У Боровиковому через громаду згадали Йосипа

Обговорюємо життя Звенигородки та району

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Військовий старшина
Військовий старшина
Сообщения: 923
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 275 раз
Поблагодарили: 627 раз

У Боровиковому через громаду згадали Йосипа

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 02 авг 2018, 21:57

Розворушили Боровикове, а йдеться саме про нього, зайшлі «агітатори», які ревно закликали тамтешній люд до вступу в Шевченківську об’єднану територіальну громаду, обіцяючи про цьому всілякі блага для села. Якщо ж в Боровиковому відмовляться від об’єднання, просторікували вони, на нього впаде заледве не кара небесна: в Шевченківській лікарській амбулаторії загальної практики сімейної медицини обслуговувати його жителів не будуть, дітей в тамтешню школу автобус возити не буде і так далі, і тому подібне. І сполошилися селяни. Як старі, так і молоді…
Нагадаємо, що перспективним планом, скинутим «згори», однією з трьох територіальних громад на Звенигородщині має стати Шевченківська, до якої мали б відійти Будище, Тарасівка, Моринці, Пединівка, Боровикове та Юркове. З великим скрипом згоду на входження до ОТГ дали в Пединівці, Будищі й Тарасівці. В Моринцях, не будучи проти об’єднання взагалі, категорично відмовилися йти у «прийми» до сусідів, доводячи що центром новоствореної ОТГ має стати саме їхнє село, оскільки, мовляв, порівняно зі статками Шевченкового, їхній бюджет сильніший в рази і дозволить кращою мірою забезпечити життєдіяльність громади.
Таким чином, для того, аби створити спроможну об’єднану територіальну громаду з адміністративним центром у Шевченковому, як і передбачалося планом, треба було приєднати хоча б ще одне село. Зрозуміло, що це було не задіяне ще Боровикове, якому підпорядковане селище Юркове. Й передбачаючи, що отак прямо, в лоб, їх жителів не візьмеш, «агітатори» пішли іншим шляхом – шляхом залякування довірливих селян. Майже таким же чином як у пріснопам’ятні тридцяті роки закликали до вступу в колгоспи. Пригадуєте відомий анекдот, де вождь і учитель всіх часів й народів Йосип Сталін розпатякує: «Колективізація – справа добровільна, а хто не хоче – в Сибір»?
Зрозуміло, Сибіром сьогодні людей не залякаєш, проте, почувши про те, що від них, «необ’єднаних», і від їхніх дітей відхрестяться як в лікарській амбулаторії, так і в навчальних закладах Шевченкового, дехто з жителів Боровикового почухав голову. А потому як в Боровиковому, так і в Юрковому, так звана ініціативна група, яку невідомо хто призначав чи обирав, здійснила буквально щоподвірний обхід, аби визначити думку людей щодо входження до Шевченківської ОГТ. За даними, зібраними нею, виходило, що переважна більшість висловилася «за».
Таким чином, сільський голова Боровикового Анатолій Красюк був, так би мовити, поставлений перед фактом і протягом двох днів мав зібрати сесію, яка б «виконала волю громади» – себто прийняла рішення про входження до Шевченківської ОГТ. В бурі емоцій, що знялася з цього приводу, Анатолій Михайлович не стримався і написав заяву про складання з себе службових обов’язків.
– Інакше я не міг, – пояснював він свій вчинок автору цих рядків. – Адже, як би там не було, саме я в першу чергу відповідальний за долю села і людей, які обрали мене керівником громади. В тому ж, що ввійшовши до Шевченківської ОГТ, заживемо краще сьогоднішнього, я маю велику сумніви. І якщо вони справдяться, хто потім буде крайнім?
Цілком можливо, що на таке рішення очільника сільської громади вплинуло й те, що натхненники негайного об’єднання не зважили при цьому ні на його повноваження, ні на вимоги Закону України «Про добровільне об’єднання…», стаття 5 якого гласить, що ініціатором такого об’єднання мають бути, в першу чергу, сільський голова або не менше, як третина депутатів від загального складу сільської ради.
Забігаючи наперед, скажемо, що на сьогодні конфлікт вдалося владнати. Анатолій Красюк разом з декількома депутатами береться досконало вивчити всі «за» й «проти» децентралізації і вже після цього питання має бути винесеним на розгляд жителів Боровикового та Юркового. Та дивує інше: якщо в районній раді, дізнавшись про події в Боровиковому, все ж знайшли можливість поспілкуватися з очільником села, то в райдержадміністрації й пальцем не ворухнули для того, аби владнати конфлікт. Як не подумали й до цього провести в Боровиковому щось на кшталт виїзної консультації, семінару чи іншого заходу, в ході якого роз’яснили б селянам суть децентралізації, аргументували те чи інше рішення. При цьому варто було прислухатися до об’єктивної думки одного з сільських голів району, який говорив, що для того, аби в ході об’єднання не виникало ніяких непорозумінь, потрібно, аби в кожному населеному пункті мали економічне обґрунтування доцільності об’єднання з тією чи іншою громадою, обрахувавши все до тонкощів. Тоді й не буде приводу для поширення різного роду чуток і припущень.
А чуток та домислів, як ми встигли переконатися, побувавши у Боровиковому, вистачає. Окрім всього іншого, вже виїжджаючи з села, почули:
– А правда, що ті села, які не об’єднаються добровільно, змусять об’єднатися примусово?
Ні, таки живе пам’ять тут про тридцяті і дещо пізніші роки минулого століття, коли, за образним висловом відомого класика, «нам свіжий вітер перемін завжди вдували через дупу». І житиме, якщо цю пам’ять підігріватимуть різного роду продажні «агітатори».

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!
Изображение

Аватара пользователя
Kozak Taras
Гетьман
Гетьман
Сообщения: 19960
Зарегистрирован: 16 ноя 2008
Всего на руках: Заблокировано
Банк: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Козацьке
Благодарил (а): 5434 раза
Поблагодарили: 9291 раз

У Боровиковому через громаду згадали Йосипа

Сообщение Kozak Taras » 02 авг 2018, 22:08

А з ким же їм об'єднуватися? Вони й раніше здебільшого їздили до Шевченкового..
Изображение

Вільними та Гідними Громадянами можуть бути тільки ситі, здорові, озброєні!

Вернуться в «Звенигородщина»