Новини Звенигородщини

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 02 май 2020, 22:49

6 переможців від «Dance pro style»

Карантин для танців – не перешкода. Хто хоче танцювати, той танцює. Й не лише танцює, а й конкурси виграє. Так, зокрема, 23 квітня завершився конкурс відеоробіт ватутінської студії «Dance pro style», оголошений тренером Ольгою Очкасовою. В ньому взяли участь понад 50 учасників. Діти самотужки або за допомогою батьків знімали власні танцювальні номери, вигадуючи оригінальну постановку та хореографію. Ці перші творчі роботи оцінювали користувачі Інтернет «лайками». Хто набрав більше «вподобайок», той і виграв. Імена переможців нашому виданню повідомила сама тренер по кожній категорії. Отже: Діана Коваленко (Ватутіне, категорія від 3 до 4 років), Настя Стійчук (Ватутіне, категорія від 4-5), Вікторія Піддяча (Ватутіне, від 6-8), Ангеліна Сафтенко (Катеринопіль, від 9-11), Вікторія Кравченко (Звенигородка, від 12-16), Богдан Побережний (Звенигородка, 8 років, поміж хлопчиків). Усі переможці отримали кубки та кепки з логотипом клубу.
Радує, що діти поставились до конкурсу з усією серйозністю. Ретельно продумували свій номер, вбрання і навіть місце зйомки. Хтось робив запис у себе в кімнаті, хтось у дворі, а хтось і на березі водойм. Усі без винятку відео були вражаючими, адже створювались маленькими артистами від душі. Хто спостерігав за конкурсом, отримав увесь спектр позитивних емоцій, що особливо важливо під час карантину.
Ольга Очкасова наголошує, що загалом усі діти, хто брав участь, − переможці. «Хоч це, кажуть, і банальна фраза «головне участь» − насправді це не так. Щоразу, коли ви берете участь у якомусь конкурсі, ви здійснюєте стрибок у своєму розвитку, здобуваєте певний досвід, робите певні висновки, крокуєте вперед у власному сходженні до вершини. У кожного з нас вона своя», − коментує тренерка.
Мама катеринопільчанки Ангеліни Сафтенко Ніна каже, що донька дуже мріяла про перемогу і мрія здійснилась. «Ангеліна все робила сама,щось обдумувала, шукала цікаві ідеї в Інтернеті. Сама підібрала музику, вигадала хореографію. Запис робили вдома на подвір’ї», − розповідає жінка.
З коментарів видно, що діти вже страшенно скучили за улюбленим тренером, спілкуванням та уроками в студії. Вітаємо переможців!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 03 май 2020, 21:57

