У Звенигородці повісився чиновник фінвідділу РДА

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19437
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5123 раза
Поблагодарили: 8735 раз

У Звенигородці повісився чиновник фінвідділу РДА

Сообщение Kozak Taras » 11 апр 2018, 21:43

Изображение

У Звенигородці повісився 40-річний чиновник фінвідділу РДА з вікна власного кабінету. Близько 7 ранку 11 квітня його побачили працівники міської ради, у будівлі якої розташований відділ. Висів між першим та 2-им поверхом. Залишив передсмертну записку, в якій згадуються батьки та керівник. Власної сім'ї не мав. Деталі скоро у "Вечірніх Черкасах".
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Осавул
Осавул
Сообщения: 713
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 209 раз
Поблагодарили: 417 раз

У Звенигородці повісився чиновник фінвідділу РДА

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 13 апр 2018, 15:35

Днями у Звенигородці 40-річний чиновник фінвідділу місцевої РДА повісився з вікна власного кабінету. Близько 7 ранку 11 квітня його побачили працівники міської ради, у будівлі якої розташований відділ. Висів між першим та 2-им поверхом. Залишив передсмертну записку, в якій згадуються батьки та керівник. Подробиці з’ясували журналісти ТСН, пише "Рідний край ".
Останній лист у житті В’ячеслав Власенко починає словами про маму: “Так склалося життя, що не з моєї провини мене так виховала мати. З дитинства не було розуміння…”, а закінчує словами: “…прошу, щоб мати не приходила на похорон”. Ці рядки він пише вночі на роботі, роздруковує кілька примірників і розносить по кабінетах. Комусь кладе на стіл, іншим – підсовує під двері. Далі йде до себе і робить смертельний крок з вікна. Труп о 7 ранку знайшов сторож.
Довели до самогубства чи ні – поліція з’ясовує.
Ані в поведінці, ані в словах його колеги нічого дивного не помічали, хоча Власенко пропрацював тут 18 років – очолював відділ доходів адміністрації.
Журналісти ТСН з власних джерел дізналися, що рік тому у чоловіка украли всі його заощадження і в прощальному листі фінансист звинувачує все своє керівництво у поганому ставленні.
Яку образу Власенко міг затаїти на свою матір, жінка не коментує, старший брат не знає, що могло змусити чоловіка вчинити самогубство.
Світлин покійного рідні не мають, бо В’ячеслав не любив фотографуватися. В гості до рідних не їздив, телефон на свята вимикав, – каже брат.
Де він жив – сім’я не знає. ТСН з’ясовує, що останні 3 дні життя заселився у готелі. У Великодню ніч їв лише хліб і ковбасу.
На столі фінансист лишив 4000 гривень і картку з пін-кодом. Скільки там грошей, старший брат каже, що не дивився, але хоче їх витратити на пам’ятник покійного.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Осавул
Осавул
Сообщения: 713
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 209 раз
Поблагодарили: 417 раз

У Звенигородці повісився чиновник фінвідділу РДА

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 24 апр 2018, 22:20

Фінансист Звенигородської РДА наклав на себе руки
Минулого тижня Звенигородку сколихнула жахна новина: з вікна власного кабінету повісився працівник фінансового відділу райдержадміністрації В’ячеслав Власенко. 11 квітня близько сьомої години ранку тіло самогубці, що повисло між другим і першим поверхом будівлі міської ради, у якій знаходиться відділ, побачив тамтешній сторож.
Окрім мотузки, прикріпленої до радіатора опалення, в кабінеті самогубці знайшли деякі його особисті речі та передсмертний лист, в якому, проте – ні слова про причини самогубства, згадуються лише мати й керівник фінвідділу. Своє останнє звернення до живих В’ячеслав Власенко розпочав словами: «Так склалося життя… З дитинства не було розуміння…», а закінчив проханням, аби мати не приходила на похорон. Чому, не пояснює.
Аналогічні листи, роздруковані на принтері, виявили і в сусідніх кабінетах – очевидно, перед тим, як зробити смертельний крок з вікна, самогубця поклав їх на столи колег чи підсунув під двері.
Чому ж наклав на себе руки чоловік?
В колективі фінвідділу, де він пропрацював 18 років і очолював відділ доходів, за ним не помічали нічого підозрілого і не можуть назвати чогось такого, що спровокували б його на суїцид.
– Можливо – шок? – почули ми від одного з колег покійного.
Не проливають світла на рішення В’ячеслава щодо самогубства й слова старшого брата, який вважає, що той «себе накрутив».
Знайомі й колеги Власенка розповідають, що він завжди був спокійним і врівноваженим, хоч, як правило, замкнутим у собі. І лише декілька опитуваних зійшлися на тому, що до самогубства його «довели».
Хто ж саме?
На це запитання респонденти відповідають досить туманно: мовляв, вина тут багатьох, з ким мав би спілкуватися чоловік. Що ж, спробуємо розібратися.
З неофіційних джерел дізнаємося, що, не маючи власної сім’ї та близьких друзів, дотримуючись здорового способу життя, В’ячеслав Власенко був дуже вразливим, боляче реагував на будь-яку образу, не вступаючи при цьому у конфлікти. Наймав квартиру, хоч неподалік від центру міста є досить просторий будинок, де мешкає його мати та старший брат. З ріднею спілкувався, телефонуючи. На свята, як от і минулого Великодня, мобільник взагалі відключав. Останні три дні жив у готелі, однак в день перед самогубством виселився з нього, належним чином розрахувавшись.
Оскільки іншого помешкання не мав, то, виходить, готувався до зведення рахунків з життям?
І тут мимоволі виникає ряд запитань: чому для здійснення суїциду обрав саме службове приміщення, а не наймане до цього житло чи той же готель? Чому залишив передсмертні листи у своєму кабінеті і в кабінетах співробітників?
Чи не тому, що саме тут якийсь рік тому в нього украли всі його заощадження, на які збирався купити квартиру? Кажуть, що тоді йому відрадили звертатися з відповідною заявою до правоохоронців і навіть поскупилися на співчуття. Не кажучи вже про допомогу…
Скромний і стриманий (неначе велика дитина, як сказала про покійного одна його знайома), одинокий у цьому великому світі, він, цілком можливо, носив у душі й інші образи на звенигородчан, які не сприймали його таким, як був. Кажуть, навіть збирався виїхати кудись, покинути місто, в якому народився і мешкав майже 38 років – саме стільки йому мало виповнитись через тиждень.
Покинув. Навіки…

Михайло НЕЧАЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Вернуться в «Звенигородщина»