатся. Зачем?

Российские публицисты с гордостью и радостью говорят, что русские маты вполне заменяют вообще любую передачу мысли и понятий. Ольга Квирквелия, руководитель российского просветительского христианского центра "Вера и мысль", в передаче «Радио Свобода» в феврале 2002 года о мате сказала: «В принципе мат, как хороший мат, настоящий, не тот уличный, который мы сегодня слышим, это просто сакральный язык, которым можно рассказывать действительно абсолютно все. Я увлеклась матом, когда я слышала случайно в Новгородской области, в деревушке, как бабушка дедушке объясняла, как сажать огурцы. Не матерные были только предлоги, понятно идеально. Она не ругалась, она очень ласково, очень дружелюбно объясняла, как правильно сажать огурцы. Это язык, который, к сожалению, нами практически утрачен и превращен в нечто пошлое, гадкое, гнусное и нехорошее. На самом деле это не так. И это отражает очень глубинные пласты сознания».

Я в шоке. Почему бабушка не может рассказывать нормально о посадке огурцов нормальными человеческими терминами, а подменяет их все сексуальными терминами? Это Ольга Квирквелия видит «сакральным языком». Что в нем «сакрального», кроме животного показа своих гениталий?

Она еще говорит о том, что «Это язык, который, к сожалению, нами практически утрачен». Получается, что финно-угорский язык русских и венгров – это и есть язык полных матов, где все понятия заменяются ими?

К сожалению, все плохое и гадкое имеет тенденцию распространятся вокруг, как болезнь. Так Россия принесла свои маты к сопредельным ею завоеванным народам белорусов, украинцев, прибалтов, кавказцев, народов Средней Азии, которые на своем языке говорят, но через слово вставляют финские маты. Так финские «сакральные слова» стали обиходной лексикой далеких узбеков. Мало того, матюкаться стали в США – уже по-английски, и вполне нормально в фильме «Полицейская академия» видеть сюжет, действие которого долго разворачивается на фоне по-русски написанной на телефонной будке надписи из всем знакомых трех букв «х..». Это кто же написал там это? Янки?

А ведь такого больше нигде в мире нет: писать маты на стенах. И даже Высоцкий замечал: в общественных французских туалетах есть надписи на русском языке. Написать мат на стене – это равно животному поведению демонстрации гениталий. Чем «сакральные» восточные соседи и занимаются, как обезьяны. Это эксгибиционизм восточного соседа.

Норма ли это поведения для нас, европейцев, в том числе белорусов и украинцев? Конечно, нет, ибо ничего сакрального, то есть священного, мы этим просто потому выразить не можем, что наши предки матов не знали. Эти маты – нам чужые и чуждые.
В наших европейских языках достаточно средств выразить любые понятия без матов, как нет матов и в произведениях Льва Толстова. Он «сакральным языком» не пользовался, но создал литературные шедевры мировой культуры и русского языка. Что уже означает, что русский язык ничего не потеряет без этих матов. А только обогатится.

Артем ДЕНИКИН

Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
Kazbich
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3431
Зарегистрирован: 01 июн 2010
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Новошахтинск
Благодарил (а): 1848 раз
Поблагодарили: 1984 раза

Re: Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Сообщение Kazbich » 08 янв 2012, 20:11