На Звенигородщині волонтерська група допомагає медикам

Вони не можуть стояти осторонь.
Епідемія коронавірусу не застала звенигородських медпрацівників зненацька. І все ж перші два тижні були чи не найважчими в організації протидії вірусу. Не вистачало захисного одягу, навіть медичних масок, ліків, апаратури. Це не було секретом для пацієнтів, передусім жінок, які не могли не поцікавитися, чого бракує районній лікарні в такий напружений і відповідальний період. І тоді, коли більшість звенигородчан кинулися убезпечувати передусім себе та свої родини від вірусної загрози, Тетяна Мельник, Марина Цибченко та їхні подруги звернулися через соціальну мережу до земляків з закликом допомогти лікарям. Їх почули й досить швидко довкола ініціативної волонтерської групи «Протидіємо коронавірусу. Звенигородка» об’єдналося чимало небайдужих людей, які не могли стояти осторонь подолання епідемії.
Вже останнього тижня березня на банківський рахунок групи почали надходити кошти. Та це, як каже Тетяна Мельник, ще не вирішувало справи. Адже на той час медичній галузі району з бюджетів всіх рівнів вже зуміли оперативно акумулювати кошти в сумі понад мільйон гривень, проте освоїти їх в умовах тотального дефіциту в Україні спеціальних медичних засобів та обладнання було надзвичайно важко – навіть звичайних захисних масок вдень з вогнем знайти не можна було. Тож, аби досягти максимальної віддачі у своїй благодійній діяльності, волонтерки розділили між собою основні обов’язки. Зокрема, Анастасія Хоменко, Лідія Козій, Юлія Безверха, Наталка Бабченко та інші, налагоджуючи зв’язки з потенційними благодійниками, взялися за пошук в Інтернеті всіх необхідних засобів та виробів медичного призначення. І хоч не все виходило, як того хотілося, проте справа зрушила з місця.
–Вийшли дівчата і на те, і на інше, – каже Тетяна Мельник, – а от з захисними масками проблема: якщо десь і є, то правлять за них, як за рідного батька. Порадилися ми між собою і, закупивши рулон марлі, звернулися до місцевих швачок, які й пошили маски. Безкоштовно.
Таким чином, забезпечили засобами індивідуального захисту колектив станції екстреної допомоги, КНП «Звенигородський центр первинної медико-санітарної допомоги» та інфекційне відділення центральної районної лікарні. Окрім того, інфекційне відділення отримало при цьому й новеньку пральну машину, про яку ще раніше санітарки могли лише мріяти. Придбали її коштом земляка – уродженця села Стебного, а нині кіровоградського фермера, який, проте, просив не називати його прізвища. Взагалі ж, як розповідають волонтерки, вмовляти когось щодо благодійної допомоги не доводилося, люди відгукувалися відразу ж. Дехто переказував по тисячі й більше гривень перераховував. І ніхто не сумнівається в тому, що зібрані таким чином гроші підуть за призначенням. Тим більше, що про їх витрачання волонтери щодень детально звітують на своїй сторінці в мережі Фейсбук.
–Завдяки активній допомозі благодійників, нам вдається вирішувати наявні проблеми, – констатує головний лікар Звенигородського центру первинної медико-санітарної допомоги Галина Радьога. – Слава Богу, на сьогодні звенигородським медпрацівникам не треба вишукувати ті ж маски, котрі необхідно міняти через кожні дві години. І масок, і рукавичок, як й інших засобів захисту, вистачає. А наші добровільні помічники, як от і волонтерська група «Протидіємо коронавірусу. Звенигородка» тим часом беруться й за забезпечення лікарні необхідним обладнанням, зокрема апаратами штучної вентиляції легень.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 04 май 2020, 16:46

“Розроблено план відновлення роботи Звенигородського місцевого ринку”
В приміщенні Звенигородської районної державної адміністрації відбулась спільна нарада голови Звенигородської районної державної адміністрації В.Е. Гончаревського, Звенигородського міського голови О.Я. Саєнка, секретаря Звенигородської міської ради В.Л. Маренича, заступника міського голови С.В. Щербини, начальника Звенигородського районного відділу Управління ДСНС в Черкаській області С.І. Ямборського, начальника Звенигородського відділу поліції ГУНП у Черкаській області О.Є. Міщенка, начальника Звенигородського районного Управління ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області О.А. Сіренка, директора КП «Ринок» С.І. Мізецького та ініціативної групи підприємців Звенигородського місцевого ринку.
Як і було погоджено на попередній зустрічі, з метою збереження недопущення погіршення епідеміологічної ситуації в районі, вирішено дотримуватись поетапного плану відновлення ринку. До відкриття ринку дирекція КП «Ринок» має виконати вимоги Постанови Головного державного санітарного лікаря України № 14 від 27.04.2020 року. Ці ж вимоги мають виконувати і підприємці ринку:
Наявність реєстрації агропродовольчого ринку як оператора ринку харчових продуктів.
Допускпродавців і відвідувачів на територію агропродовольчого ринку виключно за наявності вдягнутої медичної маски (респіратора).
Проходження продавцями і покупцями безконтактного температурного скринінгу.
Наявність на кожному вході (в’їзді) на територію агропродовольчого ринку диспенсерів з антисептиком.
Кількість відвідувачів, які одночасно перебувають на території агропродовольчого ринку, не повинна перевищувати кількості, з розрахунку один покупець на 10 метрів квадратних торговельної площі ринку.
Відстань між робочими місцями продавців має складати не менше трьох метрів, а місця торгівлі мають бути обладнані захисними екранами між продавцями та покупцями з плівки або пластику.
Проведення дезінфекції контактних поверхонь кожні три години, прибирання та дезінфекція всіх приміщень, включаючи стаціонарні торговельні місця – в кінці кожного робочого дня.
Відсутність неконтрольованої (стихійної) торгівлі на прилеглій до агропродовольчого ринку території.
Забезпечення постійного інформування відвідувачів агропродовольчого ринку щодо встановлених обмежень, яких необхідно дотримуватись та профілактики коронавірусної хвороби COVID-19.
Забезпечення агропродовольчим ринком контролю за дотриманням вимог щодо профілактичних заходів протидії поширення коронавірусної хвороби COVID-19 та оперативного усунення порушень.
За умови виконання вимог Постанови Головного державного санітарного лікаря України № 14 від 27.04.2020 року та дотримання усіх карантинних обмежень, відновлення роботи Звенигородського місцевого ринку заплановано на 08.05.2020 року!
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 05 май 2020, 15:18

