Тисни "Вхід", або "Реєстрація" та приєднуйся до нас!
Людина серед людей
- Ігор Ярославський
- Бунчужний
- Сообщения: 118
- Зарегистрирован: 02 апр 2017
- Всего на руках: Заблокировано
- Репутация: 25
- Пол: Мужской
- Откуда: Черкаси
- Благодарил (а): 3 раза
- Поблагодарили: 242 раза
Людина серед людей
Всі ми живемо в людському оточенні, поміж людей. А кожна людина — це індивідуальність, не схожа на інших ані зовні, ані своїм внутрішнім світом. Всі ми різні, та живемо разом, тому треба нам людей любити, іноді терпіти, але завжди поважати один одного, прислухатись до чужих думок. Іноді наступити на свою гордість, іноді відстояти свою правоту... Словом, важко жити з людьми, а без людей — неможливо. Тому-то частенько треба заглянути у свій внутрішній світ і самому переконатися, що ти нічим не кращий за інших, що і в тобі сидить десь глибоко мале чортеня, яке може ненароком вилізти назовні. Люди саме тому і цікаві, що не схожі одне на одного. І в кожній людині стільки всього самобутнього, хорошого, доброго, справжнього, слід тільки придивитися. І ти тоді відкриєш цілий світ людських дум, почуттів, спогадів, світла душі. Тому починати варто з самого себе, подивитись чи ж ти такий добрий і мудрий, як про себе думаєш. І якщо ні, то треба постаратись наблизитись до свого ідеалу. А людям слід говорити хороші слова, побачити їх добру душу, відкрити для себе їхні таланти. І себе самого віддати людям, бо ж ніхто непевне не знає для чого прийшов у цей дивовижний світ.
Надія Григорівна Красоткіна.
А скільки доброти в людини?
А скільки доброти в людини?
Напевно знати нам пора.
Чи, може, вже не модна нині
Ця категорія добра?
Чи всі ми дуже зачерствіли:
На все плювать, усе дарма.
Чи може просто озвіріли
І святості в душі нема?
Напевно так, всього всім мало,
І кричимо, і гребемо.
І замість слів зміїне жало —
І уві сні вже сичимо.
Традиції усі забути,
А ще ж недавно все жило,
Ми щирі всі були й розкуті,
В серцях у нас було тепло.
Ми хлібом-сіллю зустрічали,
Гостинними завжди були.
Веселі всім пісні співали
І з добрим серденьком жили.
Були ми щирі українці —
Така про нас і слава йшла.
Давали радо всім гостинці,
Душа відкритою була.
О, земляки! Ви ж добрі люди,
Чи ж схаменутись не пора?
Бо завтра, може, пізно буде,
Якщо тепер нема добра!
В усіх у нас одна дорога,
Подайте ж руки — ми брати.
Душею поверніть до Бога,
То, може, легше буде йти.
А то ми праведні словами,
Ну а на ділі хто ми є?
Хрести вдягли на шию з вами —
І кожен з горла рве своє.
І ще одне сказати мушу,
Щоб не було у серці зла.
Спасайте, люди, вашу душу,
Щоб чистою вона була.
І до людей любов плекайте,
І будьте щирими людьми.
Лиш чорту душу не продайте —
Бездушними всі станем ми.
Тоді не буде щастя й свята,
І згинуть радість і пісні,
І піде знову брат на брата,
Настане сум і чорні дні.
До сонця, люди, поверніться,
Не сльози хай блищать — роса!
Життю і світу усміхніться
І хай живе в душі краса!
*********************************************
Надія Григорівна Красоткіна.
**************************************
P. S.
Усім завжди усе прощайте,
На милість Божу уповайте.
Спішіть добро завжди робити
Тоді на світі буде краще жити!
( прот. Ігор Ярославський.)