Як правильно відзначати Трійцю

Модераторы: TEMA, Ksenia

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 18514
Зарегистрирован: 16.11.2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 4743 раза
Поблагодарили: 8186 раз

Як правильно відзначати Трійцю

Сообщение Kozak Taras » 04 июн 2017, 11:22

Изображение

У церковному календарі Трійця займає особливе місце – це день народження християнської церкви і хрещення перших прихожан.
Здійснили перші хрещення апостоли – супутники Христа.

Минуло 40 днів після воскресіння Ісуса, і десять днів після його вознесіння. Апостоли і Пресвята Матір Божа знаходилися у світлиці на другому поверсі в будинку на Сіонській горі. З ними були учні Христа і перші віруючі – вони не знали, що їм робити далі.

Раптом кімната заповнилася небувалим шумом – немов вітри заповнили приміщення. І на кожного апостола і на Пресвяту Марію снизошел Дух Божий у вигляді язиків полум’я. Апостоли раптово заговорили всі разом на різних мовах, яких раніше не знали. Зчинився неймовірний галас, який привернув проходячих повз мешканців Єрусалиму та гостей міста.

Перехожі вирішили, що ті, хто в домі, п’яні. Святий Петро вийшов на ганок і оголосив, що дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони пророкувати. Апостоли вийшли на вулицю і почали свої перші проповіді на різних мовах. Їх промови були повні божественного вогню і підкорили присутніх.



Народження християнської церкви
У той же день близько 3 тисяч чоловік взяло хрещення – так народилася християнська церква. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі. Апостоли розійшлися по багатьох країнах, щоб проповідувати.

Вони були наділені дарами пророкувати і зцілювати, і несли вчення Ісуса Христа в різні народи, божественною волею опанувавши різні мови. Надалі всі апостоли, крім Іоанна, були страчені. Тим не менш, християнська церква існує і понині, хоча держави, які засудили апостолів до страти, вже давно зникли з лиця землі.

Християнська суть свята

День Трійці, як більшість християнських свят, прив’язаний до Великодня. Він припадає на 50-й день після Воскресіння Ісуса – на п’ятдесятий день після Великодня. Одна з назв Трійці – П’ятидесятниця – припадає завжди на неділю.

День святої Трійці – день народження християнської церкви, яка на Сіонській горі знайшла свій перший храм, перших звернених і проповідників. Вогненні язики, у вигляді яких Пресвятої дух осінив перших адептів християнства, наділили їх здібностями і особливою силою для несення християнського віровчення в усі країни, в чому вони і досягли успіху.

Язики полум’я також знаменують здатність обпалювати і очищати від гріхів, зігрівати душі і наповнювати їх світлом віри. На П’ятидесятницю в храмах, після Божественної літургії, вчиняють вечірню в пам’ять про поблажливість святого духа на учнів Ісуса.

Священнослужителі закликають благодать Святого Духа на всіх присутніх на службі, їхніх покійних родичів і живих родичів. У день народження церкви Христа храм прикрашають зеленню, гілками, навіть підлогу застеляють зеленими гілками. Кожен віруючий приходить на службу з букетом квітів. Гілками зелені, особливо берези, і букетами квітів прикрашають будинки.


Трійця в 2017 році теж буде прикрашена зеленню березових гілок і квітами. Навіть одяг священиків на свято зелений, як символ оновлення і народження церкви. Зелень в це свято символізує цвітіння в ті дні, коли Мойсей отримав скрижалі з законами. Гілками, за іудейськими звичаями, була прикрашена світлиця на Сіонській горі, де зібралися перші адепти християнства, і куди зійшов Святий дух.

Також зелень нагадує про Мамврійську діброву, де Аврааму з’явився Божественний дух. Зелень нагадує віруючим і про те, що благодать Божа наповнює людські душі, і вони розквітають чеснотою.

Як святкують Трійцю в народі

На Русі святкування тривало кілька днів. Троїцький тиждень в народі називали Зеленим, Гряним або Клечальним. До Зеленого тижня закінчували всі весняні роботи і готувалися до літних жнив. Починався цикл на сьомий четвер після Великодня – Семик. Це був день поминання тих, хто загинув насильницькою смертю (і самогубців, утоплеників), нехрещених дітей.

Субота – Батьківська – була днем поминання покійних рідних. Понеділок називали Духовим днем, а четвер – навською Трійцею або Русалчиним днем. Тиждень був зеленим, оскільки панував культ рослинності. Зелень була всюди. В основному використовували гілки берези, але також прикрашали будинки і храми гілками дуба, ясена, клена, тополі.

На суботню службу напередодні свята йшли з букетом квітів, а в неділю після ранкової служби було прийнято ходити в гості, виїжджати на природу, особливо ближче до води. На Русі на П’ятидесятницю дівчата ворожили на суджених – ворожіння називали Зеленими святками. В основному ворожили на майбутніх чоловіків і сімейне життя. Для цього дівчата після хороводів знімали свої вінки і пускали їх у воду.

