Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Богоявлення — Хрещення Господнє

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Богоявлення — Хрещення Господнє

#1

Сообщение Kozak Taras » 18 янв 2016, 10:40

Изображение

19 січня (6 січня ст. ст.), Церква і всі вірні святкують Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або ж Богоявлення. Це велике дванадесяте неперехідне свято. Напередодні, у Хрещенський Свят-Вечір, установлено суворий піст.

Святі Євангелія (всі чотири) розповідають, що в той час, коли Іоанн Предтеча проповідував на берегах Йордану і хрестив людей водою, Ісусові Христу виповнилося тридцять літ. Він також прийшов із Назарета на ріку до Іоанна, щоб отримати хрещення. Іоанн же вважав себе недостойним хрестити Ісуса і спиняв Його, кажучи: «мені потрібно хреститись від Тебе, а Ти йдеш до мене?» Але Ісус сказав йому: «облиш нині», себто не стримуй мене тепер, «бо так треба нам виконати всю правду» — зробити все у Законі Божому і показати приклад людям. Іоанн послухавсь і хрестив Ісуса.

По здійсненні хрещення, коли Ісус виходив із води, раптом розкрилися над Ним небеса, і побачив Іоанн Духа Божого, Який у вигляді голуба спускався на Ісуса, а з неба долинув голос Бога Отця: «Це є Син Мій улюблений, у Котрому Моє благовоління». Тоді остаточно переконався Іоанн, що Ісус є сподіваний Месія, Син Божий, Спаситель світу.

Хрещення Господнє зветься також святом Богоявлення, бо під час хрещення Бог явив Себе людям, показавши, що Він є Пресвята Трійця: Бог Отець промовляв із неба, втілений Син хрестився, а Дух Святий спустивсь у вигляді голуба. Також при хрещенні люди вперше могли бачити, що в особі Ісуса Христа явився не чоловік тільки, але разом і Бог.

Дню Богоявлення передує Святий Вечір, відправа якого подібна до чину Різдвяної (царські часи, літургія з вечірнею). Наприкінці вечірні відбувається перше освячення води. Цей давній обряд християнська традиція тісно пов’язує з таїнством Євхаристії. Освячена вода йменується по-грецьки «агіасма» — «велика святиня». Водою, сказано, все обмивається, і живиться, і очищується, і зрошується. Але цим значення води не обмежується. Воно і в тому, що «Сам Творець усіх речей — Христос — зійшов, як дощ, пізнаний був, як джерело, розпоширивсь, як ріка, і хрестився у Йордані».

У день самого празника Богоявлення воду освячували у хрестоподібній ополонці, званій «Йордань». Коло неї з криги часто робили хреста заввишки до двох метрів, інколи для надання йому червоного кольору поливали буряковим відваром.

Урочиста хода для освячення на природних водоймах зветься «Хресним ходом на Йордань». Після молитви вірні вмиваються святою водою і беруть її з собою, вважаючи цілющою і взагалі чудодійною.

Звичай щедрувати на Водохрещі подекуди зберігся досі (а подекуди відродився). Величальні пісні — пречудові, як і взагалі наші колядки та щедрівки.

Гей ти, пане господарю,

В тебе в дворі, як у раю.

В тебе верби груші родять,

В тебе дочки в злоті

ходять,

В тебе сини царю служать,

Царівноньку собі дружать...

Гей ти, пане господарю,

Щасти, Боже,

із Йорданню!..

Із Господом Христом Богом,

На здоров’я, на літ много!

Дай, Боже!

За таке привітання господар мав по змозі обдарувати щедрувальників — чи грішми, чи стравою, чи ласощами.

* * *

А наступного по Водохрещі дня — Собор Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна. Церква має звичай одразу по деяких великих святах уславлювати тих угодників Божих, котрі були головними учасниками відзначуваної події. Цього ж дня святкується перенесення (відбулося 956 року) десниці Хрестителя з Антіохії, де її поклав євангеліст Лука, до Константинополя.

Колись у Іванів день господар, уставши рано, брав до рук той хліб-сіль, що лежав під образами ще від «багатої куті», ніс до хліва, ламав на кавалки і роздавав худобі разом із сіном, як останні різдвяні дарунки — «щоби плідна була».

І ще отака цікавинка. Упродовж усіх Святків жінки не ходили по воду, бо «гріх». Цю роботу виконували за них парубки. А на «Посвятках» молодиці ставили їм могорич (а якщо хлопці ще недорослі, то просто частували якимись ласощами) — «за те, що воду носили справно».
Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — С. 14.: ілюстр.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Ответить

Вернуться в «Релігія †»