На Черкащині селянам змило городи під час негоди

«Чоловіку довелося плавати в крижаній воді, аби забрати колеса від мотоблоку»
У селі Юрківка Звенигородського району частина людей залишилася без води та продуктів. Дощі, які почалися минулої п’ятниці, затопили колодязі та погреби. Найбільше постраждали городи. Більшість з них зараз під товстим шаром намулу.
Всі постраждалі живуть поблизу полів. Саме звідти прибула вода. Будинок вчительки Наталії Гоменюк розташований за 20 метрів від лану.
Коли почався дощ, мене вдома не було, – розповідає Гоменюк. Розмовляємо на порозі її будинку. Поруч стоять 5-літрові пляшки з питною водою. – Коли повернулася додому, застала жах. У дворі стояло півметра води. З поля знесло все болото до нас у город. Там води було метра 2 в глибину. Чоловіку довелося плавати в крижаній воді, аби забрати колеса від мотоблоку. Обидва колодязі теж замулені. Просили керівника місцевого підприємства, аби дав трактор викопати яму. Завдяки цьому вода трохи зійшла. Питну воду зараз в людей набираємо в пляшки й каністри. Криниці треба буде чистити якось. Врятувати городину жінка вже не сподівається. Каже, город стане придатним до обробітку вже наступного року.
140 відер картоплі посадили, – зітхає Наталія Іванівна. – Люцерну залило, цибулю, часник, огірки… Та все. Мала садити помідори. Добре, що не встигла. Зазвичай саджаю кущів 700. А тепер немає куди садити ту розсаду. Працювати на городі вже будемо в наступному році. Там сантиметрів 60 намулу. Підсихаючи, це все візьметься «коржем».
Постраждала від негоди жінка переймається і через гербіциди, які могли потрапити до колодязів.
Справа в тому, що на полі орендатори посадили кукурудзу і обробили її гербіцидами, – пояснює Гоменюк. – Воно все текло в город і колодязі. Що тепер з цим робити, не знаємо. А ще ж і в річку хімікати потраплять. Підозрюю, що скоро почне гинути риба.
Поки розмовляємо, починається злива. В низ по вулиці, де живе родина Гоменюків, також стоять будинки постраждалих. Наталія Іванівна туди їхати не радить. На ґрунтовій дорозі досі шар намулу з полів. Саме на цю вулицю нещодавно сільська рада виділила понад 100 тисяч гривень. Шлях щільно засипали кам’яним відсівом. Увесь матеріал змило дощем. Шматок асфальту, який поклали на сусідній вулиці теж знищила вода. Вище розташоване сільське кладовище. Зараз туди дістатися складно. Місцеві мешканці кажуть, болотом залило й там. Деякі могили попровалювалися.
Повертаюся до сільської ради. Туди з самого ранку підходять люди, в яких негода забрала майно.
Нам залило погріб і насос у скважині, – каже Світлана Кравченко. – Як його звідти дістати, не знаю. Там зараз одна глина. Вся розсада і все, що там росло також знищено.
Серед потерпілих є й працівники сільської ради.
Почався дощ з градом. Думаю, вигляну, чи теплицю не знесло, – розповідає Ірина Андріївна. – Виглядаю, а з поля вже «летить» вода. Добре, що у двір не прорвалася. Але погріб залило. Зараз вода увібралася в землю, але залишився намул. Овочі та консервація під ним опинилися. Щодня користуюся цими продуктами. Буду чекати, поки підсохне й почну розгрібати.
Сільський голова Юрківки Валентина Цегельна вже об’їхала постраждалих. Вирішила покрити матеріальні збитки. Яка загальна сума втрат, поки не знає.
Маємо провести засідання з головою райдержадміністрації та начальником служби з надзвичайних ситуацій, – коментує Цегельна. – Також буде керівник місцевого сільськогосподарського підприємства. Запитаємо в останнього, що робитиме він. Вся вода летить з його полів. Щоб захистити село від стихії, треба викопати канави й покласти труби, аби вода збігала у річку. Труби були, але за багато років замулилися. Це результат байдужості. Тому треба щось вирішувати. Він обіцяв, після закінчення дощів,повикачувати воду з колодязів. Якщо не зробить цього, будемо наймати рятувальників, аби вони це зробили. Скільки дамо людям грошей в якості компенсації, не знаю поки. На жаль, це не будуть значні суми, бо бюджет не потягне.
Очільниця села розраховує на фінансову допомогу саме керівника агрофірми. Люди й досі підраховують збитки й бояться нових злив.