Традиції на Трійцю

Віруючі відвідують церковні служби, поминають родичів, особливо загиблих не своєю смертю. На свято прийнято приймати і пригощати гостей, відвідувати рідних. Обмежень для страв немає. Єдина традиція – коровай, який символізує єдність сім’ї.

Троїцький коровай потім нарізають і сушать з нього сухарі – їх додають у весільний коровай. Скатертину, на якій стояв коровай, клали під скатертину на сватанні – щоб приворожити нареченого. Готуватися до свята починають напередодні – прибирають будинок і двір, спалюють всі непотрібні і старі речі.

Будинок прикрашають гілками берези, дуба, клена, букетами квітів. Навіть двір можна прикрасити зеленими гілками. Обов’язково складають красиві букети, з одним з яких підуть на вечірню службу. Букет розкидають на городі чи поле – для родючості, а частину зберігають за іконами, з трав роблять лікувальні відвари.

Після недільної служби не прийнято відсиджуватися вдома – люди виїжджають на природу, до води. В давнину люди плели собі вінки з березових гілок і квітів, молоді водили хороводи біля води, а потім дівчата пускали свої вінки у воду. У цей день в хороводах молодь виглядала собі пару, а Троїцький вінок символізував заручення. Святкування Трійці химерно поєднує в собі релігійні традиції Дня народження церкви і народні язичницькі звичаї.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 18514
Зарегистрирован: 16.11.2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 4743 раза
Поблагодарили: 8186 раз

Як правильно відзначати Трійцю

Сообщение Kozak Taras » 04 июн 2017, 11:32

Трійця в християнстві
Свято Трійці бере свій початок від старозавітного свята П'ятидесятниці, і навіть ще раніше - від язичницьких свят. У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня. Всі ці великі свята створені на честь земного життя Ісуса Христа і його матері - Богородиці. Свято Святої Трійці вираховується за датою свята Пасхи, від якої відраховується 49 днів (це кількість кратно числу днів у тижні – семи), тому Трійця випадає завжди на Неділю.

Перед вознесінням на небо Христос обіцяв своїм учням-апостолам, що на них зійде Святий Дух. Це й сталося через 10 днів після Вознесіння, учні оволоділи всіма мовами, щоб проповідувати християнство по всьому світу. Свято Трійці знаменує не тільки зішестя Святого Духа, а й присутність в цій дії волі Небесного Творця і Його сина Христа.

У російських і українських православних християн на свято Трійці існує ритуальний звичай прикрашати свої будинки, житло, церкви і навіть двори та дворові прибудови живою зеленню. Найчастіше це віники з листям - березові, липові і кленові, всілякі ароматні трави, польові квіти.
Прикмети і обряди Зеленої неділі
Це свято у селян було пов'язане з купою прикмет і обрядів. Головною прикметою вважалося, що до Трійці всі повинні були відсіятися і припинити посадку на городах. Так як після Трійці дуже часто встановлювалася суха спекотна погода, і що не посади - вже не приймалося, земля ставала сухою. Трійця була для селян своєрідним переходом від посівної до жнив. І перше, що починали робити після Трійці - готуватися до сінокосу. Але перш здійснювали ритуальні обряди, які залучають дощі.

Щоб врятувати городи та поля від посухи, селяни слідували традиції, яка йшла корінням в язичництво. Збираючись в храм, люди складали з трав і квітів букети, попередньо оплакуючи їх. Цей звичай змушував їх повірити в те, що зрошені сльозами трави, принесені до храму, зможуть випросити в бога необхідний полям дощ. Березові гілки встромляли в землю, і три дні не можна було їх прибирати, як і зелень в хаті. Селяни по листю берези визначали, яке буде літо: якщо берізка швидко в'яла і листя засихало, то літо буде сухим. Якщо гілочки залишалися до останнього дня живими, то літо може бути сирим і невдалим для заготівлі сіна.

Для прикраси хати крім майже всіх дерев традиційно застосовували березу. А ось осику, вербу і крушину не приймали у це свято, деякі відмовлялися і від ліщини. Верба була священною рослиною вербної неділі, осика вважалася зрадницьким Юдиним деревом, а крушина - деревом, з якого був виготовлений хрест для розп'яття. А трави несли до хати неспрості: вони грали обрядову роль, про яку трохи нижче...
У полі береза… стояла
Береза на трійцю грала ту ж ритуальну роль, що і ялинка на Різдво. Березку не тільки несли до хати, а й увінчували стрічками на лісових галявинах, навколо неї кружляли хороводи. Свято Трійці без берези можна порівняти хіба що з Новим роком без ялинки. Вважалося, що береза володіє особливою силою, вона перша серед інших дерев розпускає листя та бруньки, має сильну енергію зростання, якою здатна наділити і людину. Береза була символом стрункості, довгих дівочих кіс, уособленням красної дівиці, а Трійця на Русі здавна вважалася ще й дівочим святом, святом язичницької золотокудрої Лади - богині весни. Дівчата в це свято готувалися до видання: одягали найкрасивіші вбрання, заплітали стрічки у волосся і йшли на гуляння.

