Вознесіння Господнє

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
Ігор Ярославський
Чотовий
Чотовий
Сообщения: 69
Зарегистрирован: 02 апр 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Черкаси
Благодарил (а): 1 раз
Поблагодарили: 125 раз

Вознесіння Господнє

Сообщение Ігор Ярославський » 16 май 2018, 20:09

Через 40 днів після Воскресіння у церкві святкується двунадесяте свято – Вознесіння Господа Ісуса Христа. Цим днем завершується земне життя Ісуса Христа та Його боголюдське служіння. Бог прийшов у створений світ, прийнявши людську природу й в людській природі, але вже зміненій – звільненій від наслідків гріха, возноситься на небо, тобто людська природа входить до природи Пресвятої Тройці.

Історію Вознесіння Господа розповідають тільки два євангелісти Лука та Марк. Якщо Марк коротко згадує про це наприкінці свого Євангелії (Мк. 16: 19), то Лука описує дві: перший раз у Євангелії (Лук. 24: 50-51), а другий в книзі Діяння святих апостолів (Дія. 1: 9-11). Ці повідомлення дуже відрізняються, в Євангелії Лука коротко згадує подію Вознесіння, більше детально описує в Діяннях. Причиною відмінності цих повідомлень є їх різне призначення. Євангеліє розповідає про земне життя Господа, книга Діянь викладає історію Церкви, тому подія Вознесіння має більше значення для спасіння людини, тобто Церкви, через що Лука детальніше описує це в Діяннях.

Сам Христос ще до Воскресіння говорив учням, що Він буде вознесений на небо і повернеться до Бога-Отця, особливо на це вказується в Євангелії від Іоана (Ін. 6: 62, 12: 26, 12: 32, 14: 2-3, 20: 17, 24: 5-16).

Як повідомляє ап. Лука від часу Воскресіння до Вознесіння Господь завжди перебував із учениками: «після страждань Своїх являв Себе живим з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм i говорячи про Царство Боже» (Дія. 1: 3). Місцем, де Господь являвся учням були околиці Єрусалиму, в яких жив Христос з апостолами до розп’яття. Під час цих явлень Христос наголошував апостолам не покидати Єрусалим, бо тут вони повинні отримати Духа Святого – Божу благодать, котру вони мають передати всім людям: «Не відлучайтесь із Єрусалима, а чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене, бо Iоан хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещенi Духом Святим» (Діян. 1: 4-5).

Скільки разів Христос являвся апостолам до вознесіння і де Він перебув, коли їх покидав, невідомо. Мета таких явлень Господа була: навчити Своїх учнів розуміти значення пришестя Бога на землю в людській природі.

За повідомлення ап. Луки Вознесіння Господа відбулося неочікувано для апостолів. Це здійснилося на горі Єлеон, що знаходилася на відстані більше двох кілометрів від тогочасного Єрусалиму. Біля цієї гори пролягав шлях від Єрусалиму до міста Вифанії, де Христос на передодні Входу до Єрусалиму (Вербної неділі) воскресив Лазаря.

Христос знав, що через 40 днів після Воскресіння відбудеться Його Вознесіння на небо, але про це не здогадувалися учні. Коли Христос завершив Своє останнє повчання про Царство Боже, Він почав возноситися. На думку святих отців та вчителів Церкви Вознесіння відбулося після того як Христос звершив Євхаристію та причастив учнів. Як завжди після Євхаристії слідувало повчання, по завершені своєї останньої євангельської проповіді Господь благословив апостолів. І як вказує Лука: «Він вознісся перед їхніми очима, i хмара взяла Його з очей їхніх» (Діян. 1: 9).

Учні здивовано дивилися на Його Вознесіння, бо під «хмарою» необхідно розуміти виявлення слави Божої, котру здатні бачити всі, кого покликав Бог виконувати Його волю. Зворушені побаченим апостоли тривалий час дивилися в небо, ніби щось очікуючи, але голос зі висоти «двох мужів у білому одязі», тобто ангелів, сказав їм повернутися до Єрусалиму та очікувати зішестя Святого Духа.

Завершуючи розповідь Вознесіння Господа Лука в Діяннях повідомляє, що ангели сповістили про Його друге майбутнє пришестя на землю, котре відбудеться так само як і здійснилося Вознесіння. Метою другого пришестя Христа буде навернути до Бога людей, які не увірували іще в Євангеліє. Господь своїм видимим сходженням на землю схоче їх особисто переконати, щоб вони стали свідками перемоги Бога над злом і гріхом та встановленням Царство Божого на землі.

Святитель Афанасій Великий називає «Вознесіння» свідченням здійснення «обоження» людини, до якого були покликані люди. Вознесінням Христос показав людству, що Його спасительна місія завершилася і Бог знову відкрив людині можливість богоспілкування. Творіння через Христа відновлює свою єдність з Богом, і кожен, хто прийматиме природу Господа набуде обоження.

Христос як Бог звільнив людську природу від наслідків гріха: смерті, хвороб, страждань та різних фізично-духовних недоліків. Воскресінням Він викупив все людство, але кожна людина окремо має засвоїти це особисто, бо Бог не може спасти і обожнити людину проти її волі. Для цього людина має побороти у собі потяг до гріха, підкорити свою волю волі Божій. Тому подією Вознесіння Христа завершується історія спасіння людини, починається історія обоження людства у Церкві через дію благодаті Святого Духа. Метою Вознесіння є показати людству як це можна досягти: через віру в Христа як Спасителя та благодать Святого Духа, котра допомагає нам засвоїти воскреслу природу Господа та досягнути обоження. Через 10 днів після цього Церква святкує подію зішестя Святого Духа на апостолів або об’явлення людству Пресвятої Тройці – початок (день народження) на землі Церкви.

Диякон Віталій Кузін,

канд. богос. наук,

проректор Рівненської духовної семінарії

ЗАПРОШУЄМО РОЗДІЛИТИ МОЛИТВУ. ПОЧАТОК 9-00.

Изображение

Вернуться в «Релігія †»