Сергій РАДЧЕНКО
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 06 май 2020, 21:57

З п’ятниці відкривають звенигородський базар

Ватутіне далі залишатиметься без ринку
Звенигородський базар почне працювати з п’ятниці, 8 травня. Про це повідомив мер міста Олександр Саєнко. Торгуватимуть сільськогосподарськими та харчовими продуктами. Відповідне рішення комісія ухвалила у середу.
Минулого вівторка ми зустрічалися спільно з керівництвом району та підприємцями, – каже Саєнко. – Сьогодні комісія вийшла на територію ринку із представниками поліції, держпродспоживслужби для обстеження. Після цього дали «добро» на відкриття у п’ятницю. Умови роботи стандартні під час карантину: вимірювання температури на вході, продавці у рукавичках і масках і так далі. Торгуватимуть лише продуктами та агропродовольчими товарами. Тобто, насіння, розсада і подібне.
Якщо санітарні умови будуть порушуватися, базар одразу закриють, пояснює міський голова. Наступний дозвіл може бути щонайменше через тиждень.
У сусідньому Ватутіному базар поки не відкриватимуть. Він не має всіх необхідних документів і є приватним.
Ми ринок не відкриваємо. Юридично його немає, – пояснює мер Ватутіного Олександр Лисюк. – Тому ті вимоги, які є до ринків, наш не може забезпечити. Підприємці вже приходили до мене з проханням дозволити торгівлю. Але ж не ми його закривали, тому не нам відкривати. Виконуємо те, чого вимагають приписи. Дехто намагається обійти закон і виходить продавати в район вулиці Ювілейна. Але поліція припиняє їхню діяльність.
Ватутінський ринок не є оператором харчових продуктів, на відміну від звенигородського. Раніше ходили чутки про його закриття назавжди. Міська влада це заперечує.

Анатолій Бузина
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 09 май 2020, 22:17

День Перемоги танкіст-визволитель Звенигородки зустрічав на «зоні»

