Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!


Сорок святих

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Ответить
Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 22604
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Репутация: 2025
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 6983 раза
Поблагодарили: 11874 раза
Контактная информация:

Сорок святих

#1

Сообщение Kozak Taras » 21 мар 2016, 11:31

Изображение


22 березня (9 березня ст. ст.), Церква і всі віруючі вшановують пам'ять 40 мучеників, що в Севастійському озері мучилися.
Ось їхні імена: Киріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Євноїк, Валент, Вивіан, Клавдій, Приск, Феодул, Євтихій, Іоанн, Ксанфій, Іліан, Сисиній, Ангій, Аетій, Флавій, Акакій, Єкдикій, Лисимах, Олександр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Дометіан, Гаїй, Леонтій, Афанасій, Кирилл, Сакердон, Николай, Валерій, Філоктимон, Северіан, Худіон, Мелітон і Аглаїй.

Церковне повір'я оповідає, що святі мученики постраждали у Вірменії в місті Севастія за часів гоніння на християн від римського кесаря Лікінія в ІV столітті. Служили вони в імператорському війську і відзначалися згуртованістю та хоробрістю в битвах. Чільник їхній Агриколай, запеклий язичник, зажадав, щоби зреклися Христа, але вони відмовилися. Ув'язнили їх, сподіваючись, чи не впокоряться.
Саме тоді в Севастію прибув консул Лісій, і в'язнів привели до нього. Піддавши їх тортурам, Лісій наказав оголити і поставити на всю ніч в озеро. Тоді ще стояли холоди, і вночі озеро взялося кригою, до того ж віяв шалений вітер. Мученики заціпеніли від холоду, але терпіли і не корилися. На березі ж для спокуси було поставлено теплу лазню. Опівночі мороз посилився, і один з них не витерпів, вийшов з озера й побіг до лазні, але біля порога впав мертвий.
О третій годині ночі світло небесне осяяло мучеників, зігріло воду, і 39 вінців опустилися з небес на голови святих. Тоді один з охоронців, побачивши 39 вінців, зрозумів, що втікача вигнано з сонму, скинув одяг і зі словами «Я теж християнин!» вбіг у озеро. Там прийняв муки разом із тридцятьма дев'ятьма і, таким чином, поповнив собою число 40.
Вранці святих вивели з озера і заходилися знову катувати — розбивали їм ноги молотами, а тоді вбили. Тіла спалили, а кістки кинули в річку. Але Господь зберіг останки. Невдовзі святі мученики явилися вві сні єпископу Севастійському і звеліли взяти їх із річки. Єпископ уночі пішов до річки і, побачивши в ній кістки, які зірками блищали на воді, зібрав. У V столітті після одкровення вищого цариці Пульхерії мощі 40 святих мучеників було покладено в Константинополі у двох срібних ковчегах, а тоді вміщено у коштовну раку.

Частки цих мощей донині зберігаються в багатьох християнських храмах у різних країнах.
На Сорок святих, у давнину кожна господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали: «Нині сорока — іменинниця». Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. Хто заможніший, обливав печиво медом чи цукровою поливою. Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали. Потім роздавали діткам.
Малюки бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну:

Ой чом ти буслю,
Не вилітаєш,
Чом дітям весни
Не даєш?

Наші предки вірили, що обрядове печиво, яке з’їдять діти, сприятиме в господарських справах, зокрема добре плодитимуться кури, гуси, качки, індики. Благодать від умилостивления перелітних птахів мала перейти на домашню птицю.
Изображение
У деяких місцях замість печива готували вареники з маком, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко нанизували на паличку.На Полтавщині дівчата частували ними хлопців, «щоб мороз любисток не побив». Любисток же в Україні вважається зіллям, що допомагає щасливому коханню.
На Півдні сороки-калачики розвішували на кілках тинів, щоб уранці почастувати тільних корів, чекаючи від них після цього доброго приплоду.

Діти, взявши свої «сороки» чи вареники, бігли на баштан і вмовляли його дати добрий урожай: «Хай на кожній огудині зав’яжеться по сорок гарбузів, кавунів і диньок!».

На Сорок святих ворожили на погоду. Примічали: «На Сорок святих погода — на гречку буде врода» (Полтавщина); «Як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит» (Карпати); «Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається» (Поділля). Якщо було тепло, цього дня сіяли горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в кожному з них — по сорок горошин. Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Ответить

Вернуться в «Релігія †»