Прикольная статейка. В очередной раз доказывающая животное происхождение московитов (или угро-финнов - как правильнее?).
Мы можем гордится - Дарвин свой труд создавал, изучая московитов. И мат, оказывается - это от комплекса неполноценности нации. Затурканый народ, подпортивший своим присутствием на земле другие, более продвинутые в культурном отношении нации. Как-то мягко всё описано, чувствуется политкорректная сдержанность автора. Написал бы уж без излишних кривляний - московиты есть раковая опухоль на теле человечества!
Прямо неудобно себя почувствовал за соплеменников - ничего, что я тут на европейском форуме бываю? Даже пишу иногда. Но сдерживаю себя, правда, чтобы не перейти на более привычный для моего общества язык.
Комплексом неполноценности, по моему скромному мнению, страдают представители нации, старательно высасывающие из пальца легенды о величии своего этноса, к месту и не к месту подчёркивающие его уникальность и превосходство перед другими "недоразвитыми" нациями. Отсюда и "изобретатели" пороха, колеса, плуга и всего прочего, что ныне на планете существует. По-настоящему великий народ не стремится пиарить себя на каждом углу, возвеличивать себя за счёт принижения других - это удел слабых и - увы, закомплексованных. Китаю, к примеру, нет нужды бить себя в грудь и самоутверждаться перед кем бы то ни было - великая нация самодостаточна и велика по умолчанию.
:PS: Здесь как-то заводили разговор о том, почему россияне, вполне активные в общении, потихоньку исчезают с ресурса?
Осмелюсь предположить, что в какой-то мере и благодаря публикациям вот таких вот шедевров научной мысли. Раз человек опубликовал эту статью на форуме (не в разделе "Юмор" и без личных комментариев), двинул в массы, так сказать, значит можно предположить, что разделяет точку зрения автора, а может и полностью согласен с ней.
Не все в состоянии отделить зёрна от плевел. Многие ведутся на подобную шнягу (извините за жаргон - происхождение, знаете ли...), принимают на личный счёт и в результате неприязнь, негатив со всеми вытекающими.
Для себя я давно сделал нужные выводы и подобные "труды" меня просто умиляют - свою точку зрения высказывал уже не раз.
Угро-финн Высоцкий (нечистокровный, к сожалению - евреи кровь подпортили) высказался бы более изящно:
В положении моем
Лишь чудак права качает,
Доктор, если осерчает,
То упрячет в желтый дом,

Правда, в этом доме сонном
Нет дурного ничего,
Хочешь - можешь стать Буденным,
Хочешь - лошадью его.
Кстати, Вася, ни разу не видел, чтобы вы писали на украинском. Вам угро-финнский ближе или просто эхо оккупации?
Peace sells... But who's buying?

Аватара пользователя
Kazbich
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3431
Зарегистрирован: 01 июн 2010
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Новошахтинск
Благодарил (а): 1848 раз
Поблагодарили: 1984 раза

Re: Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Сообщение Kazbich » 09 фев 2012, 21:40

Peace sells... But who's buying?

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19327
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5067 раз
Поблагодарили: 8647 раз

Re: Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Сообщение Kozak Taras » 09 сен 2012, 21:28

Авангардовий журнал Відрижка, що видає українська молодь у Польщі, надрукував нижче наведену теоретичну розвідку в добряче підзабуту й занедбану практиками царину української брудної лайки, а також дав деякі настанови по її вживанню.

Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме бля та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище "істінно рускоє". Як же бути свідомому патріотові?

Наш народ, слава Богу, має доробок І в цій царині. Хоч і не такий значний, як у братів, але дещо є.

Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська. Кацапські матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.

Матюки українські – копроректального типу, вони пов'язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська пайка близька до лайки європейської. Порівняйте: французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno. Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, І не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м'язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті "за межу" чи "за курку".

Одначе перейдемо від сухих дефініцій до зеленого дерева практичних настанов. Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми: насеру його матері!, насеру твоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два т), поцілуй мене в сраку!, поцілуй собаку в сраку!, йди ти в сраку!, щоб ти всрався!
Матеріальні збитки підсумовуються виразом собаці під хвіст.
Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з'їж!

Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми, тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом насеру його матері та редукованими формами даного фразеологізму насеру матері і серу-матері (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази насери собі в голови, щоб м'якіше спать було!

Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індеферентні вирази матері його ковінька, трясця його матері, сто копанок чортів тобі в печінку абощо. Можливе використання евфемізмів типу к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів холєра, шляг трафив.

Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті! Пам'ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!

Лайливі вирази

А добра б тобі не було…

А щоб в тебе пір'я в роті поросло…

Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)

Ти нечиста сило…

А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…

А щоби нижче пояса зціпило за пупа…

А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…

А щоб тобі чорне було…

А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…

А щоб твоєю мордою просо молотили…

А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…

А щоби твоя срака по шву розійшлася…

А щоб ти щастя не знав…

А щоб ти луснув…

А щоб тобі заціпило…

А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)

А щоб тобі заклбло…

А щоб ти не діждбв…

А щоб ти всрався, як маленький був…

А щоб вам пусто булу…

А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…

А щоб тебе грім побив…

А щоб тебе злидні обсіли…

А щоб йому голова облізла…

А щоб тебе Морана побила…

А бодай тебе чорти вхопили…

А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)

А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)

А щоб ти падло дристало та й дристало…

А шоб тобі булька з носа вискочила…

А щоб тебе муха вбрикнула…

А шоб тебе колька сколола…

А щоб тобі курка на ногу наступила…

А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)

А щоб тобі рачки лазити…

А щоб ви згинули…

А щоб ти скис!