Того ранку на автостанції у Звенигородці народу було зовсім небагато і цей літній чоловік, з валізою в одній руці і букетом квітів у другій, відразу привернув мою увагу. Він про щось допитувався у пасажирів, проте маючи свої клопоти, ті лише розводили руками: не знаємо, мовляв. Виявилося, що приїжджого, а що дядько був не місцевим, було відразу зрозуміло, цікавило, як пройти до пам’ятного знака – танка Т-34. Я зголосився допомогти йому в цьому і дорогою до танка ми розговорилися.
– Рєпін моє прізвище, – відрекомендувався мій попутник, – Віктор Олексійович Рєпін. З Луганщини я. Знайомлюся з місцями бойової юності мого батька. Зібрався, як бачите, на схилі літ…
– Він був танкістом і разом зі своїми бойовими побратимами визволяв у сорок четвертому Звенигородку. Там, на постаменті біля танка, й меморіальна дошка на їх честь має бути встановлена, – помітивши мою зацікавленість продовжував чоловік.
Тим часом підходимо до тридцятьчетвірки, що гордовито височіє на розі проспекту Тараса Шевченка і вулиці, названою на честь Кобзаря. Мій новий знайомий кладе до постаменту букет червоних гвоздик, що пломеніють, як краплі крові, і, схиливши голову, довго стоїть в задумі. Я тим часом, не порушуючи тиші, шукаю поглядом меморіальну дошку, згадану ним. Немає. Що за диво? Проходячи не раз повз танк, я постійно бачив її. Навіть, хай і не дослівно, пам’ятаю напис на ній, котрий стверджував, що на цьому місці танкісти тридцятьчетвірки 2-го Українського фронту, які першими ввірвалися у Звенигородку, потиснули руки танкістам 1-го Українського фронту.
Дивується і Віктор Олексійович:
– Батько не раз говорив про таку дошку. Та й в газеті вашій районній про це написано було.
І, як доказ, дістає з валізи пожовклі від часу документи з печатками, штампами і без них, екземпляри звенигородської газети «Шевченків край»:
– Ось і прізвища членів екіпажу цього Т-34: командир танка Є.О.Хохлов, механік А.О.Андрєєв, командир башти Я.С.Зайцев.
Все це так. Але до чого тут Олексій Рєпін – батько мого нового знайомого?
Й ніби вгадавши моє запитання, Віктор Рєпін пояснює:
– Ті, хто не служив у танкових військах, судять про них зі слів відомої ще з довоєнних часів пісні про трьох танкістів – «екіпаж машіни боєвой».
В таких машинах – танках БТ-7, які брали участь в бойових діях біля озера Хасан влітку 1938 року, екіпаж дійсно складався з трьох танкістів. В екіпаж легендарного Т-34, який наводив жах на фашистів, входили вже четверо: механік-водій, кулеметник-радист, командир башти чи заряджаючий та командир танка, який виконував функції навідника.
– З цього виходить, що ваш батько був кулеметником-радистом? – запитую. –Але чому ж тоді його прізвище було відсутнє на зниклій зараз табличці?
– Тут ціла історія, – говорить неспішно Віктор Олексійович. – Після розгрому фашистів на українській землі корпус, в якому служив батько, передислокували у Польщу. Там хлопці могли дещо розслабилися. І трапилося так, що якось, йдучи Познанню, вони напоролися на патруль особливого відділу НКВД. «Особісти» завжди недолюблювали танкістів, танкісти ж завжди вели себе незалежно. Почалося з зауваження патруля про недотримання форми одягу (і це у воєнний час!), закінчилося ж усе мордобоєм. Зачинщиком бешкету чомусь визнали мого батька. І буквально за якийсь тиждень до Перемоги сорок п’ятого сержанта Олексія Рєпіна військовий трибунал засудив на сім років. І коли 1946 року у Звенигородці на місці зустрічі танкістів двох фронтів споруджували спочатку невеличкий обеліск, а потому встановлювали цей танк, то цілком зрозуміло, що самих свідчень жителів міста та учасника визволення міста офіцера-танкіста Матвія Богомолкіна про те, що саме танк Євгена Хохлова першим увірвався у Звенигородку, було замало, аби засвідчити це в написі на як на обеліску, так і на постаменті. Зробили запит до штабу корпусу. Звідти підтвердили, що саме цей екіпаж був першим і повідомили його склад, але без імені засудженого кулеметника-радиста.
Як розповідав далі син танкіста, бойові друзі Рєпіна не один рік поспіль добивалися перегляду вироку суду, аби повернути Олексію його чесне ім’я. Писали і в раду ветеранів танкового корпусу і навіть самому генсеку Брежнєву, поновили свої звернення до всеможливих інстанцій й після розвалу Союзу, проте нічого з того не виходило. Так і пішов він у засвіти з клеймом «зека». Та як би там не було, вирішив Віктор Олексійович, повертаючись на Луганщину з санаторію в Одесі, завернути до Звенигородки, маючи нехай і слабеньку надію побачити на постаменті імена всіх членів екіпажу тридцятьчетвірки. Тож можна було уявити, як почувався він тепер, не знайшовши навіть тієї меморіальної дошки, про яку знав як з газети, так і з розповідей батькових однополчан. Все бідкався, ковтаючи валідол, що не має змоги вияснити, в чому тут справа. Й мені не залишалося нічого іншого, як пообіцяти дізнатися, в чому тут суть справи.
Як виявилося, наприкінці 90-х – на початку 200 -х років між учасниками визволення міста розгорнулася тривала дискусія щодо того, чиї танки першими ввійшли в Звенигородку. Породили ж дискусію передусім видрукувані в газеті спогади вже згаданого Матвія Богомолкіна, в яких він віддавав пальму першості танкістам 2-го Українського фронту. З них випливало, що їхній передовий загін ввійшов з боку Шполи на південно-східну околицю Звенигородки. В той же час танкістам 1-го Українського фронту, які ввірвалися до передмістя Звенигородки з боку Лисянки, потрібно було пройти майже всім містом, включаючи і його центр, аби зустрітися з танковими екіпажами 2-го Українського фронту на розі теперішнього проспекту Тараса Шевченка і вулиці Тараса Шевченка. Тож виходило, що саме вони заслуговують називатися першими з визволителів.
Як було помирити ветеранів, дотримуючись водночас історичної справедливості? Врешті вихід з ситуації було знайдено: замість старої меморіальної дошки на постаменті встановили три нових. Напис на одній з них стверджує, що 28 січня 1944 року тут зустрілися 6-а танкова армія 1-го Українського фронту і 5-а гвардійська танкова армія 2-го Українського фронту, завершивши оточення Корсунь-Шевченківського угрупування німецько-фашистських військ. На інших двох названо військові з’єднання і підрозділи, що входили до складу обох армій. Таким чином, уникли зайвої деталізації, «помиривши» ветеранів. Та при цьому разом з кулеметником-радистом Олексієм Рєпіним пішли у небуття й інші три члени екіпажу Т-34.
Про це я детально повідав у листі Віктору Рєпіну. Та на лист відповіді не отримав. Не відповідав він й на телефонні дзвінки. А десь через місяць племінник Рєпіна повідомив, що невдовзі після приїзду додому, Віктор Олексійович раптово помер від серцевого нападу.
Така-от історія…