У березовому гаю влаштовувалася святкова трапеза, на яку обов'язково зносилися страви з яєць - яєчня-глазунья або варені яйця, як символ приходу літа, ясного сонечка. Селяни мали надії на швидке отримання перших врожаїв і вважали, що небезпека голоду благополучно минула - Трійця обіцяла незабаром дари природи і бога: ягоди, гриби, можливості безпечної рибної ловлі. Тому люди не скупилися - діставали із засіків найкращі для свята заготовки, пекли здобні пироги з курятиною та солодкі короваї. Після трапези навколо прикрашеної берізки водили хороводи і співали пісні, що оспівують берізку, одна з хороводних російських народних пісень «У полі береза стояла» відома нам до цих пір. Починаючи від Трійці селяни під всю гуляли весілля. Обряд заплітання кіс березі і вплітання стрічок відноситься до язичницького свята, яке влаштовувавлося для відзначення статевої зрілості молодих жінок, щось схоже на повноліття, що дозволяє виходити заміж.

У русальний тиждень...
Трав'янистою зеленню прикрашали домівку, щедро встеляли підлоги, цей обряд виконувався з вірою в те, що трави до часу свята набрали повну силу, якою можуть поділитися з людьми. Крім того, трави виганяли з дворів і будинків злих духів, захищали сім'ї від лихого ока і хвороб, допомагали одужати слабким і хворим людям і тваринам. Особливо для Троїцького тижня був популярний аїр, або явір.

По весні в період до самої Трійці до берегів річок виносило трупи потопельників, випадково померлих під час танення льодів. Ця страшна обставина послужила приводом до того, щоб перед святом влаштовувати поминальні дні. Та й у східних християн русалки вважалися жінками-утопленицями, які шукають собі до пари серед живих і можуть потягти дитину або чоловіка. Люди перед Трійцею ходили на могилки, носили квіти покійним родичам. А весь тиждень перед Трійцею називався в народі русальним тижнем. Поява тіл потонувших селяни пов'язували з дією міфічних русалок. А щоб русалки не втопили нікого з дітей (в період купання вони тонули найчастіше), в лісах і по берегах річок у цей тиждень розкладали відкупні дари (а зараз роздають печиво і цукерки за помин душі).

За своїм змістом Русалчин тиждень повністю відповідає язичницьким святам. Була присутня незрозуміла віра, що в цей час русалки виходять з води на берег (пам'ятаєте, у Пушкіна русалка на гілках сидить?) І, приймаючи людський вигляд, ходять поміж людей. І якщо людина одна відправиться в ліс, на річку полоскати білизну або купатися, то русалки зможуть залоскотати до смерті або заманити в річку і втопити.
Що таке клечання / клечення
На Зелену неділю не можна було ходити поодинці в ліс або на річку, щоб не попастися в полон русалкам. Русалчин тиждень, Зелений тиждень, відзначався з понеділка по четвер - в цей день починалися проводи русалок, що плавно переходять у поминальну батьківську суботу, а в суботу всі йшли на кладовища і поминали навіть самогубців. До цих пір в деяких селах України слово «клечення» вживається в значенні «клекіт», що означає бурхливе видавання звуків, схожих на клич журавлів чи гусей, що летять. Язичницький обряд клечення (від клікати, кликати, зазивати) проводився на Зеленому тижні в період, коли починає цвісти і зав'язувати колосся жито. Вважалося, що на клечення через шелестіння трав в будинку і колосків у полі, відбуваються збори всіх померлих родичів на «цьому світі», щоб допомогти налитися зерну, щоб живі не голодували.

Аїр, як його ще називали в народі «татарське зілля» має дуже сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневих стебел робили солодощі на зразок східних - висушували і зацукровували, ласощі за смаком не поступалися зацукрованому кореню східного імбиру. Аїр дійсно дістався селянам від татар, точніше від татаро-монгольського нашестя. Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною, вони свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з нього можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і селами завойовники розкидали у водойми шматочки кореневища аїру, так він і прижився у нас. Наші селяни помітили, що навіть на болоті в заростях аїру менше роїться комах, ніж на інших берегах.

Тому аїр і стали збирати і стелити на глиняні підлоги в бідних селянських хатах, щоб вивести не тільки мух і комарів, але навіть тваринних бліх. Адже молодих ягнят, козенят, телят і курчат, народжених ранньою весною, від холодів ховали у будинку разом з людьми. А тваринні блохи за відсутності господарів легко нападали і на людей. Аїр стелили на підлогу разом з полином і чебрецем. Цей спосіб дуже ефективний для вигнання котячих і собачих бліх з дому до сих пір, ефективніше і краще інших хімічних репелентів. Але обряд прикраси будинків зв'язувався не з комахами, а з повір'ям, що прийдешні в будинок душі померлих зможуть сховатися, вселяючись в трави. Ось чому не вносили до хати осику, вербу і крушину. Через 3 дні після Трійці трави викидали або спалювали.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Покриваю нігтики лаком!

Вернуться в «Релігія †»