А щоб ти сказився!…

Дурний як ціп…

Стара кляча…

Срав пес їхній матері…

Най ті качка копне!…

Всрався тай криво!…

Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…

Дідька лисого тобі дам…

Сто чортів в печінку…

Іди до бісової матері…

Бісовий син…

Вражий син…

Вражі діти…

Бісова ковінька…

Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…

Матері твоїй ковінька…

Матері твоїй хиря…

Дам по макітрі…

Відвідаєш макогона…

Бісова душа…

Арештанська душа…

Підла душа…

Підлої матері син…

Підлого стерва робота…

Підлого сина (дочки) робота…

Най би тебе пранці з'їли…

Хай вам грець…

Ти, гімно нероздушене!
Просто вирази

(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

A, cобача кров!

Дідька лисого…

Дідько б його взяв (вхопив)!

Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)

Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?

Зацідить в зуби…

За патли та в пику (потилицю)…

Діждався сраної немочі…

Морда — хоч пацюків бий…

Морда — що й возом не об'їдеш…

Стули пйльку… (теж саме, що й «закрий рота»)

Тю (тьху), на тебе!

Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)

Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)

Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)

Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)

Тиць моя радість…
Слова

бздун (бздюха)

бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)

бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)

біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)

блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)

бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)

бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)

вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)

вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)

виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)

вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім'ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)

відлупцювати (Сильно побити когось)

волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)

гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)

гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)

гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)

глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)

дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)

дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)

дурбелик

дупа (галицизм. Сідниця)

занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)

запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)

збоченець

злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)

злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)

знайдибiда

йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)

карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв'язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний)

кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)

кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)

курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)

лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)

лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)

лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)

лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)

лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)

мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)

набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)

навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)

наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)

нацицюрник (аналог бюстгальтера)

нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)

нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)

незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)

недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)

недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)

непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)

одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)

падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.)

плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)

погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)

покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)

потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)

пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)

пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)

скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)

срака (вульг. зад, сідниці)

стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

схиблений

телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)

тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)

хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)

шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)

шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)

шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)

шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.)

шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Отаман
Курінний писар. Полковник
Курінний писар. Полковник
Сообщения: 1117
Зарегистрирован: 16 ноя 2013
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: с.Козацьке
Благодарил (а): 2169 раз
Поблагодарили: 1654 раза

Re: Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Сообщение Отаман » 26 мар 2014, 21:49

Цікава тема. Чи матюкаюсь? Коли працював -стримувався-обставини не дозволяли.А зараз,особливо коли слухаю російський канал,
стриматись важко,Коли відведу душу ніби стає легше,особливо коли відводжую на російській.
В моему житті був цікавий випадок.Наш колгосп одержав перший КАМАЗ. Іду додому,вінмене наздоганяе,зупиняеться і шофер попу-
лярно мені розповідае ,що це за чудова машина.Коли я прийшов додому,то задумався.А чи змоглаб людина,яка не розуміе мови
матюків зрозуміти розповідь шофера? Адже в розповіді не матючних слів декілька,десь приблизно 1 до 5-10. Причому це була не лайкаа просто матючна розмова,яка часто стае ,нажаль інколи нормою.Так як стала нормою в російських родинах ,Я це часто спостерігав.Так
як і стае нормою в родинах тих хто довго жив в Росіі ,де батьки гнуть дітям,а діти у відповідь гнуть батькам.Таке ніколи не було
прємлемим для народу Украіни. Нажаль молодь знання матюків і вживання іх,вважає ознакою дорослості. Осюбисто я за чистоту
мови.Зрозуміло мабуть для критичних моментів доведеться засвоіти своі украінські лайки і розробити словник,типу-"Редиска-плохой
человек".

-- Добавлено через 6 хвилин 49 секунд --

Пане Тарасе дякую за цікавий словник,він такий багатий що швидко не засвоіш,такий широкий колорит,Зате російський мат не такий
різноманітний і швидко засвоюеться,особливо коли його чуеш з дитинства і щоденно від самоі цицьки.

Аватара пользователя
Kozachka
Головний дописувач Генеральний бунчужний
Головний дописувач  Генеральний бунчужний
Сообщения: 10725
Зарегистрирован: 30 ноя 2010
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Женский
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 1180 раз
Поблагодарили: 3058 раз

Re: Чому люди користуються нецензурною лексикою?