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 13 май 2020, 18:01

Карантин не завадив звенигородчанам у відзначенні Дня Перемоги

Нинішнього 9 Травня на Звенигородщині, зважаючи на діючі карантинні заходи, обійшлися без оркестрів, багатолюдних мітингів і солодкоголосих ораторів, які з року в День Перемоги в рік переливають з пустого в порожнє. Без будь-якої команди люди йшли як поодинці, так і сім’ями до пам’ятників і місць поховань загиблих в боротьбі з гітлерівськими окупантами воїнів, аби віддати їм належну шану. Й відрадно, що поряд з сивочолими ветеранами і людьми старшого покоління на Пагробі Слави та біля інших наших святинь можна було побачити молодь. Лягли квіти й до місць масових поховань звенигородчан, закатованих й розстріляних окупантами, зокрема в урочищах Зелена Діброва та Лаптєва левада. Водночас керівники району і міста разом з громадськими активістами відвідали ветеранів-фронтовиків, яким вручили численні подарунки, медалі та відзнаки.
Цього ж дня за ініціативи та організації районної ради відбувся традиційний велопробіг, присвячений Великій Перемозі. І хоч, зважаючи на карантинні обмеження, учасників велопробігу було значно менше, аніж в попередні роки, намічений захід на маршруті Звенигородка-Хлипнівка пройшов на належному рівні. Зокрема, у Хлипнівці учасники велопробігу на чолі з головою районної ради Володимиром Кучером та спільно з тамтешніми депутатами і сільським головою Павлом Дубіцьким поклали живі квіти до обеліска загиблим воїнам-визволителям та мешканцям села, а фінішувавши у Звенигородці біля Пагорбу Слави, вшанували пам’ять полеглих солдат Перемоги та поклали квіти до Вічного Вогню.

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Фото із сайту Звенигородської районної ради
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 17 май 2020, 22:05

Ось так оцінює ситуацію в країні народний депутат 9-го скликання по 199 округу Черкаської області Нагорняк Сергій Володимирович, який сьогодні був на місцевому ярмарку,що знаходиться по вул Чорновола. А також на відміну від місцевих властей бере на себе відповідальність і рекомендує всім підприємцям виходити на роботу щоб було чим кормити своїх дітей!

З допису Vasya Vasil'ev у Фейсбук.

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 18 май 2020, 13:07

Хто виведе з «нічного режиму» третю Звенигородську школу?

