Вінницький "Капітан Немо" першим пройшов два океани на мінісубмарині

Новини, цікаві події в Україні

Модераторы: TANECHKA, Ksenia

Аватара пользователя
ЗвенаУкраїнська
Полковник
Полковник
Сообщения: 1560
Зарегистрирован: 02 дек 2017
Всего на руках: Заблокировано
Пол: Мужской
Откуда: Звенигородка
Благодарил (а): 403 раза
Поблагодарили: 1126 раз

Вінницький "Капітан Немо" першим пройшов два океани на мінісубмарині

Сообщение ЗвенаУкраїнська » 19 авг 2019, 16:36

Іван Різнич – видатний флотський діяч; розробник тактики й стратегії бойових дій підводних човнів; перший у світі, хто: здійснив автономне трансокеанське плавання на субмарині малої водотоннажності; провів її річкою (Дунай); автор "Командних слів з керування підводними човнами", якими послуговуються донині.
Славу принесла помста Колчака
Біографія нашого земляка густо рясніє "креативними" справами, низка з яких перелічена у попередньому абзаці. А ось – ще одна.
В умовах 7-бального шторму та обледеніння - без судна-конвоїра - Різнич сенсаційно перегнав субмарину "Стерлядь" з Лієпаї до Риги. І все ж найвидатнішим досягненням залишається безпрецедентна трансокеанська місія.
Історичний казус: найвищий злет вінницького капітана Немо – результат помсти Олександра Колчака за нищівну критику не лише його, а й усього Морського міністерства (вінничанин майбутнє вбачав за субмаринами, а чиновники – за лінійно-броненосними кораблями). І ось як це сталося.
1908 року 30-річного офіцера Різнича списали на берег, проте з початком Першої світової змушені були відкликати. А коли виникла необхідність перегнати новозбудовану субмарину з Італії до Росії через зону активних морських бойових дій, Колчак вирішив Різничу помститися, доручивши "вбивчу" справу: необкатаний човен, непритертий екіпаж, перший трансокеанський перехід та ще в умовах війни! Та ба - майбутній командувач Чорноморським флотом прорахувався. Саме цей похід остаточно увінчав славою нашого земляка.

5000 миль під водою за 89 днів
13 червня 1917 року "Святий Георгій" віддав швартови. Щоб упродовж трьох місяців виживати, щомиті ризикуючи не лише наразитися на ворожу атаку (німецькі підводні човни - повсюди, а міни за кількістю "грали у морський бій" з тріскою), а й у фізіологічному сенсі. Адже температура всередині човна дорівнювала температурі води за бортом, забрудненість повітря визначалася за реакцією білих мишей (незмінних "членів екіпажу"), а освіжали його шляхом підняття на поверхню (як правило, уночі, аби не "засвітитися").
До того ж, згори постійно капала зконденсована вода, а спати через нестачу ліжок доводилося по черзі.
Перехід Середземним, Північним, Ірландським, Білим морями, Гібралтарською протокою, Біскайською затокою, Англійським каналом, вузькими та звивистими протоками Літл-Міч і Норт-Мінч, відвідування британських військово-морських баз на Гібралтарі і в Плімуті… Кілька разів субмарину буквально затоплювало водою. Атакував невідомій підводний човен. Двічі виходили з ладу то правий, то лівий двигуни, суттєво збоїло інше обладнання. А на останній ділянці шляху з’явився новий серйозний "ворог" - сильне північне сяйво (спливати уночі, аби субмарина "ковтнула свіжого повітря", стало вкрай небезпечно).
Але, попри все, "Святий Георгій" під "не святі" слова змучених "смертників" пришвартувався в Архангельську. Пройшовши за 89 героїчних днів 5000 миль водами Атлантичного, Північного Льодовитого океанів та п’ятьох морів.
Таємницю смерті не розгадали

Документально підтверджено:
а) демобілізували Різнича 30 квітня 1918 року;
б) 1919-го його прізвище згадується у паперах як відповідального за будівництво військово-морської бази на Кольському півострові;
в) січень 1920-го – комохорон-2 в Кандалакші;
г) у "Списку морських чинів Північної області" вказано: "Залишився при евакуації (зима 1920) в Росії";
д) до вересня 1920-го є в списках в’язнів Холмогорського концтабору.
А далі – квест з багатьма невідомими.

Існує три версії загибелі капітана Різнича:
1) У березні-червні 1920-го заарештований особливим відділом Червоної Онезької флотилії і запроторений до Холмогорського концтабору, де після вересня, внаслідок "розвантаження бараків", розстріляний (у списках вже не згадувався).
2) Син зі слів мачухи заявив, що батько загинув того ж 1920-го на "баржі смерті", затопленій більшовиками у Білому морі.
3) Також існують свідчення, що підводник Різнич, повоювавши за Білу гвардію, емігрував до Китаю та помер у Шанхаї влітку 1923 року.
Що сталося насправді, ми не знаємо і, мабуть, ніколи не дізнаємося: прізвище "Різнич" внесено до "Списку офіцерів Російського Імператорського флоту, доля яких невідома".
А ось віртуальну могилу наш земляк отримав. У 2012 році у ході 4-го міжнародного автопробігу флотських ветеранів, який стартував у Києві, на води Білого та Баренцового морів були спущені хрести і земля з Києво-Печерської лаври й рідних місць загиблих моряків, серед яких – і капітан другого рангу Іван Різнич.

Цікаві факти
Підводний човен "Святий Георгій" перед передачею замовникові викрав італійський мічман запасу Анжело Беллоні та під комерційним прапором перегнав на Корсику, звідки звернувся до союзних держав з пропозицію викупити "бойову одиницю" та дозволити йому воювати на ній проти Австрії.
Після того, як нашого земляка списали на берег, він зайнявся роздрібною торгівлею велосипедами фірми "Дукс".
Під час океанського переходу "Святого Георгія" постійно супроводжував британський тральщик "Айсленд".
Брошуру Різнича "Підводний човен "Стерлядь" (один з перших підручників з практики підводного плавання) через те, що апарат був розроблений в Росії, засекретили настільки, що донині не вдалося віднайти бодай одного примірника.
Оскільки "Святий Георгій" будувався в теплій Італії, експлуатувати його за температури нижче нуля градусів виявилося неможливим, і комісія рекомендувала "воювати" виключно в Чорному морі влітку та поблизу баз.
Син нашого земляка, теж Іван, був художником і прожив 90 років.

З досьє Івана Різнича
Народився 19 січня 1878 р. в родині сербських переселенців у Гопчицях Погребищенського району Вінницької області.
Закінчив Петербурзький морський кадетський корпус (1895), водолазну школу.
Служив офіцером на броненосцях і крейсерах, помічником начальника водолазної школи та навчального загону підводного плавання, командиром низки найновіших підводних субмарин.
Точні дата та місце смерті – невідомі.
Київська міська асоціація воїнів-підводників 2004 року організувала на батьківщині нашого земляка урочистості, в яких взяла участь його праправнучка Ольга.
Чтобы увидеть ссылку, Вы должны быть зарегистрированы!

Лейтенант Іван Різнич, 1904 р.
Изображение

Лейтенант Різнич біля рубки надмалого підводного човна № 3. Він командував дивізіоном таких кораблів, 1916 р.
Изображение

Підводний човен ''Святий Георгій'' у Середземному морі. Фото з архіву Ніколаєва А. С.
Изображение

Човен ''Стерлядь'' у каналі порту Олександра III, 1907 р.
Изображение

Вернуться в «Україна»