Сообщение Kozachka » 21 мар 2016, 22:45


Аватара пользователя
Валерий
Чотовий
Чотовий
Сообщения: 66
Зарегистрирован: 03 апр 2018
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Полтавщина
Благодарил (а): 26 раз
Поблагодарили: 26 раз

Українська лайка. З гумором і без мату

Сообщение Валерий » 18 май 2018, 20:46

Изображение
Як лаються українці? На відміну від росіян чи американців, які вживають грубі назви статевих органів та процесів, в яких ці органи можуть бути задіяні, в українській традиції з давніх часів повелось вживати вирази-прокльони. Щоправда, «прокльони» можуть бути не тільки злі, як всі чомусь вважають, а і добрі чи просто смішні. Як козаки… Дехто стверджує, що українці ніколи не вживали жодної лайки, а найбільшою грубістю було назвати людину псом, свинею чи чортом. На жаль, це не так. Експресивні вислови існують у будь-якій мові. І ми можемо довести вживання лайки українцями всього лише надавши текст загальновідомого листа запорозьких козаків до турецького султана Магомета Четвертого:

До речі у «Вікіпедії» є чотири версії цього листа, кожна з яких містить доволі грубі вислови. А на деяких форумах можна зустріти і версії, в яких ще більше лайки. Хочеться сказати, що ми не пропагуємо лайку як таку, однак хочемо звернути увагу, що експресивні вислови існують у всіх без виключення мовах, і, якщо не вдається обійтись взагалі без них, то краще вживати рідну солов’їну, ніж запозичені російські чи американські мати. Тим паче що українською ви можете обізвати людину так, що ніскільки її не образите. Як лаються українці? Українська лайка починається, зазвичай, словами «а щоб тобі…» («хай йому», «най ті»), після яких має йти побажання. Бажають же українці чого завгодно – від «жити на одну зарплату» до «трясці». Дуже розповсюдженими у наших краях є три вислови: «трясця його матері», «шляк би його трафив», та «хай йому грець». Однак, ці вислови настільки міцно увійшли в мову саме у формі сталих виразів, що люди давно вже забули справжнє значення окремих слів. А слова ці зовсім не такі невинні, як би хотілось. До прикладу «трясця» означає хворобливий стан лихоманки, «шляк» – це «удар» або «інсульт», а «грець» означає дивні рухи, які трапляються у людей під час епілептичних нападів. Якщо ви людина набожна, краще утримайтеся від вживання таких висловів і замінити їх на щось менш звичне, але більш позитивне. Смішна і добра лайка Оскільки українці, переважно, люди добрі, часто вони і лаються по-доброму, бажаючи об’єкту своєї лайки не зла, а навпаки, хороших чи, хоча би, смішних речей. Представляємо вашій увазі добірку найпопулярнішої смішної української лайки, яка не тільки звучить досить автентично, а і піднімає настрій! Най ті качка копне! Мабуть, найпопулярніша лайка на Прикарпатті. На щастя, качки не те що «копати», а і ходити добре не вміють.

А щоб в тебе пір’я в роті поросло… Зазвичай такий вислів вживають щодо осіб, які говорять щось зайве, озвучують песимістичні прогнози, розповідають чужі таємниці чи пліткують. Одним словом, це художнє прохання помовчати.

А щоб тебе муха вбрикнула… Муха може завдати лише настільки несерйозне «зло», що цей прокльон викликає швидше посмішку, ніж обурення. Погодьтесь, краще ніж пригрозити людині грубим статевим актом. А щоб тобі курка на ногу наступила… Оригінально у цьому вислові вживалось схоже за звучанням слово польського походження. Але добрі українці замінили «гулящу жінку» на домашнього птаха і тепер можуть вживати таку лайку навіть у присутності дітей.

А щоб на тебе кицька чхнула… У сучасних реаліях такий прокльон зичить хіба що збільшення переглядів ваших відео із котом на «Ютуб», адже кіт, що чхає, виглядає вкрай мило.