Якщо в цілому загальноосвітні заклади Звенигородки ніби завмерли, очікуючи, коли вже нарешті буде знято карантинні обмеження і все довкола наповниться звичним дитячим гамором, то на території міської школи №3 буває аж надто людно. Зокрема, коли на місто опустяться сутінки.
Попередимо відразу ж читачів старшого віку: йдеться не про так звану вечірню школу, що були відкриті в шістдесяті-сімдесяті роки минулого вже століття для робітничої молоді. Хоч школа, про яку йде мова, береже пам’ять про ті часи. І не тільки. Її приміщення, збудоване 1905 року, одне з найстаріших в місті. За царату в ньому діяла комерційна школа. Коли ж після 1917 місцеві більшовики вирішили, що юні звенигородчани не повинні забивати голови комерцією, як відрижкою клятого капіталізму, тут заснували професійно-технічну школу, яку в тридцятих роках реорганізували в загальноосвітню, присвоївши їй ім’я полум’яного більшовика-ленінця Сергія Кірова. З 2004 року це спеціалізована школа I – III ступеня №3.
На сьогодні, отримавши статус інноваційної, вона є однією з найпотужніших в районі. Тож і намагаються тут забезпечувати впровадження нових стандартів педагогічної науки. Окрім всього іншого, майже поряд з основним корпусом з одного боку встановили багатофункціональний спортивний майданчик, з іншого – збудували велику альтанку для занять учнів на свіжому повітрі, як того і вимагають новації.
Та сталося так, що саме та альтанка й приваблює в першу чергу молодь та місцевих випивох. Зрозуміло, не на час занять. Оскільки довкола школи, розташованій у центрі Звенигородки, немає й натяку на якусь огорожу, тут постійно тусуються підлітки, а з вечора заявляють про себе вже старші віком, збираючись у компанії, звичайно ж, з розпиванням звеселяючих напоїв. Довколишні мешканці кажуть, що після «нічного режиму» на місці тусовок залишаються цілі батареї пляшок з-під спиртного та купи різного непотребу. На це й звернув нещодавно увагу звенигородець Микола Дроговод, виклавши у Фейсбуці своє обурення щодо існуючих тут нічних гульбищ, що викликало жваву дискусію.
«Це розважались ті самі старші діти, в яких на даний час немає нічого святого, – пише Галина Зінченко-Костенко. Не всі, але є такі індивідуми, що ні школа, ні батьки їм не авторитет».
Окремі учасники дискусії висловлюють й своє бачення виходу з ситуації. Як от Єгор Кравчук: «Там ввечері стабільно бухають. По суті, це питання до поліції. За розпиття алкоголю в громадських місцях 2-3 штрафи і припинять».
На думку Світлани Ярошевич, за наведення порядку на території школи треба взятися силовими методами. «Працювала б поліція, яка у нас ніби є, то був би порядок. Живу поряд, там таке кожного дня. А де сторож?»- запитує вона.
Вероніка Макаренко вважає, що біля школи, як і по місту в цілому, треба встановити камери спостереження.
Підтримуючи її, Микола Янцевич розвиває тему. «Тільки камери, штрафи та гумові палиці!» – пише він.
А от Алла Тупчієнко не є прихильником репресивних методів. Натомість вона подає найбільш реальну пропозицію щодо виведення школи з «нічного режиму»: «Тут завжди таке було, є і буде, допоки школу не загородити». І влучила в саму точку. Школа, як уже згадувалася, відкрита з усіх боків, а до центрального входу у неї взагалі можна заїздити навіть танком. І це тоді, коли комплексний благоустрій дошкільних та загальноосвітніх закладів передбачає передусім встановлення огорожі як і освітлення та відеоспостереження. Були б виконані ці вимоги, тоді й не плюндрувалися б бесідка та територія побіля неї, не випробовували б на міцність обладнання спортивного майданчика зайшлі «силачі». При цьому обійшлися б й без поліції, й без гумових палиць.
Здається, все так просто. Чи ні?

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Генеральний значковий
Генеральний значковий
Сообщения: 3313
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 528 раз
Поблагодарили: 2004 раза

Новини Звенигородщини

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 19 май 2020, 13:56

У селі Шевченкове на Звенигородщині невідомі підірвали банкомат. Розташований у будівлі гуртожитку. Сума збитків з'ясовується. Розмістив Сергій Радченко у Фейсбук.
Изображение
Изображение
Изображение

Вернуться в «Звенигородщина»