Изображение
До бісової матері… Біс – це доволі неприємне в українській міфології створіння. Однак у багатьох казках біса обманювали спритні козаки, тож його особливо ніхто у нас і не боїться. А бісової матері тим паче.
А щоб вас лиха біда стороною обходила… Правильна інтонація будь-який вислів може зробити лайкою. Тому до розряду смішної лайки потрапляють в тому числі вислови «А щоб вам добре жити», «А щоб ти здоровий був» та «А щоб вас лиха біда стороною обходила». По-злому і по-смішному Хоча ми не радимо вам вживати таких висловів, однак ви можете, принаймні, посміятись винахідливості українського народу: той придумав досить багато смішних експресивних висловів, переважно навіть без використання «матів»: А щоб твоя дружина з кумом повелася та дупа по шву розійшлася; Дурний тебе піп хрестив (про дурну людину); А щоб тебе муха вбрикнула; Тиць моя радість (означає подив. Пізніше перетворилось на «тиць-пердиць по-рускі здрасті»); То мені потрібне, як до дупи дверці; Такий до діла, як свиня штани наділа; Дурний, як сало без хліба; Най тебе двері притиснуть; Най би ті всі зуби випали крім одного, який би тебе болів усе життя. P.S. Пам’ятаєте фільм «В бой идут одни старики», коли головний герой фільму (Маестро) поцупив фашистський «Мессер» та впав в українському степу? Коли його оточили українські бійці, вважаючи того шпигуном, він за допомогою української лайки довів, що є українцем. А все тому що жоден шпигун не здатен освоїти майстерні українські вислови. Лайливі вирази: А добра б тобі не було… А щоб в тебе пір’я в роті поросло… Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод) Ти нечиста сило… А щоб швидкою Настею тут тебе зносило… А щоби нижче пояса зціпило за пупа… А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа… А щоб тобі чорне було… А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш… А щоб твоєю мордою просо молотили… А щоб твоя дружинонька з кумом повелася… А щоби твоя срака по шву розійшлася… А щоб ти щастя не знав… А щоб ти луснув… А щоб тобі заціпило… А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив) А щоб тобі заклало… А щоб ти не діждав… А щоб ти всрався, як маленький був… А щоб вам пусто було… А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)… А щоб тебе грім побив… А щоб тебе злидні обсіли… А щоб йому голова облізла… А щоб тебе Морана побила… А бодай тебе чорти вхопили… А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка) А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка) А щоб ти падло дристало та й дристало… А шоб тобі булька з носа вискочила… А щоб тебе муха вбрикнула… А шоб тебе колька сколола… А щоб тобі курка на ногу наступила… А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка) А щоб тобі рачки лазити… А щоб ви згинули… А щоб ти скис! А щоб ти сказився!… Дурний як ціп… Стара кляча… Срав пес їхній матері… Най ті качка копне!… Всрався тай криво!… Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!… Дідька лисого тобі дам… Сто чортів в печінку… Іди до бісової матері… Бісовий син… Вражий син… Вражі діти… Бісова ковінька… Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)… Матері твоїй ковінька… Матері твоїй хиря… Дам по макітрі… Відвідаєш макогона… Бісова душа… Арештанська душа… Підла душа… Підлої матері син… Підлого стерва робота… Підлого сина (дочки) робота… Най би тебе пранці з’їли… Хай вам грець… Ти, гімно нероздушене! Просто вирази: (тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази): A, cобача кров! Дідька лисого… Дідько б його взяв (вхопив)! Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився) Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі? Зацідить в зуби… За патли та в пику (потилицю)… Діждався сраної немочі… Морда — хоч пацюків бий… Морда — що й возом не об’їдеш… Стули пйльку… (теж саме, що й «закрий рота») Тю (тьху), на тебе! Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?») Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?») Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?») Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк») Тиць моя радість… Слова: бздун (бздюха) бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур) бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує) біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому) блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.) бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину) бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.) вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій) вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами) виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.) вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину) відлупцювати (Сильно побити когось) волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.) гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь) гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.) гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.) глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.) дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?) дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово) дурбелик дупа (галицизм. Сідниця) занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.) запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою) збоченець злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово) злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.) знайдибiда йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.) карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний) кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.) кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний) курва (вульг., лайл. Повія, шлюха) лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.) лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче») лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо) лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.) лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва) мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.) набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.) навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.) наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.) нацицюрник (аналог бюстгальтера) нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.) нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.) незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.) недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.) недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.) непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина) одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.) падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.) підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.) плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.) погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство) покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.) потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.) пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово) пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.) скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.) срака (вульг. зад, сідниці) стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.) схиблений телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.) тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину) хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово) шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа) шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.) шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха) шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.) шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.) Пишіть в коментарях свої варіанти «пристойної лайки», яку вживають у вас в родині. Джерело: Львівські, iPres

Вернуться в «Людина і суспільство»